ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.01.2020Справа № 910/15301/19
Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»
до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега»
про стягнення 30 659,89 грн.,
Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування» (надалі - ПрАТ «Просто-страхування») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (надалі - ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега») про стягнення 30 659,89 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «Просто-страхування» на підставі договору №1800800 серії PKS від 24.05.2018 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - «ДТП») виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. За твердженнями позивача, відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Renault Dokker», реєстраційний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно ДТП, було застрахована ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега» згідно договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/0784178, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування йому збитків у розмірі 30 659,89 грн. покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначити строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
22.11.2019 через канцелярію суду від ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач визнає вимоги позивача про сплату страхового відшкодування у розмірі 25 923,18 грн., в іншій частині позовних вимог заперечує та просить відмовити в задоволенні з огляду на те, що при розрахунку страхового відшкодування не враховано коефіцієнт фізичного зносу, а також включені пошкодження автомобіля, які були спричинені не внаслідок спірного ДТП.
11.12.2019 через канцелярію суду від ПрАТ «Просто-страхування» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач підтримує позовні вимоги та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
24.05.2018 між ПрАТ «Просто-страхування» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Українська Сервісна Компанія» (страхувальник) укладено договір №1800800 серії PKS (надалі - «Договір»), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме: автомобілем марки «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
14.05.2019 о 15:20 год. у м. Києві на пр. Героїв Сталінграда (з'їзд з пр. Степана Бандери), ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Renault Dokker», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим порушив п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, чим було спричинено механічні пошкодження обом транспортним засобам.
Вказана ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 21.06.2019 у справі №756/7148/19, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі страхового акту №136934 від 31.05.2019 позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої страхувальнику шкоди у розмірі 50 818,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9824 від 03.06.2019.
Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження (звіту) №136934, складеного 20.08.2019 суб'єктом оціночної діяльності - ФОП Карета О.Є., вартість відновлювального ремонту, автомобіля марки «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодженні при спірному ДТП, складає 30 659,89 грн.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 Цивільного кодексу України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
В такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
Відтак, у силу приписів статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов'язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань виключно за умови виконання встановлених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вимог, в т.ч. щодо подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов'язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання відповідної заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.
При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб'єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
З огляду на викладене вбачається, що закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб'єкта звернення з відповідною заявою, тобто, підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданої внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу шкоди на підставі договору добровільного майнового страхування.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №910/7449/17.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем марки «Renault Dokker», реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Renault Dokker», реєстраційний номер НОМЕР_2 , за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу застрахована ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега» на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/0784178, яким передбачено, що франшиза за ним становить 0 (нуль) грн.
ПрАТ «Просто-страхування» звернулось до ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега» із заявою про страхове відшкодування №04-1953 від 15.07.2019, в якій просило виплатити страхове відшкодування у розмірі 50 818,00 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яка спричинена в наслідок спірного ДТП, становить 30 659,89 грн., яка повністю виплачена позивачем.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Отже, настання строку здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування за договором (полісом) №АО/0784178 обумовлене закінченням дев'яностоденного строку з дня отримання ним заяви про страхове відшкодування та документів, визначених статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд відзначає, що заява ПрАТ «Просто-страхування» про страхове відшкодування залишена ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега» без задоволення, а на момент розгляду справи по суті строк здійснення такого відшкодування настав.
Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Таким чином, враховуючи встановлену судом вартість відновлювального ремонту, яка обмежена розміром права зворотної вимоги, яка перейшла до позивача, визначені полісом №АО/0784178 розміри лімітів відповідальності та франшизи (0 грн.), відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 30 659,89 грн.
Стосовно заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, суд зазначає що відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження (звіту) №136934, складеного 20.08.2019 суб'єктом оціночної діяльності - ФОП Карета О.Є., вартість відновлювального ремонту, автомобіля марки «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була розрахована з урахування вірно визначеного коефіцієнту фізичного зносу, з яким суд погоджується, при тому, що відповідачем його розрахунку коефіцієнту фізичного зносу не наведено.
Щодо твердження відповідача про розбіжності в актах огляду транспортного засобу, суд звертає увагу на те, що пошкодження які були включені в акт від 16.05.2019, що є додатком до автотоварознавчого дослідження (звіту) №136934, стосуються саме спірного ДТП, а відтак суд не приймає такі заперечення до уваги.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега» на користь ПрАТ «Просто-страхування» сума страхового відшкодування у розмірі 30 659,89 грн.
Згідно із попереднім розрахунком судових витрат, розмір судових витрат, які позивач очікував понести у зв'язку з розглядом даної справи, становив 1 921,00 грн. судового збору, а також 5 000,00 грн. витрати на професійну правову допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В обґрунтування заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу ПрАТ «Просто-Страхування» посилається на те, що факт надання правової допомоги позивачу підтверджується договором про надання правової допомоги №23 від 03.01.2019, укладеним з Адвокатським бюро «Синюк та партнери», реєстром справ від 02.09.2019, актом виконаних робіт від 30.09.2019, детальним описом робіт від 30.09.2019 та платіжним дорученням №15384 від 02.09.2019.
Судом встановлено, що 03.01.2019 між Приватним акціонерним товариством «Просто-Страхування» (клієнт) та Адвокатським бюро «Синюк та партнери» було укладено договір про надання правової допомоги №23, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
За змістом пунктів 4.1, 4.2 та 4.6 вказаного договору вартість наданих юридичних послуг адвокатське бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги та виставляє клієнту відповідний рахунок, за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками сторін з кожної сторони.
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2019 року або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (пункт 7.1 договору про надання правової допомоги №23 від 03.01.2019).
На підтвердження виконання робіт, обумовлених договором про надання правової допомоги №23 від 03.01.2019, Приватним акціонерним товариством «Просто-Страхування» та Адвокатським бюро «Синюк та партнери» було складено акт виконаних робіт від 30.09.2019, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень.
Згідно вказаного акту, витрати на правову допомогу (гонорар) за даним позовом складають 5 000,00 грн., які були сплачені клієнтом на рахунок адвокатського бюро 02.09.2019, що підтверджується платіжним дорученням №15384 від 02.09.2019.
Судом досліджено, що адвокатом Синюком С.Л. було надано послуги з консультації на суму 1 000,00 грн., підготовчих дій на суму 2 000,00 грн., а також послуги із підготовки та подання позовної заяви в суд на суму 2 000,00 грн., що відображено у детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних для надання правової допомоги від 30.09.2019.
Повноваження адвоката Синюка С.Л. підтвердженні ордером серії КС №444173 від 18.02.2019 виданим ПрАТ «Просто-Страхування».
Отже, позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання Адвокатським бюро «Синюк та партнери» професійної правничої допомоги Приватному акціонерному товариству «Просто-Страхування» в межах даної справи на суму 5 000,00 грн.
Враховуючи викладене, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, будинок 17, літ. А; ідентифікаційний код 21626809) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; ідентифікаційний код 24745673) суму страхового відшкодування у розмірі 30 659 (тридцять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 89 коп., судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.П. Босий