ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.12.2019Справа № 910/7510/19
За позовом Державного підприємства "Сервісно-видавничий центр" м. Києва
до Державної фіскальної служби України
про відшкодування збитків, ціна позову 501177,40 грн.
Суддя Паламар П.І.
Секретар судового засідання Радецька Ю.О.
Представники:
від позивача: Карманова О.М.,
від відповідача: Бойко С.В.
у червні 2019 року Державне підприємство "Сервісно-видавничий центр" звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що на підставі договору купівлі-продажу № SA-0000018 від 9 лютого 2016 р. він є власником автомобіля Toyota Camry 2014 року випуску, д.н. НОМЕР_1 .
Між ним та відповідачем був укладений договір № 3 на автотранспортне обслуговування спеціальними (спеціалізованими) та іншими транспортними засобами від 22 лютого 2018 р., додаткові угоди №№ 1 від 23 лютого 2018 р., 2 від 27 червня 2018 р., 3 від 20 вересня 2018 р., 4 від 5 грудня 2018 р. до цього договору, згідно з якими він (виконавець) передав указаний автомобіль у користування відповідачу.
У січні 2019 року йому стало відомо про те, що 4 жовтня 2018 р. в період часу з 19.20 до 20.00 год. по вул. В.Васильківській, 103 у м. Києві цей автомобіль було викрадено, у зв'язку з чим слідчим відділом Печерського УП ГУНП у м. Києві здійснюється кримінальне провадження № 12018100060004462 на підставі ч. 3 ст. 289 КК України за незаконне заволодіння транспортним засобом.
Оскільки умовами договору між ним було передбачено забезпечення схоронності автомобіля, вважав, що винним у його викраденні є відповідач.
Посилаючись на заподіяння з вини відповідача збитків у розмірі вартості втраченого автомобіля, позивач на підставі ст. 22 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України просив стягнути з останнього на свою користь 895860 грн. збитків, а також понесені ним по справі судові витрати, у т.ч. по оплаті послуг адвоката.
У процесі розгляду справи позивач заявою № 1027 від 1 листопада 2019 р. зменшив розмір заявлених до стягнення збитків до 501177,40 грн., посилаючись на висновок товарознавчої експертизи № 13-3/322 від 2 липня 2019 р., проведеної Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України в межах кримінального провадження № 12018100060004462.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги у зменшеному розмірі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на відсутність його вини у викраденні автомобіля. Також посилався на недотримання позивачем встановлених договором заходів досудового врегулювання спору, невідповідність дійсної вартості автомобіля визначеній експертизою, оскільки експертом досліджувався автомобіль іншої комплектації, ніж втрачений, та не було враховано коефіцієнт фізичного зносу, оскільки втрачений автомобіль майже три роки перебував в експлуатації.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу № SA-0000018 від 9 лютого 2016 р. позивач є власником автомобіля Toyota Camry 2014 року випуску, д.н. НОМЕР_1 .
22 лютого 2018 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 3 на автотранспортне обслуговування спеціальними (спеціалізованими) та іншими транспортними засобами (далі-договір на автотранспортне обслуговування).
Додатковими угодами №№ 1 від 23 лютого 2018 р., 2 від 27 червня 2018 р., 3 від 20 вересня 2018 р., 4 від 5 грудня 2018 р. умови вищевказаного договору змінювалися сторонами.
Строк дії договору відповідно до умов його п.п. 5.1., 10.1. договору в редакції додаткової угоди № 3 від 20 вересня 2018 р. встановлений з січня до грудня 2018 року.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи копіями вищевказаних договорів.
За своєю правовою природою договір на автотранспортне обслуговування містить елементи різних договорів (змішаний договір), оскільки його умовами передбачено як строкову оплатну передачу транспортних засобів у користування відповідача (п.п. 1.3., 1.6.), так і здійснення позивачем технічного обслуговування цих транспортних засобів, надання інших послуг (п.п. 1.7., 2.1.).
Таким чином, між сторонами виникли відносини, які в частині надання послуг врегульовані гл. 63 ЦК України, а в частині найму (оренди) транспортного засобу - гл. 58 ЦК України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 18 грудня 2018 р. "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" реорганізовано Державну фіскальну службу шляхом поділу з утворенням Державної податкової служби України та Державної митної служби України, які є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Також передбачено, що Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Оскільки предмет договору на автотранспортне обслуговування стосується забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції, які на час реорганізації залишаються у складі Державної фіскальної служби України, то остання як сторона спірного договору правомірно визначена позивачем відповідачем у справі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
На виконання умов вищевказаного договору позивач передав відповідачу у користування автомобіль Toyota Camry 2014 року випуску, д.н. НОМЕР_1 .
Це підтверджується поясненнями позивача, частково відповідача, переліком спеціальних (спеціалізованих) та інших транспортних засобів (Додаток № 2 до договору на автотранспортне обслуговування), актами приймання-передачі наданих послуг з автотранспортного обслуговування службовими спеціальними (спеціалізованими) та іншими транспортними засобами за жовтень-грудень 2018 року, підписаних сторонами без зауважень.
Заперечення відповідача щодо одержання в користування автомобіля Toyota Camry, д.н. НОМЕР_1 , які ґрунтуються на неукладені акту приймання-передачі указаного автомобіля, є безпідставними, оскільки згідно з поясненнями позивача, які не були належним чином спростовані відповідачем, фактична передача цього майна мала місце до 2018 року на підставі раніше укладеного договору між сторонами аналогічного змісту.
Крім того, про перебування у відповідача вказаного автомобіля на час його викрадення також свідчить відкриття за саме його заявою кримінального провадження № 12018100060004462.
Тому доводи відповідача з цього приводу оцінюються судом критично.
