Провадження № 22-ц/803/2071/20 Справа № 211/3104/18 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
21 січня 2020 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого- судді Бондар Я.М.,
суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.,
секретар судового засідання - Голуб О.О.,
сторони справи :
позивач - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у спрощеному позовному провадженні цивільну справу в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 листопада 2019 року про повернення заяви про перегляд заочного рішення, яка постановлена суддею Сарат Н.О. у м. Кривому Розі,
Ухвалою Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 листопада 2019 року повернуто заяву відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 вересня 2018 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду заяви про скасування заочного рішення до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зокрема зазначає, що ухвалу суду про залишення без руху заяви про перегляд заочного рішення не отримував.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін та їх представників в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Апелянт ОСОБА_1 20 січня 2020 року надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Повертаючи заяву відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 вересня 2018 року, суд першої інстанції керувався ч.3 ст.185 ЦПК України й виходив з того, що відповідачі не усунули недоліки заяви зазначені в ухвалі суду від 05 липня 2019 року в частині сплати судового збору за розгляд заяви.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Як видно з матеріалів справи, відповідачами 01 липня 2019 року подана заява про перегляд заочного рішення (а.с.114).
Ухвалою Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 липня 2019 року заява відповідачів про перегляд заочного рішення залишена без руху, для сплати судового збору в сумі 384,20 грн. та надання копії оскаржуваного судового рішення, який зазначено в додатку до заяви.
Згідно зворотного поштового повідомлення, що міститься в матеріалах справи, ухвалу про залишення без руху заяви ОСОБА_1 отримав 07 серпня 2019 року, яка надсилалась за місцем його проживання та реєстрації АДРЕСА_1 (а.с.127,145). А відповідач ОСОБА_2 отримав ухвалу про залишення без руху заяви 18 липня 2019 року (а.с.128).
Дані фактичні обставини спростовують доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про неотримання ним копії ухвали про залишення поданої ним заяви без руху.
Частиною 6 ст.285 ЦПК України передбачено, що до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.
На виконання ухвали про залишення заяви без руху відповідач ОСОБА_2 29 жовтня 2019 року надав копію заочного рішення та один екземпляр заяви (а.с.129-131).
Докази сплати судового збору за розгляд заяви про перегляд заочного рішення в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 3ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до положень ст. 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду, тобто суди зобов'язані застосовувати рішення Європейського суду з прав людини» як джерело права на всіх етапах провадження нарівні з Законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
У справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року).
Як видно з матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримавши ухвалу суду про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху для сплати судового не виконали її вимог, не повідомили суд про наявність перешкод, щодо своєчасного виконання ухвали та сплати судового збору.
Обставини повернення заяви про перегляд заочного рішення не перешкоджають заявникам повторно звернутися до суду із дотриманням вимог процесуального законодавства, тому доступ до суду, в розумінні положення ст.6 Конвенції не порушено.
Колегія суддів приходить до переконання, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дотримався вимог процесуального законодавства, у зв'язку із чим, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 листопада 2019 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 382, 384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 21 січня 2020 року.
Головуючий:
Судді: