ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
про зупинення провадження у справі
21 січня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2505/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Бєляновського В.В., Лавриненко Л.В.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства „Українська залізниця” в особі Регіональної філії „Одеська залізниця”
на рішення Господарського суду Одеської області від 22.10.2019
по справі №916/2505/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства „Нібулон”
до Акціонерного товариства „Українська залізниця” в особі Регіональної філії „Одеська залізниця”
про стягнення 145 781,47 грн.
У серпні 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства „Нібулон” (далі - ТОВ СП „Нібулон”) звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом до Акціонерного товариства „Українська залізниця” в особі Регіональної філії „Одеська залізниця” (далі - АТ „Українська залізниця”) в якому просило стягнути з відповідача на свою користь 145 781,47 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ СП „Нібулон” посилається на те, що відповідачем було невчасно доставлено вантаж, що є підставою для стягнення штрафу.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.10.2019 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 145 781,47 грн. штрафу, за несвоєчасну доставку вантажу.
Не погодившись із даним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулося АТ „Українська залізниця” з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 22.10.2019 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №916/2505/19 за апеляційною скаргою АТ „Українська залізниця” на рішення Господарського суду Одеської області від 22.10.2019 та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
10.01.2020 судом апеляційної інстанції отримано клопотання АТ „Українська залізниця” в якому відповідач просить зупинити провадження у справі №916/2505/19 до перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду справи №910/1524/19, у подібних правовідносинах.
Розглянувши дане клопотання колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
За змістом п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Отже, вищевказаною нормою процесуального права забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права або не менш важливих питань юрисдикції певних спорів.
У цьому випадку згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників господарських відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Судом встановлено, що предметом заявлених позовних вимог у даній справі є стягнення з відповідача штрафу на підставі статті 116 Статуту залізниць України, розрахунок якого здійснено позивачем виходячи з розміру провізної плати, зазначеної у п. 3.2. укладеного між сторонами Договору та включає в себе плату за перевезення навантаженого вагону перевізника, компенсацію витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника та плату за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.
Водночас, заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказує на те, що штраф за несвоєчасну доставку вантажу відповідно до статті 116 Статуту залізниць України нараховується виключно від розміру провізної плати, без врахування договірних плат за використання вагона перевізника і компенсації витрат перевізника за перевезення вагона у порожньому стані.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 21.11.19 р., на підставі ч.2 ст. 302 ГПК України, передала справу №910/1524/19 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, вказавши що колегія вважає за необхідне відступити від висновку, викладеному у рішенні Верховного Суду від 27.02.19 р. у справі №910/9796/18 щодо застосування у подібних правовідносинах ст.ст. 307, 313 ГК України, ст.ст. 6, 116 Статуту залізниці України, Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., щодо розмежування понять "провізна плата" та "інші платежі", які включають вартість послуг залізниці, пов'язаних з перевезенням вантажу, з огляду на необхідність встановлення суми, від якої необхідно нарахувати штраф за прострочення доставки вантажу.
Ухвалою від 10.12.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду прийняв справу №910/1524/19 до свого провадження для формування єдиної правозастосовчої практики у спірних правовідносинах та призначив її до розгляду на 07.02.2020 року.
Отже, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що у справі №916/2505/19 постали питання, аналогічні тим питанням, що передав для вирішення Верховний Суд у справі №910/1524/19, які становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Об'єднаною Палатою Верховного Суду.
За приписами ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи приписи пункту 7 частини першої статті 228 та пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України та те, що об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду переглядається судове рішення, в якому правовідносини є подібними тим, що розглядаються в рамках даної справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у справі №916/2505/19 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №910/1524/18.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 270 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-
Зупинити провадження у справі №916/2505/19 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №910/1524/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Бєляновський В.В.
Суддя Лавриненко Л.В.