ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.01.2020Справа №910/6067/19
За позовом Приватного підприємства "ДУБЕКСПО"
до Державної Казначейської Служби України
третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управлінню Державної казначейської служби України в м. Києві
про стягнення 13 659,62 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Секретар судового засідання Холодна Н.С.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.
Приватне підприємство "ДУБЕКСПО" (надалі - ПП "ДУБЕКСПО") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) про стягнення суми пені в розмірі 13 659,62 грн. на підставі п. 32.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
16.05.2019 суд відкрив провадження у справі №910/6067/19, постановив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 13.06.2019.
У судовому засіданні 13.06.2019 судом оголошено перерву до 11.07.2019.
У судових засіданнях 11.07.2019, 30.07.2019, 06.08.2019, 24.09.2019, 17.10.2019 судом також оголошувались перерви.
11.07.2019 Головним управлінням державної казначейської служби України у м. Києві подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечив проти позову.
22.07.2019 позивачем подана відповідь на відзив, згідно якої позивач не погодився з твердженнями відповідача, викладеними у відзиві.
30.09.2019 позивачем подані клопотання, в порядку ст. 207 ГПК України про поновлення строків на подання клопотання, щодо заміни первісного відповідача на належного.
В судовому засіданні 12.11.2019 представник позивача підтримав подане 30.09.2019 через загальний відділ діловодства суду клопотання про заміну первісного відповідача Головного управляння Державного Казначейства України у м. Києві на належного відповідача Державну Казначейську Службу України та просив залучити Головне Управління Державної казначейської служби України у м. Києві як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Подане клопотання позивач обґрунтовує тим, що Управління Державного Казначейства у м. Києві не є належним відповідачем по справі, не є боржником у матеріально-правовому відношенні, оскільки саме Казначейська Служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету (пені) в розмірі, встановленому судом та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначеного у виконавчому документі.
Відповідно до ст. 1 Положення про Державну Казначейську Службу України - саме Казначейство є учасником системи електронних платежів Національного банку.
Також Позивач вважає за доцільне залучити Головне управляння Державного Казначейства України до участі у справі в якості третьої особи, оскільки Головне управляння Державного Казначейства України відповідальне за збір документів і передачу їх до Казначейства України.
Відповідно до частини 1-2 ст. 48 ГПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача
Суду доведено, що управління Державної казначейської служби України в м. Києві не є належним відповідачем по справі, тобто не є боржником у матеріально-правовому відношенні, і саме Казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету (пені) в розмірі, встановленому судом та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначеного у виконавчому документі.
Ухвалою суду від 12.11.2019 замінено у справі №910/6067/19 первісного відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а) на належного відповідача Державну Казначейську Службу України (код ЄДРПОУ 37567646, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6). Залучено Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а) до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
03.12.2019 Державною Казначейською Службою України подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечив повністю, з тих підстав, що Казначейством забезпечено належне опрацювання документів по справі №826/18845/16 протягом п'яти робочих днів після їх надходження до Казначейства. Додатково відповідач зазначив, що за своєю сутністю пеня за несвоєчасне відшкодування ПДВ є одним з різновидів неустойки, який передбачено частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України. Розмір пені обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, а за змістом частини 2 статті 550 Цивільного кодексу України, проценти на неустойку не нараховуються. Відтак, повторне нарахування відсотків у будь-якій формі за несвоєчасну сплату вже нарахованої пені законодавством не допускається.
У судових засіданнях 03.12.2019, 19.12.2019 судом оголошувались перерви з метою реалізації учасниками справи своїх прав.
14.01.2020 позивачем подані суду додаткові пояснення.
При розгляді справи по суті в судовому засіданні 14.01.2020 судом було заслухано вступне слово позивача, відповідача та третьої особи, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.
У судовому засідання 14 січня 2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Приватне підприємство «ДУБЕКСПО» (надалі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - третя особа Відповідач), третя особа ГУ Державного казначейства України в м. Києві (надалі - третя особа), в якому просило суд стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «ДУБЕКСПО» (01004, м. Київ, вул. Горького,5Б, ідентифікаційний код 36203336) суму пені, у зв'язку з протермінування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 546 384 (п'ятсот сорок шість тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 82 коп.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2018 у справі №826/18845/16 повністю задоволено позов ПП "ДУБЕКСПО" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління ДФС у м. Києві, стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП "ДУБЕКСПО" пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість у розмірі 546 384,82 грн.
Сума пені, стягнута рішенням у справі № 826/18845/16, була нарахована відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), яким передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
На виконання рішення суду від 02.08.2018 у справі №826/18845/16 був виданий виконавчий лист, який був поданий на виконання до Головного управління Казначейства 29.11.2018 та виконаний 27.12.2018 р.
Позивач вважає, що Головним управлінням Казначейства порушено строк по виконанню виконавчого листа, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з Головного управління Казначейства пеню в розмірі 13 659,62 грн. з посиланням на п.32.2 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні позову повністю, виходячи з наступного.
Згідно з преамбулою Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 цього Закону суб'єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем.
Пунктом 1.43 статті 1 вказаного Закону встановлено, що учасник/член платіжної системи (далі - учасник платіжної системи) - юридична особа, що на підставі договору з платіжною організацією платіжної системи надає послуги користувачам платіжної системи щодо проведення переказу коштів за допомогою цієї системи та відповідно до законодавства України має право надавати такі послуги.
Згідно з пунктом 11.4 статті 11 цього Закону для проведення переказів через систему міжбанківських розрахунків Національного банку України банки-резиденти, Державна казначейська служба України, Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках відкривають рахунки в Національному банку України.
Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 460/2011 затверджено Положення про Державну казначейську службу України (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1 Положення Державна казначейська служба України (Казначейство України) є учасником системи електронних платежів Національного банку України.
Згідно з пунктом 1.8 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 червня 2012 року N 758 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2012 року за N 1206/21518, розрахунково-касове обслуговування клієнтів здійснюється органами Казначейства відповідно до умов договорів та додаткових договорів між органом Казначейства і клієнтами (додатки 1 та 2 до цього Порядку).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини першої статті 44 Закону України "Про виконавче провадження" органи державної виконавчої служби мають рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках для зарахування коштів виконавчого провадження, обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам.
Відповідно до ч.4 ст. 44 вищевказаного закону, орган державної виконавчої служби та приватний виконавець щодо кожного рахунка ведуть електронний облік і звітність за сумами на рахунках у порядку, визначеному Міністерством юстиції України.
Відповідно до пункту 32.2 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.
Бюджетним кодексом України встановлено, що безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань (ч.1 п.9 розділу VI).
Механізм безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845) та Порядком взаємодії органів Державної фіскальної служби України та органів Державної казначейської служби України у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 343 від 09.03.2016 (далі - Порядок № 343).
Органи Казначейства приймають виконавчі документи дотримуючись п. 16-23 Порядку № 845, після чого скеровують їх для виконання до Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ).
При цьому, Порядком №845 не передбачено окремий строк для здійснення безспірного списання коштів за рішенням про стягнення пені.
Натомість, строки опрацювання документів при безспірному списанні коштів за рішеннями про стягнення пені визначені Порядком №343.
Крім того, строки опрацювання документів безпосередньо органами Казначейства також врегульовано Порядком проведення безспірного списання коштів державного бюджету, спрямованого на виконання судових рішень про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, затвердженим наказом Казначейства від 03.11.2015 №307 - в редакції, що діяла до 19.12.2018, та наказом Казначейства від 19.12.2018 №399 - в редакції, що діє з 19.12.2018 (далі - Порядок № 307 та Порядок № 399 відповідно).
Судом встановлено, що 29.11.2018 Головне управління Казначейства отримало заяву ПП «Дубекспо» від 28.11.2018 № 28 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ПП «Дубекспо» пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ по декларації з податку на додану вартість в розмірі 546 384,82 грн.
Листом від 03.12.2018, Головне управління Казначейства, відповідно до абз. 2,3 п. 23 Порядку № 343, направило боржнику - Головному управлінню ДФС у м. Києві запит про надання довідки про суму залишку невідшкодованої пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за звітний період.
Головне управління ДФС України у м. Києві листом від 12.12.2019 №3812519/26-15-07-06-17 (вх. №8-9764 від 18.12.2018) надало реквізити рахунку з якого підлягало відшкодуванню ПДВ.
Відповідно до Порядку проведення безспірного списання коштів державного бюджету, затвердженого наказом №307, орган Казначейства направляє запит з копією виконавчого документу суду до відповідного органу Державної фіскальної служби України для визначення розмірі залишку невідшкодованих з бюджету сум ПДВ та /або пені, що і було зроблено Головним управління Казначейства.
Головне управління Казначейства керуючись п.23 Порядку 845 та на підставі п. 1, 2 Порядку 307, листом від 18.12.2018 № 14-01.5-5/2902-14306 направило пакет документів з оригіналом виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2018 у справі № 826/18845/16 на виконання до Державної казначейської служби України. Вказаний пакет документів отримано Казначейством 19.12.2018 за вх. № 08-19688.
Відповідно до пункту 5 Розділу III Порядку №343, підпункту 2.3 пункту 2.3 пункту 2 Порядку № 399 Юридичний департамент Казначейства не пізніше п'ятого робочого дня після надходження від Головних управлінь документів, передбачених пунктом 1 Порядку №399, на підставі рішення Комісії з розгляду матеріалів, направлених Головними управліннями Казначейства для здійснення безспірного списання коштів за судовими рішеннями (далі - Комісія), оформленого протоколом, готує висновок за формою згідно з Додатком 2 до Порядку №399 та надає його Департаменту бухгалтерського обліку операцій державного бюджету.
Казначейством забезпечено проведення засідання Комісії 26.12.2018, за наслідками якого складено висновок від 27.12.2018 № 105.
На підставі складеного висновку Казначейством забезпечено перерахування коштів за реквізитами, вказаними стягувачем, про що свідчить платіжне доручення від 27.12.2018 №10461.
З огляду на викладене, Казначейством забезпечено належне опрацювання документів по справі №826/18845/16 протягом п'яти робочих днів після їх надходження до Казначейства.
За приписами частини першої статті 614 ЦК України відповідальність за порушення зобов'язання несе саме та особа, яка порушила зобов'язання, за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом не встановлено неправомірної бездіяльності відповідача щодо несвоєчасного перерахування коштів стягувачу.
При цьому такий факт неправомірності дій чи бездіяльності повинен вже бути встановлений та має підтверджуватись належними засобами доказування на момент розгляду даного спору
Також, суд вказує, що за своєю сутністю пеня за несвоєчасне відшкодування ПДВ є одним з різновидів неустойки, який передбачено частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України. Розмір пені обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.
За змістом частини 2 статті 550 Цивільного кодексу України, проценти на неустойку не нараховуються. Відтак, повторне нарахування відсотків у будь-якій формі за несвоєчасну сплату вже нарахованої пені законодавством не допускається.
Судом не встановлено підстав для задоволення позову,у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову повністю.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову Приватного підприємства "ДУБЕКСПО" повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 21.12.2019
Суддя І.І. Борисенко