73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"02" серпня 2007 р. Справа № 11/296-АП-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю прокурора Мяло Н.В.
представників сторін:
від позивача: Петренчука А.Н.- ген. директора, Готвянської Н.Т.- фін. директор Довбиш Г.В.- уповн. предст., дов. б/н від 24.07.2007р.
від відповідача-1: Величко М.М.- зав. юр. секр., дов. № 1998/10 від 10.05.2007р., Гріня А.А.- гол. держ. подат.рев-інсп., дов. № 305/6 від 25.07.2007р.
від відповідача-2: Сенкевич О.В.- гол. спец. юр. сектору, дов. № 14-08/2352 від 22.11.2006р.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ведичне екологічно-чисте сільське господарство Махаріші", с. Новокиївка, Каланчацький район
до відповідача-1: Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції, смт. Чаплинка
до відповідача-2: Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області, м. Херсон
про скасування податкового повідомлення - рішення, стягнення з Державного бюджету України податку на додану вартість
Провадження у справі відкрито за позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, яким орган державної податкової служби на 2180000грн. зменшив позивачеві - платнику податку на додану вартість (ПДВ) суму бюджетного відшкодування з ПДВ. Ці вимоги позивач поєднав з вимогами про відшкодування з Державного бюджету України вказаної суми 2180000грн.
Позивач вказує, що має право на відшкодування цієї суми ПДВ з бюджету за результатами діяльності за вересень 2006р., декларації з ПДВ за вересень 2006р. з врахуванням уточнюючого розрахунку, поданого у червні 2007р., яким виправлено помилки в декларуванні за вересень 2006р.
На спростування висновків Чаплинської МДПІ, взятих за підставу для зменшення суми бюджетного відшкодування, позивач вказує наступне.
Право позивача виправляти помилки в декларації є очевидним, реалізація такого права можлива протягом 1095 днів як це передбачено п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181). Позивач наголошує на відсутності заборони у чинному законодавстві виправляти помилки в декларуванні і після податкової перевірки, коли така перевірка помилки не виправила.
Пункт 17.2 ст.17 Закону № 2181 щодо виправлення специфічної помилки, яка полягає у заниженні податкового зобов'язання, до спірних відносин не відноситься, оскільки у спірному випадку платником податку виправлялося не така за природою помилка.
Позивач вважає, що податковий кредит з ПДВ за операцією ввозу на територію України техніки, отриманої на поповнення статутного фонду від засновника, має бути декларовано в загальній, а не спеціальній декларації з ПДВ, оскільки жодним законом сільськогосподарського товаровиробника не зобов'язано відображати цей податковий кредит в спеціальній (сільськогосподарській) податковій декларації з ПДВ. Закон України "Про податок на додану вартість" ( далі - Закон про ПДВ) передбачає віднесення до сільськогосподарської податкової декларації з ПДВ лише податкових зобов'язань та використання таких задекларованих сум на певні цілі, і не передбачає віднесення до цієї декларації податкового кредиту з ПДВ. Якщо б превалювала протилежна точка зору, то нівелювалися б пільговий режим щодо ПДВ для сільськогосподарського товаровиробника та суть державної підтримки таким товаровиробникам: такий товаровиробник знаходився б у гіршому стані, ніж інші суб'єкти - платники ПДВ - такі суб'єкти з таких самих операцій формували б податковий кредит з ПДВ, декларували б від'ємне значення ПДВ, отримували б бюджетне відшкодування, а сільськогосподарський товаровиробник, мало того, що не мав би права на бюджетне відшкодування, так ще й змушений би був зменшувати таким податковим кредитом суму податку, що залишається в його розпорядженні для використання на певні виробничі цілі за сільськогосподарською податковою декларацією з ПДВ.
Відповідач-1 - Чаплинська МДПІ позов не визнав, надав письмові заперечення проти позовних вимог, що полягають у наступному.
Пунктом 7.7 ст.7 Закону про ПДВ не передбачено права платника податків змінювати напрям бюджетного відшкодування, відтак, позивач не мав права у червні 2006р. подавати уточнюючий розрахунок щодо виправлення помилки за декларацією за вересень 2006р. Крім того, цей розрахунок подано після податкової перевірки (акт № 1/230-32472052 від 18.01.2007р.); подання уточнюючого розрахунку після перевірки заборонено пунктом 17.2 ст.17 Закону про ПДВ. Зміна напряму відшкодування не може розцінюватися як виправлення помилки.
