Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1730/19
Провадження № 2/376/1024/2019
"28" листопада 2019 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:
Головуючого судді: Коваленка О.М.,
при секретарі: Таранчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням.
Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням Сквирського районного суду Київської області від 10.04.2007 року та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.04.2008 року.
Позивачка ОСОБА_1 вказує, що в її будинку зареєстрована її сестра ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області № 654 від 12.07.2019 року.
Відповідачка ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 з 2006 року не проживає, вона змінила своє місце постійного проживання, забрала усі свої речі, не приймає участь в утриманні будинку та його обслуговуванні.
У зв'язку з вищевказаними обставинами відповідачка не проживає в буднику з 2006 року, позивачка не працює, тому реєстрація відповідачки створює для позивачки незручності та перешкоди у вільному користуванні майном, оскільки вона змушена сплачувати комунальні послуги, які вираховуються залежно від зареєстрованих осіб в будинку.
За таких обставин, позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом та посилаючись на вимоги ст. 405 ЦК України просить суд :
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою що втратила право користування жилим приміщенням, а саме: будинком АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити та не проводити фіксацію судового засідання технічними засобами (а.с.19).
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час, та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с.18,21,22,26).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копією рішення Сквирського районного суду Київської області від 10.04.2007 року (а.с.6) та копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.04.2008 року Номер витягу: 184 651 38 (а.с.7).
Позивачка ОСОБА_1 вказує, що в її будинку зареєстрована її сестра ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області № 654 від 12.07.2019 року (а.с.12).
Відповідач ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 з 2006 року не проживає, вона змінила своє місце постійного проживання та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 та забрала усі свої речі, не приймає участь в утриманні будинку та його обслуговуванні (а.с. 12 Довідка сільради).
У зв'язку з вищевказаними обставинами відповідачка не проживає в буднику з 2006 року, позивачка не працює, тому реєстрація відповідачки створює для позивачки незручності та перешкоди у вільному користуванні майном, оскільки вона змушена сплачувати комунальні послуги, які вираховуються залежно від зареєстрованих осіб в будинку.
Відповідно до вимог ст. 405 ЦК України - члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Частинами 1,2,4 ст. 3 СК України передбачено, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також інших підстав, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до вимог ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати а оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені угоди.
Судом встановлено, що відповідачка по справі є рідною сестрою позивачки, що підтверджується письмовими матеріалами справи та ніким не оспорюється та не спростовується, а тому є членом сім'ї позивачки і правовідносини, які виникли між сторонами регулюються вимогами ст. 405 ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, позивачці слід усунути перешкоди в користуванні власністю, відповідачку слід визнати такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 , оскільки остання не мешкає в будинку більш одного року без поважних причин і відсутня будь - яка домовленість між відповідачкою і власником будинку, що суперечить вимогам ст. 405 ЦК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 3 СК України, ст.ст. 391, 405 ЦК України, ст. 150 ЖК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12,13, 76,81, 247, 258,259,263-265, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням - задовольнити в повному обсязі.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою що втратила право користування жилим приміщенням, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 .
З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя О.М. Коваленко