Справа № 583/3768/19
2/583/57/20
17 січня 2020 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Ярошенко Т.О.
з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бірюза -15», Охтирська міська рада Сумської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (прибудинковою територією багатоквартирного будинку), зобов'язання вчинити дії,-
з участю учасників судового провадження:
позивачів ОСОБА_1
ОСОБА_2
представника позивачів ОСОБА_4
відповідачки ОСОБА_3
представника відповідачки ОСОБА_5
представників третіх осіб Остапенко Т. І.
Сизоненка В. М.
Зміст позовних вимог.
05.09. 2019 року позивачі звернулись до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 є власниками квартир за №2 , а ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 . Відповідачці ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_2 обмежується воротами,хвірткою з боку квартири АДРЕСА_3 , фасадною стіною будинку, хвірткою та металевим парканом з боку квартири АДРЕСА_4 . Восени 2017 року ОСОБА_3 облаштувала в середині двору паркан з профільного, металевого листа довжиною 19 м на восьми забетонованих металевих стовпчиках, заблокувавши в'їзд на прибудинкову територію та унеможливлюючи у такий спосіб транспортну доступність решти співвласників будинку до господарських споруд, розташованих на прибудинковій території, що перебувають у спільній власності власників квартир. 29.05. 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Інспекції з благоустрою Охтирської міської ради Сумської області з клопотанням про проведення перевірки зазначеного порушення з боку ОСОБА_3 . На початку червня 2019 року ним отримана відповідь, в якій вказано, що зафіксовано наявність порушення принципу добросусідства та рекомендовано розглянути питання на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бірюза-15», а у разі невиконання оскаржити дії ОСОБА_3 в судовому порядку. 19.06. 2019 року загальними зборами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бірюза-15» вказане питання опрацьоване та доведено до відома відповідачці вимогу щодо демонтажу огорожі, на даний час вказана вимога не виконана.
Просять усунути перешкоди у користуванні співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_5 , членами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бірюза-15» Остапенком О. П. та ОСОБА_2 , земельною ділянкою - прибудинковою територією багатоквартирного будинку.
Зобов'язати ОСОБА_3 за власний рахунок демонтувати самочинно зведений паркан із металевого профільного листа довжиною 19 метрів, розташованого в середині двору багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 , який кріпиться на восьми забетонованих металевих стовпчиках.
Процесуальні дії у справі.
06.09.2019 року ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
17.09.2019 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
04.10. 2019 року від відповідачки ОСОБА_3 надійшов відзив на позов, до якого також долучено копію заяви ОСОБА_6 , (яка змінила прізвище на ОСОБА_3 ), в якій вона просить надати згоду жителів будинку АДРЕСА_5 на змонтування паркану (а.с. 52-54). У своєму відзиві відповідачка вказує на те, що вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Вона вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не являються належними позивачами по справі, так як земельна ділянка їм не належить на праві власності, немає договору оренди саме з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , чи іншого правовстановлюючого документу. Із документів, що надані самими ж позивачами, вбачається, що спірна земельна ділянка належить Охтирській міській раді Сумської області і надана в користування Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Бірюза-15», яке може бути позивачем по даній справі. Однак перед зверненням до суду повинні відбутися загальні збори ОСББ «Бірюза -15» відповідно до статуту, де має бути ухвалене рішення, і вже за невиконання рішення загальних зборів може виникати право звернення з відповідним позовом до суду.
Також позивачами не надано на дослідження суду доказів наявності перешкод користування земельною ділянкою, так як вони користуються землею в тій частині, що огороджена, вільно проходять через неї. Крім того, вказаний паркан зведений за письмовою згодою позивачів, а саме за її заявою до ОСОБА_1 власника квартири АДРЕСА_6 , з яким є суміжна стіна, ОСОБА_1 надав письмову згоду на будівлю паркану. Огорожа була збудована з метою запобігання конфліктних ситуацій з сусідами. Паркан користуванню земельною ділянкою не заважає. Вона та ОСОБА_1 мають кожен свій вхід, на її частині подвір'я жодних споруд, які б належали позивачам, немає, тому жодним чином вона не перешкоджає користуванню ділянкою. Також вказує, що проведення загальних зборів ОСББ «Бірюза -15» сфальсифіковано, так як головою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бірюза-15» є дружина позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , 19.06. 2019 року загальні збори не проводились та протокол не складався. Крім того, вказаний паркан встановлювала не вона особисто. Просила справу розглядати в судовому засіданні з викликом сторін.