Також встановлено, що 4 жовтня 2018 р. в період часу з 19.20 до 20.00 год. по вулиці В.Васильківській, 103 у м. Києві автомобіль Toyota Camry 2014 року випуску, д.н. НОМЕР_1 у відповідача було викрадено.
Указані обставини підтверджуються поясненнями сторін, листом слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві № 2406/125/52-2019 від 20 березня 2019 р., заявою ДП "Сервісно-видавничий центр" про залучення його як потерпілого № 104 від 30 січня 2019 р., іншими наявними у справі копіями матеріалів кримінального провадження № 12018100060004462.
Згідно умов п. 6.1.10. договору замовник зобов'язаний забезпечити до закінчення терміну дії договору повернення автомобілів виконавцю в справному технічному стані та з комплектом матеріальних цінностей, закріплених за автомобілем відповідно до приймально-здавальних актів.
Статтею 803 ЦК України наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.
Враховуючи, що переданий у найм автомобіль було викрадено, то подальше його використання сторонами стало неможливим, тому для них він вважається втраченим.
Всупереч вимог ст. 74 ГПК України відповідачем не надано доказів того, що втрата автомобіля Toyota Camry, д.н. НОМЕР_1 , сталося не з його вини.
Доводи відповідача щодо обсягу його відповідальності за втрату автомобіля за відсутності його вини у викраденні майна суперечать вищевказаним вимогам чинного законодавства та умовам договору, тому є безпідставними.
У разі ж встановлення особи, безпосередньо винної у викраденні спірного автомобіля, відповідач в силу вимог ч. 1 ст. 1191 ЦК України не позбавлений можливості заявити зворотню вимогу до такої особи у розмірі виплаченого відшкодування.
У відповідності до вимог ст.ст. 22, 623 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або Законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Поясненнями позивача, висновком товарознавчої експертизи № 13-3/322 від 2 липня 2019 р., складеним Київським науково-дослідним експертно-криміналісничним центром Міністерства внутрішніх справ України, середня ринкова вартість ідентичного (аналогічного) непошкодженого автомобіля марки Toyota Camry чорного кольору, який був в експлуатації з 2014 року, тип пального В, загального легковий седан, повною масою 2100 кг, об'ємом двигуна 2494 станом на 5 жовтня 2018 р. становить 501177,40 грн.
Суд приймає цей висновок як належний доказ у справі, оскільки він узгоджується з іншими зібраними у справі доказами.
Та обставина, що експертизу було проведено в межах кримінального провадження, не ставить під сумнів її висновок, оскільки з нього вбачається, що експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, цей висновок ґрунтується на Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 р. (далі-Методика).
Відповідно до п.п. 7.38., 7.39. Методики значення Е3 приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 7 років - для інших легкових КТЗ.
Винятком стосовно використання зазначених вимог є:
а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);
б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації;
в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
Всупереч вимог ст. 74 ГПК України відповідачем не надано доказів того, що втрачений автомобіль Toyota експлуатувався в інтенсивному режимі, в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4, або ж складові частини кузова, кабіни, рами відновлювались ремонтом або вони мали корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.
Тому доводи відповідача про невідповідність дійсної вартості автомобіля визначеній експертизою у зв'язку з не врахуванням коефіцієнту фізичного зносу є безпідставними.
Суд вважає обґрунтованим заявлений до стягнення розмір збитків, який визначений з урахуванням вартості аналогічного автомобіля станом на момент його втрати.
Крім того, під час проведення товарознавчої експертизи для порівняння експертом було обрано автомобіль Toyota Camry більш дешевої комплектації (Elegance), ніж той, що був переданий в межах спірного договору (Prestige). Це вбачається з інтернет-сторінки ПІІ "Тойота-Україна" www.toyota.ua. Тому доводи відповідача щодо завищення вартості втраченого майна є безпідставними.
Виходячи з наведеного суд вважає обґрунтованою заявлену позивачем вартість втраченого автомобіля у розмірі 501177,40 грн.
Доказів відшкодування відповідачем позивачу заподіяних збитків суду не надано.
За таких обставин позов про відшкодування збитків відповідно до вимог ст.ст. 22, 623 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 501177,40 грн. збитків.
Застосування досудового порядку врегулювання господарських спорів в силу вимог чинного законодавства є правом, а не обов'язком позивача, у зв'язку з чим посилання відповідача з цього приводу є необґрунтованими.
Як вбачається з платіжного доручення № 2034 від 5 червня 2019 р. позивачем за подачу даного позову сплачено судовий збір у розмірі 13437,90 грн.
Заявою № 1027 від 1 листопада 2019 р. позивач зменшив розмір позовних вимог до 501177,40 грн., які підлягають оплаті судовим збором у розмірі 7517,66 грн.
За таких обставин стосовно до вимог ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зайво сплачена частина судового збору у розмірі 5920,24 грн. (13437,90-7517,66) підлягає поверненню платнику.
Заявлені вимоги позивача про стягнення витрат по оплаті послуг адвоката задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не зазначено вартість цих послуг та не надано доказів несення ним таких витрат у зв'язку з розглядом даної справи.
Оскільки позов задоволено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
позов Державного підприємства "Сервісно-видавничий центр" м. Києва задовольнити.
Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код 39292197) на користь Державного підприємства "Сервісно-видавничий центр" (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 6, код 25286486) 501177,40 грн. збитків, 7517,66 грн. витрат по оплаті судового збору.
Судовий збір у розмірі 5920,24 грн., сплачений Державним підприємством "Сервісно-видавничий центр" (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 6, код 25286486) на підставі платіжного доручення № 2034 від 5 червня 2019 р., повернути платнику.
Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.
Повне судове рішення складене 3 грудня 2019 р.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар