Справа № 645/249/20
Провадження № 1-кс/645/132/20
Іменем України
21 січня 2020 р. м. Харків Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчий - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання слідчого про арешт майна по кримінальному провадженню №12020220460000116 від 17 січня 2020 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-
Слідчий ОСОБА_3 за погодженням з прокурором ОСОБА_4 20 січня 2020 року звернувся до суду та просить слідчого суддю накласти арешт на майно, вилучене у ОСОБА_5 17.01.2020 року за адресою: АДРЕСА_1
В обґрунтування клопотання зазначено, що до Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області надійшов рапорт про те, що 17.01.2020 року приблизно об 11.50 год за адресою м. Харків, вул. Тваринників, 5, було виявлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час огляду у якого було виявлено та вилучено предмет схожий на ручну гранату Ф-1.
За даним фактом слідчим відділом Немишлянського відділу поліції ГУНП в Харківській області розпочате досудове розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220460000116 від 17.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 Кримінального Кодексу України.
17.01.2020 року у період часу з 12 години 45 хвилин до 15 годин 10 хвилин слідчим СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , яка перебувала в складі СОГ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області проведено огляд місця події за адресою м. Харків, вул. Тваринників, 5, під час якого у правому кармані одягнутого на ОСОБА_5 пальто було виявлено та вилучено предмет, що ззовні схожий на ручну гранату Ф-1.
Після проведення огляду ОСОБА_5 о 15.10 год 17.01.2020 було фактично затримано за скоєння кримінального правопорушення та під час складання протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, у період часу з 20.30 год до 21.20 год 17.01.2020 року у службовому кабінеті №63 СВ Немишлянського відділу поліції ГУНП в Харківській області за адресою м. Харків, вул. Невельська, 1/32, слідчим зазначеного підрозділу ОСОБА_3 на підставі ч.3 ст. 208 КПК України із дотриманням правил, передбачених ч.7 ст. 223 і ст. 236 КПК України, здійснено обшук затриманої особи - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого у останнього було вилучено: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_1 виданий 19 грудня 2015 року Московським РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області; картка платника податків на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 видана 05.11.2018 Київською ОДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області; зв'язка з 7 ключів.
Вказані предмети, що тимчасово вилучені під час огляду місця події, визнані речовими доказами в даному кримінальному провадженні.
Огляд місця події, у ході якого було вилучено вищеописане майно, було проведено у п'ятницю 17.01.2020 року. Наступним робочим днем є понеділок - 20.01.2020 року.
На підставі викладеного та зважаючи на те, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, а завданням арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав.
Підозрюваний ОСОБА_5 , який знаходиться у ДУ «Харківський слідчий ізолятор», у судове засідання не доставлений. Згідно повідомлення слідчого ОСОБА_3 від 20.01.2020 року, ОСОБА_5 не виявив бажання приймати участь у розгляді вказаного клопотання.
Враховуючи стислі строки розгляду вказаної категорії клопотань, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без участі особи у якої майно вилучалось - ОСОБА_5 .
Слідчий суддя, заслухавши доводи слідчого, перевіривши матеріали, додані до клопотання, приходить до наступного.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
20 січня 2020 року (понеділок) до Фрунзенського районного суду м.Харкова надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про накладення арешту на майно, вилученого під час огляду 17 січня 2020 року (п'ятниця). Тобто, слідчим дотримані строки звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням.
Судом встановлено, що 17.01.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину, в ході якого, в присутності двох понятих, у ОСОБА_5 виявлено та вилучено предмети зазначені вище у вказаній ухвалі.
Постановою слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області від 17 січня 2020 року вилучені під час огляду предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12020220460000116 від 17.01.2020 року.
18 січня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
18 січня 2020 року до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд, зокрема, повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно п. 24. Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації України № 51/401/649/471/23/ 125 від 27.08.2010 року - паспорти, військові квитки (свідоцтва про народження, приписні свідоцтва неповнолітніх) або інші документи, що засвідчують особу заарештованих обвинувачених, приєднуються до кримінальної справи і зберігаються в окремому опечатаному пакеті, який підшивається до справи і нумерується наступним її аркушем. Названі документи після набрання вироком законної сили стосовно осіб, засуджених до позбавлення волі, направляються до установ відбування покарання для долучення до особової справи засудженого і зберігання. У всіх інших випадках - повертаються власникам. Інші особисті документи, якщо вони не мають значення для справи, повертаються підозрюваним, обвинуваченим, підсудним або за їх згодою родичам.
Таким чином, підстави для накладення арешту на паспорт та картку платника податків відсутні. Ці документи повинні бути приєднані до матеріалів кримінального провадження № 12020220460000116 від 17.01.2020 року та зберігатися в окремому опечатаному пакеті, який підшивається до справи і нумерується наступним її аркушем.
Інші вилучені відповідно до протоколу огляду від 17 січня 2020 року предмети, які зазначені в клопотанні, підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, суд -
Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене у ОСОБА_5 17.01.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , в ході обшуку особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину, а саме: зв'язку з 7 (семи) ключів - до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Місцем зберігання арештованого майна визначити Немишлянський ВП ГУ НП в Харківській області, що розташований за адресою: вул. Невельська 1/32, згідно з Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 року №1104.
Виконання ухвали доручити Немишлянському ВП ГУНП в Харківській області та Харківській місцевій прокуратурі № 3.
Роз'яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя