Справа № 375/2010/19
1-кп/379/22/20
22.01.2020 року
Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Тараща матеріали кримінального провадження №12019110250000373 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Київ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з базовою вищою освітою, працюючого слюсарем в товаристві з обмеженою відповідальністю «ОКДЗ» смт.Рокитне, не одруженого, на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не маючого судимості, ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 , суд,
02.10.2019 близько 10 години 00 хвилин ОСОБА_3 проходив повз домоволодіння ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де побачив останню в подвір'ї і вирішив допомогти їй по господарству.
В подальшому, під час збирання яблук у подвір'ї у ОСОБА_3 виник умисел на вчинення крадіжки речей з будинку ОСОБА_6 , яка в цей час перебувала на городі. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно від оточуючих, ОСОБА_3 проник через відчинені двері до будинку потерпілої ОСОБА_6 та, перебуваючи в одній з кімнат будинку, він помітив, що в серванті знаходяться грошові кошти в сумі 500 грн однією купюрою. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на таємне викрадення вказаних грошових коштів.
В подальшому, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, таємно від оточуючих, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, відкрив сервант та здійснив крадіжку грошової купюри номіналом 500 грн., поклавши її до кишені одягу і відразу вийшов з будинку.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду у розмірі 500 грн.
Крім того, 03.10.2019 близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_3 проходив повз домоволодіння ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та в цей час вирішив зайти в подвір'я останньої з метою повторно допомогти по господарству. Зайшовши до подвір'я, ОСОБА_3 побачив, що будинок зачинений та ОСОБА_6 відсутня за місцем свого проживання. Виходячи з подвір'я, ОСОБА_3 помітив, що під накриттям в подвір'ї знаходиться моторолер марки «HONDA» Takt A-AF-30, чорного кольору, з ключами в замку. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом.
В подальшому ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, таємно від оточуючих, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, взяв даного моторолера та викотив його з подвір'я, чим вчинив незаконне заволодіння даним моторолером та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
Згідно з висновком експерта № 2912 від 11.10.2019, складеним за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, ринкова вартість моторолера марки «HONDA» Takt A-AF-30 станом на 03.10.2019 становить 6000 гривень.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 6000 грн.
Матеріальна шкода відшкодована.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненому злочині визнав повністю та пояснив суду, що 02.10.2019 близько 10 години він допомагав по господарству ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Перебуваючи на подвір'ї даного домоволодіння та користуючись моментом, коли остання була на городі, він проник до будинку, де в одній із кімнат помітив сервант та викрав із нього 500 грн. однією купюрою. Крім того, 03.10.2019 близько 14 години він проходив повз будинку ОСОБА_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та знову вирішив допомогти по господарству. Зайшовши до подвір'я, він побачив, що ОСОБА_6 відсутня за місцем проживання, а двері будинку зачинені. Виходячи з подвір'я, він помітив моторолер чорного кольору, який стояв під накриття, та викрав його.
У скоєному щиро кається, просить суворо не карати, зобов'язується в подальшому не вчиняти подібних дій.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомена належно, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, претензій до обвинуваченого не має.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду не заперечували проти не дослідження доказів щодо тих обставин, що ніким не оспорюються, та судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумнівів щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати зазначені обставини у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
За таких обставин, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України доведена у повному обсязі, а його умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло, правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, а умисні дії, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинені повторно, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України.
При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому, у відповідності із ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, обставини при яких був скоєний злочин.
Майнова шкода, завдана кримінальним правопорушенням, потерпілій ОСОБА_6 відшкодована шляхом вилучення та повернення працівниками поліції викраденого майна.
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Окрім того, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Суд) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права, а тому з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання, як втручання держави в приватне життя особи, повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий і надмірний тягар для особи) (справи Фрізен проти Росії від 24.03.2005; Ісмайлова проти Росії від 29.11.2007 ).
Як у справі Бакланов проти Росії (рішення від 09.06.2005), так і у справі Фрізен проти Росії (рішення від 24.03.2005) Суд зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 згідно із ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 згідно із ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи обставини справи, тяжкість вчинених злочинів, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який працює, позитивно характеризується за місцем роботи, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, його ставлення до вчиненого, визнання своєї вини, відшкодування завданої шкоди, думку потерпілої, яка просила суд призначити обвинуваченому покарання, не пов'язане з позбавленням волі, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі.
З урахуванням викладених обставин та досліджених матеріалів суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та вважає за необхідне застосувати до нього покарання у вигляді позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, надавши йому можливість виправдати покладені на нього судом обов'язки.
Саме таке покарання, на думку суду, буде відповідати вимогам кримінального закону і є необхідним та достатнім для досягнення його мети.
Суд обговорив можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ст. 69 КК України, проте, підстав для її застосування не знаходить.
Оскільки питання щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , прокурором перед судом не ставилось та з учасниками процесу не обговорювалось, одночасно враховуючи, що він не становить собою суспільної небезпеки та не ухилявся від викликів до суду, тому при таких обставинах, суд вважає, що до набрання вироком законної сили, запобіжний захід йому недоцільно обирати.
Долю речових доказів по справі вирішити згідно із ст. 100 КПК України.
Судові витрати відсутні.
Цивільні позови не заявлялись.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених
за ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
за ч.2 ст.289 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст.70 ч 1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і відповідно до ч.1 ст. 76 КК України буде періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 не обирати.
Після набрання вироком законної сили, зняти арешт з моторолера марки «HONDA» Takt A-AF-30, який накладено згідно ухвали слідчого судді від 11.10.2019.
Речові докази: моторолер марки «HONDA» Takt A-AF-30, який знаходиться на зберіганні в Рокитнянському ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київської області, після набрання вироком законної сили провернути потерпілій ОСОБА_6 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий:ОСОБА_1