Податковий кредит за операцією з придбання техніки від іноземного засновника сільськогосподарським товаровиробником на підставі п.11.29 ст.11 Закону про ПДВ мав декларуватися у сільськогосподарській податковій декларації та в результаті зменшує суму податкових зобов'язань з ПДВ, які використовуються цим товаровиробником на виробничі цілі і, відповідно, ні в якому разі не породжує бюджетного відшкодування з ПДВ.
Відповідач-1 наголошує, що платник податку в податкових деклараціях за вересень, жовтень 2006р. прийняв самостійне рішення про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань наступних періодів. При цьому зазначена сума в 2180000грн. у відповідності з п.п.7.7.3 Закону про ПДВ не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Відповідач-1 вказує, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми, не підтверджені митними деклараціями.
Додатково відповідач-1 заперечив проти позову твердженням про те, що операція з отримання майна до статутного фонду в обмін на корпоративні права не є об'єктом оподаткування за п.п.3.2.1 ст.3 Закону про ПДВ.
Також відповідач-1 повідомив, що на спірну суму позивачеві вже зменшувалось бюджетне відшкодування в числі суми 3185906грн. за податковим повідомленням-рішення від 19.01.2007р. № 0000012351/0 за результатами попередньої перевірки. Чинність цього податкового повідомлення-рішення підтверджена судовим рішенням від 21.05.2007р. у адміністративній справи № 8/147-Ап-07.
Також відповідач-1 зауважив, що спірну суму платник податку заявив до відшкодування у червні 2007р., ця сума не була сплачена у попередньому періоді - у травні 2007р., за цією ознакою також не може бути відшкодованою.
Відповідач-2 у вирішенні спору поклався на розсуд суду. Вважає, що у випадку задоволення позову судовий збір у справі має бути покладено на Державну судову адміністрацію України, повідомив, що відшкодування ПДВ здійснюється з рахунку № 31118030700002, ГУДКУ у Херсонській області, одержувач - Держбюджет м. Херсона, код ОКПО 24104230, МФО 852010, код доходу 14010200.
Податковим повідомленням-рішенням № 0000301550/0 від 16.06.2007р. Чаплинська МДПІ зменшила на 2180000грн. суму бюджетного відшкодування ПДВ СТОВ "Ведичне екологічно - чисте сільське господарство Махараші". Прийняття цього податкового повідомлення-рішення орган державної податкової служби мотивує посиланням на обставини, встановлені за актом перевірки № 00001/150-32472052 від 15.06.2007р., застосуванням п.7.7 ст.7, п.11.29 ст.11 Закону про ПДВ, п.п."б", п.п.4.2.2 ст.4 Закону № 2181.
Позов про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000301550/0 від 16.06.2007р. та про відшкодування з Державного бюджету 2180000грн. ПДВ підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлені за актом перевірки від 15.06.2007р. обставини, що кваліфіковані контролюючим органом в якості порушень, та привели до зменшення платнику податків від'ємного значення ПДВ викладені так: "Перевіркою уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість СТОВ "СГ Махараші" код 32472052, поданого за червень 2007р. (дата реєстрації в податковому органі 05.06.2007р., вх. № 4440), яким виправляються помилки декларації за вересень 2006р., встановлено, що розмір податку, зазначеного платником у уточнюючому розрахунку, є більшим, ніж визначено за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки оскільки:
Відповідно до п.7.7 ст. 7 Закону України про ПДВ визначено порядок відшкодування ПДВ, яким не передбачено можливості зміни напряму відшкодування. Уточнюючим розрахунком СТОВ "СГ Махаріші" не виправляються ні податкові зобов'язання, ні податковий кредит, платник податку не має права на складання уточнюючих розрахунків, зміна напряму відшкодування не може розцінюватися як виправлення помилки.
В порушення п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181 та п.7 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби", затвердженої наказом ДПА України 23.03.2001р. № 110 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 02.04.2002 р. за № 327/6615, платник податку має право виправити допущені та самостійно виявлені помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації до початку перевірки. Оскільки документальна перевірка достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування СТОВ "СГ Махаріші" проводилася 18.01.2007р. (акт перевірки № 01/230-32472052), платник податку не має права на подання уточнюючих розрахунків.
