вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" січня 2020 р. Справа№ 910/25711/13
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зубець Л.П.
Алданової С.О.
при секретарі Гуцал О.В.
за участю представників
від позивача: Зозуля Т.М. довіреність № 1039 від 07.10.19
від відповідача: не з'явились
від третьої особи: Жирін С.О. довіреність № 27/33-872 від 24.12.19
від прокуратури: Лесько Г.Є. посвідчення №034692 від 05.08.16
від ВДВС: Галунько Л.І. довіреність № б/н від 31.10.19
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну
скаргу Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 р.
у справі №910/25711/13 (суддя М.Є. Літвінова)
за скаргою Компанії INVEST SKI LIMITED на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві
за позовом компанії INVEST SKI LIMITED
до Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне
підприємство "Хорів-Авіа"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх
справ України
за участю прокуратура центрального регіону України з нагляду за
додержанням законів у воєнній сфері
про стягнення 656 312,94 дол. США, що еквівалентно 5 245 909,33грн.
В провадженні Господарського суду міста Києва знаходилась справа за позовом INVEST SKI LIMITED до Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-АВІА", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, за участю Прокуратури центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, про стягнення 656 312,94 дол. США, що еквівалентно 5.245.909,33 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/25711/13 від 02.07.2014 затверджено мирову угоду укладену між INVEST SKI LIMITED та Державним підприємством "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-Авіа", провадження у справі № 910/25711/13 припинено.
05.05.2018 до канцелярії суду надійшла скарга Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-АВІА" на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального Управління юстиції у місті Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2019 в задоволенні скарги Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-АВІА" на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 910/25711/13 скасовано Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.05.2018 у справі №910/25711/13. Прийнято у справі №910/25711/13 нове рішення. Скаргу Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-Авіа" задоволено; Визнано незаконними дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві зі списання грошової суми 4 379 705, 94 грн. платіжною вимогою №54222438/17 від 23.04.2018 з рахунку Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-Авіа".
12.11.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Компанії INVEST SKI LIMITED надійшла скарга на дії державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального Управління юстиції у місті Києві Галунько Людмили Іванівни.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 року у справі № 910/25711/13 скаргу Компанії INVEST SKI LIMITED на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Галунько Людмили Іванівни від 25.10.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 54222438.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 року у справі № 910/25711/13 за позовом INVEST SKI LIMITED до Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-Авіа", в повному обсязі та прийняти у справі нове рішення, яким у задоволенні скарги компанії INVEST SKI LIMITED на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, а саме визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Галунько Людмили Іванівни від 25.10.2019 про повернення виконавчого документа стягувачеві, відмовити в повному обсязі.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2019 р. апеляційну скаргу Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Зубець Л.П., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2020р. у справі № 910/25711/13 відкрити апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 16.01.2020 р.
Представники апелянта, третьої особи та прокуратури в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просили суд її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
16.01.2020р. представник відповідача у судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, при винесенні місцевим судом ухвали не взято до уваги, що 06.07.2017р. державним виконавцем винесена постанова про арешт всього майна боржника. Копії якої направлено сторонам виконавчого провадження та до Регіонального сервісного центр МВС України у м. Києві. Відповідні записи внесено обтяження рухомого майна згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 06.07.2017 року. Також згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 06.07.2017 встановлено, що внесено обтяження щодо майна боржника №7106621 від 24.09.2014. Відомості щодо наявності об'єктів нерухомого майна, яке належить боржникові відсутні. Також на запит державного виконавця про зареєстровані за боржником транспортні засоби до МВС від 16.10.2019 за результатами обробки надано відповідь про відсутність даних про зареєстровані за боржником транспортні засоби. Відповідно до інформації , що міститься у Статуті Державного підприємства "Українське авіційно-транспортне підприємство "Хорів- Авіа" все майно боржника є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського віддання.
Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
В силу приписів частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Названим Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Положеннями статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Отже, одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень, який передбачає, зокрема, обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби щодо примусового виконання судових рішень.
Скаржник звернувся до суду про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального Управління юстиції у місті Києві Галунько Людмили Іванівни від 25.10.2019 про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 542222438.
Обґрунтовуючи подану скаргу, стягувач зазначає, що 25.10.2019 державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального Управління юстиції у місті Києві Галунько Людмилою Іванівною було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.
Вказану постанову стягувач вважає неправомірною, оскільки у процесі виконання, державним виконавцем були виявлені кошти для повного виконання ухвали Господарського суду від 02.07.2014 у справі № 910/25711/13 та зазначає, що платіжним дорученням від 23.04.2018 списано з рахунків боржника 4 379 750, 94 грн.
За твердженням скаржника, посилання державного виконавця в постанові про повернення виконавчого документа від 25.10.2019 на те, що дії щодо списання грошових коштів з рахунків боржника визнано незаконними постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 не можуть бути підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.
Стягувач зазначає, що висновок державного виконавця про те, що у боржника відсутнє інше майно, на яке можна звернути стягнення не відповідає дійсності, оскільки відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності боржника є надання в оренду повітряних транспортних засобів.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2017 року державним виконавцем керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54222438.