16.10. 2019 року від представника позивачів - адвоката Тимченка С. Л. надійшла відповідь на відзив ОСОБА_3 , в якому вказує, що відповідачка не спростовує аргументи позивачів стосовно суті позовних вимог. Прибудинкова територія багатоквартирного будинку є майном, що перебуває у спільному користуванні. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділене між співвласниками і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку. Перешкоди у користуванні спільною земельною ділянкою полягають в тому, що паркан заблокував в'їзд на прибудинкову територію та унеможливлює таким чином транспортну доступність інших співвласників будинку до господарських споруд, розташованих на прибудинковій території, що перебувають у спільній власності власників квартир. Матеріали відзиву містять заяву ОСОБА_1 про згоду на облаштування паркану з легких металів, однак ця згода не передбачає обмеження доступу до квартир інших, крім відповідачки, співвласників будинку, окрім того, ОСОБА_2 така згода не надавалася. Посилання на роз'яснення виконавчих органів Охтирської міської ради Сумської області не стосуються суті справи, так як йдеться про порядок прийняття закінчених будівництвом об'єктів на земельній ділянці, що належить забудовникові на будь - якому праві, а не порядок облаштування земельних ділянок, що перебувають у спільному користуванні. Вважає, що позов необхідно вирішити за наявними у справі доказами (а.с. 59-60).
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05.11.2019 року вказане клопотання відповідачки про подальший розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін задоволено та призначено справу до розгляду на 19.11.2019 року (а.с. 62).
19.11.2019 року у зв'язку з неявкою відповідачки справу розглядом відкладено на 22.11.2019 року.
Протокольною ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.11.2019 року задоволено клопотання представника відповідачки про залучення до участі в справі в якості третьої особи Охтирську міську раду Сумської області, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 24.12.2019 року.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та суду пояснив, що восени 2017 року ОСОБА_3 облаштувала у дворі багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_5 , який знаходиться у спільному користуванні, паркан з профільного металевого листа довжиною 19 метрів на восьми забетонованих металевих стовпчиках, заблокувавши в'їзд на прибудинкову територію та унеможлививши їм таким чином транспортну доступність до господарських споруд, розташованих на прибудинковій території, тому вони звернулися до суду з вказаним позовом та просять усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою - прибудинковою територією багатоквартирного будинку та зобов'язати ОСОБА_3 за власний рахунок демонтувати самочинно зведений паркан.
Позивачка ОСОБА_2 суду пояснила, що проживає у вказаній квартирі близько 50 років, вселилась туди разом зі своєю матір'ю, після її смерті успадкувала вказану квартиру. З попереднім власником квартири, в якій на даний час проживає відповідачка ОСОБА_3 , конфліктів щодо користування двором у них не виникало, двір завжди знаходився у спільному користуванні. З боку квартири АДРЕСА_7 завжди був в'їзд до їх спільного двору. Просить задовольнити позов повністю.
Представник позивачів ОСОБА_4 позов підтримав з підстав зазначених у ньому, просив його задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала та суду пояснила, що на її думку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є належними позивачами по даній справі, так як не є власниками вказаної земельної ділянки. Вважає, що позивачі не довели, що вони не можуть користуватися земельною ділянкою на тій частині, що огороджена парканом, так як вони вільно можуть користуватися земельною ділянкою, яка огороджена. Крім того, вказаний паркан був зведений за її заявою до ОСОБА_1 , в якій він надав письмову згоду на встановлення паркану, а також вона вважає, що позивачами не було доведено того факту, що саме вона звела спірний паркан. Крім того, вказаний паркан був побудований ще до створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бірюза - 15» за кошти її матері та вітчима, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивачів.
