ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.01.2020Справа № 910/679/20
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши без виклику представників сторін заяву Акціонерного товариства «Київгаз» про забезпечення позову до подання позовної заяви
особи, які можуть отримати статус учасника справи:
позивач - Акціонерне товариство «Київгаз»
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
Акціонерне товариство «Київгаз» (далі - заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову (до подачі позовної заяви) шляхом:
-заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» вчиняти дії щодо припинення або обмеження доступу Акціонерного товариства «Київгаз» до Інформаційної платформи Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», яка розміщена в мережі «Інтернет» за посиланням: https://iplatforma.tsoua.com.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що 27.12.2019 на адресу Акціонерного товариства «Київгаз» надійшов лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» № ТОВВИХ-19-3231 від 24.12.2019 з пропозицією укладення Договору транспортування природного газу № 1910000151.
Заявник зазначає, що розглянув та підписав Договір транспортування природного газу з протоколом розбіжностей. Два автентичні примірники протоколу розбіжностей, підписані та скріплені печаткою заявника, один примірник підписаного Договору, а також оригінал довіреності уповноваженої особи надіслано відповідачу з листом № 3071/04 від 27.12.2019.
01.01.2020 Акціонерне товариство «Київгаз» отримало доступ до платформи газотранспортної системи Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».
Акціонерне товариство «Київгаз», як оператор газорозподільної системи та Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» як оператор газотранспортної системи України мають взаємодіяти відповідно до принципів, встановлених Законом України» Про ринок природного газу».
Для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між операторами газорозподільної системи та газотранспортної системи України створена та діє інформаційна платформа оператора газотранспортної системи.
Відповідно до п. 5 глави 4 розділу IV Кодексу газотранспортної системи оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи інформацію, зокрема:
-визначену підпунктами 1, 2, 5 - 8 пункту 2 цієї глави, по всіх споживачах, підключених до газорозподільної системи;
-дані щодо операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів;
-дані щодо газовидобувних підприємств (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.
Акціонерне товариство «Київгаз» зазначає, що за відсутності доступу до платформи заявник, як оператор газорозподільної системи, не зможе виконувати обов'язки з надання наведеного переліку інформації.
Заявник зазначає, що у зв'язку з тим, що станом на день подачі заяви про забезпечення позову від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» не надійшло письмового підтвердження укладення Договору транспортування природного газу, тому існує загроза незаконного, самочинного та одностороннього припинення (обмеження) Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» доступу заявника до платформи, що порушить права заявника, як учасника ринку природного газу та оператора газорозподільної системи, призведе до неможливості виконання обов'язків щодо подання на платформу інформації, передбаченої п. 5 глави 4 розділу IV Кодексу газотранспортної системи та інших непередбачуваних наслідків та збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Київгаз» про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що дана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ч. 1, 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Предметом пред'явлення майбутнього позову заявником визначаються вимоги про визнання права Акціонерного товариства «Київгаз» на доступ до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи України.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018 Верховного суду у справі № 905/2130/17 та від 13.02.2018 у справі №911/2930/17.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, а також пов'язаності такого заходу із предметом позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
За змістом ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Припинення (обмеження) Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» доступу заявника до платформи істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Слід зазначити, що належне виконання заявником, як оператором газорозподільної системи, покладених на нього Кодексом газотранспортної системи обов'язків неможливе за відсутності доступу на платформу.
Викладене свідчить про те, що захід забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» вчиняти дії щодо припинення або обмеження доступу Акціонерного товариства «Київгаз» до Інформаційної платформи Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», яка розміщена в мережі «Інтернет» за посиланням: https://iplatforma.tsoua.com заявлено в межах позовних вимог з якими має на меті звернутись заявник, відповідає вимогам розумності, обґрунтованості і адекватності, а також спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Суд зазначає, що інтерес, про захист якого просить заявник є співмірним та адекватним із вимогами, з якими він має на меті звернутись, що в свою чергу свідчить про наявність визначених Господарським процесуальним кодексом України підстав, які є достатніми для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» вчиняти дії щодо припинення або обмеження доступу Акціонерного товариства «Київгаз» до Інформаційної платформи Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», яка розміщена в мережі «Інтернет» за посиланням: https://iplatforma.tsoua.com.
Згідно з ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» вчиняти дії щодо припинення або обмеження доступу Акціонерного товариства «Київгаз» до Інформаційної платформи Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», яка розміщена в мережі «Інтернет» за посиланням: https://iplatforma.tsoua.com.
З приводу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що відповідач чи інша зацікавлена особа не позбавлені права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву Акціонерного товариства «Київгаз» про забезпечення позову задовольнити.
2.Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» вчиняти дії щодо припинення або обмеження доступу Акціонерного товариства «Київгаз» до Інформаційної платформи Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», яка розміщена в мережі «Інтернет» за посиланням: https://iplatforma.tsoua.com.
Стягувач: Акціонерне товариство «Київгаз» (01103, м. Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок 4Б, ідентифікаційний код 03346331).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» ( 01010, м .Київ, Кловський узвіЗ, будинок 7, поверх 16, ідентифікаційний код 42795490).
Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 21.01.2020 року, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 21.01.2023 року.
Відповідно до підпункту 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України дана ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення. Згідно ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст ухвали складено та підписано 21.01.2020
Суддя Сергій Васильович Стасюк