22.07.2017 року державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Галунько Л.І. прийнято постанову про арешт коштів боржника ВП № 54222438, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: р/р № НОМЕР_1 в Печерська філія ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 300711; р/р № НОМЕР_2 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005; р/р № НОМЕР_3 в ПАТ "КБ "Фінансовий партнер", МФО 380872; р/р № НОМЕР_4 в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", МФО 322313; р/р № НОМЕР_5 в ПАТ "Діамантбанк", МФО 320854. та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику - Державному підприємству "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-Авіа" у межах звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 3.960.020,42 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 р. визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про арешт коштів боржника від 22.07.2017 в рамках виконавчого провадження № 54222438; скасовано арешт коштів боржника, що містяться на рахунках: р/р № НОМЕР_1 в Печерська філія ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 300711; р/р № НОМЕР_2 в ПАТ "УкрСиббакт", МФО 351005; р/р № НОМЕР_3 в ПАТ "КБ "Фінансовий партнер", МФО 380872; р/р № НОМЕР_4 в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", МФО 322313; р/р № НОМЕР_5 в ПАТ "Діамантбанк", МФО 320854; та всіх інших рахунках, що належать боржнику - ДП "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-Авіа", адреса: вул. Костянтинівська, 5, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 30550903, накладених в рамках ВП № 54222438.
23.04.2018 року державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального Управління юстиції у місті Києві підготував платіжну вимогу №54222438/17 про примусове стягнення з Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-АВІА" грошових коштів у розмірі 4 379 750,94 грн. на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 02.07.2014 р. у справі № 910/25711/13.
Постановою Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 910/25711/13 скасовано Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.05.2018 у справі № 910/25711/13; Прийнято у справі № 910/25711/13 нове рішення. Скаргу Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-Авіа" задоволено; Визнано незаконними дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві зі списання грошової суми 4 379 705, 94 грн. платіжною вимогою №54222438/17 від 23.04.2018 з рахунку Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-Авіа".
22.12.2018 року платіжним дорученням № 12081 Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві повернуто ДП "УАТП "Хорів - Авіа" помилково стягнуті кошти згідно ухвали № 910/25711/13 від 02.07.14 зг. Розпорядження № 54222438 у сумі 4 379 750, 94 грн.
25.10.2019 боржник звернувся з листом № 576.4-19 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у м. Києві в якому просив долучити до матеріалів виконавчого провадження ВП № 542222438 копію статуту Державного підприємства "Українське авіаційно - транспортне підприємство "Хорів - Авіа" та зазначив, що все майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.
25.10.2019 року державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у м. Києві Галунько Л.І. виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, в якій зазначив:
- у ході здійснення виконавчих дій державним виконавцем коштів, які можливо списати з рахунків боржника не виявлено, оскільки не погоджуючись з діями державного виконавця боржником тривалий час оскаржувались дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у м. Києві та оскільки постановою № 910/25711/13 Верховного Суду касаційну скаргу Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-Авіа" задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.05.2018 у справі №910/25711/13 скасовано, визнано незаконними дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві зі списання грошової суми 4 379 705,94 грн. платіжною вимогою №54222438/17 від 23.04.2018 з рахунку боржника незаконними, так як стягнення грошових коштів мало відбутися у іноземній валюті;
- відповідно до інформації, що міститься у статуті Державного підприємства "Українське авіаційно - транспортне підприємство "Хорів-Авіа" все майно боржника є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;
5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;
6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;
9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;
10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;
11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;
12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;
13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;
14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;
15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;
16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;
18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Положеннями частин 4 та 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що державним виконавцем під час примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 у справі № 910/25711/13 не вжито заходів щодо виконання рішення суду у повному обсязі.
З наданих матеріалів виконавчого провадження, вбачається, що листом від 08.08.2017 вих № 30-1-1/1990-БТ Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк" надало інформацію, що на момент накладення арешту залишок грошових коштів на рахунках боржника становить 1 461 062, 76 грн.
Крім того, 22.12.2018 року платіжним дорученням № 12081 Подільським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві повернуто ДП "УАТП "Хорів - Авіа" помилково стягнуті кошти згідно ухвали № 910/25711/13 від 02.07.14 зг. Розпорядження № 54222438 у сумі 4 379 750, 94 грн., а тому у державного виконавця були відсутні підстави для винесення постанови про повернення виконавчого документа на підставі п.2 ч. 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд зазначає, що твердження державного виконавця в постанові від 25.10.2019 про те, що все майно Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-Авіа" є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання є необґрунтованим та безпідставним, оскільки як зазначено в статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 зі справи "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграфу 1 статті 6 Конвенції. Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V).
Проблема невиконання остаточних рішень проти держави розглядалась у пілотному рішенні Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява N 40450/04), а також у низці інших справ проти України, які також розглядались на основі усталеної практики Суду з цього питання.
У пункті 53 цього рішення Європейський суд з прав людини зауважив, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справі Войтенка, у справі "Ромашов проти України", у справі "Дубенко проти України" та у справі "Козачек проти України"). Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (рішення у справі "Шмалько проти України"). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" і у справі "Крищук проти України").
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 р. у справі № 910/25711/13 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 129, 255, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.11.2019 р. у справі № 910/25711/13 - без змін.
2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
3. Матеріали справи № 910/25711/13 повернути до Господарського суду м. Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанов складений 22.01.2020р.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді Л.П. Зубець
С.О. Алданова