Справа № 369/822/20
Провадження №1-кс/369/229/20
22.01.2020 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12019110200006093 від 13.12.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 206-2КК України,
До суду звернувся з клопотанням старший слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12019110200006093 від 13.12.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 206-2КК України.
Своє клопотання слідчий обґрунтовував тим, що 08.01.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 206-2 КК України.
Слідчий у клопотанні посилався на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 доведено зібраними матеріалами кримінального провадження.
В ході досудового розслідування кримінального провадження задля об'єктивного його розслідування у розумні строки у слідства виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий зазначав, що лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вище вказаним ризикам, в тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи викладене, слідчий просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 строком на 60 діб, із обранням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 55 700 040,00 грн. з покладенням на підозрюваного обов'язків.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши клопотання та додані до нього документи, дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12019110200006093 від 13.12.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 206-2КК України.
08.01.2020 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 206-2 КК України.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.
Обставиною, яка враховується слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, коли підозрюваний намагається вчинити дії, передбачені вимогами ч. 1 ст.177 КПК України.
Згідно вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання прокурора, слідчого на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого або свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є тяжким злочином, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Згідно роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.17 листа №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року зазначено, що розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року). Встановлено, що забезпечення кримінального судочинства та правопорядку становить суспільний інтерес, який має превелююче значення та виправдовує обрання, підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наведеному вище ризику.
Слід зазначити, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.
Таким чином, слідчий суддя вважає реальними ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 , у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Доводи у судовому засіданні захисника підозрюваного ОСОБА_5 не спростовують висновків суду щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В даному випадку є виправданим застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наявність ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які суд вважає реальними та існуючими.
Між тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу.
Згідно висновку судового експерта ОСОБА_8 за № 0212/19-1 від 02.12.2019 року розмір завданої шкоди внаслідок протиправного заволодіння частками учасників підприємства ТОВ «ОМОКС» та ТОВ «ОМОКС ІНВЕСТ БУД», шляхом вчинення правочинів із використанням підроблених документів, печаток підприємства, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику шкоду в загальному розмірі становить 55 700 040,00 грн..
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у визначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,
Дослідивши матеріали клопотання, суд, з урахуванням обставин кримінального правопорушення дійшов висновку про застосування застави у розмірі 4 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 8 108 000 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 202, 206, 309 КПК України, суд-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Донецьк, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київському слідчому ізоляторі» Міністерства юстиції України строком на 60 діб.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 8 108 000 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:
Код отримувача ЄДРПОУ 26268119
Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030200, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 188999980313191205000026001, код класифікації доходів бюджету 22030200.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави:
- прибувати до слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 кожного понеділка о 11 годині;
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді до суду;
- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів, і закінчується 21 березня 2020 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Сл Слідчий суддя ОСОБА_1