ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.01.2020Справа № 910/15768/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Мазурчак Ярослава Івановича
до Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" в особі філії "Авангард" Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"
про стягнення 90 087,64 грн.
Фізична особа-підприємць Мазурчак Ярослав Іванович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" про стягнення 90 087,64 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором про надання охоронних послуг №01-09/2019/ФАзм від 01.09.2019, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість в сумі 89 670,00 грн., за прострочення якої нараховано 380,79 грн. пені та 36,85 грн. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 №910/15768/19 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Мазурчак Ярослава Івановича залишено без руху.
20.11.2019 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 13.11.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
28.11.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач зазначає про необґрунтованість та безпідставність позовної заяви та зазначає, що надані позивачем, в якості доказів, на підтвердження заявленої ним основної суми боргу підписані обома сторонами акти виконаних робіт не є належними доказами.
03.12.2019 представником позивача було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши надану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає ціну позову з її урахуванням.
06.12.2019 представником позивача подано відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
01 вересня 2019 року між Фізичною особою-підприємцем Мазурчак Ярославом Івановичем (далі - виконавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Агрохолдинг Авангард" в особі Філії "Птахофабрика "Перше травня" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (далі - замовник, відповідач) укладено Договір про надання охоронних послуг № 01-09/2019/ФАзм (далі - Договір), відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується забезпечити недоторканість об'єкту охорони, що передається замовником під охорону згідно акту прийняття об'єкту під охорону (Додаток 4 до Договору), а замовник зобов'язується щомісячно сплачувати виконавцю встановлену цим Договором плату.
Відповідно до п. 2.2 та 2.3 Договору об'єкт охорони, який передається під охорону визначається в дислокації, що є Додатком до Договору та його невід'ємною частиною.
Охорона об'єкта здійснюється у дні і години. Вказані у дислокації (Додаток 1 до Договору), згідно інструкції по охороні об'єкта замовника (Додаток № 2), та положень даного Договору.
Згідно з п. 3.1 Договору виконавець зобов'язаний організувати та забезпечити цілодобову охорону об'єкту охорони згідно положень даного Договору шляхом: контролю за цілісністю об'єкта та схоронністю майна замовника (в тому числі, ТМЦ), що на ньому зберігаються; здійснення на об'єкті охорони затвердженого замовником перепусткового режиму, при цьому не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт охорони, несанкціонованого перебування його працівників та відвідувачів, тощо.
Пунктом 5.9 Договору визначено, що у випадку несвоєчасної сплати замовником вартості послуг охоронного агентства згідно Договору замовник зобов'язаний сплатити охоронному агентству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення. Затримка платежу з вини банків не підлягає штрафним санкціям і сплата пені не звільняє замовника від сплати заборгованості.
У відповідності до п. 7.1 Договору вартість людино/години на об'єкті охорони складає 35, 00 грн./год.
Вартість надання охоронних послуг обчислюється з розрахунку перебування на об'єкті охорони протягом місяця 3, 5 умовних охоронників на добу (фактична кількість забезпечених цілодобових постів) згідно дислокації постів, а також наявності фактичної кількості охоронників, необхідного для забезпечення одного цілодобового посту або 100% наповненням. (п. 7.2 Договору).
Відповідно до п. 7.3 Договору загальна сума щомісячної плати за даним Договором вираховується шляхом перемноження: вартості людино/години на об'єкті охорони (35,00 грн/год); кількості годин у добі (24); середньої кількості діб на місяць (30,5); кількості цілодобових постів охорони згідно дислокації (3,5), що все разом складає 89 670, 00грн без ПДВ.
За умовами п. 7.4 Договору оплату щомісячної суми Договору за надані послуги здійснюється протягом місяця, що слідує за звітним.
Пунктом 7.5 Договору узгоджено, що виконавець зобов'язаний надати замовникові Акти про надання охоронних послуг до 02 числа місяця наступного за звітним. Замовник зобов'язаний протягом п'яти робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення щодо викладеного в Акті. У разі не підписання замовником Акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.
Договір набирає чинності з 01.09.2019 і діє до 01.09.2020 (п. 10.1 Договору).
Додатком № 1 до Договору сторонами погоджено дислокацію об'єкту охорони.
