73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
01.08.2007 Справа № 4/391-05
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Одеської залізниці в особі Херсонського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 4, м. Херсон,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурси", м. Херсон,
про стягнення неустойки в сумі 4322,88 грн. та упущеної вигоди в сумі 2161,44 грн, за участю представників
позивача: Мишак Е.А., представник, дов. № 436 від 15.09.05 р.,
відповідача: Овсяніченко О.В., представник, дов. від 10.08.06 р.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 4322грн. 88коп., а також упущену вигоду в сумі 2161грн. 44коп. за період з 29.10.2004р. по 29.10.2005р., відповідно до умов договору оренди № 05 від 06.05.2003 року.
Представник позивача на засіданні суду підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в ході судового засідання заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву та письмових заперечень, посилаючись на недоведеність позовних вимог щодо стягнення збитків (упущеної вигоди) та пропуск позивачем річного строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення неустойки.
За згодою представників учасників судового процесу судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Відповідно до розпорядження голови господарського суду Херсонської області від 08.06.07 р. № 110 справу передано на розгляд судді Гридасову Ю.В.
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд
6 травня 2003 року між Одеською залізницею та товариством з обмеженою відповідальністю "Георесурси" укладено договір оренди № 5, відповідно до якого позивач, виступаючи в якості орендодавця, зобов'язався передати відповідачу (орендарю за договором) в строкове платне користування частину відкритої вантажної платформи станції Цюрупинськ, загальною площею 900 кв. м., що розташована за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, станція Цюрупинськ. Відповідно до пункту 3.1. договору розмір орендної плати сторонами визначено в розмірі 180 грн. 12 коп. з ПДВ за 1 місяць, котра повинна вноситись щомісячно не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
На виконання умов договору позивач за актом приймання-передачі від 1 листопада 2003 року передав відповідачу в оренду зазначений об'єкт оренди, у зв'язку з чим нараховував відповідну орендну плату.
Термін дії договору оренди визначено сторонами з 29 жовтня 2003 року по 29 жовтня 2004 року.
За змістом пункту 11.5. договору сторонами погоджено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення, або зміну договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які ним були передбачені.
Пунктом 11.7. договору сторонами узгоджено, що дія договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Позивач повідомив відповідача про закінчення дії договору листами від 22.03.04 р., від 13.07.04 р. та від 30.09.04 р., що свідчить про відсутність погодження сторін щодо продовження дії договору після 29 жовтня 2004 року.
Згідно до пункту 10.1. договору сторонами передбачено, що після закінчення терміну оренди відповідач зобов'язаний повернути позивачу орендоване майно в 3-х денний строк. А за умовами п. 2.6. договору оренди обов'язок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні. За умовами п. 2.5. того ж договору майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За поданим позивачем розрахунком розмір пені за 12 місяців прострочення становить 4322грн.88коп.
Статтею 258 Цивільного кодексу України (435-4) для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна позовна давність в один рік.
Відповідно до положень частини 3 ст. 267 ЦК України (436-4) позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідачем зроблено заяву про застосування річного строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення неустойки. Перебіг строку позовної давності починається з 02.11.04 р. та закінчується 02.11.05 р.
Разом з тим, відповідачем 25.11.05 р., після закінчення строку позовної давності, на адресу позивача направлено листа з пропозицією підписати акт прийому-передачі державного майна, орендованого за договором № 5 від 6 травня 2003 року (а.с. 27-29, том 1). Таким чином, відповідач вчинив дії, що свідчать про визнання ним свого обов'язку з повернення орендованого державного майна.
Відповідно до положень ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
У відповідності до положень ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Враховуючи, що строк виконання відповідачем зобов'язання щодо повернення предмета оренди сплинув 02.11.04р., шестимісячний строк нарахування штрафу відповідно сплинув 02.05.05р., що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки (пені) нарахованої за межами шестимісячного строку у розмірі 2161грн.44коп.
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Що стосується заявленої до стягнення суми упущеної вигоди (збитків) слід зазначити, що в її стягненні слід відмовити з наступних підстав. Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводиться кредитором. При цьому, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Отже, з цього слідує висновок про обов'язкове доведення позивачем можливості одержання доходів у випадку виконання відповідачем договірних зобов'язань.
В даному випадку позивачем не доведено того факту, що ним приймалися заходи щодо одержання доходів від використання речі в період бездоговірного користування нею з боку відповідача, тобто не вказано які саме особи зверталися з пропозицією про оренду майна, чим це підтверджується, не доведено безпосереднього укладення договірних відносин з іншими особами із зазначенням розміру доходів тощо.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо стягнення суми неустойки (пені) у розмірі 2161грн.44коп. Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині щодо стягнення неустойки (пені) у розмірі 2161грн.44коп. та упущеної вигоди (збитків) у розмірі 2164грн.44коп.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурси", адреса - м. Херсон Одеська площа, 6, р/р № 260042648, МФО 352093, в ХОД АППБ "Аваль", ідентифікаційний код -21390456 на користь Одеської залізниці в особі Херсонського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 4, адреса - м. Херсон проспект 200 років Херсона, 5, р/р № 26004000293 в Одеській філії АБ "Експрес-Банк", МФО -328801, ідентифікаційний код -01072148, 2161грн.44коп. неустойки (пені), 33грн.65коп. витрат по сплаті державного мита, 39грн.32коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині позовних вимог щодо стягнення 2161грн.44коп. неустойки (пені) та 2164грн.44коп. упущеної вигоди (збитків).
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Ю.В. Гридасов
Дата оформлення та підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України "07" серпня 2007 р.