ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.01.2020Справа № 910/11602/19
Господарський суд міста Києва у складі:
судді - Бондаренко Г. П.,
за участю секретаря - Лебович А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи
За позовом Державного підприємства"Житомирський бронетанковий завод" (12441, Житомирська обл., Житомирський район, селище міського типу Новогуйвинське, вулиця Дружби народів, будинок 1; код ЄДРПОУ: 07620094)
До Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Солом'янський район, проспект Повітрофлотський, будинок 6; код ЄДРПОУ: 00034022)
Про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 209 012,28 грн та 3 % річних у розмірі 177 293,93 грн
За участі представників:
Від позивача: Флімончук Г. М. (керівник на підставі наказу на делегування повноважень);
Від відповідача: Яценко С. Й. (довіреність № 220/664/Д від 13.12.2019).
Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач) про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків оплати за поставлені та належним чином прийняті 20 одиниць військової техніки. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 1 386 306, 21 грн (1 209 012, 28 грн - інфляційні втрати; 177 293, 93 грн - 3 % річних), та стягнути судові витрати пов'язані з розглядом справи. Крім того, разом з позовною заявою позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору.
02.09.2019 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, та встановив строк на усунення недоліків - 5 днів з дня з дня вручення такої ухвали, шляхом надання: подання до суду платіжного документу, який підтверджує факт сплати судового збору у належному розмірі, із зазначенням в призначенні платежу відомостей про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2019 про залишення позовної заяви без руху позивач отримав 10.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
17.09.2019 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
23.09.2019 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 12.11.2019
18.10.2019 від відповідача надійшов відзив на позов.
01.11.2019 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просив суд зупинити провадження у справі № 910/11602/19 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/3011/19.
12.11.2019 через відділ канцелярії суду від позивача надійшло клопотання, в якому позивач не заперечував проти задоволення поданого відповідачем клопотання про перенесення розгляду справи.
В судовому засіданні 12.11.2019 суд протокольно ухвалив поновити строк для подання відзиву на позов, зобов'язав позивача надати копію позовної заяви по справі № 910/3011/19, відклав розгляд питання про зупинення провадження по справі, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву до 12.12.2019.
09.12.2019 через відділ канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних судом.
В судовому засіданні 10.12.2019 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 14.01.2020, про що постановив відповідну ухвалу.
В судове засідання 14.01.2019 учасники справи прибули та надали суду усні пояснення по суті справи в яких позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.
Під час виступу по суті та під час судових дебатів представник відповідача Яценко С. Й. повідомив суду що не заявляє про пропуск строку позовної давності до позовних вимог позивача та його застосування судом (стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення з 20.08.2016 по 31.12.2016), оскільки на думку відповідача, грошове зобов'язання Міністерства оборони України з оплати військової техніки виникло лише з дати винесення постанови Київського апеляційного господарського суду по справі № 910/22751/15, тобто з 08.02.2018 (обов'язки виникли на підставі рішення суду), а не на наступний день після поставки техніки, тобто в жовтні 2014 року, як встановлено за результатами розгляду справи № 910/22751/15.
В судовому засіданні 14.01.2020 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позовних вимог.
При цьому, суд дійшов висновку про необхідність постановлення окремої ухвали щодо організації роботи юридичного відділу відповідача, зокрема щодо неналежного виконання представником відповідача Яценко С. Й. його професійних обов'язків, як представника Міністерства оборони України.
Так, відповідно до частини другої статті 246 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
Питання діяльності юридичної служби міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих держадміністрацій (далі - орган виконавчої влади), а також державного підприємства, установи та організації (далі - підприємство) регулює Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 N 1040 (далі за текстом - Положення). Дія цього Положення поширюється на діяльність юридичної служби державного господарського об'єднання.
Відповідно до п. 2 Положення юридична служба органу виконавчої влади, підприємства утворюється як самостійний структурний підрозділ, вид якого залежить від обсягу, характеру та складності правової роботи (департамент, управління, відділ, сектор). У структурі апарату місцевої держадміністрації функції юридичної служби може виконувати спеціаліст, на якого покладається виконання відповідних обов'язків. На підприємстві функції юридичної служби може виконувати юрисконсульт відповідної категорії. Для представлення інтересів держави в судах під час розгляду справ, стороною або третьою особою в яких є органи виконавчої влади, у складі юридичної служби утворюється відповідний підрозділ або такі повноваження надаються окремій посадовій особі.
Юридична служба органу виконавчої влади, підприємства у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами (п. 3 Положення).
Основним завданням юридичної служби є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства, інших нормативних актів органом виконавчої влади, підприємством, їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків, а також представлення інтересів органу виконавчої влади, підприємства в судах (п. 4 Положення).
Юридична служба органу виконавчої влади відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організовує роботу, пов'язану з укладенням договорів (контрактів), бере участь у їх підготовці та здійсненні заходів, спрямованих на виконання договірних зобов'язань, забезпеченні захисту майнових прав і законних інтересів органу виконавчої влади, вивчає умови і причини виникнення непродуктивних витрат, порушення договірних зобов'язань, а також стан дебіторської та кредиторської заборгованості, здійснює заходи, спрямовані на підвищення рівня правових знань працівників органу виконавчої влади та забезпечує в установленому порядку представлення інтересів органу виконавчої влади в судах та інших органах (п. 10 Положення).
Положеннями ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки (ст. 61 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Відповідно до ст. 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Згідно ст. 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
З огляду на наведені положення цивільного законодавства та настання строку виконання відповідачем його обов'язку по оплаті поставленого позивачем товару в жовтні 2014 року, що було встановлено в рішенні суду по справі № 910/22751/15, відповідач в даному судовому процесі мав право заявити про застосування строку позовної давності, що гіпотетично могло стати підставою для відмови позивачу у позові щодо стягнення з відповідача 1 386 306, 21 грн. інфляції та 3% річних, Проте, представник відповідача таким правом не скористався, що свідчить про неналежне виконання представником відповідача Яценко С. Й. його професійних обов'язків, як офіцера юридичної служби Озброєння Збройних Сил України та неналежну організацію роботи юридичної служби Озброєння Збройних Сил України.
Частиною шостою статті 246 Господарського процесуального кодексу України окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню.
З метою подальшого запобігання неналежного виконання професійних обов'язків представниками юридичної служби Озброєння Збройних Сил України, суд вважає за необхідне надіслати до Міністерства оборони України дану окрему ухвалу.
Керуючись статтями 43, 234, частиною другою статті 246 Господарського процесуального кодексу України,
1. Окрему ухвалу у справі № 910/11602/19 направити до Міністерства оборони України.
2. Про результати розгляду окремої ухвали Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі № 910/11602/19, повідомити Господарський суд міста Києва у місячний строк з дня отримання цієї ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з 14.01.2020 та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текс ухвали складено та підписано 20.01.2020.
Суддя Г. П. Бондаренко