65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"16" січня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/366/19
Господарський суд Одеської області у складі судді - Цісельського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,
за участю представників сторін:
від прокуратури - Озерова О.Д. згідно посвідчення
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився,
розглядаючи справу № 916/366/19
за позовом: Заступника керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області /вул. Ярослава Мудрого, 8, м. Роздільна, Одеська обл., 67400/ в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств /вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01011/ в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств /вул. Канатна, 83, кім. 1411, м. Одеса, 65107/
до відповідача: фермерського господарства “ЛИС 07” /вул. Центральна, буд. №33, смт. Велика Михайлівка, Великомихайлівський район, Одеська обл., 67100/
про стягнення заборгованості у сумі 417 242, 45 грн.,
Заступник керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх.№380/19/ до фермерського господарства “ЛИС 07” про стягнення 417 242,45 грн., з яких: 150 000,00 грн. - основний борг, 215 700,00 грн. - інфляційні, 26 687,66 грн. - 3% річних, 24 854,79 грн. - пеня.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.03.2019 року позов заступника керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до фермерського господарства “ЛИС 07” про стягнення заборгованості у сумі 417 242, 45 грн. - залишено без розгляду.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 року ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.03.2019 року у справі № 916/366/19 скасовано, матеріали справи № 916/366/19 передано для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
Ухвалою суду від 09.12.2019 року прийнято справу № 916/366/19 до розгляду, призначено підготовче засідання на 24.12.2019 року о 10:20 год.
Господарським судом Одеської області 24.12.2019р. у судовому засіданні по справі №916/366/19 оголошено перерву до 16.01.2020р. о 10год.40хв.
В судовому засіданні 16.01.2020р. поставлено на розгляд питання щодо зупинення провадження у справі №916/1515/19 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №№912/2385/18, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
За змістом п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах /в іншій справі/ у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У цьому випадку згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників господарських відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм /зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин/. Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 вирішено передати справу №912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки у даній справі існує виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.
Верховним судом зазначено, що закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави /"якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень"/, неможна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.
Передаючи справу №912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, серед іншого, із посиланням на судову практику Верховного Суду, яка не є однаковою, зазначив, що слід вирішити питання, чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1/ додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; 2/ обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що існує також інше питання, що потребує правового висновку, щодо наслідків, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді /прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"/.
Як відзначено Верховним Судом, наведене свідчить про те, що механізм реалізації права прокурора подавати позови до суду в інтересах держави є недосконалим та неоднозначним, що, на думку колегії суддів, може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, який вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності /прогнозованості/ та стабільності.
Погодившись із висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, Велика Палата Верховного Суду від ухвалою від 07.11.2019 прийняла до розгляду справу №912/2385/18 та призначила справу до розгляду на 24 березня 2020 року об 11 годині.
Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Верховний Суд, серед іншого, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
За приписами ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи приписи пункту 7 частини першої статті 228 та пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України та те, що як і у справі №916/366/19, так і у справі №912/2385/18 правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави є подібними, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №916/366/19 до закінчення перегляду Великою палатою Верховного суду справи №912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019р.
Керуючись п.п. 7 ч.1 ст.228, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Провадження у справі №916/366/19 - зупинити до закінчення перегляду Великою палатою Верховного суду справи №912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019р.
Ухвала набрала законної сили 16.01.2020р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст ухвали складено 21.01.2020р.
Суддя О.В. Цісельський