Додатком № 2 до Договору сторонами погоджено Інструкцію по охороні об'єкту Філія "Птахофабрика "Перше травня" ПАТ "Агрохолдинг Авангард".
Додатком № 3 до Договору сторонами погоджено Протокол узгодження договірної ціни на надання послуг з охорони об'єкта.
Відповідно до пунктів 1-3 Додатку № 3 до Договору, сторонами досягнута згода щодо розміру вартості послуг з охорони за один календарний місяць, яка становить 89 670,00 грн. без ПДВ. Вартість надання послуг одному охороннику, з розрахунку оплати послуг за одну годину роботи погоджена сторонами, за домовленістю сторін складає 35, 00 грн. за годину. Кількість робітників, що одночасно перебувають на об'єкті охорони під час однієї зміни, згідно Дислокації.
01.09.2019 сторонами складено та підписано Акт прийняття об'єкту під охорону та Акт обстеження технічного стану об'єкту охорони, а також акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей.
Як зазначає позивач, у період з вересня по жовтень позивачем надано відповідачу послуги з охорони загальною вартістю 179 340 грн., що підтверджується підписаними сторонами без заперечень та зауважень Актами здачі прийняття робіт (надання послуг) за означений період, однак відповідач за фактично отримані послуги з охорони не розрахувався, в зв'язку з чим, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, прийнятої судом, за відповідачем обліковується заборгованості в розмірі 179 340 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 7.3 Договору загальна сума щомісячної плати за даним Договором складає 89 670,00 грн. без ПДВ.
Додатком № 3 до Договору сторонами погоджено Протокол узгодження договірної ціни на надання послуг з охорони об'єкта, відповідно до якого, сторонами досягнута згода щодо розміру вартості послуг з охорони за один календарний місяць, яка становить 89 670, 00 грн. без ПДВ.
При цьому, пунктом 7.5 Договору узгоджено, що виконавець зобов'язаний надати замовникові Акти про надання охоронних послуг до 02 числа місяця наступного за звітним. Замовник зобов'язаний протягом п'яти робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення щодо викладеного в Акті. У разі не підписання замовником Акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.
На підтвердження надання послуг, позивачем надано Акти наданих послуг № ОУ-000000005 від 30.09.2019 на суму 89 670,00 грн. (за період з 01.09.2019 по 30.09.2019) та №ОУ-000000007 від 31.10.2019 на суму 89 670,00 грн. (за період з 01.10.2017 по 30.10.2019), які підписані обома сторонами без заперечень та зауважень.
Отже, оскільки будь-яких доказів в підтвердження наявності заперечень щодо якості та кількості наданих позивачем послуг охорони, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано, послуги за Договором вважаються прийнятими, наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті замовником на суму 179 340,00 грн.
За умовами п. 7.4 Договору оплату щомісячної суми Договору за надані послуги здійснюється протягом місяця, що слідує за звітним.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату отриманих послуг у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 179 340,00грн.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 179 340,00 грн.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 741,69 грн. та 3 % річних в розмірі 265, 32 грн.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Пунктом 5.9 Договору визначено, що у випадку несвоєчасної сплати замовником вартості послуг охоронного агентства згідно Договору замовник зобов'язаний сплатити охоронному агентству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення. Затримка платежу з вини банків не підлягає штрафним санкціям і сплата пені не звільняє замовника від сплати заборгованості.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 2 741,69 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає 265,32 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості, в свою чергу заперечення відповідача викладені у відзиві, спростовуються встановленими фактичними обставинами справи.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (03115, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 121 В; ідентифікаційний код: 00851519) в особі філії "Авангард" Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (код ВП-39765654; 77450, Івано-Франківська обл., Тисменицький район, село Загвіздя) на користь Фізичної особи-підприємця Мазурчак Ярослава Івановича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) заборгованість в розмірі 179 340 (сто сімдесят дев'ять тисяч триста сорок) грн. 00 коп., пеню в розмірі 2 741 (сімдесят три тисячі п'ятсот сорок дев'ять) грн. 69 коп., 3% річних в розмірі 265 (двісті шістдесят п'ять) грн. 32 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 735 (дві тисячі сімсот тридцять п'ять) грн. 21 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Спичак