Представник третьої особи ОСОБА_7 суду пояснила, що їй належить квартира АДРЕСА_8 , де вона проживає з 1996 року, також вона є керівником Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бірюза-15». Восени 2017 року ОСОБА_3 облаштувала у дворі багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_5 , який знаходиться у спільному користуванні, паркан довжиною 19 метрів, висотою два метри, який перешкоджає в'їзду на прибудинкову територію та заважає користуватися земельною ділянкою, а також цим самим порушені протипожежні норми. 19.06. 2019 року проведено загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бірюза-15» та вирішено демонтувати самочинно збудований паркан, дане рішення доведено до відповідачки, однак по даний час воно не виконане. Вважає, що позов позивачів підлягає задоволенню.
Представник третьої особи Охтирської міської ради Сумської області Сизоненко В. М. суду пояснив, що рішенням Охтирської міської ради Сумської області від 27.09. 2018 року земельну ділянку по АДРЕСА_5 передано в постійне користування Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Бірюза-15». Після цього всі відносини щодо користування вказаної земельної ділянки відносяться до компетенції Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бірюза-15», яке є користувачем вказаної земельної ділянки, так як і співвласники квартир у вказаному будинку.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви суду.
Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом ретельно перевірена та досліджена інвентарна справа на домоволодіння по АДРЕСА_5 . З інвентарної справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право власності на будівлю від 29.10. 1953 року виданого на підставі рішення виконавчого комітету Охтирської міської ради депутатів трудящихся від 03.10. 1953 року домоволодіння по АДРЕСА_5 належало АДРЕСА_5 домоуправлінню №2 на праві власності (а. с.117)
Відповідно до договору купівлі - продажу квартири від 12.12.1991 року укладеного між Виконкомом Охтирської міської ради народних депутатів та ОСОБА_8 , вона придбала квартиру АДРЕСА_8 , договір зареєстрований в реєстрі за №4146 та посвідчений державним нотаріусом Бурбикою Т. А. 12.12. 1991 року (а. с. 119-120).
Відповідно до договору купівлі - продажу від 21.05. 1992 року укладеного між виконкомом Охтирської міської ради народних депутатів та ОСОБА_9 , вона придбала квартиру АДРЕСА_1 , договір зареєстрований в реєстрі за №2291 та посвідчений державним нотаріусом Бурбикою Т. А. 21.05. 1992 року (а. с.121 - 122) .
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 14.09. 1995 року, яке видане згідно рішення виконкому Охтирської міської ради від 19.07. 1995 року №356, квартира АДРЕСА_7 належала на праві приватної власності ОСОБА_10 та записана в реєстрову книгу за №2455 (а. с.123-124)
Згідно договору купівлі - продажу від 01.07. 1996 року укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , ОСОБА_7 придбала квартиру АДРЕСА_8 , договір зареєстрований в реєстрі за №21738 та посвідчений державним нотаріусом Ковальчуком С. П. 01.07. 1996 року (а. с. 125-127).
Відповідно до генерального плану (схеми) на садибну ділянку АДРЕСА_5 від 25.06. 1953 року зі змінами внесеними станом на 01. 07. 1996 року, на вказаній земельній ділянці загальною площею 1461 кв.м, знаходиться житловий будинок позначений літерою «А-1ж», веренда позначена літерами «а, а4, а5, а7, а8», крильце позначене літерами «а2, а3», сарай позначений літерами «Б, б, б1, В», сарай позначений літерами «Г, д,Д», вбиральня позначений літерою «Ж», погріб позначений літерою «З», сарай позначений літерою «К», огорожа позначена «1,2, тамбур позначений літерами «а6, а9». Під будівлями знаходиться всього 307 кв. м., під двором 286 кв. м., під городом 868 кв.м. З боку квартири АДРЕСА_3 мається в'їзд (ворота) до двору за вказаною адресою позначені №1, а зі сторони квартири АДРЕСА_4 мається хвіртка №2 позначена як огорожа.На зазначеній земельній ділянці станом на 01.07. 1996 року відсутній спірний паркан в дворі вказаного будинку (а. с.118), що підтверджується інвентарною справою та про це у суді підтвердили сторони.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 22.02. 2001 року, яке видане згідно рішення виконкому від 21.02. 2001 року №85, квартира АДРЕСА_6 належала на праві приватної власності ОСОБА_12 та записана в реєстрову книгу за №156 (а. с.128-129)
ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06. 11. 2001 року серії НОМЕР_1 , зареєстроване в реєстрі за номером 2419 , виданого Охтирською міською державною нотаріальною конторою (а. с. 14).
