вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" січня 2020 р. Справа№ 910/3239/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Мартюк А.І.
Зубець Л.П.
при секретарі Рибчич А. В.
За участю представників:
від позивача: Демченко І.П. - адвокат
від відповідача: Утін К.Ю. - представник за довіреністю № 20/20 від 17.01.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Річ Харвест»
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2019, повний текст якого складений 25.10.2019
у справі № 910/3239/16 (суддя Мельник В.І.)
за позовом Приватного підприємства «Броварська сільгоспхімія»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Річ Харвест»
про зобов'язання вчинити дії
Позов заявлено про:
- зобов'язання відповідача передати об'єкт оренди - 200 кв.м. складського приміщення позивачу шляхом складання акту здачі-прийняття і передачі об'єкту оренди - 200 кв.м. складського приміщення орендодавцю;
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті орендної плати за користування спірним приміщенням за період з 01.03.2013 по 31.12.2013 в сумі 8 000,00 грн., нараховану відповідно до умов укладеного між сторонами 15.01.2011 договору оренди, та неустойку в сумі 38 400,00 грн., нараховану за користування спірним приміщення за 24 місяці після закінчення строку дії договору (31.12.2013).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2019, повний текст якого складений 25.10.2019, у справі № 910/3239/16 позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами доведений факт несплати відповідачем орендної плати за користування спірним приміщенням, переданим йому на виконання умов договору оренди від 15.01.2011, в період з 01.03.2013 по 31.12.2013, а також невиконання обв'язку щодо повернення спірного майна після закінчення строку дії вказаного договору.
Не погоджуючись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Річ Харвест» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 у справі № 910/3239/16 та постановити нове, яким у позовних вимогах відмовити у повному обсязі.
У апеляційній скарзі відповідач зазначив про те, що рішення суду першої інстанції є таким, що ухвалено з порушенням норм як процесуального, так і матеріального права, не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному судовому розгляді справи, суперечить матеріалам справи, у зв'язку з цим є незаконним і необґрунтованим.
У обґрунтування вказаної позиції відповідач послався на те, що:
- суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права на стадії прийняття позовної заяви позивача до розгляду та порушення провадження у справі, оскільки позивачем судовий збір за подачу позову було сплачено за невірними реквізитами, а саме: замість сплати судового збору на рахунок Господарського суду міста Києва, такий збір було сплачено на рахунок Господарського суду Київської області, з огляду на що суд першої інстанції мав повернути позову заяву та додані до неї документи буз розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України;
- судом першої інстанції не досліджено та, відповідно, не взято до уваги при винесенні рішення той факт, що спірний об'єкт оренди було знищено внаслідок пожежі, яка відбулась 25.02.2013, що унеможливило подальшу експлуатацію вказаного приміщення за призначенням з цієї дати, а відтак, відповідач звільняється від оплати за користування спірним приміщенням згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2019 справа № 910/3239/16 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.
При дослідженні матеріалів справи та апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, оскільки заявником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору в розмірі 2 167,00 грн. та доказів про надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення (фіскальний чек, опис вкладення) позивачу, з огляду на що ухвалою від 25.11.2019 апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту надано час для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали доказів про сплату судового збору в сумі 2 167,00 грн. та доказів про надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення (фіскальний чек, опис вкладення) позивачу.
09.12.2019 від апелянта через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжне доручення № 1365 від 28.11.2019 про сплату судового збору в сумі 200,00 грн. та платіжне доручення № 1386 від 09.12.2019 про сплату судового збору в сумі 1 967,00 грн. та копія накладної 0113513832728 від 14.11.2019 про надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення (фіскальний чек, опис вкладення) позивачу.
Ухвалою від 12.12.2019 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Мартюк А.І., Зубець Л.П.:
- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Річ Харвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 у справі № 910/3239/16;
- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 03.01.2020;
- роз'яснено учасникам процесу, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);
- призначено справу № 910/3239/16 до розгляду на 22.01.2020 о 12:20;
- попереджено сторони, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.
03.01.2020 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому, з посиланням на те, що судовий збір ним сплачено в повному обсязі та зарахований до спеціального фонду державного бюджету, та на те, що для виключення непорозумінь позивач сплатив ще раз судовий збір, просить судове рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.
15.11.2011 позивач як орендодавець та відповідач як орендар уклали договорі оренди (далі Договорі) (а.с. 11-12 т. 1), відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає в оренду приміщення паспортизованого складу площею 200,0 кв.м., який знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 125-б.
У п. 7.1 Договору сторони погодили, що до даного договору додається: Акт здачі-прийняття в оренду частини складу ПП «Броварська сільгоспхімія».
Зі змісту вказаного акту (а.с. 14 т. 1) слідує, що приміщення складу площею 200,00 кв.м. передано відповідачу в оренду з метою, передбаченою умовами Договору.
Відповідно до п. 4.1 Договору зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 2 від 31.12.2012 (а.с. 13 т. 1), термін дії Договору визначається з 15.01.2011 до 31.12.2013.
Повний розмірі орендної плати становить 800,00 грн. на місяць та сплачується в безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача щомісячно до 05 числа наступного місяця (п. 5.2 Договору).
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що відповідач свої зобов'язання за Договором в частині сплати орендної плати та повернення майна позивачу після закінчення строку дії Договору не виконав, з огляду на що просив:
- зобов'язати відповідача передати об'єкт оренди - 200 кв.м. складського приміщення позивачу шляхом складання акту здачі-прийняття і передачі об'єкту оренди - 200 кв.м. складського приміщення позивачу;
- стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендної плати за користування спірним приміщенням за період з 01.03.2013 по 31.12.2013 в сумі 8 000,00 грн. та неустойку в сумі 38 400,00 грн., нараховану за користування спірним приміщення за 24 місяці після закінчення строку дії договору (31.12.2013).
Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що 25.02.2013 на об'єкті оренди виникла пожежа, внаслідок якої спірний об'єкт оренди було знищено, що унеможливило подальшу експлуатацію вказаного приміщення за призначенням з цієї дати, а відтак, відповідач звільняється від оплати за користування спірним приміщенням згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди), до яких відноситься спірний Договір, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Частина 1 ст. 763 ЦК України встановлює, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно із ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ст. 795 ЦК України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Отже, виходячи зі змісту положень чинного законодавства, після припинення договору оренди (в тому числі через закінчення строку його дії) орендар має обов'язок повернути орендодавцеві спірне майно за актом приймання передачі, а у випадку невиконання такого обов'язку орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи припинення Договору та відсутність доказів продовження сторонами строку його дії, відповідач був зобов'язаний повернути позивачу об'єкт оренди за актом приймання-передачі, проте матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем вказаного обов'язку.
Щодо посилань відповідача на те, що 25.02.2013 на об'єкті оренди виникла пожежа, внаслідок якої спірний об'єкт оренди було знищено, що унеможливило подальшу експлуатацію вказаного приміщення за призначенням з цієї дати, а відтак, відповідач звільняється від оплати за користування спірним приміщенням згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України, колегія суддів зазначає таке.
Наявними в матеріалах справи доказами дійсно підтверджується те, що 25.02.2013 на об'єкті оренди виникла пожежа, проте доказів того, що спірний об'єкт оренди був повністю знищений внаслідок такої пожежі матеріли справи не містять.
Вказане, зокрема, підтверджується змістом наданих самим відповідачем висновків експертних досліджень від 28.02.2013 та від 10.04.2013(а.с. 55-93 т. 1).
Колегія суддів зауважує відповідачеві на тому, що той факт, що у спірній будівлі складу виникла пожежа, не позбавляє відповідача обов'язку повернути такий склад позивачу після закінчення строку договору оренди за відповідним актом, в якому сторонами має бути визначений технічний стан майна, яке повертається.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача передати об'єкт оренди - 200 кв.м. складського приміщення позивачу шляхом складання акту здачі-прийняття і передачі об'єкту оренди - 200 кв.м. складського приміщення орендодавцю. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованість по сплаті орендної плати за користування спірним приміщенням за період з 01.03.2013 по 31.12.2013 в сумі 8 000,00 грн. та неустойки в сумі 38 400,00 грн., нарахованої за користування спірним приміщення за 24 місяці після закінчення строку дії договору (31.12.2013), колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується те, що відповідач в період з 01.03.2013 по дату звернення до суду з цим позовом - 23.02.2016 орендну плату не сплачував, а відтак, позивач має право на стягнення з відповідача орендної плати за користування спірним приміщенням за період з 01.03.2013 по 31.12.2013 в сумі 8 000,00 грн., виходячи з розміру, визначеного у Договорі, та неустойки в сумі 38 400,00 грн., нарахованої за користування спірним приміщення за 24 місяці після закінчення строку дії Договору (31.12.2013) в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України.
Посилання відповідача на неможливість використання ним об'єкта оренди після 25.02.2013 (дата пожежі - примітка суду) колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки, по-перше, наявними в матеріалах справи документальними доказами не підтверджується такий стан об'єкта, який би виключив його використання, а, по-друге, за змістом ч. 6 ст. 762 ЦК України, на яку посилається відповідач в обґрунтування вказаних заперечень, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, проте матеріли справи не містять доказів того, що відповідач не несе будь-якої відповідальності за спірну пожежу.
Слід зазначити і про те, що з наданих позивачем копій договорів та актів приймання-передачі виконаних робіт до таких договорів (а.с. 128-138 т. 1) слідує, що в період після 25.02.2013 (дата пожежі - примітка суду) відповідач мав доступ до орендованого майна та проводив в ньому роботи по утилізації непридатних внаслідок пожежі пестицидів та агрохіміків, що свідчить про фактичне використання ним такого майна та, відповідно, обов'язок оплачувати його використання.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати за користування спірним приміщенням за період з 01.03.2013 по 31.12.2013 в сумі 8 000,00 грн. та неустойки в сумі 38 400,00 грн., нарахованої за користування спірним приміщення за 24 місяці після закінчення строку дії договору (31.12.2013). Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
Щодо посилань відповідача на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права на стадії прийняття позовної заяви позивача до розгляду та порушення провадження у справі, оскільки позивачем судовий збір за подачу позову було сплачено за невірними реквізитами, а саме: замість сплати судового збору на рахунок Господарського суду міста Києва, такий збір було сплачено на рахунок Господарського суду Київської області, з огляду на що суд першої інстанції мав повернути позовну заяву та додані до неї документи без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, колегія суддів зазначає про те, що, сплата позивачем судового збору на рахунок Господарського суду Київської області свідчить про помилку та не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Річ Харвест» задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 у справі № 910/3239/16 в оскаржуваній частині відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати за подачу апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Річ Харвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 у справі № 910/3239/16 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 у справі № 910/3239/16 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3239/16.
Повний текст постанови складено: 22.01.2020
Головуючий суддя Н.Ф. Калатай
Судді А.І. Мартюк
Л.П. Зубець