Згідно з поданим уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ СТОВ "СГ Махаріші" до Чаплинської МДШ за червень 2007р. до декларації за вересень 2006р. значиться від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 2180000,00 грн. В декларації з податку на додану вартість за серпень 2006 року сума податкових зобов'язань складає 323554 грн. сума податкового кредиту 2180080, відповідно за вересень 2006 року задекларовано від'ємне значення суми податку на додану вартість складає 2180 000,00 грн.
В ході перевірки встановлено, що . суб'єктом господарювання в серпні 2006р. придбано сільгосптехніку на поповнення статутного фонду від іноземного засновника в сумі 10 900 400 грн., на митниці сплачено ПДВ в сумі 2180080 грн.
СТОВ "СГ Махаріші" на протязі 2006 р., використовує спеціальний режим оподаткування згідно п.11.29 ст.11 Закону про ПДВ. Придбана техніка отримана як внесок до статутного фонду та призначена для використання у власному виробництві для виготовлення сільськогосподарської продукції. Відповідно до цього пункту зупинено дію п.7.7 ст.7, пунктів 10.1 і 10.2 ст.10 Закону.
П.11.29ст.11 Закону України про ПДВ передбачено, що обсяг реалізації від власної продукції та наданих послуг вищезазначеною технікою, відображається в спеціальній декларації сільськогосподарського товаровиробника, за якою сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовану ними сільгосппродукцію, повністю залишаються у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовуються на підтримку власного виробництва. Перевіркою встановлено порушення п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року № 271 "Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість, щодо операцій продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини", яким визначено, що залишок податковою кредиту відноситься до складеної на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарського виробника декларації з ПДВ по реалізованій продукції власного виробництва. Тобто, від'ємне значення між сумою податку на додану вартість, одержане сільськогосподарським товаровиробником, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ним постачальникам, зараховується в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів в спеціальній декларації сільськогосподарського товаровиробника.
Перевіркою встановлено що на порушення п.11.29 ст. 11 Закону про ПДВ, СТОВ "СГ Махаріші" відображає суму ПДВ з вартості отриманої на поповнення статутного фонду від іноземного засновника сільськогосподарської техніки для використання у власному виробництві в загальній декларації з податку на додану вартість, згідно до якої проводяться розрахунки з бюджетом.
Відповідно, податок на додану вартість сплачений при отриманні сільськогосподарської техніки не може включатися до декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом" (копія акта Чаплинської МДПІ № 01/150-32472052 від 15.06.2007р. "про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість" знаходиться на а.с.14,15).
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірності свого рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування позивачеві, напроти позивач спростував висновки відповідача за актом перевірки, які були підставою для зменшення бюджетного відшкодування ПДВ.
Пунктом 7.4 ст.7 Закону про ПДВ визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із усіх сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку по ставках, встановлених Законом про ПДВ у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.
Законодавець також у підпункті 7.7.1 та підпункті 7.7.2 ст.7 Закону про ПДВ визначив суму податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, яка вираховується як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ передбачені вичерпні підстави, при наявності яких платнику податку - покупцю товару, заборонено включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, а саме: не підлягають включенню до податкового кредиту витрати, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) або банківським документом, що засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Як вже зазначено, за п.п.7.4.1 ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається з суми податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 цього Закону та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.п.7.5.1 ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
За підпунктом 7.2.7 ст.7 Закону про ПДВ у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.
Право на віднесення сум 2180000грн. до податкового кредиту, сплата цих сум позивачем до Херсонської митниці та їх надходження до бюджету у серпні 2006р. підтверджується вантажними митними деклараціями № 508000001/6/006952 від 15.08.2006р., № 508000001/6/007096, № 508000001/6/007097, № 508000001/6/007098 від 21.08.2006р., № 508000001/6/007146, № 508000001/6/007155 від 23.08.2006р., № 508000001/6/007228, № 508000001/6/007229 від 28.08.2006р., № 508000001/6/007241 від 29.08.2006р. (копії на а.с. 125-136). Вантажні митні декларації мають штамп митниці про оплату необхідних платежів, у т.ч. ПДВ, написи в частині "Подробиці розрахунків" про сплату сум ПДВ за кодом класифікації № 028. Правильність віднесення позивачем суми 2180000грн. до податкового кредиту з ПДВ, її надходження до бюджету, не спростовувалась та підтверджувалась Чаплинською МДПІ у акті перевірки від 15.06.2007р. Надходження цієї суми в якості ПДВ саме до Державного бюджету України підтверджується відповіддю Херсонської митниці № 07/04-25/6050 від 02.08.2007р. на запит суду.
Відповідно до п.п.7.7.5, 7.7.6 ст.7 Закону про ПДВ протягом 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
В податковій декларації з ПДВ за серпень 2006р. позивач задекларував від'ємне значення ПДВ в сумі 2180000грн. як різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, ця сума зазначена до віднесення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. У податковій декларації за вересень 2006р. позивачем задекларовано 1005986грн. від'ємного значення ПДВ, а вказана сума 2180000грн. первинно зазначалась у рядках 24 та 26 податкової декларації як залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, що включається до суми податкового кредиту поточного податкового періоду за вирахуванням суми податку до сплати у поточному періоді та як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду.
В порядку виправлення помилки в декларації за вересень 2006р. позивач "Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок" у червні 2007р. (вх. № 4440 від 05.06.2007р.) змінив дані за рядками № 25.1 та № 26 цієї податкової декларації Відтак, позивач цим уточнюючим розрахунком суму 2180000грн. відніс до рядка 25.1 податкової декларації з ПДВ за вересень 2006р. "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку", в рядку 26 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, зазначено "0".
Право платника протягом строків давності (1095 днів) виправляти показники податкових декларацій об'єктивно, його підтверджено п.5.1 ст.5 Закону № 2181. Саме платник відповідає за правильність таких показників, він їх декларує, і він їх виправляє, встановивши, що помилився. Така норма цілком логічна, викладена законодавцем наступним чином: "Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник має право надати уточнюючий розрахунок".
За преамбулою Закон № 2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, тому норма про можливість виправлення платником помилок у податкових деклараціях поширюється на всі податки і збори в тому числі й ПДВ, додатково оговорювати можливість виправляти помилки в показниках податкової декларації з ПДВ за п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ законодавцеві не потрібно. Більш того, бланк "Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок", що затверджений ДПА України та є додатком до "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", передбачає можливість виправлення показників, фактично виправлених позивачем.
За оцінкою суду, орган державної податкової служби, заперечуючи право платника на виправлення показників декларації, заперечує очевидне, ймовірно, суб'єктивно оцінювані фіскальні інтереси вважаючи головнішими за об'єктивність, законність.
Не може бути обмеженням для виправлення помилок платником і п.17.2 ст.17 Закону № 2181, який викладено так: "Платник податку, який до початку перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку".
З наведених норм слідує лише спосіб виправлення платником тієї помилки, яка приводить до збільшення податкового зобов'язання платника (у оцінюваному випадку суть помилки інша, її виправлення не приводить до збільшення податкового зобов'язання платника).
Пункт 17.2 ст.7 Закону № 2184 не має ніякого відношення до спірної ситуації, однак суд зауважує, що Чаплинська МДПІ у своїй правовій позиції у спорі неправильно його розуміє. Цим пунктом не завжди обмежується право платника податків виправляти певні помилки у показниках декларацій: у ситуаціях, коли такі помилки не виправлені органом державної податкової служби за перевіркою (не виявлені, не кваліфіковані за порушення, а також з-за специфічності помилок, які можуть бути виправлені тільки платником, т.і.) платник податків не втрачає передбаченого за п.5.1 ст.5 Закону про ПДВ права виправляти такі помилки і у майбутньому, після перевірки, але в межах строку давності.
Суд приєднується до наведеної позивачем тези щодо віднесення платником ПДВ - сільськогосподарським товаровиробником податкового кредиту з ПДВ за операцією ввозу на територію України техніки, отриманої на поповнення статутного фонду від засновника до загальної, а не спеціальної (сільськогосподарської) податкової декларації з ПДВ.
В редакції станом на час виникнення відносин як і станом на час вирішення спору за п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" (Закон про ПДВ) зупинено дію п.7.7 ст.7 та п.10.1, 10.2 ст.10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, що здійснюється певними сільськогосподарськими товаровиробниками. Ця стаття звільняє сільськогосподарських товаровиробників-платників ПДВ від сплати ПДВ до бюджету за операціями поставки товарів власного виробництва, але не встановлює (як і інші статті цього, інших законів) обмежень щодо віднесення сум до податкового кредиту з ПДВ загальної податкової декларації з ПДВ такими товаровиробниками за операціями отримання інвестицій, ввезення їх на митну територію України.