Згідно договору дарування квартири від 11.04. 2007 року ОСОБА_10 подарував ОСОБА_6 двокімнатну квартиру АДРЕСА_7 ,загальною корисливою площею 36, 4 кв.м, житловою площею 27, 1 кв.м, договір зареєстрований в реєстрі за №2-377 та посвідчений державним нотаріусом Охтирської міської нотаріальної контори Багацькою О. М. (а. с.131-132). Право власності на вказано квартиру зареєстровано за ОСОБА_6 (яка після одруження змінила прізвище на ОСОБА_13 ) ОСОБА_14 . 2007 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серія ССС №581680 (а. с. 133).
Відповідно до генерального плану (схеми) на земельну ділянку АДРЕСА_5 зі змінами внесеними станом на 15. 09. 2010 року на вказаній земельній ділянці загальною площею 1460 кв.м, знаходиться житловий будинок позначений літерою «Аа-а9», сараї позначені літерами «Б, б, б1, В,в», сараї позначені літерами «Г,Д, д, к», вбиральня позначена літерою «Ж», погріб позначений літерою «З», огорожа позначена «1-3» прибудова позначена літерою «а11», ганок позначений літерою « а12». Під будівлями знаходиться всього 330 кв. м, під двором 262 кв. м, під городом 868 кв.м. З боку квартири АДРЕСА_3 маються ворота до двору за вказаною адресою, про що вказано у допоміжній таблиці №2 (а.інв.справи 39). На зазначеній земельній ділянці станом на 15.09. 2010 року відсутній спірний паркан у дворі вказаного будинку, двір знаходиться в спільному користуванні (а. с. 130).
Відповідно до інформаційної довідки по АДРЕСА_9 станом на 10.06. 2019 року, знаходиться квартира, яка має наступні характеристики: квартира двокімнатна; загальна площа 44, 6 кв. м, житлова площа 27, 1 кв.м. При обстеженні квартири виявлено, що знесена прибудова до будинку літера «а1» внутрішня площа якого становила 3, 7 кв. м, ганок позначений літерою «а2», та збудована прибудова більших розмірів без дозвільних документів позначена літерою «а13», внутрішня площа становить 12, 3 кв. м та збудований ганок позначений літерою «а14» - дозволу не потребує згідно Постанови Кабміну №406 від 07.06. 2017 року. Згідно матеріалів інвентарної справи право власності на вказане майно зареєстроване за ОСОБА_6 (а. с.137) ОСОБА_6 11.08. 2018 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_15 та змінила прізвище на ОСОБА_3 (а. с. 136).
Як вбачається з матеріалів справи, про що зазначено вище, ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_6 , що підтверджується договором купівлі - продажу від 18.10. 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Ковальчук В. М., номер в реєстрі 1554 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.10. 2014 року (а. с. 10-11).
14.11.2017 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бірюза-15», місцезнаходження юридичної особи АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 м. Охтирка, АДРЕСА_5 , керівником даного об'єднання є ОСОБА_7 (а. с 9).
За заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бірюза-15» 14.08. 2018 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 16.05. 2018 року відділом в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області проведено реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер 5910200000:06:014:0035) площею 0, 1603 га по АДРЕСА_5 з цільовим призначенням 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, категорія земель землі житлової та громадської забудови, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5907634152018 (а. с. 17).
Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки №5910200000:06:014:0035, який є додатком до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.08. 2018 року № НВ-5907634152018 землі з умовним позначенням від А до Б належать до земель загального користування по АДРЕСА_5 (а. с. 18).
За заявою ОСОБА_7 від 09.10. 2018 року, 16.10. 2018 року зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5910200000:06:014:0035 по АДРЕСА_5 за правокористувачем Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бірюза-15» (а. с. 20).
Відповідно до схеми розташування будівель та споруд по АДРЕСА_5 станом на 10.06.2019 року на вказаній земельній ділянці загальною площею 1460 кв.м, знаходиться житловий будинок позначений літерою «А1», прибудови позначені літерами «а, а4,а7 -а9, а11», ганки позначені літерами «а10а12», прибудова позначена літерою «а 13», ганок позначений літерою «а14», сараї позначений літерами «Б», погріб позначений літерами «пг», сараї позначені літерами «В, в, Г, Д, д, К», погріб позначений літерою «З», убиральня позначена літерою «Ж», огорожа позначена номерами «1, 2, 3» ». Під будівлями знаходиться всього 335 кв. м, під основною будівлею 190 кв.м, під господарськими допоміжними будівлями і спорудами 145 кв. м, під двором 257 кв. м. Зі схеми розташування будівель та споруд виготовленої Комунальним підприємством Охтирської міської ради «Бюро технічної інвентаризації та архітектурно - планувальних робіт» від 10.06. 2019 року вбачається, що з боку квартири АДРЕСА_3 мається заїзд (ворота) та з боку квартири АДРЕСА_4 мається вхід до двору заадресою АДРЕСА_5 (а. с. 134-135).
Відповідно до схеми території 4-х квартирного житлового будинку по АДРЕСА_5 та кадастрового плану земельної ділянки №5910200000:06:014:0035 вбачається, що у дворі від квартири АДРЕСА_10 , що належить ОСОБА_1 і до паркану домогосподарства за АДРЕСА_5 мається паркан, який встановлений відповідачкою, про що вона не заперечувала в суді, про це також зазначили позивачі (а. с. 107, 108).
Як встановлено судом, восени 2017 року ОСОБА_3 облаштувала в дворі по АДРЕСА_5 , який знаходиться у спільному користуванні співвласників квартир, паркан з профільного металевого листа довжиною 19 метрів на восьми забетонованих металевих стовпчиках, тим самим обмеживши в'їзд на прибудинкову територію та унеможлививши таким чином транспорту доступність до господарських споруд, розташованих на прибудинковій території, що підтверджується фото таблицею, на якій зображено самочинно зведений паркан за вказаною адресою (а. с. 26-28, 31), а також підтверджено сторонами в судовому засіданні. Встановивши спірний паркан відповідачка порушує права інших співвласників багатоквартирного будинку, так як обмежує їм право вільного користування прибудинковою територією.На думку суду, в цій частині доводи позивачів є обґрунтованими та заслуговують на увагу, оскільки встановлений відповідачкою паркан перешкоджає позивачам вільно користуватися земельною ділянкою, яка знаходиться в спільному користуванні всіх власників квартир у будинку.
З матеріалів справи встановлено, що між сторонами дійсно мається спір з приводу користування двором, це підтвердили в суді сторони, а також підтверджується протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Бірюза - 15» від 19 червня 2019 року, з якого вбачається, що голова Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Бірюза - 15» ОСОБА_7 звернулась до мешканців будинку по АДРЕСА_5 про те, що вона отримала відповідь з Охтирської міської ради Сумської області щодо законності встановленого ОСОБА_3 паркану на прибудинковій території за вищевказаною адресою, в якій вказано, що майно, яке перебуває у власності двох і більше осіб є їх спільною сумісною власність, яке не може бути поділене між співвласниками.
ОСОБА_1 вніс пропозицію про знесення паркану, так як він заважає проходу до його квартири і проїзду до сараю та погрібу. ОСОБА_2 паркан також заважає, так як вона не має змоги завезти дрова та вугілля до господарської споруди. ОСОБА_3 відмовилася від знесення паркану.
Вирішено звернутися до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні спільним майном.
За дане рішення проголосували «За» та поставили свої підписи власники квартир ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , відомостей щодо голосування ОСОБА_3 та її підпис в протоколі зборів відсутній (а. с. 100).
З матеріалів справи вбачається, що 29.05. 2019 року ОСОБА_1 звертався до виконавчого комітету Охтирської міської ради щодо законності встановлення огорожі у дворі на прибудинковій території будинку АДРЕСА_5 (а. с. 32), про що Інспекцією з благоустрою виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області на звернення ОСОБА_1 щодо законності встановлення огорожі на прибудинковій території будинку АДРЕСА_5 повідомлено, що за згодою та в присутності голови правління ОСББ та співвласників був здійснений огляд прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку та розташованих на ній господарських будівель та споруд, в тому числі огорожі, встановленням якої власники квартири АДРЕСА_3 відокремили частину прибудинкової території для особистого користування. В ході опрацювання було з'ясовано, що земельна ділянка за вказаною адресою сформована, про що внесені відомості до Державного земельного кадастру, тобто здійснена державна реєстрація прав. Рішенням Охтирської міської ради Сумської області від 27.09. 2018 року №1305-МР затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Бірюза-15» за адресою: АДРЕСА_5 у постійне користування. Земельна ділянка за вказаною адресою, прибудинкова територія та розташовані на ній будівлі та споруди, в тому числі і встановлена мешканцями квартири АДРЕСА_3 огорожа, перебувають у спільній сумісній власності об'єднання співвласників чотирьохквартирного житлового будинку «Бірюза -15» і використовуватись повинні сумісно. При цьому співвласники повинні обирати такі способи користування спільним майном, які б не порушували законних прав та інтересів інших співвласників, не обмежували пересування по прибудинковій території та доступу до спільного майна. Рекомендовано питання щодо встановлення, зміни та скасування обмежень щодо користування спільним майном вирішувати на загальних зборах співвласників шляхом голосування з дотриманням принципів добросусідства. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників. Спори щодо здійснення права співвласників вирішується за згодою сторін або в судовому порядку (а.с. 33-34).
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Як передбачено ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Власник згідно з ч.1 ст. 319 ЦК України володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 2 статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч.2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно ст. 369 ЦК України, розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Частиною першою статті 42 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У зв'язку із цим, самовільне заняття цих земельних ділянок громадянами для задоволення власних потреб - не допускається. Частина друга цієї статті передбачає, що земельні ділянки, на розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.
Згідно з підпунктом г частини 2, частини 3 ст.89 ЗК України передбачено, що у спільній сумісній власності перебувають зокрема земельні ділянки співвласників багатоквартирного будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.
Згідно з підпунктом 4, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно ч. 3 ст. 42 ЗК України порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками
Отже, земельна ділянка належить співвласникам житлового будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом з загальним майном і неподільною часткою житлового комплексу (допоміжні приміщення, конструктивні елементи будинку, його технічне обладнання) є майном співвласників, які визначають порядок його користування.
Нормами земельного законодавства та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» не передбачена можливість передачі у власність чи користування окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки ( на якій розташований багатоквартирний жилий будинок» або ї частини.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Таким чином, вказані вище норми права та встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що позивачі, як співвласники квартир у багатоквартирному будинку, які є користувачами вказаної земельної ділянки, мають право вимагати усунення перешкод у користуванні своїм майном. Розташування на земельній ділянці, яка перебуває у їх спільному користуванні, паркану не дозволяє позивачам вільно користуватися спільною земельною ділянкою, відповідачкою обмежується в'їзд на прибудинкову територію до господарських споруд та унеможливлює у такий спосіб транспортну доступність усіх інших співвласників будинку до господарських споруд, розташованих на прибудинковій території, що перебуває у спільному користуванні співвласників квартир багатоквартирного будинку.
