Справа № 454/2128/19
(заочне)
17 січня 2020 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,
за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач АТ КБ "ПриватБанк" звернувся в суд із даним позовом до відповідача ОСОБА_1 в позовній заяві вказавши, що 03.12.2012р. року між банком та відповідачем було підписано заяву №б/н згідно якої останній отримав кредит у розмірі 8600,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (картковий рахунок).
Сторони погодили, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між ними Договір про надання банківських послуг.
Згідно умов та правил передбачено, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і в будь-який момент має право змінити кредитний ліміт(зменшити або збільшити).
Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця до 25 числа, відповідач повинен був надавати банку грошові кошти, для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов договору.
Згідно п. 2.1.1.5.5. умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500грн. + 5% від суми позову.
Також згідно п. 2.1.1.3.3. «Правил користування платіжною карткою» відповідач доручив банку списувати з будь-якого відкритого рахунку в банку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі мінімального обов'язкового платежу.
Позивач зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, а відповідач належним чином зобов'язання за даним договором не виконав, що призвело до того, що станом на 13.06.2019р. відповідач має перед банком заборгованість в сумі 22075,37грн., яка складається з: 9937,66грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4678,35грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 5257,03грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання; 674,93грн. - пеня за несвоєчасну сплату боргу; 500,00грн. - штраф (фіксована частина); 1027,40грн. - штраф (процентна складова).
За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 03.12.2014р. у розмірі 22075,37грн. та судовий збір.
Представник позивача Савіхіна А .М. в судове засідання не прибула, подала клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не прибув, будучи належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, оскільки в суд повернулися поштові конверти із рекомендованим повідомлення за закінченням встановленого терміну зберігання, причини його неявки суду не відомі.
За таких обставин та зі згоди позивача судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
З оглянутої копії анкети-заяви позичальника від 03.12.2012р. підписаних між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 встановлено, що останній ознайомився та підписав Умови та Правила надання банківських послуг, що в сукупності складають Договір між сторонами. Відповідно до укладеного договору встановлено, що останньому банк надає кредит в сумі 500,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Відповідно до витягу з тарифів обслуговування кредитних карт та Умов, позичальник зобов'язаний кожного місяця до 25 числа сплатити щомісячний платіж та проценти в розмірі, встановлені в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 Умов та Правил надання банківських послуг.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6. правил при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500.00 грн. + 5% від суми позову.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В свою чергу, згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку - ПАТ КБ ПриватБанк).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі всім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна дійти висновку, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Із розрахунку заборгованості за договором №б/н від 03.12.2012р. ОСОБА_1 заборгував банку 22075,37грн., яка складається з: 9937,66грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4678,35грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 5257,03грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання; 674,93грн. - пеня за несвоєчасну сплату боргу; 500,00грн. - штраф (фіксована частина); 1027,40грн. - штраф (процентна складова).
Проте у заяві позичальника від 03.12.2012р. укладеної між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 процентна ставка не визначена. Крім того, в цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді комісії та неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання.
Більше того із копії заяви позичальника від 03.12.2012р. не вказано на яких умовах надано кредит: картка кредитка «Універсальна», пенсійна картка, картка Gold, зарплатна картка, депозит чи дебетова особиста картка.
Пред'являючи вимоги про погашення кредиту, банк просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала позичальник), стягнути складові його повної вартості, в тому числі заборгованість за процентами, комісією, пенею та штрафами.
Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині АТ КБ «ПриватБанк», крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, позивач зазначає, що «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи банку» є стандартними формулярами та викладені на сайті банку www.privatbank.ua.
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяги з Тарифів і Витяг з Умов та Правил розумів відповідач і що він ознайомився і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії та неустойки (пені, штрафів) і саме у зазначених в цих документах розмірах та порядку нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки інформація в ній повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано при розгляді вказаної справи.
У постанові від 13.11.2019р. №337/1605-16ц Верховний Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила, що розміщені на офіційному сайті позивача ( www.privatbank.ua ), неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ ПриватБанк в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів і Витяг з Умов та Правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів і Витяг з Умов та Правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача на користь позивача 0,00грн - заборгованості за нарахованими відсотками; 5257,03грн. - нарахованої пені за прострочене зобов'язання; 674,93грн. - пені за несвоєчасну сплату боргу; 500,00грн. - штрафу (фіксована частина); 1027,40грн. - штрафу (процентна складова) слід відмовити в цій частині позовних вимог.
Крім того відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Та згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову на відповідача.
В судовому засіданні досліджено платіжне доручення за сплату судового збору №PROM8B1НFР в розмірі 1921,00грн, що є судовими витратами. Однак беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог приходжу до висновку про часткове стягнення судового розміру в користь позивача у процентному співвідношенні сумі задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 133,141, 247, 258,259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 14616,01грн. (чотирнадцять тисяч шістсот шістнадцять гривень 01коп.), яка складається з: 9937,66грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4678,35грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 1271(одна тисяча двісті сімдесят одна)грн. 89коп. сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського Апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набежна Перемоги 50, (код ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: с . Сілець, присілок Зарудні, Сокальського району, Львівської області.
Головуючий: Л. Ю. Фарина