20.01.2020 Справа №607/7341/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді - Сливки Л.М
за участі секретаря судового засідання - Хамелко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі подання старшого державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Корнатої Руслани Олександрівни, заінтересовані особи: Державне підприємство «Укрриба», Регіональне відділення фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу,
Старший державний виконавець Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Корната Р.О. звернулася до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання зобов'язань за судовим рішенням. В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що на виконанні у Тернопільському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області знаходиться зведене виконавче провадження автоматизованої системи виконавчих проваджень №60949387, у склад якого входять наступні виконавчі документи: виконавче провадження автоматизованої системи виконавчих проваджень №60775901 відкрите на підставі виконавчого листа №607/7341/19 виданого від 21 листопада 2019 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ДП «УКРРИБА» 68510,73 гривень основної суми боргу, пені у розмірі 9288,92 гривень, 3103,27 гривень інфляційних витрат, 3 % річних у розмірі 1060,32 гривень, 6851,07 гривень штрафу та 1921 гривень судового збору; виконавче провадження автоматизованої системи виконавчих проваджень №60423484 відкрите на підставі судового наказу №921/361/19 виданого 24 вересня 2019 року Господарським судом Тернопільської області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 в користь держави заборгованість по орендній платі в сумі 14 156,39 гривень, пені в сумі 1771,95 гривень та 10% штрафу у розмірі 3456,84 гривень. 25 жовтня 2019 року та 03 грудня 2019 року у вказаному зведеному виконавчому провадженні державним виконавцем виносились постанови про відкриття виконавчих проваджень, якими боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копії постанов направлено сторонам виконавчого провадження. 28 жовтня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. З метою визначення фінансового стану боржника державним виконавцем вчинялись запити у відповідні органи. Згідно відповідей Пенсійного фонду України від 25 листопада 2019 року за №1058709391 та №1058703328 боржник пенсії не отримує та цивільно-правовим договором не зареєстрований. Згідно відповідей ІС ДП «НАІС» у МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби, джерела отримання доходів боржником відсутні, юридичну особу або фізичну особу - підприємця знято з обліку у контролюючих органах. Згідно відповіді ІС ДП «НАІС» на запит про перетин боржником державного кордону України повідомлено, що боржник державного кордону України не перетинав. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 09 січня 2020 року за №195783033 нерухоме майно за боржником не зареєстроване, арешт накладено на все нерухоме майно боржника. Вказуючи, що рішення суду боржником не виконано по даний час, та боржник ухиляється від його виконання його, державний виконавець, покликаючись на ст. 377-1 ЦПК України просить подання задовольнити.
Дослідивши матеріали подання, суд встановив такі обставини:
24 вересня 2019 року Господарським судом Тернопільської області видано судовий наказ №921/361/19 про примусове виконання рішення про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України заборгованості по орендній платі в сумі 14156,39 гривень - заборгованості по орендній платі, 1771,95 гривень пені та 10% штрафу у розмірі 3456,84 гривень.
25 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Корнатою Русланою Олександрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60423484 з примусового виконання наказу №921/361/19 виданого Господарським судом Тернопільської області 24 вересня 2019 року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України заборгованості по орендній платі в сумі 14156,39 гривень - заборгованості по орендній платі, 1771,95 гривень пені та 10% штрафу у розмірі 3456,84 гривень.
Матеріали подання не містять доказів отримання боржником ОСОБА_1 вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження.
Разом із цим, 28 жовтня 2019 року при примусовому наказі №921/361/19 виданого Господарським судом Тернопільської області 24 вересня 2019 року старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Корнатою Русланою Олександрівною винесено постанову про арешт майна боржника ВП №60423484, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .
Докази направлення боржнику ОСОБА_1 та отримання боржником зазначеної постанови про арешт майна у матеріалах подання відсутні.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 серпня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Укрриба» 68510,73 гривень основної суми боргу по Договору №1228 оренди державного майна від 27 червня 2017 року; пені у розмірі 9288,92 гривень; 3103,27 гривень інфляційних втрат; 3 % річних у розмірі 1060,32 гривень та 6851,07 гривень штрафу, а також 1921 гривень судового збору.
На виконання вказаного рішення суду 21 листопада 2019 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист №607/7341/19 про стягнення із ОСОБА_1 в користь ДП «Укрриба» 68510,73 гривень основної суми боргу по Договору №1228 оренди державного майна від 27 червня 2017 року; пені у розмірі 9288,92 гривень; 3103,27 гривень інфляційних втрат; 3 % річних у розмірі 1060,32 гривень та 6851,07 гривень штрафу, а також 1921 гривень судового збору.
03 грудня 2019 року старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Корнатою Русланою Олександрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60775901 з примусового виконання виконавчого листа №607/7341/19 виданого 21 листопада 2019 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення із ОСОБА_1 в користь ДП «Укрриба» 68510,73 гривень основної суми боргу; пені у розмірі 9288,92 гривень; 3103,27 гривень інфляційних втрат; 3 % річних у розмірі 1060,32 гривень та 6851,07 гривень штрафу, а також 1921 гривень судового збору.
Матеріали подання не містять доказів отримання боржником ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60775901 від 03 грудня 2019 року.
