Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" січня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3555/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25) в особі відокремленого підрозділу "Укренергосервіс" приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Регіон" (61050, м. Харків, провулок Поштовий, буд. 5)
про стягнення 14498,05 грн.
без виклику учасників справи
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Укренергосервіс" приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Регіон" про стягнення пені у розмірі 14498,05 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов'язань за договором поставки №11/2546-18 від 01.10.2018 та додаткових угод до нього в частині дотримання строків вивезення металобрухту.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи складається із витрат зі сплати судового збору за звернення з даним позовом до суду у розмірі 1921,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.11.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив
03.12.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 29281) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
05.12.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від позивача надійшов супровідний лист (вх. № 29639) з оригіналами документів, копії яких було подано разом з позовною заявою.
Судом досліджено оригінали документів, копії яких подано разом із позовною заявою.
10.12.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 30059) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 18.11.2019, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
За результатом проведеного аукціону (UА-PS-2018-08-30-000008-3), 01.10.2018 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Укренергосервіс" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз Регіон" (покупець) було укладено Договір №11/2546-18 (далі - Договір) (т.с. І а.с. 17-21), відповідно до умов п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується у 2018 році передати у власність покупця брухт чорних та кольорових металів за номенклатурою згідно з Договором (металобрухт), що утворився у Відокремленому підрозділі "Північна електроенергетична система" ДП "НЕК "Укренерго" (в результаті списання їх активів) та обліковується на балансі такого відокремленого підрозділу, а покупець зобов'язується приймати металобрухт за кількістю, зазначеною у Додатку № 1 до Договору.
Відповідно до п. 3.1. вищевказаного Договору, загальна ціна цього Договору становить 1700014,05 грн. без ПДВ.
Згідно з умовами пункту 3.2. Договору, поставка металобрухту здійснюється партіями за цінами проведеного аукціону, які наведені у Додатку № 1.
Розділом 5 Договору сторонами погоджені та встановлені умови поставки, передачі та прийому металобрухту.
Так, відповідно до п. 5.1. Договору, поставка металобрухту здійснюється на умовах вивозу його покупцем з місця розміщення металобрухту, окремими партіями, транспортом та за рахунок покупця, включаючи всі витрати, пов'язані з транспортуванням металобрухту, навантаженням, розвантаженням, а також будь-які інші витрати, пов'язані з виконанням покупцем своїх зобов'язань за цим Договором.
Порядок передачі товару встановлено у п. 5.3. Договору, де передача покупцю металобрухту проводиться після здійснення ним оплати згідно з п. 4.1.1. цього Договору на підставі тристоронніх Актів приймання-передачі металобрухту, які підписуються уповноваженими представниками сторін (двома представниками з боку постачальника: ВП «Укренергосервіс» та ВП «Північна енергетична система» і одним представником з боку покупця). Вантажовідправником за цим Договором є балансоутримувач металобрухту - ВП «Північна електроенергетична система»».
Умовами пункту п. 4.1.1. Договору встановлено, що оплата за металобрухт згідно вимог аукціону у розмірі 100% від суми, запропонованої переможцем аукціону (покупцем), 1700014,05 грн. без ПДВ, проводиться покупцем відповідно до протоколу проведення аукціону № UА-PS-2018-08-30-000008-3, однак не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з дати укладення Договору.
Із обставин справи вбачається, що покупець (відповідач) своє зобов'язання з оплати товару виконав належним чином, про що свідчить платіжне доручення № 1581 від 04.10.2018 (а.с. 25).
Відповідно до умов пункту 5.7. Договору сторонами визначено строк, протягом якого покупець був зобов'язаний виконати зобов'язання щодо вивезення товару, а саме, покупець зобов'язується вивезти металобрухт на протязі 45 календарних днів з моменту підписання Договору.
Водночас, 15.11.2018 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою було внесено зміни до п. 5.7. Розділу 5 Договору та продовжено виконання покупцем свого зобов'язання, а саме, покупець зобов'язується вивезти металобрухт на протязі 61 календарних днів з моменту підписання Договору.
Окрім того, 07.12.2018 сторонами було підписано Додаткову угоду № 2 до Договору, чим було внесено зміни до пункту 5.7. Розділу 5 Договору і продовжено строк виконання Покупцем свого зобов'язання, а саме, покупець зобов'язується вивезти металобрухт на протязі 91 календарних днів з моменту підписання Договору. Тобто, останнім днем виконання зобов'язання - 31.12.2018 р.
Відповідно до умов пункту 5.5. Договору, кожна поставка оформляється вантажовідправником відповідним пакетом документів, а саме: акт приймання - передачі; товарно - транспортна накладна та видаткова накладна, відповідно до нормативно - правових актів, які діють в Україні; довіреність.
Згідно з п. 5.6. Договору, датою поставки металобрухту є дата, що вказана в акті приймання-передачі металобрухту. Право власності на металобрухт, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження металобрухту переходить до покупця в момент передачі-приймання металобрухту та підписання акту приймання - передачі металобрухту.
Так, у період з 22.10.2018 по 20.12.2018 сторонами здійснилися приймання - передачі металобрухту на загальну суму 1388207,44 грн., про що свідчать наявні у матеріалах справи Акти приймання - передачі.
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому наголошує про те, що станом на 31.12.2018 зобов'язання відповідачем (покупцем) щодо своєчасного вивезення металобрухту в повному обсязі не виконано.
Відповідно до актів приймання - передачі від 09.01.2019, від 10.01.2019, 11.01.2019 металобрухт було вивезено покупцем відповідно: 09.01.2019 на суму 44368,00 грн., 10.01.2019 на суму 129720,00 грн., 11.01.2019 на суму 137718,61 грн.
У зв'язку з невиконанням зобов'язання щодо своєчасного повного вивезення металобрухту, згідно п. 7.1. Договору, відповідачу (покупцю) нараховано пеню у розмірі 0,5% від ціни несвоєчасно вивезеного металобрухту за кожен день затримки його вивезення у розмірі 14498,05 грн.
З метою досудового врегулювання спору, 12.09.2019 позивачем на адресу відповідача була надіслана Претензія за вих. № 01/35296 від 11.09.2019 (а.с. 65-68).
Однак вищевказана Претензія з боку відповідача залишилася без відповіді та задоволення.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Укладений між сторонами Договір № 11/2546-18 від 01.10.2018 за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 5.6. Договору, датою поставки металобрухту є дата, що вказана в акті приймання-передачі металобрухту. Право власності на металобрухт, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження металобрухту переходить до покупця в момент передачі-приймання металобрухту та підписання Акту приймання - передачі металобрухту.
Умовами пункту 5.7. Договору сторонами визначено строк, протягом якого покупець був зобов'язаний виконати зобов'язання щодо вивезення товару, а саме, покупець зобов'язується вивезти металобрухт на протязі 45 календарних днів з моменту підписання Договору.
Із обставин справи вбачається, що 15.11.2018 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою було внесено зміни до п. 5.7. Розділу 5 Договору та продовжено виконання покупцем свого зобов'язання, а саме, покупець зобов'язується вивезти металобрухт на протязі 61 календарних днів з моменту підписання Договору.
Також, із матеріалів справи слідує, що 07.12.2018 сторонами було підписано Додаткову угоду № 2 до Договору, чим було внесено зміни до пункту 5.7. Розділу 5 Договору і продовжено строк виконання Покупцем свого зобов'язання, а саме, покупець зобов'язується вивезти металобрухт на протязі 91 календарних днів з моменту підписання Договору.
З урахуванням наведеного, останнім днем виконання зобов'язання є 31.12.2018.
Згідно з п. 5.5. Договору, кожна поставка оформляється вантажовідправником відповідним пакетом документів, а саме: акт приймання - передачі; товарно - транспортна накладна та видаткова накладна, відповідно до нормативно - правових актів, які діють в Україні; довіреність.
Вимогами статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Також, вимогами статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Нормами ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.
Під час розгляду справи судом з'ясовано, що станом на 31.12.2018 зобов'язання відповідачем (покупцем) щодо своєчасного вивезення металобрухту в повному обсязі не виконано.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.
Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У даному разі, враховуючи, що відповідачем добровільно, у передбачений законом спосіб, було уклало із позивачем спірний Договір, тому відповідач зобов'язаний виконати його умови з урахуванням штрафних санкцій за порушення строків виконання цього Договору.
