Справа № 404/5372/17
Номер провадження 2/404/342/19
13 січня 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді Іванової Н.Ю.
при секретарі - Гуйван О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 35 690 грн. 15 коп. за кредитним договором №б/н від 17 червня 2010 року та судові витрати у розмірі 1600 грн.
В обґрунтування поданої позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 17 червня 2010 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 5600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Вказано, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Копії Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку» додаються до позовної заяви.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору.
Овердрафт (п. 1.1.1.63 договору) - короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Відносини між банком та клієнтом, які регулюються договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web¬cam банку (www.privatbank.ua) або інший інтернет/SMS-pecypc, зазначений банком.
Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) ПАТ КБ «Приватбанк», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29 липня 2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05 жовтня 2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Формулярами та стандартними формами є саме «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua; згідно яких обслуговується відповідач.
Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди відповідача, дія договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2. ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Пунктом 1.1.3.2.4 договору для ПАТ КБ «Приватбанк» передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід'ємних частин договору. При цьому у сторін договору виникають обов'язки: у кредитора - інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 договору; у позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5 договору).
На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов'язань за даним договором.
Згідно п.п. 1.1.6.1,1.1.6.2 договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв'язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.
У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів Банку» клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору виконавши умови п. 2.1.1.5.4 Договору.
ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач зобов'язався: на підставі п. 2.1.1.5.5 договору погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 договору, а у разі невиконання зобов'язань за договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.
Пунктом 2.1.1.12.1 договору сторонами погоджено, що зобов'язання клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов'язаннями.
Відповідно до п. 2.1.1.3.3 договору відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену тарифами банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі мінімального обов'язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.
На підставі п. 2.1.1.12.2 договору, сплату процентів за користування кредитом клієнт здійснює шляхом надання доручення банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих процентів (договірне списання).
Якщо на дату нарахування процентів клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов'язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування процентів.
Згідно п. 2.1.1.12.2 договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.
У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.2.1. договору клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування.
При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1. договору на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500.00 грн. (в еквіваленті 500.00 грн. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми позову.
Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6. договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 20 серпня 2017 року має заборгованість - 35690 грн.. 15 коп., з яких: 14714 грн. 29 коп. - тіло кредиту; 7579 грн. 02 коп. - нараховано відсотків за користуванням кредитом; 11221 грн. 12 коп. - нараховано пені; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1675 грн. 72 коп. - штраф (процентна складова).
Відповідно до п. 1.1.7.11. договору, договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо і на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк.
Пунктом 1.1.7.43. Договору сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття; останнього рахунку/депозиту клієнта, відкритого в рамках Договору або підпадаючого під дію договору, а також при закінченні використання послуг банка, передбачених договором. За наявної у клієнта в момент закриття останнього рахунку клієнта непогашеної заборгованості перед банком по договору, в тому числі по овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтересів ПАТ КБ «Приватбанк».
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Іванової Н.Ю. від 08 вересня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання /а.с.36/.
Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 лютого 2018 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 35690 грн. 15 коп. за кредитним договором № б/н від 17 червня 2010 року та судові витрати у розмірі 1600 грн./а.с.50-51/.
14 вересня 2018 року представник відповідача звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 лютого 2018 року /а.с.61-65/.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 лютого 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 лютого 2018 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості скасовано, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження /а.с.161-162/.
13 березня 2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого вказано, що відповідач по справі ОСОБА_1 ознайомившись із змістом позовних вимог банку вважає їх незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Обґрунтовуючи доводи позовної заяви позивач зазначає той факт, що відповідач з метою отримання банківських послуг підписала заяву № б/н від 17 червня 2010 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 5600 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом на заяві.
