вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" січня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2522/19
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В.,
дослідивши матеріали справи
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "БРСМ"
до Фізичної особи-підприємця Білоус Валерія Григоровича
простягнення 23 913,56 грн.
Без виклику учасників судового процесу;
Товариство з обмеженою відповідальністю "БРСМ" звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Білоус Валерія Григоровича про стягнення 23 913,56 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем, як орендарем, умов договору оренди № 10/07/15 від 10.07.2015 в частині здійснення оплати за користування частиною нежитлового приміщення. Враховуючи наявну заборгованість відповідача позивачем подано зазначену позовну заяву про стягнення з останнього 20 596,96 грн. основного боргу та 3 316,60 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/2522/19 від 15.10.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ" залишено без руху.
30.10.2019 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 15.10.2019.
Ухвалою суду від 04.11.2019 було відкрито провадження у справі № 911/2522/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.11.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .
Зазначене поштове відправлення було повернуто на адресу суду 10.12.2019, з поміткою працівника поштової установи - за закінченням терміну зберігання.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про повернення поштового конверту, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 04.11.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В. з 19.12.2019 по 17.01.2020 включно перебувала у відпустці, тому матеріали справи № 911/2632/19 були розглянуті суддею після виходу судді з відпустки.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
10.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БРСМ" (далі - орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Білоусом Валерієм Григоровичем (далі - орендар, відповідач) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 10/07/15 (далі - договір).
Пунктами 1.1 та 1.2 зазначеного правочину сторони узгодили, що відповідно до цього договору, орендодавець передає орендарю за плату на певний строк у користування частину нежитлового приміщення (МИЙКА), згідно поверхового плану приміщення (додаток № 1), що складається з боксу площею 45,6 кв.м.; кладової площею 4,2 кв.м.; боксу площею 43,4 кв.м.; коридору площею 4.4 кв.м.; кладової площею 4,5 кв.м.; боксу площею 41,3 кв.м.: коридор площею 17,5 кв.м.; бокс площею 41,8 кв.м.; частини коридору площею 4,2 кв.м., що становить загальну площу 206,9 кв. м., яке розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київській шлях, 209 - (далі - об'єкт оренди).
Відповідно до цього договору, орендодавець також з об'єктом оренди передає орендарю за плату на певний строк у користування інше майно (далі - майно), що знаходиться в приміщенні мийки, а саме: КАRСНЕR NТ361 Еко - 2 шт. (пилосос); КОМПРЕСОР Побутовий - 1 шт; КАRСНЕR HDR 555 - 2 шт. (фільтруючий пристрій); Система відеоспостереження; мікрохвильова піч Privileg 8020 - 1 шт.; стіл письмовий - 2 шт.; КАRСНЕR HDS 895М- 2 шт. (мийний агрегат); КАRСНЕR Puzzi - 1 шт. (мийний пилосос для хімчистки).
Згідно з п. п. 1.3 та 1.5 договору, цільове призначення Об'єкту оренди - розміщення: автомобільної мийки. Передача в оренду об'єкту оренди та майна оформлюється відповідним Актом приймання - передачі, який є невід'ємною частиною даного договору.
Матеріалами справи підтверджується, що 10.07.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "БРСМ", як орендодавець, передало, а Фізична особа-підприємець Білоусов Валерій Григорович, як орендар, прийняв у користування частину нежитлового приміщення (МИЙКА), згідно поверхового плану приміщення (додаток № 1), що складається з боксу площею 45,6 кв.м.; кладової площею 4,2 кв.м.; боксу площею 43,4 кв.м.; коридору площею 4.4 кв.м.; кладової площею 4,5 кв.м.; боксу площею 41,3 кв.м.: коридор площею 17,5 кв.м.; бокс площею 41,8 кв.м.; частини коридору площею 4,2 кв.м., що становить загальну площу 206,9 кв. м., яке розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київській шлях, 209(далі - об'єкт оренди) разом з майном що знаходиться в приміщені мийки, а саме: КАRСНЕR NТ361 Еко - 2 шт. (пилосос); КОМПРЕСОР Побутовий - 1 шт; КАRСНЕR HDR 555 - 2 шт. (фільтруючий пристрій); система відеоспостереження; мікрохвильова піч Privileg 8020 - 1 шт.; стіл письмовий - 2 шт.; КАRСНЕR HDS 895М- 2 шт. (мийний агрегат); КАRСНЕR Puzzi - 1 шт. (мийний пилосос для хімчистки).
