іменем України
Справа №377/949/19
Провадження №2/377/59/20
22 січня 2020 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Малишенко Т.О., за участю секретаря судового засідання - Ахутіної А.А., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання,
11 грудня 2019 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «УЖКГ» заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01 грудня 2019 року в розмірі 14371,00 гривень, та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1921 гривня та судових витрат по отриманню відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в сумі 23 гривні.
Позов обґрунтовується тим, що КП «УЖКГ» з 01.11.2014 року відповідно до п. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV, в редакції від 10.04.2014 року, що діяла під час виникнення спірних правовідносин, як теплопостачальна організація, є виконавцем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання. Постачання теплової енергії позивачем здійснюється на підставі ліцензії № 1515 (№500119), виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на підставі рішення від 18.10.2010 та переоформленої рішенням від 03.11.2015 № 2700. Послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання позивачем здійснюються на підставі договору, який був розроблений відповідно до підпункту 3 пункту 2 статті 21 Закону УКраїни № 1875-IV на основі типового договору на комунальні послуги. Позивач здійснює постійну діяльність з укладання договорів в письмовому вигляді на першу вимогу споживача. Відповідно до пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Відповідно до п. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір, зокрема на послуги централізованого опалення і гарячого водопостачання з фізичними особами, які не є суб'єктами господарювання, є договором приєднання. Пропозиція про укладення договору спрямована всім споживачам у вигляді публічного розміщення тексту договору приєднання (оферта) на офіційному інтернет-ресурсі КП «УЖКГ». Відповідач ОСОБА_1 є власником житла за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 1125 від 21.08.2013 року. Ця квартира забезпечена технічною можливістю фактично отримувати/споживати комунальні послуги, оскільки будинок АДРЕСА_1 підключений до загальноміських систем централізованого опалення, водопостачання та водовідведення, такі послуги вказаній квартирі надаються постійно за тарифами, які встановлені уповноваженими органами. Відповідач від зазначених послуг не відмовлявся, будь-яких актів-пртетензій щодо неналежної якості послуг або відсутності послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання в періоди їх надання не надсилав. Позивачем, з метою реалізації норм закону, був розроблений відповідний проект договору, проте з деякими споживачами укласти письмові договори не було можливості, оскільки вони ухалялись від обов'язку укладати договори, оскільки п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» покладає обов'язок укласти договір на надання житлово-комунальних послуг саме не споживача. Незважаючи на фактичне споживання житлово-комунальних послуг письмового договору з позивачем відповідач не укладав. 29.08.2013 року між ОСОБА_1 та КП «Житлово-комунальний центр», який на той момент був виконавцем вказаних послуг, був укладений договір № 1213 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. З 01.11.2014 року для укладення письмового договору споживач (відповідач) до позивача не звертався, однак в період з лютого 2015 року здійснював оплату виконавцю за надані ним послуги, тим самим здійснюючи дії, які відповідно до пункту 2 ст. 642 ЦК України є прийняттям запропонованого договору. Тобто між виконавцем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання КП «УЖКГ» і споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 є зобов'язання у вигляді умов запропонованого виконавцем послуг і прийнятого споживачем послуг договору приєднання. Одним із обов'язків споживача житлово-комунальних послуг, передбаченого підпунктом 5 пункту 3 статті 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (діючого під час виникнення спірних правовідносин) є оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Відповідно до пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, відповідач повинен виконувати обов'язок по оплаті наданих протягом кожного місяця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання не пізніше 20 числа кожного місяця, що настає за розрахунковим. З лютого 2015 року у зв'язку з неповнотою і нерегулярністю виконання споживачем обов'язків по сплаті наданих послуг почала накопичуватися заборгованість, яка станом на 01.12.2019 року склала 14371,00 гривню. З аналізу платежів за період з лютого 2015 року по листопад 2019 року включно вбачається, що в лютому, березні, грудні 2015 року, вересні, листопаді, грудні 2016 року, січні, лютому, березні, квітні, листопаді 2017 року, березні 2018 року споживачем робились платежі, які або перевищували щомісячне нарахування вартості послуг, або здійснювались в періоди міжсезонної відсутності послуг. Такі дії позивач розглядає як дії, спрямовані на погашення раніше накопиченої заборгованості, тобто як свідчення визнання заборгованості. У зв'язку з цим, термін позовної давності звернення до суду щодо стягнення заборгованості, що утворилася з лютого 2015 року, неодноразово переривався, і за нормами ст. 264 ЦПК України починався спочатку без урахування попереднього часу. Поточний термін позовної давності по вимогам, що пред'являються на момент звернення до суду не є вичерпаним. На момент подачі позовної заяви новий договір з відповідачем не укладався, термін, встановлений для укладення договорів не закінчився. В зв'язку з тим, що відповідачем зобов'язання порушуються, то у позивача виникло право вимоги і право на судовий захист у вигляді звернення до суду з позовною заявою про примусове стягнення з відповідача заборгованості по оплаті наданих позивачем послуг.
Ухвалою судді від 20 грудня 2019 року, після виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судовий розгляд справи на 22 січня 2020 року з викликом сторін.