Вказує, що AT КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
За доводами позивача, відповідач не надав грошові кошти для погашення за борговими зобов'язаннями, що відображено у розрахунку заборгованості за договором та продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань, у зв'язку з чим, станом на 20 серпня 2017 року за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 35690 грн. 15 коп. , з яких: 14714 грн. 24 коп. - заборгованість за кредитом; 7579 грн. 02 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 11221 грн. 12 коп. - заборгованість за пенею; а також штрафи, відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 886 грн. 63 коп. - штраф (процентова складова).
Посилаючись на норми ст.ст. 526, 527, 530, 1054, 1050 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 35690 грн. 15 коп., за кредитним договором № б/н від 17 червня 2010 року, а також понесені судові витрати.
Щодо даних обставин вважає за необхідне зазначити, що в межах цивільної справи № 404/5372/17, між сторонами виник спір щодо неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору. Також, спірні правовідносини сторін регулюються нормами глави 71 параграфом 2 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року.
Вважаю, що в порушення правових норм цивільного законодавства неналежними є доводи позовної заяви ПАТ КБ «Приватбанк» в частині укладення з відповідачем кредитного договору в якому чітко визначено умови надання кредиту, відсоткова ставка та строки його погашення (які відповідають строку дії картки). Такий договір між учасниками справи № 404/5372/17 - відсутній.
Як підтверджується матеріалами цивільної справи, в анкеті-заяві №б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 17 червня 2010 року (яка на думку позивача є складовою частиною кредитного договору), містяться заповнення в розділі «Персональні дані» в частині: прізвища - ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості щодо ідентифікаційного коду та даних паспорту заявника, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Із змісту даної заяви вбачається, що станом на час її заповнення «17 червня 2010 року» прізвище відповідача було не ОСОБА_1 (як зазначено позивачем в змісті позовної заяви) а ОСОБА_1, а також значиться інша адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ніж та, яка зазначена позивачем в позовній заяві: АДРЕСА_2 .
В додатках до позовної заяви позивачем надано копію паспорту на ім'я - ОСОБА_1 із наявним на даній копії особистого підпису відповідача із зазначенням дати такого засвідчення - 05 грудня 2014 року (майже через 4 роки після дати заповнення заяви-анкети № б/н).
Мотивування розбіжностей між відомостями про позичальника зазначених в анкеті-заяві та відомостями зазначеними в позовній заяві позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» - не надається.
Також, на зворотній стороні анкети-заяви №б/н від 17 червня 2010 року містяться заповнені графи, що «ознайомившись з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами ПриватБанку», заявник просила надати послуги по отриманню «заробітної картки». Графа «зазначте бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою кредитка «універсальна» GOLD» - не заповнена.
В анкеті-заяві №б/н від 17 червня 2010 року бажання оформити на своє ім'я платіжну картку «Універсальна» чи іншу картку із кредитним лімітом 5600,00 грн. заявник - ОСОБА_1 не висловлювала.
Умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», процентну ставку, розмір щомісячних платежів та строк дії картки, тощо, анкета - заява №б/н - не містить.
В сукупності вищезазначені обставини спростовуються доводи позивача, що 17 червня 2010 року позивач звернулася із заявою про отримання кредиту у розмірі 5600,00 грн., а також обставини отримання та використання нею з даного часу кредитного ліміту в особистих цілях.
Враховуючи вищезазначені обставини є нелогічною позиція позивача щодо вчинення ним дій по розрахунку заборгованості по кредиту, розрахунку відсотків та пені по накопичуваній системі з 28 липня 2010 року за відсутності належного підтвердження наявного між сторонами кредитного (чи іншого) зобов'язання.
Також, в додатках до позовної заяви на «підтвердження заборгованості відповідача» позивачем надано розрахунок заборгованості за договором № б/н від 17 червня 2010 року станом на 31 травня 2015 року та інший розрахунок за період з 01 червня 2015 року по 20 серпня 2017 року.
З «першого» розрахунку заборгованості за договором № б/н від 04 вересня 2007 року вбачається, що станом на 31 травня 2015 року заборгованість за кредитом ОСОБА_1 складає 5149 грн. 52 коп.; заборгованість по процентам 147 грн. 15 коп.
Заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами визначено за базовою процентною ставкою 30 % на рік (до 01 вересня 2014 року), 34,80% (до 31 березня 2015 року), 43,20 % (до 31 травня 2015 року).
Правове обґрунтування розрахунку різних сум відсоткової ставки (30%, 34,80%), 43,20%), позивачем в підставах позову не обґрунтовуються.
«Другий» розрахунок заборгованості за договором №б/н від 17 червня 2010 року укладеного між Приватбанком та ОСОБА_1 , станом на 28 серпня 2017 року містить математичний алгоритм дій, які в сукупному виразі в кінцевій графі «станом на 20 серпня 2017 року» не співпадають з прохальною частиною позовної заяви Приватбанку.
На обґрунтування розрахунків складових заборгованості (відсотки, пеня, комісія тощо) позивач додав до позовної заяви витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», які діяли не на час подання відповідачем анкети - заяви (17 червня 2010 року).
В даних витягах відображені процентні ставки, які були введені і почали діяти з 01 січня 2013 року та 01 вересня 2014 року.(майже через 4 роки після дати заповнення заяви-анкети № б/н від 17 червня 2010 року).
Відповідно до публічної інформації опублікованої на сайті (https://privatbank.ua), умови надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк» неодноразово змінювалися. З тексту умов, які банк долучив до позову, не видно коли і яким документом вони затверджені, в який час діяли, на них міститься тільки підпис Голови Правління банку Дубілет О.В. , який завірений печаткою банку.
Наявні в матеріалах цивільної справи роздруківки витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» а також витягу з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку не містять відомостей про їх редакцію станом на 2010 рік, а також містять підпису відповідача - ОСОБА_1 про їх ознайомлення.
Відсутній підпис відповідача і про отримання Тарифів відповідно до умов викладених в заяві-анкеті № б/н від 17 червня 2010 року.
З огляду на викладене факт ознайомлення відповідача з Умовами та правилами надання банківських послуг не можна визнати доведеним. Самі Умови та правила надання банківських послуг не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору №б/н від 17 червня 2010 року.
Вважає, що в межах справи № 404/5372/17-ц, позивач не надає належних і допустимих доказів, які б доводили логічний зв'язок з «заробітною карткою» отриманою заявником та витягами з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умов та правил надання банківських послуг Приватбанку, які в сукупності можуть слугувати підставами для стягнення заборгованості у заявленому позивачем розмірі.
Також, позивачем заявлено про стягнення 11221 грн. 12 коп. пені та два види штрафу: фіксована частина та процентна складова.
Алгоритм дій по розрахунку суми пені зазначений позивачем в «Розрахунку заборгованості за договором № б/н від 17 червня 2010 року станом на 31 травня 2015 року» та «Розрахунку заборгованості за період з 01 червня 2015 року по 20 серпня 2017 року» та відображений в графі «сума комісії та пені» та графі «сума комісії та пені (накопичувальним підсумком». Вищезазначені складові не відокремлені між собою.
Щодо сум заборгованості з «пені та комісії» відповідач вважає за необхідне вказати, що по своїй суті «комісія» - це винагорода за здійснення банком банківських операцій, а «пеня» - є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За своєю юридичною природою комісія та пеня різняться між собою по порядку їх нарахування.
Правові підстави для розрахунку в одній графі «суми заборгованості з пені та комісії» позивачем в змісті позовної заяви не обґрунтовуються.
Не містять розрахунки заборгованості будь-яких підтверджень по нарахуванню в узагальненій таблиці заборгованості по судовим штрафам у розмірі - 1675 грн. 72 коп., які на думку позивача є процентною складовою.
Складові (тіло кредиту, проценти, тощо) з якого здійснений відсотковий розрахунок штрафу позивачем також не обґрунтовується.
Додані до позовної заяви: анкета - заява, витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а також витяг з Умов та правил надання банківських послуг Приватбанку не містять відомостей щодо погодження між сторонами розміру неустойки (штрафу та пені) за порушення умов договору, які просить стягнути позивач.