Розділом 4 договору сторонами визначено розмір орендної плати, а також порядок розрахунків. Зокрема, пунктами 4.1 - 4.3, 4.5 - 4.6 договору передбачено, що за користуванням об'єктом оренди з майном за цим договором, орендар сплачує орендодавцю оренду плату.
Розмір орендної плати за користування об'єктом оренди з майном становить 5 000,00 (п'ять тисяч гривень 00 копійок) гривень, з ПДВ. В подальшому розмір орендної плати за користування об'єктом оренди з майном в місяць становить 7 500,00 (сім тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) гривень, з ПДВ. Орендна плата за користування об'єктом оренди з майном встановлюється в національній валюті України та сплачується щомісячно у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця наступним чином:
Орендна плата за перший місяць оренди сплачується протягом 10-ти календарних днів з моменту передачі об'єкту оренди з майном орендарю за актом прийому - передачі, за фактичну кількість днів в поточному місяці. Орендна плата за другий та наступні місяці оренди сплачується авансом щомісячно до 20-го числа за наступний місяць. Орендар щомісячно сплачує комунальні витрати (електроенергія, вивіз побутових відходів) пов'язані з користуванням об'єкту оренди. Розмір компенсації розраховується на підставі тарифів підприємств - постачальників комунальних послуг та складеного орендодавцем розрахунку споживання орендарем вказаних послуг згідно виставлених орендодавцем актів виконаних робіт.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем складено акт наданих послуг № 41 від 30.04.2019 на суму 10 771,80 грн., щодо надання послуг з оренди у розмірі 7 500,00 грн. та відшкодування комунальних витрат у сумі 3 271,80 грн., а також акт наданих послуг № 51 від 31.05.2019 на суму 10 147,67 грн., щодо надання послуг з оренди у розмірі 7 500,00 грн. та відшкодування комунальних витрат у сумі 2 647,67 грн.
При цьому, судом враховано, що підписаним та скріпленим печаткою без будь-яких зауважень та заперечень з боку відповідача є тільки акт наданих послуг № 41 від 30.04.2019 на суму 10 771,80 грн. В свою чергу, акт наданих послуг № 51 від 31.05.2019 на суму 10 147,67 грн. відповідачем не підписано.
Згідно з пунктом 11.6 договору, всі зміни та доповнення до даного договору мають юридичну силу тільки у випадку, коли вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.
Судом встановлено, що 14.05.2019 між сторонами досягнуто домовленості щодо припинення дії договору оренди нежитлового приміщення № 10/07/15 від 10.07.2015, про що складено додаткову угоду до договору. Згідно п. п. 1 та 2 зазначеної угоди, сторони дійшли взаємної згоди достроково припинити дію договору оренди нежитлового приміщення № 10/07/15 від 10.07.2015 з 31.05.2019. Орендар зобов'язаний не пізніше дати, визначеної в п.1 цієї додаткової угоди повернути об'єкт оренди орендодавцю відповідно до положень договору оренди нежитлового приміщення № 10/05/15 від 10 липня 2015 року.
Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 договору, після закінчення строку дії даного договору (строку оренди), та/або, у випадкуйого дострокового розірвання, орендар зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів повернути об'єкт, оренди та майно орендодавцю, про що складається та підписується сторонами акт приймання-передачі. Об'єкт оренди з майном повинен бути переданий орендодавцю в такому ж стані, в якому, було передано в оренду, з урахуванням їх нормального природного зносу.
31.05.2019 орендар повернув, а орендодавець прийняв частину нежитлового приміщення (МИЙКА), згідно поверхового плану приміщення (додаток № 1), що складається з боксу площею 45,6 кв.м.; кладової площею 4,2 кв.м.; боксу площею 43,4 кв.м.; коридору площею 4.4 кв.м.; кладової площею 4,5 кв.м.; боксу площею 41,3 кв.м.: коридор площею 17,5 кв.м.; бокс площею 41,8 кв.м.; частини коридору площею 4,2 кв.м., що становить загальну площу 206,9 кв. м., яке розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київській шлях, 209(далі - об'єкт оренди) разом з майном що знаходиться в приміщені мийки, з урахуванням природного зносу, а саме: КАRСНЕR NТ361 Еко - 2 шт. (пилосос); КОМПРЕСОР Побутовий - 1 шт; КАRСНЕR HDR 555 - 2 шт. (фільтруючий пристрій); Система відеоспостереження; мікрохвильова піч Privileg 8020 - 1 шт.; стіл письмовий - 2 шт.; КАRСНЕR HDS 895М- 2 щт. (мийний агрегат); КАRСНЕR Puzzi - 1 шт. (мийний пилосос для хімчистки), на підставі акту приймання-передачі №б/н від 31.05.2019. Зазначений акт підписаний сторонами та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень, копія якого долучена до матеріалів справи.