Розділом 7 Договору № 11/2546-18 від 01.10.2018 сторонами було передбачена відповідальність сторін за невиконання/неналежне виконання зобов'язання.
Так, згідно з п. 7.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.
Відповідно до п. 7.3. Договору, у разі порушення умов Договору щодо строків вивезення металобрухту покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від ціни несвоєчасно вивезеного металобрухту за кожен день затримки його вивезення.
Порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі стягнення пені за порушення зобов'язань, що повністю узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У зв'язку з вищезазначеним позивачем (постачальником), згідно п. 7.1. Договору, було нараховано відповідачу (покупцю) пеню у розмірі 0,5% від ціни несвоєчасно вивезеного металобрухту за кожен день затримки його вивезення.
За розрахунком позивача сума пені згідно п. 7.3 Договору № 11/2546-18 від 01.10.2018 становить 14498,05 грн.
Таким чином, з огляду на погоджені сторонами умови Договору, де сторони чітко погодили та встановили відповідальність сторін за невиконання/неналежне виконання зобов'язання у вигляді сплати пені в розмірі 0,5% від ціни несвоєчасно вивезеного металобрухту за кожен день затримки його вивезення, не можна погодитися з доводами відповідача про відсутність у останнього обов'язку зі своєчасного вивезеного металобрухту у встановлений Договором строки, викладених відповідачем у відзиві на позов.
Перевіривши надані позивачем нарахування пені, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам Договору, нараховані арифметично вірно, у зв'язку з чим, вимога про стягнення 14498,05 грн. пені підлягає задоволенню.
Судом було надано належну оцінку відзиву відповідача на позовну заяву.
Водночас, суд не приймає доводи відповідача щодо наявності підстав для звільнення його від відповідальності через несприятливі погодні умови у грудні 2018 року та січні 2019 року (рясні снігопади, ожеледь, дощі із заморозками, висота снігового покрову досягла 28 см. в грудні 2018 р. до 44 см. - в січні 2019 до 44 см), що, на думку відповідача ,є обставинами непереборної сили, та через що відповідач не мав можливості своєчасно виконати своє зобов'язання з вивезення металобрухту, оскільки листи, що були надіслано позивачу, довідка Харківського регіонального центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій не є належним доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії.
При цьому, суд звертає увагу на те, що сторонами було погоджено процедуру доведення існування обставин непереборної сили, що унеможливлюють виконання зобов'язання за Договором № 11/2546-18 від 01.10.2018 р.
Так, згідно з п. 8.2. Договору, сторона, яка не може виконати через форс-мажорні обставини свої зобов'язання, повинна дати сповіщення іншій стороні про перешкоду і вплив форс-мажорних обставин на виконання зобов'язань за Договором протягом 5 (п'яти) календарних днів.
Відповідно до п. 8.3. Договору сторонами було передбачено, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, видані Торгово-промисловою палатою України або іншим компетентним органом, які є достатнім підтвердженням наявності і тривалості дії непереборної сили. Документи, передбачені цим пунктом Договору, надаються стороною, яка перебуває під дією обставин непереборної сили, протягом 10 робочих днів з дати їх настання. Ненадання стороною доказів дії обставин непереборної сили у встановлений строк позбавляє її права в майбутньому посилитись на них як на підставу невиконання зобов'язання за Договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати України", за зверненням суб'єктів господарської діяльності форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчує Торгово-промислова палата України.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Натомість відповідного висновку Торгово-промислової палати України відповідачем подано до суду не було, та вказаний доказ у матеріалах справи відсутній.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак позов підлягає задоволенню повністю.
В силу статті 129 ГПК України, а також враховуючи висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 1921,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Регіон" (61050, м. Харків, провулок Поштовий, буд. 5, код ЄДРПОУ: 36987543, п/р НОМЕР_1 ПУМБ «РЦ Північно-Східний», МФО 334851) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Укренергосервіс" Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ: 00100227; на п/р № НОМЕР_2 в Головному управлінні АТ «Ощадбанк», код банку 300465, код банку за ЄДРПОУ 00032129) - 14498,05 грн. пені та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "20" січня 2020 р.
Суддя Г.І. Сальнікова