Справа: № 22-а - 475 / 07 Головуючий у 1-й інстанції: Гибало О.І.
Доповідач Межевич М.В.
Іменем України
8 червня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Бєлової Л.В. та Глущенко Я.Б., при секретарі Ковальчук А.І., за участю позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22.02.2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Смілянської міської ради, третя особа: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання свідоцтва про право власності на житло недійсним, -
У лютому 2007 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати свідоцтво про право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, видане виконавчим комітетом Смілянської міської ради на підставі розпорядження НОМЕР_1, - недійсним.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22.02.2007 року в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено з тих підстав, що приватизація здійснена без порушення чинного законодавства.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову по суті позовних вимог, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.
Апелянт та його представник підтримали апеляційну скаргу, пославшись на обставини викладені в ній, просять визнати оскаржувану постанову не законною та скасувати її, після чого винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача
Представник відповідача та треті особи: в судове засідання не з»явились за невідомих причин, судом повідомлені про час та місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з»явилися в судове засідання, розглянувши доводи скаржника та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи: що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - колишнє подружжя, що шлюб між ними розірвано і що ОСОБА_6- їх син, ОСОБА_4 - їх невістка, а ОСОБА_5 - їх внучка.
Також встановлено, що рішенням апеляційного суду Черкаської області від 19.05.2003 року змінено умови договору найму спірної квартири, а саме: виділено кожному з колишнього подружжя в користування житлові приміщення відповідно до вимог ст. 104 ЖК України, а підсобні приміщення залишено в спільному користуванні. Цим же рішенням суд зобов»язав ПП «Житлоремсервіс» укласти договір найму з ОСОБА_3 на кімнати площею 10,4 кв. м та 16,1 кв. м, а із ОСОБА_1 на кімнату площею 11,9 кв. м.
Після змін умов договору найму спірної квартири та встановлення порядку користування нею зазначена квартира з окремої була перетворена в комунальну.
У 2004 році в квартирі виділеній ОСОБА_3 та ОСОБА_6 були зареєстровані ОСОБА_4- дружина останнього та ОСОБА_5 - їх донька та внучка позивача.
25.11.2005 року Смілянським міськвиконкомом на підставі власного розпорядження від 02.11.2005 року ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право власності на виділену їм згідно з вище вказаним рішенням суду квартиру в рівних частинах, тобто по ¼ частині кожному співвласнику.
Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, виходив з того, що ОСОБА_4 після зміни умов договору найму спірною квартирою та встановлення порядку користування нею стали наймачами не всієї квартири, а лише її частини, куди ввійшли кімнати площею 10,4 та 16,1 кв. м., які вони і приватизували відповідно до чинного законодавства.
Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні, відповідає фактичним обставинам справи і є правильним з точки зору діючого законодавства , зокрема статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», згідно якої до об»єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачі (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.
Посилання апелянта на те, що нібито суд помилково не взяв до уваги її доводи про те, що приватизація не могла бути здійснена без її згоди, оскільки підсобні приміщення спірної квартири вищевказаним рішенням апеляційного суду Черкаської області залишені в спірному користуванні сторін, не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з рішення суду цим доводам дана належна оцінка з аналізом положення ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Колегія суддів погоджується з даною оцінкою, а крім того вважає необхідним зазначити, що підсобні приміщення ніким не приватизовані і до цих пір залишаються в спільному користуванні обох наймачів, що підтвердив своїм рішенням Смілянський міськрайонний суд Черкаської області від 12.03.2007 року. .
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195,196, 198, 200, 205,207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22.02.2007 року, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: