15.01.2020 року м.Дніпро Справа № 904/3683/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач),
суддів: Іванов О.Г., Березкіна О.В.,
при секретарі судового засідання Пінчук Є.С.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2019р. (суддя Ліпинський О.В.,повне рішення складено 24.10.2019р.) у справі №904/3683/19
за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Грецької Надії Іванівни, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості в розмірі 38 966 грн.42 коп.
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Грецької Надії Іванівни про стягнення заборгованості у розмірі 38 966 грн.42 коп., з яких: 12 045 грн. 18 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3644 грн. 96 коп. - заборгованість по комісії, 23 276 грн. 28 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування (поточного рахунку).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд послався на відсутність в матеріалах справи доказів, які б свідчили про погодження сторонами в письмовій формі ціни договору, яка встановлена у вигляді сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії за користування кредитом та пені.
Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, звернувся до Центрального апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
-єдиною підставою та обставиною для відмови в задоволенні позову стала наявність постанови Великої Палати Верховного Суду №342/180/17-ц від 03.07.2019р. , без будь-яких інших обгрунтувань та висновків всупереч нормам матеріального права, які взагалі не були застосовані до спірних правовідносин;
- суд , посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у справі №342/180/17-ц від 03.07.2019р. залишив поза увагою, що у вказаній справі абсолютно інші обставини, а також інші правовідносини, оскільки відповідачем у згаданій справі є фізична особа, а отже на правовідносини між сторонами розповсюджуються дія законодавства про захист прав споживачів;
- в даному випадку в тексті заяви про приєднання до Умов чітко відображено умови, порядок нарахування та розмір комісії за користування кредитними коштами, процентів за користування простроченими кредитними коштами та пені за неналежне виконання обов'язку в частині своєчасного повернення кредиту.
Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Згідно з ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 25.06.2012 року відповідачем підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підпису (далі - Заява), відповідно до умов якої відповідач погодився із "Умовами та Правилами надання банківських послуг" (надалі - Умови), в тому числі Тарифами Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом з заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 25.06.2012р. та взяв на себе зобов'язання виконувати умови цього договору.
Відповідно до умов договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (Умови).
Позивачем до позову додано витяг «З умов та правил надання банківських послуг» (далі Умови).
Пунктом 3.18.1.1 Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.
Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.18.1.3 Умов).
Пункт 3.18.1.6 Умов зазначає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Згідно з п. 3.18.1.8 Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
Відповідно п. 3.18.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк /інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами (пункт 3.18.6.1 Умов).
Відповідно до розділу 3.18.4 Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.
У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня. (3.18.4.1.1.4 Умов).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Пунктом 3.18.4.4.Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Згідно 3.18.5.1. Умов мри порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту , передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2., 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п. 3.18.1.17 Умов, при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові картки, утримувачем яких є сам власник поточного рахунку або пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), із суми кожного проведеного за рахунок кредитного ліміту перерахувань, стягується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми перерахувань.
Згідно з п.3.18.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Пунктом 3.18.6.1. Умов встановлено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредитний ліміт в розмірі 6 300,00 грн., що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк», представленою в матеріалах справи.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив, що відповідачем неналежним чином виконувалися зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим, у останнього виникла заборгованість у загальній сумі 38 966 грн.42 коп., яка складається з наступного:
- 12 045 грн. 18 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 3 644 грн. 96 коп. - заборгованість по комісії,
- 23 276 грн. 28 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом статті 10561 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2016 у справі №904/10202/15 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ФОП Грецької Н.І. про стягнення 13592грн.28коп., крім іншого, встановлено, що заборгованність відповідача перед позивачем з оплати заборгованності за тілом кредиту становить 6179грн.83коп.
Представленою в матеріалах справи позивачем довідкою підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань з повернення кредитних коштів в сумі 6179грн.83коп.
Разом з тим, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 03.06.2019 у справі № 342/180/17: «в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.».
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 12 045 грн. 18коп. заборгованності по процентам за користування кредитом, 3644грн. 96коп., заборгованності по комісії та 23 276 грн. 28 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором господарський суд правильно вказав на відсутність в заяві відповідача про відкриття поточного рахунку від 25.06.2012 процентної ставки за користування кредитними коштами, умов про сплату комісії банку, а також встановлення відповідальності у вигляді сплати пені.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме вищезазначені Умови були діючими на час підписання відповідачем заяви-приєднання, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та пені, зокрема, саме у зазначеному в цьому документі, що доданий банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
При цьому витяг з умов та правил надання банківських послуг не містить підпису представника відповідача та не може бути розцінений як частина кредитного договору.
Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 12045грн.18коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3644грн. 96коп., заборгованості по комісії та 23 276 грн. 28 коп. пені правильно визначені господарським судом такими, що не підлягають задоволенню.
Таким чином, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та підстави для його скасування відсутні.
Вказане вище спростовує доводи скаржника про обізнаність Грецької Надії Іванівни з умовами договору кредитування.
Доводи скаржника відносно того, що господарський суд неправомірно послався при вирішенні даного спору на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у справі №342/180/17-ц від 03.07.2019, оскільки відповідачем у згаданій справі є фізична особа, а отже на правовідносини між сторонами розповсюджуються дія законодавства про захист прав споживачів колегією суддів визнані безпідставними.
Так, при вирішенні спору у справі № 342/180/17 Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновки саме щодо оцінки загальних правил та тарифів надання банківських послуг, розміщених на сайті банку, як підстави виникнення зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.
Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, скаржник не надав.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2019р. у справі №904/3683/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена лише у випадках передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 22.01.2020р.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.В. Березкіна
Суддя О.Г.Іванов