Позивач слушно зауважив, що жодним законом сільськогосподарського товаровиробника не зобов'язано відображати цей податковий кредит в спеціальній (сільськогосподарській) податковій декларації з ПДВ, Закон України "Про податок на додану вартість" ( далі - Закон про ПДВ) передбачає віднесення до сільськогосподарської податкової декларації з ПДВ лише податкових зобов'язань та використання таких задекларованих сум на певні цілі, і не передбачає віднесення до цієї декларації податкового кредиту з ПДВ. Якщо б превалювала протилежна точка зору, то нівелювалися, спотворювалися б пільговий режим щодо ПДВ для сільськогосподарського товаровиробника та суть державної підтримки таким товаровиробникам: такий товаровиробник знаходився б у гіршому стані, ніж інші суб'єкти - платник ПДВ - такі суб'єкти з таких самих операцій формули б податковий кредит з ПДВ, декларували б від'ємне значення ПДВ, отримували б бюджетне відшкодування, а сільськогосподарський товаровиробник, мало того, що не мав би права на бюджетне відшкодування, так ще й змушений би був зменшувати таким податковим кредитом суму податку, що залишається в його розпорядженні для використання на певні виробничі цілі за сільськогосподарською податковою декларацією з ПДВ.
Буквально у п.п."а" п.п.7.7.2 ст.7 Закону про ПДВ вказано про бюджетне відшкодування частини від'ємного значення ПДВ, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. Але це не значить, що податковий кредит, від'ємне значення ПДВ, сформовані за п.п.7.2.7 ст.7 Закону зі сплатою платником суми ПДВ через митницю до бюджету, у порівнянні зі сплатою ПДВ у ціні придбання постачальникам, не мають статусу належного податкового кредиту, надмірності сплати до бюджету, та не можуть бути відшкодованими як надмірно сплачені до бюджету. Напроти, в цьому разі надходження коштів до бюджету прозоре, доведене, як і наявність підстав для його відшкодування.
Розуміючи формально не визнану прецедентність права на Україні, та все ж приймаючи до уваги:
а) що різна судова практика застосування одних і тих же нормативних актів у аналогічних справах є підставою за ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України для перегляду Верховним Судом України постанов Вищого адміністративного суду України (така ж по суті процесуальна норма є і в господарському процесі);
б) прецедентною є практика Європейського суду з прав людини, а за ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права -
- суд обґрунтовано вважає, що застосування одних і тих же нормативних актів у аналогічних справах має бути однаковим - правильним. При цьому суд лише констатує, що розуміння у цій справі змісту нормативних актів, щодо достатності підстав виникнення права податкового кредиту з ПДВ, підстав для бюджетного відшкодування з ПДВ, розмежування даних за загальною та спеціальною (сільськогосподарською) податковими деклараціями з ПДВ у сфері оподаткування податком на додану вартість, а також щодо підставності відшкодування з бюджету не лише сум, які надійшли від платника до постачальників (і згодом за ланцюгом відносин - до бюджету), але і сум, які надійшли від платника безпосередньо до бюджету через митницю, співпадає з таким же їх застосуванням при вирішенні аналогічних питань в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.01.2007р. за результатами вирішення касаційної скарги Полтавської МДПІ у справі № 14/116 за позовом ТОВ з іноземними інвестиціями "Новофарм" до Полтавської МДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Щодо заперечення відповідача в одному з письмових звернень до суду посиланням на п.п.3.2.1 ст.3 Закону про ПДВ та твердженням про те, що не є об'єктом оподаткування операція з обміну внеску до статутного фонду на корпоративні права підприємства, то по-перше, насправді п.п.3.2.1 ст.3 Закону про ПДВ містить дещо іншу норму, а по-друге, це заперечення зовсім не спростовує правильності віднесення до податкового кредиту суми за операцією ввезення товару на митну територію України.
Позивач отримав від одного з засновників - від Maharishi Vedic Organic Agriculture Limited в якості іноземної інвестиції та поповнення статутного фонду 6 гусеничних тракторів "Челенджер МТ 865 В" загальною вартістю 1956878 дол. США та 6 культиваторів-сіялок "Bourgault" з бункером моделей 8810-54/6450 та 8810-60/6350 загальною вартістю 1197682 дол. США, що підтверджується протоколами загальних зборів учасників СТОВ "Ведичне екологічне-чисте сільське господарство Махаріші" від 03.08.2006р., інформаційними повідомленнями до облдержадміністрації про внесення іноземних інвестицій відповідно до ст.13 Закону України "Про режим іноземного інвестування" № 1365-3-1-446 від 31.08.2006р., № 1365-3-1-448 від 11.09.2006р., актом прийняття передачі основних засобів № 1, складеним між інвестором та позивачем 21.08.2006р., накладною № 1 від 21.08.2006р. про отримання переліченого майна.
