вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.01.2020м. ДніпроСправа № 904/5541/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Магнат", Дніпропетровська область, м. Дніпро
про стягнення 35 714,72 грн.
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Магнат" про стягнення 35 714,72 грн., з яких: 31 000,00 грн. - основний борг, 4 650,00 грн. - штраф, 64,72 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 194/2018П від 03.01.2018 в частині оплати за поставлений товар.
Ухвалою суду від 26.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
05.12.2019 відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні, в якому зазначив, що не отримував примірника позовної заяви та додатків до неї. Наразі відповідачу не відомий зміст та обґрунтування позовних вимог, проте, з урахуванням строку для подання клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні, з урахуванням інших обставин для такого розгляду, оскільки відповідач не має жодних невиконаних зобов'язань по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мережа Сервісних станцій “Тідісі-Дальнобой”, вважає, що розгляд справи за правилами спрощеного провадження не забезпечить повноти та всебічності розгляду справи та дотримання прав відповідача на захист. Враховуючи викладене, відповідач просить суд розглянути справу № 904/5541/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія “Магнат” про стягнення 35 714,72 грн., за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 06.12.2019 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Магнат" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовлено; у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Магнат" про надання копії позовної заяви - відмовлено.
В ухвалі від 06.12.2019 суд зазначив, що ані Господарським процесуальним кодексом України, ані жодним іншим нормативно-правовим актом не передбачена можливість чи обов'язок суду на вимогу учасника справи виготовляти та надавати копії позовної заяви та доданих до неї документів. Натомість, ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень. Господарський суд звернув увагу відповідача на те що він, відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України не позбавлений права ознайомитись з матеріалами справи, зробити з них витяги та копії.
Однак, правом на ознайомлення з матеріалами справи відповідач не скористався, відзив до суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
03.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Магнат" (покупець) було укладено договір поставки №194/2018П(далі - договір).
В порядку та умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується поставити покупцеві автомобільні товари (надалі - «товар»).(п.1.1. договору).
Поставка товару на підставі цього договору здійснюється окремими партіями, відповідно до заявок покупця та/або видаткових накладних до цього договору, оформлених на підставі поданих покупцем заявок. (п.1.2. договору).
Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній, виданій постачальником, яка після її підписання сторонами має силу специфікації. (п.1.3. договору).
Сторони домовились, що всі товари, отримані покупцем від постачальника, вважаються, якщо не оговорено інше, отриманими на виконання даного договору. (п.1.4. договору).
Ціна (вартість) кожної партії товару узгоджується сторонами та вказується у рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. (п.2.1. договору).
Ціна на товар, поставка якого здійснюється відповідно до умов цього договору, встановлюється у національній валюті України - гривні. (п.2.2. договору).
В ціну товару включено податок на додану вартість. (п.2.3. договору).
Вартість тари, упаковки, маркування за цим договором включається у загальну вартість товару. (п.2.4. договору).
Загальна сума цього договору сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару відповідно до видаткових накладних. (п.2.5. договору).
Відповідно до 3.1. оплата за товар здійснюється шляхом: перерахування грошової суми покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 (семи), 14 (чотирнадцяти) або 30 (тридцять) календарних днів з моменту проведення відвантаження. Конкретний термін оплати товару визначається видатковою накладною на поставку кожної партії товару, підписаною уповноваженими представниками сторін, але в будь-якому разі строк оплати не повинен перевищувати 30 (тридцять) календарних днів. (п.3.1.1. договору).
Підставою для оплати є рахунок або видаткова накладна. (п.3.2. договору).
Право власності на товар та ризик випадкового знищення, загибелі чи пошкодження товару переходить до покупця в момент передачі товару покупцю чи уповноваженому представнику і підписання ним видаткової накладної. (п.6.1. договору).
Відповідно до 9.4. покупець зобов'язується: своєчасно здійснювати необхідні розрахунки з постачальником (п.9.4.2. договору).
За затримку платежів у відповідності до ст.3 цього договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 15 (п'ятнадцяти) відсотків від загальної вартості невиконаного зобов'язання. (п.10.2. договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом одного календарного року. В разі, якщо жодна із сторін не виявить бажання про припинення строку дії цього договору, шляхом надіслання відповідного повідомлення, строк дії договору автоматично продовжується на наступний календарний рік на тих самих умовах без обмеження кількості таких пролонгацій. (п.12.1. договору).
Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 31000,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками накладними:
- № ЕДН0920803.33276870 від 16.09.2019 про поставку товару (шина вантажна) на суму 12400,00 грн. з ПДВ (а.с. 15), відповідно до якої товар належить до сплати з дати проведення відвантаження в термін 30 днів;
- № ЕБК0923660.33330899 від 17.09.2019 про поставку товару (шина вантажна) на суму 12400,00 грн. з ПДВ (а.с. 16), відповідно до якої товар належить до сплати з дати проведення відвантаження в термін 30 днів.
Господарський суд зазначає, що вказані вище видаткові накладні підписані сторонами без жодних зауважень чи заперечень.
Однак, як зазначає позивач, відповідач за поставлений товар не сплатив, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 31000,00 грн.
Позивач зазначає, що направив відповідачу претензію-вимогу (а.с.17) вих.№3010/2 від 30.10.2019, в якій вимагав протягом 3-х банківських днів з моменту отримання претензії сплатити заборгованість у розмірі 31000,00грн.
В якості доказу направлення вказаної претензій позивач надав опис вкладення у цінний лист, накладну та фіскальний чек (а.с.18). Однак, суд звертає увагу, що в описі вкладення у цінний лист міститься напис про направлення іншої претензії, а саме: за вих.№3010/1 від 30.10.2019 на суму 5106 грн. З огляду на викладене, подані позивачем опис вкладення у цінний лист, накладна та фіскальний чек не є належними доками направлення претензії вих.№3010/2 від 30.10.2019.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів оплати поставленого товару в сумі 31 000,00 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 31 000,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 4 650,00 грн. штрафу відповідно до п.10.2 договору та 64,72 грн. - 3% річних станом на 11.11.2019.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Відповідно до п.10.2. договору за затримку платежів у відповідності до ст.3 цього договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 15 (п'ятнадцяти) відсотків від загальної вартості невиконаного зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено, що він виконаний правильно.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 35 714,72 грн., з яких: 31 000,00 грн. - основний борг, 4 650,00 грн. - штраф, 64,72 грн. - 3% річних.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1921,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Магнат" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, п-т Героїв, буд.45, кв.228, ідентифікаційний код 38997731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой" (01042, м.Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 5, кімн.312, ідентифікаційний код 33212540) 35 714,72 грн., з яких: 31 000,00 грн. - основний борг, 4 650,00 грн. - штраф, 64,72 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Суддя І.В. Мілєва