справа № 274/5131/19
провадження № 2/0274/473/20
Іменем України
( заочне )
20.01.2020 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.01.2014 року у розмірі 126399,64 грн., з яких: 39602,35 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 33174,09 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 46427,98 грн. - пеня за прострочене зобов'язання; 700,00 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 5995,22 грн. - штраф (процентна складова). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.01.2014 року між сторонами укладено кредитний договір б/н, оформлений заявою позичальника, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 25000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позичальник, отримавши кредитні кошти систематично порушував договірні зобов'язання щодо строків повернення кредиту, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка в добровільному порядку не погашається, що і стало підставою звернення до суду.
Ухвалою суду від 01.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак в матеріалах справи є заява про слухання справи у його відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, але не повідомив суд про причини своєї неявки.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Судом ухвалено рішення при заочному розгляді, відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.01.2014 року, між ПАТ АТ «Приватбанк» правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. При цьому у договорі відсутня процентна ставка та не прописані умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру (анкета-заява )(а.с. 14).
Банк свої зобов'язання за договором виконав, надавши ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується розрахунком заборгованості, відповідно до якого відповідачем періодично витрачались надані грошові кошти.
Станом на 22.07.2019 року у ОСОБА_1 є заборгованість за тілом кредиту у розмірі 39602,35 грн. та заборгованість за простроченим тілом кредиту, яка складає 33174,09 грн. (а.с. 6-13).
Судом відхиляються в якості доказів Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с. 15-30), оскільки вони не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами.
Правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, також не можна вважати складовою кредитного договору, так як вони прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Між сторонами склались зобов'язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору та регулюються главою 71 ЦК України, а також загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов'язань.
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ).
'Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За відсутності наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, в задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.
Такі висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 03.08.2019 року у справі № 342/180/17, які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує при виборі правової норми, що підлягає до застосування до спірних правовідносин.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку та в повному обсязі АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та простроченим тілом кредиту підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1106,00 грн. в рахунок компенсації сплаченого судового збору, розрахованого пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 525-526, 549, 552, 611-612, 1054 ЦК України, 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 244, 263, 273 ЦПК України, суд,-
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»/ місце знаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299, тел. 056-789-60-21/ заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.07.2015 року в розмірі 72776,40 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 39602,35 грн. та заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 33174,09 грн. та судовий збір в розмірі 1106,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Головуючий: Т.М. Вдовиченко