Справа № 308/560/20
21.01.2020 місто Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у рамках кримінального провадження за № 12019070030002800, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
Старший слідчий слідчого відділу Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у рамках кримінального провадження за № 12019070030002800, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 04.09.2019 року до Ужгородського ВП ГУНП надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що на початку березня 2017 року невідома особа чоловічої статі на ім'я ОСОБА_5 , під приводом придбання автомобіля марки «Опель Вектра», 2.0 дизель, д.н.з. Чеської реєстрації НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , який знаходився в режимі транзит, в шахрайських спосіб надавши половину суми вартості автомобіля, шляхом обману та довіри забрав автомобіль, однак решту грошових коштів не повернув, чим вказаними діями спричинив ОСОБА_4 матеріального збитку.
По даному факту слідчим відділом Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12019070030002800 від 05.09.2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Як зазначає слідчий, 05.09.2019 року, враховуючи, що вищевказаний транспортний засіб може бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та можуть бути предметом, а саме засобами (безпосереднім об'єктом) вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, на даний час органом досудового розслідування при встановленні всіх обставин справи «Опель Вектра С», 2.0 дизель, д.н.з. Чеської реєстрації НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , відповідно до ст. 98 КПК України визнано речовим доказом, про що винесено відповідну постанову.
Слідчий вказує, що згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 07.06.2016 року автомобіль марки «Опель Вектра С», 2.0 дизель, д.н.з. Чеської реєстрації НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , належить Чеській компанії «Almariks company S.R.O.», Капрова 42/14, Прага, Старе Місто, 110 00, який перебував у користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За твердженням слідчого, у даному випадку на вищевказаний транспортний засіб необхідно накласти арешт для запобігання можливості його відчуження, розпорядження та/або користування іншими особами, пошкодження, псування, зникнення, приховування, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки вказаний автомобіль є предметом та основним доказом вчинення злочину, а також такий, що зберіг на собі сліди вчинення злочину. У даному випадку вказане нерухоме майно є об'єктом кримінально протиправних дій, а тому у відповідності до ст. 98 КПК України є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та може бути використаний для встановлення обставин кримінального правопорушення. Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
Слідчий зауважує, що є достатні підстави вважати, що зазначене в клопотанні майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а тому застосування обмеження права власності у виді накладення арешту на вказане майно є таким, що відповідає завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, слідчий просить:
накласти арешт на автомобіль марки «Опель Вектра С», 2.0 дизель, 2002 року випуску, д.н.з. Чеської реєстрації НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , який належить Чеській компанії «Almariks company S.R.O.», Капрова 42/14, Прага, Старе Місто, 110 00, та перебував у користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
надати дозвіл на затримання та вилучення автомобіля марки «Опель Вектра С», 2.0 дизель, 2002 року випуску, д.н.з. Чеської реєстрації НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , з подальшим поміщенням до спеціального майданчику тимчасового утримання транспортних засобів;
заборонити відчужувати, розпоряджатися та користуватися автомобілем марки «Опель Вектра С», 2.0 дизель, 2002 року випуску, д.н.з. Чеської реєстрації НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , не виконання чого може призвести до зникнення, пошкодження майна або настання інших наслідків, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Вивчивши подане клопотання слідчого про арешт майна та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з доданим до клопотання витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12019070030002800, сформованим станом на 10.10.2019 року, органом досудового розслідування - Ужгородським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатської області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено на підставі заяви ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення від 04.09.2019 року за фактом того, що на початку березня 2017 року невідома особа чоловічої статі на ім'я ОСОБА_5 , під приводом придбання автомобіля марки «Опель Вектра», 2.0 дизель, д.н.з. Чеської реєстрації НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , який знаходився в режимі транзит, в шахрайських спосіб надавши половину суми вартості автомобіля, шляхом обману та довіри забрав автомобіль, однак решту грошових коштів не повернув.
Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У клопотанні слідчий зазначає, що метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки автомобіль є предметом та основним доказом вчинення злочину, такий, що зберіг на собі сліди вчинення злочину.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, повинен враховувати, серед іншого: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з клопотанням арештувати майно, оскільки згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, вищезазначених вимог закону слідчий при зверненні до слідчого судді з даним клопотанням про арешт майна не дотримався.
Усупереч імперативним вимогам п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 171 КПК України до клопотання слідчим не додано документи, які підтверджують право власності на майно (транспортний засіб), що належить арештувати, не зазначено конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження третіми особами таким майном.
Як встановлено слідчим суддею, до клопотання про арешт майна слідчим додано копії витягу з кримінального провадження за № 12019070030002800, заяви ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення від 04.09.2019 року, протоколу допиту потерпілого ОСОБА_4 від 06.09.2019 року, постанови про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 05.09.2019 року, орієнтування Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області від 10.10.2019 року та листа «Про надання інформації» Закарпатської митниці ДФС від 20.11.2019 року.
Разом із тим, як зазначає у клопотанні слідчий, згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 07.06.2016 року автомобіль марки «Опель Вектра С», 2.0 дизель, д.н.з. Чеської реєстрації НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , належить Чеській компанії «Almariks company S.R.O.», Капрова 42/14, Прага, Старе Місто, 110 00, який перебував у користуванні ОСОБА_4 .
До клопотання додано копію документу, виготовленого на іноземній мові UH088254, тобто без перекладу на українську мову.
Таким чином, всупереч імперативним вимогам п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України до клопотання не додано документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження третіми особами таким майном, а також не надано належного їх перекладу на українську мову.
При цьому всупереч вимог ч. 6 ст. 132 КПК України до клопотання слідчим додано лише копії вищезазначених документів, які належним чином не засвідчені, що позбавляє слідчого суддю можливості пересвідчитися в ідентичності цих документів, в той час, як інформація, що в них міститься, має суттєве значення під час розгляду клопотання цієї категорії та може істотно вплинути на висновки слідчого судді.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України при розгляді питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов'язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.
У порушення зазначених вимог до матеріалів клопотання не додано та не вказано у клопотанні відомостей щодо місця знаходження рухомого майна, на яке слідчий просить накласти арешт, не долучено процесуальних документів щодо тимчасового вилучення вказаного рухомого майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що відповідно до наведених вимог кримінального процесуального закону клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору, який його погодив, а для усунення недоліків клопотання слід встановити строк в сімдесят дві години, початок обчислення якого рахувати з моменту фактичного отримання вказаного клопотання прокурором.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-172 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_2 про арешт майна у рамках кримінального провадження за № 12019070030002800, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - повернути прокурору Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 для усунення недоліків.
Встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії даної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
Роз'яснити, що повернення клопотання не є перешкодою для повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про вжиття заходів кримінального провадження (арешт майна).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1