Підпункт 3.2.1 ст.3 Закону про ПДВ має такий зміст: "Не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та поставки за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи приватизаційні та компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, житлові чеки, земельні бони та деривативи; обміну зазначених цінних паперів на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами".
Виходячи з наведеного змісту закону він не містить обмежень щодо підстав віднесення до об'єкта оподаткування поставки майна - іноземної інвестиції в якості внеску до статутного фонду, щодо підстав віднесення до податкового кредиту сум з операцій імпорту товарів.
При вирішенні спору суд приймає до уваги ще й таке.
Постановою господарського суду Херсонської області від 21.05.2007р. у справі № 8/147-АП-07 за участю цих же сторін (постанова набрала законної сили) констатовано, підтверджено наявність у позивача права виправлення виявлених помилок, неточностей у показниках податкових декларацій попередніх періодів шляхом подання уточнюючих розрахунків або шляхом зазначення відповідних показників у складі податкової декларації за п.5.1 ст.5 Закону № 2181. У вказаній судовій справі розглядався позов цього ж позивача, яким оспорювалось податкове повідомлення-рішення Чаплинської МДПІ № 0000012351/0 від 19.01.2007р. щодо зменшення на 3186106грн. бюджетного відшкодування ПДВ. Це податкове повідомлення-рішення залишилось чинним тільки за однією ознакою - вчинення позивачем помилки в декларуванні, виправленої згодом у червні 2007р. вже згаданим уточнюючим розрахунком до податкової декларації з ПДВ за вересень 2006р.
У справі № 11/296-АП-07 позивач оспорює рішення органу державної податкової служби, яким цей орган заперечує дії позивача, вчинені на виконання висновків за судовим рішенням у справі № 8/147-АП-07.
У випадках виправлення платником показників декларації в порядку п.5.1 ст.5 Закону № 2181 попередній і поточний податкові періоди залишаються у значенні п.п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ (у даному разі - серпень та вересень 2006р.) без залежності від дати виправлення помилки уточнюючим розрахунком - має значення лише строк виправлення помилки - строк давності в 1095 днів, його позивачем дотримано. Тобто, подавши у червні 2007р. уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за вересень 2006р. позивач не змінив статусу у серпня та вересня 2006р. як попереднього та поточного податкового періодів у оцінюваній ситуації. Твердження Чаплинської МДПІ про те, що попереднім у значенні п.п.7.7 ст.7 закону про ПДВ податковим періодом слід вважати травень 2007р., а поточним - червень 2007р. є хибним.
Задовольняючи позов, суд відносить судові витрати у справі (з судового збору) на Державний бюджету України, як це передбачено ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України. Витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України.
Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000301550/0 від 16.06.2007р. щодо зменшення Чаплинською МДПІ на 2180000грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Ведичне екологічно-чисте сільське господарство Махаріші".
3.Стягнути з Державного бюджету України (Уповноважений територіальний орган - Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області, м. Херсон, вул. Комсомольська, буд. 21, код ЄДРПОУ 24104230) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ведичне екологічно-чисте сільське господарство Махаріші" (код ЄДРПОУ 32472052, Херсонська обл., Каланчацький район, с. Новокиївка, п/р 2600610912 в ХОД "Райффайзен банк Аваль", м. Херсон, МФО 352093) бюджетне відшкодування (бюджетну заборгованість) з податку на додану вартість в сумі 2180000грн.
4. Стягнути з Державного бюджету України (Уповноважений територіальний орган - Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області, м. Херсон, вул. Комсомольська, буд. 21, код ЄДРПОУ 24104230) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ведичне екологічно-чисте сільське господарство Махаріші" (код ЄДРПОУ 32472052, Херсонська обл., Каланчацький район, с. Новокиївка, п/р 2600610912 в ХОД "Райффайзен банк Аваль", м. Херсон, МФО 352093) 1703грн. 40коп. витрат зі сплати судового збору.
Виконавчий лист видати за зверненням позивача після набрання постановою законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Чернявський
Повний текс постанови
складено 08.08.2007р.