Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/2387/19
Провадження № 2/273/55/20
21 січня 2020 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Новицького Є. А. секретаря судових засідань Макарчук І.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
У січні 2020 року до Баранівського районного суду звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 17.02.2018 між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Спільне життя у них не склалося, адже вони мали різні погляди на життя.
Під час спільного проживання позивач народила доньку ОСОБА_3 , батьком якої являється відповідач.
З огляду на викладене позивач бажає розірвати шлюб та стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки, адже спільної згоди щодо надання матеріальної допомоги дитині вони не дійшли.
Позивач в судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву згідно якої справу просила розглядати без її участі, наполягала на задоволенні позовних вимог.
Відповідач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву згідно якої справу просив розглядати без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч.2ст.247ЦПК України.
Зважаючи на визнання позову з боку відповідача, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи у порядкуст. 200 ЦПК Українизарезультатами підготовчого судового засідання.
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 17.02.2018 р. між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб (а.с.4).
Згідно свідоцтв про народження відповідач є батьком, а позивач є матірю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (5).
На теперішній час подружні відносини між позивачем та відповідачем припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, позивач та відповідач не бажають зберігати шлюб, позивач на розірванні шлюбу наполягає, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.
Отже, відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно достатті 110 цьогоКодексу.
Згідно зіст. 24СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно дост. 112 ч.2СК Українисудпостановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 3ст. 115Сімейного кодексу України- документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно ч.2ст.114СК Україниуразі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Під час прийняття рішення суд враховує те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує, а також те, що збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Крім того, за змістом статті 8 Закону України "Про охорону дитинства"кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3ст. 181СК України).
Згідно ч. 1ст. 182СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
З огляду на викладене, суд враховує той факт, що відповідач перебуває у працездатному віці, а отже, може і зобов'язаний надавати дітям матеріальну допомогу. Крім того,заявлений позов визнав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, згідно якої держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Відповідач являється батьком дітей, а отже, відповідає за їх належний рівень життя.
Відповідно до ст.180, ч.3 ст.181 СК Українибатькизобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 2ст. 182СК Українипередбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбаченихстаттею 184 цьогоКодексу.
Відповідно до положеньПостанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
З урахуванням фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства щодо обов'язку обох батьків брати участь в утриманні своїх дітей до їх повноліття, якому кореспондує право дитини на належний рівень життя, достатній для її соціального розвитку, зважаючи на визнання позову в повному обсязі з боку відповідача, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення аліментів на утримання дітей є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, керуючись ч. 1ст. 141Цивільного процесуального кодексу Українисудстягує з відповідача на користь позивача 768. 40 грн. сплаченого судового збору та (а.с. 1).
Крім того, керуючись ч. 6 ст. 141ЦПК Українисудстягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 840.80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,7,8,10,11,12,13,83,247,258,259,263,265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 17.02.2018 Баранівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, про що зроблено відповідний запис №8- розірвати.
Залишити ОСОБА_1 шлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити на виховання ОСОБА_1 до її повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768(сімсот шістдесят вісім) грн.40 коп.
Копію рішення після набрання ним законної сили направити до відділу РАЦСу для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Баранівка, Житомирської області, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2000 грн щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову до суду 27.12.2019 до повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір урозмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. (Реквізити для сплати судового збору: ККДБ 22030101, рахунок: UA 068999980313171206000006037, назва отримувача: УК у Баранівському районц/Баранівський район/ 22030101, код отримувача: 37573026, МФО 899998)
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Є.А. Новицький