09 січня 2020 року старшим державним виконавцем Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківська) Корнатою Русланою Олександрівною винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень, згідно якої постановлено об'єднати виконавче провадження №60423484 та виконавче провадження №60775901 у зведене виконавче провадження №60949387.
Згідно наданих на запити державного виконавця відповідей Пенсійного фонду України №1058709391 від 25 листопада 2019 року та №1058944846 від 04 грудня 2019 року, інформація про отримання боржником ОСОБА_1 пенсії - відсутня.
Також на запити державного виконавця Пенсійним фондом України надано відповіді за №1058703328 від 25 листопада 2019 року та №1058962570 від 04 грудня 2019 року , згідно яких інформація про боржника ОСОБА_1 за трудовими та цивільно-правовими договорами, а також інформація про останнє місце роботи - відсутня.
Як убачається із відповіді ІС ДП «НАІС» від 09 січня 2020 року, надані на запити державного виконавця, інформація про джерела отримання боржником ОСОБА_1 доходів - відсутня.
Згідно відповіді ІС ДП «НАІС» від 03.12.2019 за №15280836 в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником ОСОБА_1 транспортні засоби.
У відповіді ІС ДП «НАІС» від 04.12.2019 року на запит про наявні рахунки повідомлено, що юридичну особу або фізичну особу - підприємця знято з обліку у контролюючих органах.
Згідно відповіді ІС ДП «НАІС» на запит про перетин боржником державного кордону України вубачається, що інформація про перетин боржником ОСОБА_1 державного кордону України відсутня.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, сформованої 09 січня 2020 року за №195783033 нерухоме майно за боржником ОСОБА_2 ОСОБА_3 не зареєстроване, при цьому, на підставі постанови державного виконавця про арешт майна боржника від 03 грудня 2019 року накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 .
Як убачається із Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 03 грудня 2019 року за №63485184 на підставі постанови державного виконавця про арешт майна боржника від 03 грудня 2019 року накладено арешт на все рухоме майно боржника ОСОБА_1 .
Суд, розглянувши подання, вивчивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до положень статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Приписами ч. 1 ст. 441 ЦПК України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
Згідно із вимогами ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.
В силу вимог п.5 ч.1, ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Положеннями п. 19 ч. 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
З аналізу зазначених норм матеріального та процесуального права вбачається, що подання про обмеження у праві виїзду за межі України вноситься виконавцем у разі ухилення боржника від виконання судового рішення, розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, а тому саме на останнього покладається тягар доказування.
Державний виконавець повинен довести факт свідомого ухилення боржника від виконання судового рішення, яке полягає: в утриманні від виконавчих дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не наданні у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про доходи та майно, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; в несвоєчасній явці за викликом державного виконавця; в ненаданні письмового повідомлення про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Згідно з вимогами ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Положеннями ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
У справі "Гочев проти Болгарії" ("Gochev v. Bulgaria" від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі; по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. З ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції; і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).
При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
Застосування обмеження у праві виїзду громадянина за межі України, може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватись лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом заходів примусового виконання рішення.
Як вбачається із змісту подання, державний виконавець обґрунтовує подання тим, що боржник рішення суду не виконує.
Однак, сам по собі факт невиконання рішень суду не є підставою для обмеження особи у праві виїзду за межи території України.
При цьому, державним виконавцем не надано доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон. Натомість, із долученої до матеріалів подання відповіді ІС ДП «НАІС» на запит про перетин боржником державного кордону України убачається, що інформація про перетин боржником ОСОБА_1 державного кордону України відсутня.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що боржником ОСОБА_4 отримувалися копії постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 25 жовтня 2019 року та від 03 грудня 2019 року, а також докази направлення боржнику та тримання ним копії постанови державного виконавця про арешт майна боржника від 28 жовтня 2019 року та постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 09 січня 2020 року.
Крім цього, у матеріалах подання відсутні будь-які докази на підтвердження того, що державним виконавцем було направлено виклики боржнику з метою з'явитись до державного виконавця, надати пояснення щодо невиконання рішення суду, отримання їх боржником та доказів ухилення боржником від виконання рішення суду та законних вимог державного виконавця.
Державним виконавцем не обґрунтовано, яким чином, застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України буде сприяти виконанню рішень суду та погашенню заборгованості.
Відтак, факт ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань відсутній та представником ДВС не доведений належними, достовірними та достатніми доказами за європейським стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Доводи державного виконавця, зазначені у поданні, зокрема про те, що боржник належним чином не виконує рішення суду та жодних заходів щодо його виконання не вживає, не є достатньою підставою вважати, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Сам по собі факт невиконання рішення суду не свідчить про свідоме ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання рішення суду.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що встановлені законом підстави для задоволення подання старшого державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківська), заінтересовані особи: Державне підприємство «Укрриба», Регіональне відділення фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу відсутні, відтак в його задоволенні необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись статтями 260, 261, 268, 441 , 352-356 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні подання старшого державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківська) Корнатої Руслани Олександрівни, заінтересовані особи: Державне підприємство «Укрриба», Регіональне відділення фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.
Дата складення повного тексту ухвали суду - 20 січня 2020 року.
Головуючий суддяЛ. М. Сливка