73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
09.08.2007 Справа № 4/283-ПН-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Херсонського поштамту - ЦПЗ № 1 Херсонської дирекції УДППЗ "Укрпошта" м. Херсон
до: Херсонської міської ради м. Херсон
про визнання права власності
за участю представників сторін:
від позивача - начальник поштамту - ЦПЗ № 1 Херсонської дирекції Рудик М.Г., юрист Тетянков В.Є.
від відповідача - уповноважена особа Рєпін К.К.
Позивач звернувся з позовом про визнання права власності на нежиле приміщення, яке розташоване за адресою: м. Херсон вул. Зала Егерсег 8-а, за набувальною давністю відповідно до ст. 344 Цивільного кодексу України. Позовні вимоги мотивовані тим, що з 1983 року в цьому приміщенні знаходиться поштове відділення № 36 поштамту -ЦПЗ № 1. В 2002 році поштамт-ЦПЗ №1 провів його ремонт, однак жодних відомостей про передачу приміщення на баланс власнику не виявлено, хоча технічну документацію було підготовлено Херсонським державним бюро технічної інвентаризації у 1997 році.
Відповідач позовні вимоги не визнає, обгрунтовуючи свої заперечення тим, що відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила статті 344 ЦК України про набувальну давність не поширюються на випадки, коли володіння майном почалося більше, аніж за три роки до набрання чинності Цивільним кодексом України. Крім того, він зазначає, що заявляти вимоги щодо визнання права власності на майно може відповідний орган державної влади, у сферу управління якого входить позивач, сам же позивач такого права не має. За посиланням відповідача будівля по вул. Зала Егерсег № 8-а в м. Херсоні передана до комунальної власності м. Херсона в 1997 році разом з прибудованою будівлею, в якій розміщено відділення № 36, тому він вважає її власністю територіальної громади м. Херсона.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів м. Херсона від 26.12.1980 року № 704/24 затверджено акт прийомки в експлуатацію державною комісією 48-квартирного житлового будинку по вул. Зала Егерсег 8-а, корисною площею 3237 кв. м., без прибудови будівлі пошти. Цим же рішенням будівлю зазначеного житлового будинку передано на баланс ЖКО Херсонського консервного комбінату, якого було зобов'язано добудувати прибудовану будівлю пошти в 1981 році.
За посиланнями позивача з 1983 року в цій вбудовано-прибудованій будівлі знаходиться поштове відділення № 36 поштамту-ЦПЗ №1, в якому позивач у 2002 році здійснив ремонт. Крім того, позивач зазначає у позовній заяві, що весь цей час він сплачував комунальні послуги по даному приміщенню, хоча документального підтвердження цього факту ним не надано.
Однак згідно з наданими позивачем копіями листів державного архіву Херсонської області від 09.09.97 року № 04-9/519, міського державного архіву від 23.06.99 року №181/15 відомостей про прийом в експлуатацію вбудовано-прибудованої будівлі поштового відділення по вул. Зала Егерсег 8-а, і передачі її на баланс власнику не виявлено. Крім того, листом від 16.03.2007 року № 2881/07 Херсонське державне бюро технічної інвентаризації на запит позивача повідомило, що технічна документація на поштове відділення зв'язку за адресою м. Херсон вул. З.Егерсег 8-а, згідно інвентарної справи № 351/22 проводилась, юридична відсутня.
Разом з тим, відповідачем надано рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 29.10.97 року № 463 "Про передачу відомчого житлового фонду "Херсонського консервного комбінату" у комунальну власність м. Херсона", згідно з яким спірну будівлю по вул. Зала Егерсег 8-а загальною площею 2479,7 кв. м було передано до комунальної власності міста. За посиланням відповідача зазначена будівля передавалася разом з прибудованими приміщеннями.
Згідно з ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду, зокрема, у випадку, коли особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном, продовжує відкрито, безперервно володіти ним протягом десяти років, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року, а п. 8 цих положень встановлено, що правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Таким чином, визнання права власності за набувальною давністю не може мати місця раніше 1 січня 2011 року.
Згідно з ч. 2 ст. 73 Господарського кодексу України орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Таким чином, право на звернення до суду з позовом про визнання права власності має відповідний орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство позивача, тобто - Міністерство транспорту і зв'язку України.
З урахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на позивача.
В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до
ст. 84 ГПК України 10.08.2007року.
4 прим