Одночасно, судом досліджені твердження позивача, викладені в позовній заяві, що Товариством з обмеженою відповідальністю "БРСМ" відкликано свій підпис на акті прийому-передачі майна від 31.05.2019, а також, що останнім повідомлено відповідача про зазначене відкликання у претензіях, направлених до відповідача. Разом із тим, суд критично оцінює вищенаведені факти, оскільки ні умовами договору, ні чинним законодавством України не передбачено права та можливості відкликання поставлених підписів на узгоджених документах, окрім випадків, коли зазначені дії щодо погодження документів були здійсненні під впливом певних обставин, які встановлені та зафіксовані у кримінальному провадженні.
Крім того, позивачем не представлено до суду доказів фактичного користування відповідачем орендованим майном після підписання зазначеного акту.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вищенаведеного у сукупності, господарський суд приймає акт приймання-передачі №б/н від 31.05.2019, як належний та допустимий доказ виконання відповідачем вимог договору та додаткової угоди до нього щодо повернення позивачу об'єкту оренди разом із переданим майном.
З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір оренди нежитлового приміщення № 10/07/15 від 10.07.2015, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди майна.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як вже було встановлено судом вище, 10.07.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "БРСМ", як орендодавець, передало, а Фізична особа-підприємець Білоусов Валерій Григорович, як орендар, прийняв у користування частину нежитлового приміщення (МИЙКА), згідно поверхового плану приміщення (додаток № 1), що складається з боксу площею 45,6 кв.м.; кладової площею 4,2 кв.м.; боксу площею 43,4 кв.м.; коридору площею 4.4 кв.м.; кладової площею 4,5 кв.м.; боксу площею 41,3 кв.м.: коридор площею 17,5 кв.м.; бокс площею 41,8 кв.м.; частини коридору площею 4,2 кв.м., що становить загальну площу 206,9 кв. м., яке розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київській шлях, 209(далі - об'єкт оренди) разом з майном що знаходиться в приміщені мийки, а саме: КАRСНЕR NТ361 Еко - 2 шт. (пилосос); КОМПРЕСОР Побутовий - 1 шт; КАRСНЕR HDR 555 - 2 шт. (фільтруючий пристрій); Система відеоспостереження; мікрохвильова піч Privileg 8020 - 1 шт.; стіл письмовий - 2 шт.; КАRСНЕR HDS 895М- 2 шт. (мийний агрегат); КАRСНЕR Puzzi - 1 шт. (мийний пилосос для хімчистки).
Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до п. п. 4.2-4.4 договору, розмір орендної плати за користування об'єктом оренди з майном становить 5 000,00 (п'ять тисяч гривень 00 копійок) гривень, з ПДВ. В подальшому розмір орендної плати за користування об'єктом оренди з майном в місяць становить 7 500,00 (сім тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) гривень, з ПДВ. Орендна плата за користування об'єктом оренди з майном встановлюється в національній валюті України та сплачується щомісячно у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця наступним чином:
Орендна плата за перший місяць оренди сплачується протягом 10-ти календарних днів з моменту передачі об'єкту оренди з майном орендарю за актом прийому - передачі, за фактичну кількість днів в поточному місяці. Орендна плата за другий та наступні місяці оренди сплачується авансом щомісячно до 20-го числа за наступний місяць.
Враховуючи встановлені вище судом обставини, визначений строк оплати (авансово до 20-го числа за наступний місяць) та дати виставлених актів надання послуг, а саме 30.04.2019 та 31.05.2019, господарський суд зазначає, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо сплати орендної плати за квітень 2019 року настав 20.03.2019, а за травень 2019 року настав 22.04.2019(з урахуванням того, що 20.04.2019 є вихідним днем).
В свою чергу, відповідачем орендні платежі за квітень та травень у сумі 15 000,00 грн. не сплачені. Доказів протилежного до суду не представлено.
Щодо відшкодування комунальних витрат(електроенергії) за квітень 2019 року у сумі 3 271,80 грн. та за травень 2019 року у сумі 2 647,67 грн., то господарський суд встановив наступне.
