73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
10.08.2007 Справа № 4/282-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Херсонського поштамту - ЦПЗ № 1 Херсонської дирекції УДППЗ "Укрпошта"
м. Херсон
до приватної фірми "Епос-Юг" м. Херсон
про стягнення 14.059грн. 54коп.
за участю представників сторін:
від позивача - юрист Тетянков В.Є.
від відповідача - директор Дума В.П.
Позивач просить стягнути з відповідача 14.059грн.54коп. неустойки, посилаючись на невиконання ним обов'язку повернення орендованого майна, а саме - приміщення площею 164,1 кв.м., розташованого за адресою м. Херсон, вул. Чорноморська, 64 у зв'язку з закінчення строку дії договору оренди від 01.03.2001 року № 20.
Відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає, що майно за договором оренди не повернено з вини самого позивача, який безпідставно ухиляється від підписання акту прийому-передачі майна з відображенням його стану, як це передбачено договором оренди. Крім того, він зауважує, що позивачем не надано обгрунтованого розрахунку суми боргу та вважає, що з моменту припинення строку договору ним постійно сплачувалися орендні платежі, тому половину нарахованої позивачем неустойки уже сплачено. Відповідач також просить про застосування строку позовної давності, передбаченого статтею 258 ЦК України.
Справа розглядалася з перервами які відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалися в засіданнях суду 01.08.2007 року та 03.08.2007року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд встановив наступне.
01.03.2001року між позивачем і відповідачем укладено договір оренди державного майна №20, згідно з яким в користування відповідача на умовах оренди позивачем передано нежилі приміщення, що розташовані в м.Херсоні по вул. Чорноморській №64 загальною площею 164,1кв.м., які перебувають на балансі Херсонського поштамту Херсонської дирекції УДППЗ «Укрпошта».
Строк дії договору відповідно до пункту 10.1 сторони погодили з 01.03.2001року до 01.03.2006року та передбачили пунктом 10.6 договору що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий строк і на тих же умовах, які були передбачені цим договором.
Відповідно до пункту 10.8 договору від 01.03.2001року дія цього договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку на який його було укладено.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна" а також пункту 5.7 договору оренди у разі припинення договору у зв'язку з закінченням строку його дії та відмови від його продовження, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно в 10-денний строк за актом прийому-передачі в стані не гіршому ніж на час передачі його в оренду.
Строк дії договору скінчився 01.03.2006року.
Рішенням господарського суду Херсонської області по справі № 4/253-ПН-06 від 10.08.2006року за позовом українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Херсонського поштамту - ЦПЗ № 1 Херсонської дирекції українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" до приватної фірми "Епос-юг" задоволено позовні вимоги та зобов'язано приватну фірму «Епос-юг»повернути позивачу нежилі приміщення площею 164,1кв.м, розташовані за адресою м.Херсон вул.Чорноморська № 64 по акту прийому-передачі.
Ухвалою від 01.06.2007року по зазначеній справі суд змінив спосіб та порядок виконання рішення від 10.08.2006року в частині повернення відповідачем нежилих приміщень шляхом виселення приватної фірми "Епос-юг" із нежилих приміщень площею 164,1кв.м, розташованих за адресою м.Херсон вул.Чорноморська № 64 та передання їх в користування позивача.
Посилаючись на невиконання обов'язків за договором щодо повернення об'єкту оренди у зв'язку з припиненням договору, позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочки з 01.03.2006року по 30.05.2007року. При цьому розрахунок ним здійснено з урахуванням вартості орендної плати та комунальних платежів за зазначений період (арк. справи 59).
Відповідно до ч.2 статті 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
В той же час відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто, за нормами ГК України неустойка не має тривалого характеру та через шість місяців після дня виникнення прострочки слід припинити її нарахування.
Суд також зазначає, що в силу статті 232 Господарського Кодексу України, при реалізації в судовому порядку відповідальності за порушення в сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним Кодексом України, якщо інші строки не встановлені Господарським Кодексом України.
Статтею 258 ЦК України визначені спеціальні строки позовної давності в один рік в частині стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином, статті 258 ЦК України та 232 ГК України підлягають застосуванню одночасно, оскільки вони не суперечать, а доповнюють одна одну.
Період нарахування неустойки в силу ч.6 статті 232 ГК України починається з 01.03.2006року та закінчується 01.09.2006року. Строк позовної давності щодо стягнення неустойки передбачений ст.258 ЦК України позивачем також пропущено, оскільки початок перебігу строку відповідно до статті 253 ЦК України, частини 1 статті 261 ЦК України почався з 01.03.2006року та закінчився 01.03.2007року. З позовом позивач звернувся 16.07.2007року, тобто з пропуском строку позовної давності, про застосування якого просить відповідач.
Відповідно до частин 3, 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої просить сторона у спорі, є підставою для відмови в позові.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення неустойки задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на позивача.
На підставі зазначених норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд
1.В задоволенні позовних вимог про стягнення 14.059грн.54коп. неустойки відмовити.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до
ст. 84 ГПК України 10.08.2007року.