Крім того виходячи з чинної судової практики, положеннями права не передбачено одночасне стягнення пені та штрафних санкцій, так як становить подвійну цивільно-правову відповідальність за порушення умов кредитного зобов'язання. Більш того, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, банком не зазначено, які саме послуги надаються позичальнику, за які нараховується комісія, що є незаконним в розумінні положень права.
Вважає, що виходячи із змісту позовних вимог позивачем не доводяться на підставі належних та допустимих доказів обставини викладені в позовній заяві, а саме порушення відповідачем умов кредитного договору № б/н від 17 червня 2010 року, що свідчить про незаконність та необґрунтованість позовних вимог /а.с.166-171/.
Також, представником позивача подано до суду заяву про застосування строку позовної давності, відповідно якої вона просила застосувати позовну давність по справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відмовити в задоволенні позовних вимог в зв'язку з пропуском строку позовної давності.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що з наданого банком розрахунку заборгованості за договором № б/н від 17 червня 2010 року станом на 31 травня 2015 року та розрахунку за період з 01 червня 2015 року по 20 серпня 2017 року, вбачається, що кредитором з 26 квітня 2011 року здійснювалися щомісячні нарахування відсотків, комісії та пені по умовам «кредитного договору № б/н від 17 червня 2010 року».
Вважає, що здійснюючи щомісячні відповідні нарахування позивач з 26 квітня 2011 року самоусунувся від дій по захисту «своїх прав» і протягом майже 6 років не вживав ніяких заходів щодо зменшення розміру збитків та своїми неправомірними діями сприяв збільшенню розміру відсотків та пені, які просить стягнути з відповідача.
Відлік строку позовної давності у позивача розпочався з 26 квітня 2011 року та закінчився 26 травня 2014 року.
З позовом банк звернувся 20 серпня 2017 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
Вважає за необхідне зазначити, що доказів поважності причин пропущення позовної давності позивач не надав, клопотання про поновлення позовної давності до суду не заявляв. В змісті позовної заяви про стягнення заборгованості умисно прихований факт, з якого часу відповідач не виконував прийняті на себе зобов'язання по поверненню кредиту, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Виходячи з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 17 червня 2010 року станом на 31 травня 2015 року наданого в додатках до позовної заяви, вважає, що обрахування позивачем суми заборгованості по пені з 01 вересня 2011 року здійснено також з порушенням строку позовної давності /а.с.172-174/.
01 квітня 2019 року від представника банку до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно якої вказано, що ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву №б/н від 17 червня 2010 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 5600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. В даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах. Таким чином, між банком та позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заяви, Умови, Правила та Тарифи, з якими позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві. Тарифи - розмір винагороди за послуги Банку; є невід'ємною частиною Договору. Перелік може змінюватися і доповнюватися, про що Власник картки повідомляється відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг.
Позивачем надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 17 червня 2010 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» та особистим підписом засвідчила (в), що «Я згодна (єн) з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась (вся) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...».
Також, до матеріалів позовної заяви долучено «Довідку про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна, 55 днів пільгового періоду» з якої чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% (30% на рік), вказано розміри комісій та штрафів, тощо.
Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.
Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку.
З виписки з карткового рахунку, чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором ( погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»).
Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції).
Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.
Протягом дії договору до програмних комплексів банку внесено ряд змін, наслідком чого стало оновлення форми розрахунку заборгованості, саме тому розрахунок який додається до позовної заяви складається з двох частин:
Перша частина розрахунку - є більш стислою та відображає рух коштів до моменту оновлення форми розрахунку, а саме до 31.05.2015 p.;
Друга частина розрахунку - формується з моменту оновлення форми розрахунку та має ряд переваг: поділ складової заборгованості в залежності від відсоткової ставки, яка діяла на момент використання коштів; більш детальне відображення порядку нарахування відсотків; розмір мінімальної щомісячної суми внеску для погашення заборгованості та інше.
Розмір заборгованості за тілом кредиту в двох частинах розрахунках має розбіжності тому, що в першій частині зазначене тіло кредиту станом на 31травня 2015 року, а в другій частині зазначене тіло кредиту станом на 20 серпня 2017 p.
Оскільки після 31 травня 2015 року відповідач продовжив користуватися картою як використовувати кредитні кошти, так і погашати заборгованість розмір тіла кредиту станом на 20 серпня 2017 р. змінилося, що відображено в другій частині розрахунку заборгованості.
Відносно визначення виду заборгованості з пені чи комісії зазначаємо, що за даним видом кредиту комісія не передбачена та не нараховується, а в даній колонці має місце нарахування тільки пені.
Розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу.
Із виписки вбачається, що Відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами.
Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи.
Як видно, з «Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», комісія, за кредитне обслуговування відсутня, а передбачено лише комісійну винагороду за зняття грошових коштів, безготівкові платежі, отримання чеку в банкомату, моніторинг неактивної картки.
Відповідачу за порушення зобов'язання було нараховано пеню та зазначено в колонці «Сума комісії та пені».
Зазначення в одному стовпчику розрахунку заборгованості комісії та пені не суперечить ні положенням договору, ні чинному законодавство, а здійснено з метою наглядного розрахунку діючої заборгованості по кредиту.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 2,5 в місяць або 30 % на рік. Далі процентна ставка була змінена, що підтверджується наказами банку (додаються).
Підвищення процентної ставки відбулося тільки за витратами з певної дати (дата зазначається в наказі), що дає можливість у разі незгоди з новою процентною ставкою погасити наявну заборгованість за кредитом по раніше встановленій процентній ставці, що являється суттєвою перевагою для клієнта і не порушує його право на незмінність процентної ставки по уже наявній кредитній заборгованості.
Зазначені зміни повністю узгоджуються з Умовами та правилами надання банківських послуг.
Розмір процентної ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг.
Повідомлення про підвищення процентної ставки відповідачу було направлено 15 серпня 2014, 15 березня 2015 року та на сьогоднішній день заяв про розірвання кредитного договору від Відповідача до Банку не надходило.
Сторони за договором передбачили у разі порушення позичальником термінів платежів по будь-якому з грошових зобов'язань більше ніж на 30 днів Банком нараховується штраф за формулою: "" 500"" грн. + "" 5"" % від заборгованості за кредитом.
Штраф розраховується на окремому рахунку та підлягає сплаті першочергово, що І передбачено п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг.
Цей штраф за жодними обставинами не виражається у твердій грошовій сумі, оскільки хоча в розрахунку він і складається з двох частин (фіксована складова - процентна складова), але юридично вони складові формули, за якою обчислюється нероздільне (цілісна) сума в залежності від розміру невиконаних або неналежно виконаних зобов'язань.
Сторони досягай згоди і уклали кредитний договір, в якому передбачили умови сплати пені, а саме: п. 2.1.1.12.2.2 в разі виникнення прострочених зобов'язань із терміном прострочення понад 90 днів, клієнт сплачує Банку пеню в розмірах, зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/. При цьому відсотки за користування Кредитом Клієнт не сплачує, п. 2.1.1.12.6.1. у разі виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.
Тобто формула нарахування пені складається з двох частин: пеня = складова 1 (нараховується з 91 дня прострочення) + складова 2 (нараховується у разі виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн.)
Нарахування пені згідно п. 2.1.1.12.2.2 відображено в колонці розрахунку заборгованості - «Нараховано пені за прострочене зобов'язання» та починає нараховуватися з 91 дня прострочення. Нарахування пені згідно п.2.1.1.12.6.1. відображено в колонці розрахунку заборгованості - «Пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.» та нараховується щомісячно у разі наявності прострочених зобов'язань на суму від 100грн.
Застосування банком в кредитному договорі та штрафу, та пені як окремих видів неустойки не є подвійним притягненням до відповідальності, адже характер
правопорушень в даному випадку різний.
Даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загально прийнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж визначений чітко в грошових одиницях - ануітет, тощо.
Відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.
Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки.
Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня 08.2017 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 27 серпня 2017 року - до спливу строку позовної давності.
У зв'язку з цим, обставини, на які відповідач посилається, не відповідають дійсності, а строк позовної давності Позивачем дотримано при зверненні до суду.
Підстав для застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені немає, оскільки порушення зобов'язання триває, відсутня можливість встановити початок перебігу позовної давності, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Згідно виписки по рахунку, вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов'язання за договором. Тому, посилання відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги /а.с.178-186/.
Представник позивача - адвокат Міхальова В.В., позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити. Підтримала заяву про застосування строку позовної давності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Надав заяву про розгляд справи у його відсутності..
Суд, в межах наданих доказів, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 17 червня 2010 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку.
У заяві зазначено, що відповідач, ознайомившись із умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку, згодна з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.
Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідач має заборгованість за договором б/н від 17 червня 2010 року станом на 20 серпня 2017 року у розмірі 35 690 грн. 15 коп., яка складається із: 14 714 грн. 29 коп. - тіло кредиту, 7 579 грн. 02 коп. - нараховано відсотків за користування кредитом, 11 221 грн. 12 коп. - нараховано пені, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина). 1 675 грн. 72 коп. - штраф (процентна складова).
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач зазначав, що 17 червня 2010 року між банком та відповідачем укладений кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 5 600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
На підтвердження зазначених обставин позивачем надано суду власний розрахунок заборгованості, анкету-заяву, витяг з Умов та правил надання банківських послуг, без підпису позичальника, копію паспорта відповідача та виписку за кредитним рахунком позичальника.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України є підстави вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В анкеті-заяві позичальника від 17 червня 2010 року процентна ставка не зазначена.
Крім того, в анкеті-заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання зі сплати коштів та не визначено розмір неустойки.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, а також пеню та штраф.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування відсотків, пені та штрафів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором посилався на анкету-заяву від 29 червня 2013 року, Умови та правила надання банківських послуг, а також тарифи обслуговування кредитних карт.
Витягом з Умов та правил надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення та інші умови.
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву.
Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ «ПриватБанк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з умов та правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути тіло кредиту та складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.
Позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на анкету-заяву, витяг з Умов та правил надання банківських послуг, Тарифи банку, а також довідку про видачу кредитної картки відповідачу та випискою з карткового рахунку, з якого вбачається, що позичальник користувався кредитними коштами, частково виконував умови кредитного договору, сплачував заборгованість за договором.
Відповідно до заяви позичальника, розрахунку заборгованості та виписки з карткового рахунку відповідач на платіжну картку отримав кредитний ліміт, що не спростовано належним чином останнім.
З урахуванням того, що в анкеті-заяві позичальника процентна ставка не зазначена, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) та інших штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а Умови та правила надання банківських послуг не містять підпису позичальника, суд на підставі наведених обставин не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь банку процентів за користування кредитними коштами та інших штрафних санкцій, які передбачені саме вказаними Умовами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14 714 грн. 29 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити.
Представником відповідача була подана до суду заява про застосування строків позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що строк позовної давності позивачем не пропущено, а тому вважає, що відповідач повинен виконати зобов'язання з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, яка включає лише заборгованість по тілу кредиту. Доводи представника відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Так, суму задоволених вимог 14 714 грн. 29 коп. необхідно помножити на суму сплаченого судового збору 1600 та поділити на суму первісних вимог 35 690 грн. 15 коп., що дорівнюватиме 659 грн. 63 коп.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1,3, 207, 509, 526, 549, 551, 625, 526, 626, 628, 633, 634, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 17 червня 2010 року в розмірі 14 714 грн. 29 коп. та 659 грн. 63 коп. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Повний текст судового рішення складено 20.01.2020 року.
Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова
районного суду
м.Кіровограда