Відповідно до п. п. 4.5-4.6 договору, орендар щомісячно сплачує комунальні витрати (електроенергія, вивіз побутових відходів) пов'язані з користуванням Об'єкту оренди. Розмір компенсації розраховується на підставі тарифів підприємств - постачальників комунальних послуг та складеного орендодавцем розрахунку споживання орендарем вказаних послуг згідно виставлених орендодавцем актів виконаних робіт.
Як досліджено та встановлено судом вище, позивачем складено акт наданих послуг № 41 від 30.04.2019 на суму 10 771,80 грн., щодо надання послуг з оренди у розмірі 7 500,00 грн. та відшкодування комунальних витрат у сумі 3 271,80 грн., а також акт наданих послуг № 51 від 31.05.2019 на суму 10 147,67 грн., щодо надання послуг з оренди у розмірі 7 500,00 грн. та відшкодування комунальних витрат у сумі 2 647,67 грн.
При цьому, судом досліджено, що підписаним та скріпленим печаткою без будь-яких зауважень та заперечень з боку відповідача є тільки акт наданих послуг № 41 від 30.04.2019 на суму 10 771,80 грн. В свою чергу, акт наданих послуг № 51 від 31.05.2019 на суму 10 147,67 грн. відповідачем не підписано.
Одночасно, інших доказів направлення або вручення відповідачу нарочно акту наданих послуг № 51 від 31.05.2019 позивачем до суду не представлено.
З урахуванням вищенаведеного у сукупності, господарський суд встановив, що строк відшкодування відповідачем комунальних послуг за електроенергію за квітень 2019 року настав 30.04.2019 (в день підписання акту).
Оскільки акт № 51 від 31.05.2019 з боку відповідача не підписаний та в матеріалах справи відсутні докази направлення даного акту на адресу відповідача, то з приводу відшкодування комунальних послуг за травень 2019 року, господарський суд встановив, що строк оплати відповідачем ще не настав, а тому позовна вимога в цій частині є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 18 271,80 грн. (15 000,00 грн. + 3 271,80 грн.).
Відповідно до п. 8.2 договору, за несвоєчасну сплату орендної плати орендар сплачує орендарю пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення.
Позивач, посилаючись на умови п. 8.2 договору, заявив вимогу щодо стягнення з відповідача нарахованої на заборгованість пені у сумі 316,60 грн.
Щодо зазначеної вимоги, господарський суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом (аб. 3 п. 2.1 постанови пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року N14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Пунктом 8.2 договору встановлено, що за несвоєчасну сплату орендної плати орендар сплачує орендарю пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення.
Тобто, при дослідженні п. 8.2. договору, господарський суд встановив, що в його змісті відсутнє зобов'язання відповідача, як орендаря, сплачувати позивачу, як орендодавцю, за несвоєчасну сплату орендної плати пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення.
В той же час, зазначений пункт договору містить умову, якою передбачено зобов'язання відповідача, як орендаря, сплатити собі ж, як орендарю, вищенаведений розмір пені.
При цьому, судом враховано позицію Верховного суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладену в постанові № 753/11000/14-ц від 18.04.2018, щодо тлумачення та застосування терміну contra proferentem. Відповідно до зазначеної постанови, сontra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party).
Оскільки, договір оренди нежитлового приміщення № 10/07/15 від 10.07.2015 підписаний обома сторонами та скріплений печатками товариств, що, в свою чергу, свідчить про обізнаність позивача із повним текстом зазначеного документу та схвалення всіх його пунктів, тому у суду відсутні підстави вважати, що якась із умов договору, не свідчить про вільне волевиявлення позивача при укладанні зазначеного правочину.
З огляду на все вищенаведене, господарський суд встановив, що в договорі оренди нежитлового приміщення № 10/07/15 від 10.07.2015 сторони не передбачили відповідальність орендаря перед орендодавцем за несвоєчасну сплату орендної плати у вигляді нарахування пені, у зв'язку із чим, вимога позивача є нормативно необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 921,00 грн.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Білоус Валерія Григоровича (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРСМ" (місцезнаходження: 02252, м. Київ, проспект Маяковського, 54/1; код ЄДРПОУ 25642969) 15 000,00 грн. орендної плати, 3 271,80 грн. витрат за електроенергію та 1 467,79,00 грн. судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
6. Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 21.01.2020.
Суддя Л.В. Сокуренко