вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" січня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2721/19
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом
Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-А, код 05408846)
до
товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Інвест Груп» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Виговського, буд. 5-В, код 38733894)
про стягнення 1394374,33 гривень
за участю представників учасників справи:
від позивача: Черкас А.В.;
від відповідача: не з'явився;
01.11.2019 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (далі по тексту - позивач) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Інвест Груп» (далі по тексту - ТОВ «Орлан-Інвест Груп»/відповідач) заборгованості за договором № 66 про залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь від 18.09.2015 в редакції угоди від 28.09.2017 № 95 про внесення змін до договору від 18.09.2015 № 66, в розмірі 1394374,33 гривень, з яких: 986175,88 гривень заборгованість по сплаті коштів на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, 177781,84 гривень пеня, 69032,31 гривень штраф, 29828,44 гривень 3% річних та 131555,86 гривень інфляційних втрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору від 18.09.2015 № 66 про залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь та угоди від 28.09.2017 № 95 про внесення змін до договору, безпідставно ухиляється від виконання покладеного на нього обов'язку в частині сплати пайової участі, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість в розмірі 986175,88 гривень, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення 177781,84 гривень пені, 69032,31 гривень штрафу, 29828,44 гривень 3% річних та 131555,86 гривень інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2721/19, ухвалено, що справа розглядатиметься в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 27.11.2019.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.11.2019 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 18.12.2019.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.12.2019 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 16.01.2020.
До Господарського суду Київської області 16.01.2020 від позивача надійшла заява від 15.01.2020 №01-20/164/2, в якій викладено додаткові письмові пояснення щодо встановлення в судовому рішенні процедури здійснення нарахування відсотків до моменту його повного виконання на підставі ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України.
В судове засідання 16.01.2020 з'явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, стягнувши з відповідача 1394374,33 гривень боргу.
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву не скористався, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвал за адресою, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Долученими до матеріалів справи зворотними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, згідно з якими направлялася поштова кореспонденція відповідачу, підтверджується факт отримання відповідачем відповідних ухвал.
У відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
18.09.2015 між позивачем та ТОВ «Орлан Інвест Груп» (замовник) укладено договір про залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь № 66 (договір).
Предметом укладеного договору є участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Ірпінь. Місце розташування об'єкта: м. Ірпінь, вул. Єсеніна, 30. Цільове призначення об'єкта: багатоповерховий житловий будинок квартирною площею 7037,0 м2.
Відповідно до умов договору:
- загальна вартість будівництва житлового будинку в м. Ірпінь, вул. Єсеніна, 30, розрахована відповідно до заяви замовника, виходячи з опосередкованої вартості складає:
7037,0 * 7432 = 52298984,00 грн (в т.ч. ПДВ - 8716497,33 грн).
Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпеня розраховується відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Положення про порядок залучення коштів будівництва об'єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затвердженого рішенням сесії Ірпінської міської ради від 06.11.2014 № 4146-60-VІ зі змінами, затвердженими рішенням сесії Ірпінської міської ради від 26.03.2015 № 4856-68-VІ.
Для даної забудови величина пайового внеску складає: 52298984,00*0,04 = 2091959,36 грн (пункт 2.1);
- сплата коштів замовником на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста здійснюється шляхом безготівкового перерахування в сумі 2091959,36 грн, які замовник зобов'язується сплатити згідно графіка (додаток 1), але не пізніше ніж до введення об'єкта в експлуатацію (пункт 2.2);
- за порушення строків сплати пайового внеску стягується пеня у розмірі 0,1% від нарахованої суми за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми (пункт 2.3);
- замовник зобов'язується сплатити кошти на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь у розмірі визначеному у п. 2.2 договору (пункт 3.1.2);
- виконавчий комітет Ірпінської міської ради і замовник уклали цей договір добровільно. При укладенні цього договору сторони майнових претензій не мають (пункт 4.1);
- договір може коригуватися у випадку, коли фактична вартість будівництва буде більшою, або меншою за результатами (по закінченні) будівництва об'єкта або в результаті виникнення інших причин, що має бути узгоджено сторонами та оформлено додатковим договором до цього договору (пункт 5.2);
- договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до виконання сторонами всіх своїх обов'язків за цим договором (пункт 6.1).