У своїх запереченнях ОСОБА_3 , серед іншого посилається на те, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на її думку, не являються неналежними позивачами по справі, так як земельна ділянка їм не належить на праві власності.
З такими доводами відповідачки суд не може погодитися з вищевикладених підстав.
Крім того, відповідачка зазначає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не надали суду доказів наявності перешкод користування земельною ділянкою, що огороджена.
Дані твердження відповідачки суд не приймає до уваги, оскільки, вони не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, так як в судовому засіданні встановлено, що встановлений відповідачкою паркан перешкоджає користуватися в'їздом на прибудинкову територію та обмежує їх вільне користування земельною ділянкою під двором, на яке вони мають законне право.
Про встановлення паркану відповідачкою у вказаному дворі не спростовані доводи позивачів у суді, про це ОСОБА_3 також зазначила у своїх поясненнях, крім того це підтверджується матеріалами справи.
Також, твердження відповідачки проте, що паркан зведений за письмовою згодою позивачів, а саме ОСОБА_1 , суд не може прийняти до уваги, оскільки між сторонами мається спір з приводу користування земельною ділянкою.
Щодо твердження відповідачки, що вона особисто паркан не зводила, то суд оцінює дані доводи відповідачки критично, так як в матеріалах справи мається копія її письмової заяви, в якій вона просить дозволу на змонтування вказаного паркану (а. с.54), в той же час у відзиві вона вказує, що паркан особисто вона не будувала. Дані твердження відповідачки є непослідовними та свідчать про те, що вона має на меті цим самим уникнути цивільної відповідальності.
До позову додано фотографії на яких вбачається, що дійсно по АДРЕСА_5 мається встановлений паркан із металевого профільного листа, який кріпиться на металевих стовпчиках та розташований в середині двору багатоквартирного будинку(а. с. 22-31). Про це підтверджують позивачі, а також це підтверджується матеріалами справи та не спростовано самою відповідачкою.
Крім того, відповідачка стверджує, що загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Бірюза-15» не проводились, а факт проведення зборів сфальсифіковано.
Дане твердження відповідачки суд не приймає до уваги, оскільки, в підтвердження зазначеного вона не надала жодного належного, допустимого, достовірного доказу, а фактично в судовому засіданні про це підтвердили позивачі, які є членами об'єднання та представник Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Бірюза-15».
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Зі змісту наведених правових норм вбачається покладення процесуального обов'язку на кожну із сторін довести належними доказами наявність або відсутність тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що право позивачів порушене та підлягає захисту.
Відповідачкою не надано жодних аргументів для спростування доводів позивачів, тому суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог.
Враховуючи, що докази, надані позивачами у обґрунтування позову відповідачкою не спростовані, суд вважає їх належними та допустимими, а у сукупності достатніми для задоволення позову.
Висновок суду.
Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, виходячи з принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, суд приходить до висновку про зобов'язання ОСОБА_3 усунути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання знести встановлений нею паркан довжиною 19 метрів, розташований в середині двору багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 , який кріпиться на восьми забетонованих металевих стовпчиках, що не порушує розумний баланс інтересів сторін.
Стосовно судових витрат.
Відповідно до ст.141 ЦПК Україниз відповідачки ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати у виді сплаченого ними судового збору у розмірі по 768,40 грн. на корись кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 130, 141, 247, 259, 263, 264, 277- 279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.
Усунути перешкоди у користуванні співвласниками багатоквартирного будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельною ділянкою прибудинковою територією багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_5 .
Зобов'язати ОСОБА_3 (зареєстровану за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) усунути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення паркану довжиною 19 метрів, розташованого у дворі багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 , який кріпиться на восьми забетонованих металевих стовпчиках.
Стягнути з ОСОБА_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 понесені судові витрати в розмірі 768, 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 понесені судові витрати в розмірі 768 грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення складено 21 січня 2020 року.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Т.О.Ярошенко