Позивач свого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До канцелярії суду надійшла заява від представника позивача, в якій вона просила проводити судовий розгляд за її відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, до суду подала заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги визнала в повному обсязі та просила задовольнити.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу нерухомого майна номер 1125, посвідченого державним нотаріусом Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області Наваліхіною О.О. 21 серпня 2013 року, Продавець ОСОБА_3 зобов'язується передати у власність, а Покупець ОСОБА_1 зобов'язується прийняти нерухоме майно, а саме: квартиру номер АДРЕСА_1 (а.с. 9-10).
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 190105222 від 25.11.2019 року, ОСОБА_1 належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1125, виданий 21.08.2013 року Славутицькою міською державною нотаріальною конторою (а.с.15-16).
29 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та КП «Житлово-комунальний центр» був укладений договір № 1213 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення ( а.с. 11-12).
Будинок АДРЕСА_1 підключений до загальноміських систем централізованого опалення, водопостачання та водовідведення.
Таким чином, ОСОБА_1 , як власник квартири за адресою: АДРЕСА_1 є споживачами послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання з особовим рахунком № НОМЕР_1 .
Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» відповідно до ч.4 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції від 10.04.2014 року № 1875- ІV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 1574-49-VІ від 03.10.2014 року, як теплопостачальна організація, з 1 листопада 2014 року є виконавцем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Постачання теплової енергії позивачем здійснюється на підставі ліцензії серії АГ № 500119, виданої 01.12.2010 року Національною комісією регулювання електроенергетики України, яка відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.11.2015 року № 2700, переоформлена на безстрокову (а.с.22-23).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання підлягають задоволенню, оскільки правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються Цивільним кодексом України, законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875- ІV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Законом україни «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року№ 2189-VІІІ, який введений в дію з 01 травня 2019 року, та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1). Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2).
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875- ІV, чинного на час виникнення спірних відносин, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Як зазначено у п. 7 статті 26 вказаного Закону, договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових), що укладається виконавцем із споживачем-фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
Відповідно до п.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Типовий договір затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21 липня 2005 р. № 630 (в редакції постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 3 вересня 2009 р. № 933). До позовної заяви позивачем додано договір, який розроблено на підставі типового договору, і який розміщений на офіційному сайті КП «УЖКГ» http://www.ugkh-slavutich.org.ua/index.php/golovna/dogovir-priednannya.
Виходячи із змісту пункту 7 статті 26 Закону № 1875- ІV, вказаний договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Шляхом фактичного споживання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води та оплати за надані послуги відповідач приєдналася до умов договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за яким КП «УЖКГ» зобов'язалося своєчасно надавати відповідачам відповідної якості послуги з централізованого опалення та гарячої води, а відповідач зобов'язалася своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договорами.
Відповідно до п.3 розділу VІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
З урахуванням викладеного, договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, до якого приєдналися відповідачі, є чинним на час розгляду справи в суді.
Як вбачається з копії особового рахунку № НОМЕР_1 від грудня 2019 року, власник квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.12.2019 року, має заборгованість по комунальним послугам в розмірі 14371,00 гривню за період з 01 жовтня 2014 року по 01 грудня 2019 року (а.с.17-19).
Пунктом 5 частини 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875- ІV на споживача покладено, зокрема, обов'язок оплачувати житлово - комунальні послуги.
Обов'язок сплачувати житлово - комунальні послуги покладено на споживача і п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ.
Абзацом 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630).
Згідно із ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1). Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2).Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3).
Відповідно до положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи з цього, відповідач повинна виконувати обов'язок по
оплаті наданих протягом кожного місяця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, про що зазначено у п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630.
Тарифи на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг, встановлені постановами НКРЕКП № 1171 від 31.03.2015 року, № 650 від 03.03.2015 року, № 1025 від 09.06.2016 року (постанова про внесення змін № 1101 від 09.06.2016 року), а також рішеннями виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 632 від 20.10.2017 року та № 739 від 08.12.2017 року.
Враховуючи зазначене, суд погоджується з обґрунтованістю доводів позивача про необхідність задоволення позову у повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 14371 гривня 00 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
За змістом ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Виходячи з наведеного, враховуючи, що відповідач подала заяву про визнання позову до початку розгляду справи по суті, то на користь позивача з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 960 гривень 50 копійок, інша частина судового збору - 960 гривень 50 копійок, сплаченого позивачем при поданні позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
В той же час вимоги позивачів про стягнення витрат на отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в сумі 23 гривні як судових витрат підлягають задоволенню, оскільки це є судові витрати в розумінні п.3 ч.2 ст.138 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258 -259, 263-265 ЦПК України, -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунальних послуг» заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 14371 гривня 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунальних послуг» судові витрати: судовий збір в розмірі 960 гривень 50 копійок; витрати на отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в сумі 23 гривні, всього 983 гривні 50 копійок.
Управлінню державної казначейської служби України в м. Славутичі Київської області повернути Комунальному підприємству «Управління житлово-комунальних послуг» 960 гривень 50 копійок сплаченого судового збору при поданні позову згідно копії платіжного доручення № 2594 від 26.11.2019 року, оригінал якої зберігається в матеріалах даної цивільної справи № 377/949/19, провадження № 2/377/59/20.
Копію рішення направити сторонам для ознайомлення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства», код ЄДРПОУ 31476318, юридична адреса: Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Т. О. Малишенко