Одночасно сторонами погоджено графік сплати пайового внеску замовника будівництва об'єкту архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь (додаток 1 до договору), який підписаний представниками обох сторін.
Згідно укладеної між позивачем та відповідачем угоди від 28.09.2017 № 95 про внесення змін до договору від 18.09.2015 № 66 про залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь (об'єкт будівництва: м. Ірпінь, вул. Єсеніна, 30) сторони домовили пункти 1.3, 2.1, 2.2 викласти у наступній редакції:
- цільове призначення об'єкта: багатоповерховий житловий будинок квартирною площею 8075,60 м2, квартирною площею 6953,80 м2,місця загального користування площею 12180 м2 (пункт 1 угоди);
- загальна вартість будівництва житлового будинку в м. Ірпінь, вул. Єсеніна, 30, розрахована відповідно до заяви замовника, виходячи з опосередкованої вартості складає:
6953,80 * 7432,0 = 51680641,60 грн (в т.ч. ПДВ - 8613440,27 грн).
Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпеня розраховується відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Положення про порядок залучення коштів будівництва об'єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затвердженого рішенням сесії Ірпінської міської ради від 06.11.2014 № 4146-60-VІ.
Для даної забудови величина пайового внеску складає: 51680641,60*4% = 2067225,66 грн (пункт 2 угоди);
- відповідно до рішення сесії Ірпінської міської ради № 1040-16-7 від 04.07.2016 «Про розгляд звернень замовників будівництва об'єктів архітектури щодо пайового внеску в розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь» пайовий внесок по даному договору зменшено на суму 1081049,78 грн. Залишок коштів, що підлягає до сплати: 2067225,66 - 1081049,78 = 986175,88 грн. Сплата коштів замовником на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста здійснюється шляхом безготівкового перерахування в сумі 986175,88 грн до 01.07.2018 (пункт 3 угоди);
Також пунктом 4 вказаної угоди сторонами досягнуто згоди про звільнення замовника будівництва ТОВ «Орлан-Інвест Груп» від сплати штрафних санкцій (в тому числі пені) за порушення строків сплати пайового внеску за цим договором.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач свого обов'язку в частині сплати пайової участі, в строк встановлений в угоді, не виконав, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість в розмірі 986175,88 гривень, що стало підставою для нарахування 177781,84 гривень пені, 69032,31 гривень штрафу, 29828,44 гривень 3% річних та 131555,86 гривень інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що на замовника забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті покладено зобов'язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов'язковим (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 922/4250/17).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, договір про залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь між сторонами є обов'язковим для виконання.
Згідно пункту 2.2 договору, в редакції угоди від 28.09.2017 № 95 про внесення змін до договору від 18.09.2015 № 95, замовник зобов'язався перерахувати грошові кошти в розмірі 986175,88 гривень на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста Ірпінь до 01.07.2018, отже строк оплати виконання зобов'язання відповідача сплив 01.07.2018.
Втім, відповідач взяте на себе зобов'язання зі сплати пайового внеску, покладеного на нього договором, не виконав та допустив виникнення заборгованості у розмірі 986175,88 гривень, що стало підставою для звернення позивача до суду із розглядуваним позовом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором та сплати коштів не надав, відповідно доводи позивача не спростував.
Враховуючи те, що обов'язок по сплаті коштів на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури замовник зобов'язаний здійснити в силу приписів чинного законодавства, а відповідач взяті на себе зобов'язання по перерахуванню коштів не виконав, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 986175,88 гривень, яка не спростована відповідачем, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення пені, штрафу.
Позивач просить суд стягнути з відповідача, нараховану у зв'язку із порушенням строку сплати пайового внеску, передбачену договором пеню в сумі 177781,84 гривень за загальний період з 01.07.2018 по 03.07.2019 та 69032,31 гривень штрафу.
Пунктом 2.3 договору сторонами погоджено, що за порушення строків сплати пайового внеску стягується пеня у розмірі 0,1% від нарахованої суми за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.
