Справа № 273/126/20
Провадження № 2/273/85/20
21 січня 2020 року суддя Баранівського районного суду Житомирської області Михалюк О. П. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
21 січня 2020 року до Баранівського районного суду Житомирської області надійшла вказана позовна заява.
В ході розгляду матеріалів позовної заяви суддею було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Як виходить з положень п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити у тому числі виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, позивачем у мотивувальній частині позовної заяви зазначено, що середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами , передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінетів Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу ІV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках , передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком .
До матеріалів позову позивачем була надана копія довідки №32 від 2019 р. , з якої з якої вбачається, що останні два місяці роботи ОСОБА_1 були січень та лютий 2019 року. Тому долучений позивачем розрахунок середньоденної заробітної плати суперечить наведеному позивачем у позовній заяві порядку розрахунку середньої заробітної плати, оскільки у ньому обчислення проведені не за останні два місяці роботи , що передували звільненню ( розрахунок проведений з урахуванням заробітної плати за грудень 2018 року та за січень 2019 року і сума заробітної плати не відповідає даним довідки про заборгованість за січень 2019 року ).
Також ст. 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Однак позивачем у позовній зазяві не зазначено, чи був день звільнення позивача його останнім робочим днем згідно табелю обліку робочого часу за лютий 2019 року, чи не робочим. Якщо не робочим, необхідно зазначити докази про пред'явлення позивачем вимоги про розрахунок.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Слід зауважити, що Велика палата Верховного Суду в своїй постанові від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16 зазначила, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а тому позови про його стягнення оплачується судовим збором.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року складає 2102 грн. 00 коп.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи зі змісту позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку, натомість в порушення в ст. 177 ЦПК України, до позовної заяв не додає документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, позивачу за подання позовної заяви про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні необхідно сплатити судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп на слідуючий рахунок суду: код класифікації доходів бюджету: 22030101 Рахунок: UA068999980313171206000006037 Назва рахунку: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) Назва отримувача: УК у Баранівському районі/Баранівський район 22030101 Код отримувача : 37573026 МФО 899998 , зазначити чи був день звільнення позивача його останнім робочим днем та уточнити розрахунок середньої заробітної плати за час затримки проведення повного розрахунку.
Така заява не може бути прийнята і розглянута судом, вказані недоліки слід усунути.
Керуючись ст. ст. 175 , 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
В разі не усунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу з усіма її копіями .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Михалюк