Тобто, при укладені договору сторонами було передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Водночас пунктом 4 угоди від 28.09.2017 № 95 сторонами досягнуто домовленості про звільнення замовника будівництва ТОВ «Орлан-Інвест Груп» від сплати штрафних санкцій (в тому числі пені) за порушення строків сплати пайового внеску за цим договором.
Зважаючи на те, що уклавши цю угоду сторони дійшли взаємної згоди на звільнення відповідача від сплати штрафних санкцій за порушення замовником будівництва строків сплати пайового внеску, що означає втрату позивачем права їх нарахування, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 177781,84 гривень та 69032,31 гривень штрафу є такими, що задоволенню не підлягають.
Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Так, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 29828,44 гривень (за період з 01.07.2018 по 03.07.2019) та 131555,86 гривень інфляційних втрат (за період з червня 2018 року по травень 2019 року).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат та 3% річних (не виходячи за межі заявлених позивачем періодів та вірно визначивши періоди нарахування) судом встановлено, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача 3% річних становить 29828,44 гривень, а розмір інфляційних втрат становить 94328,91 гривень, тож вимоги про стягнення з відповідача 3% річних суд задовольняє повністю у заявленій позивачем сумі 29828,44 гривень, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат, підлягають частковому задоволенню у розмірі 94328,91 гривень.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
А саме суд приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Інвест Груп» на користь Виконавчого комітету Ірпінської міської ради 986175,88 гривень заборгованості зі сплати пайових внесків на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь, 94328,91 гривень інфляційних втрат, 29828,44 гривень 3% річних.
Згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 16655,00 гривень.
Також позивач просить суд зобов'язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, нараховувати до моменту виконання рішення в частині стягнення боргу в сумі 986175,88 гривень у повному обсязі: сплату 3% річних за формулою: сума залишку боргу х 3% : 365 х кількість днів прострочення, починаючи з 04.07.2019; 2) сплату інфляційної складової за формулою: сума залишку боргу х індекс інфляції за кожний місяць, починаючи з серпня 2019 року - сума залишку боргу на який нараховуються інфляційні; 3) сплату пені за формулою: СБ х (ОС х 2)% / КДР х КДП, починаючи з 04.07.2019 де: СБ - сума боргу; ОС - облікова ставка НБУ; КДР - кількість днів у році; КДП - кількість днів прострочення.
Розглянувши вимоги позивача в цій частині, суд приходить до наступних висновків.
Так, ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Аналіз приписів вказаної статті свідчить про те, що суд може зазначити у рішенні лише про подальше (до виконання рішення) нарахування відсотків або пені.
Натомість позивач просить встановити в рішенні зазначений механізм нарахування, в тому числі, і по відношенню до стягуваної суми інфляційних втрат та пені. Але оскільки інфляційні втрати за своєю сутністю до відсотків віднести не можна та приймаючи до уваги висновки суду про відмову у задоволенні позову в частині стягнення пені та штрафу, суд вважає за можливе застосувати механізм нарахування, визначений ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України виключно по відношенню до 3% річних, адже саме вони підпадають під предмет правового регулювання зазначеної норми закону.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованим та можливим задовольнити вимогу позивача, заявлену в порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, частково, поклавши на орган, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, починаючи з 04.07.2019 обов'язок здійснювати нарахування 3% на суму боргу в розмірі 986175,88 гривень, до моменту повного виконання рішення.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Виконавчого комітету Ірпінської міської ради задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Інвест Груп» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Виговського, буд.5В, ЄДРПОУ 38733894) на користь Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а, ЄДРПОУ 05408846) 986175,88 гривень заборгованості зі сплати пайових внесків на створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь, 94328,91 гривень інфляційних втрат, 29828,44 гривень 3% річних та 16655,00 гривень судового збору.
Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання нараховувати до моменту виконання рішення в частині стягнення боргу в розмірі 986175,88 гривень у повному обсязі сплату 3% річних, за формулою: сума залишку боргу х 3% : 365 х кількість днів прострочення, починаючи з 04.07.2019.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 21.01.2020.
Суддя Р.М. Колесник