ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.12.2017Справа №910/17029/17
За позовом першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах Міністерства оборони України
до Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" м. Львова
про стягнення боргу, неустойки, ціна позову 4578543,21 грн.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від прокуратури: Лесько Г.Є.,
від позивача: Глазунов М.Ю.,
від відповідача: Ланець А.С.
у жовтні 2017 року перший заступник військового прокурора Центрального регіону України звернувся в суд з указаним позовом в інтересах Міністерства оборони України з підстав ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Прокурор зазначав, що всупереч умов укладеного між позивачем і відповідачем договору про закупівлю послуг за державні кошти № 342/3/5/17/6 від 27 лютого 2017 р. останній прострочив виконання ремонту п'яти одиниць військової техніки на 62 дні.
З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на користь позивача 1955689,56 грн. пені, 2208036,60 грн. штрафу та 414817,05 грн. санкцій за порушення строку надання звітних документів, передбачених п. 7.2 договору.
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлені вимоги.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений прокурором в його інтересах позов.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на неможливість виконання зобов'язання внаслідок прострочення позивача. Заявив про зменшення на підставі ст. 233 ГК України розміру заявлених прокурором штрафних санкцій на 95%. Також вказував про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів позивача.
Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 27 лютого 2017 р. між сторонами по справі укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 342/3/5/17/6, згідно з умовами якого відповідач зобов'язався надати у 2017 році позивачу послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення вартістю 31543380 грн. за номенклатурою, у кількості, у терміни та за цінами, зазначеними у календарному плані надання послуг (додаток № 1 до договору), що є невід'ємною частиною договору, а останній - передати транспортні засоби для проведення ремонту, після його проведення прийняти їх та оплатити вартість робіт на умовах договору.
Календарним планом надання послуг з ремонту виробів (додаток № 1 до договору) визначено строк виконання ремонту п'яти одиниць військової техніки до 30 травня 2017 р.
Строк дії договору відповідно до умов п. 10.1 договору встановлений з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017 р., а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями прокурора, представників сторін, наявною у матеріалах справи копією указаного договору.
Поясненнями прокурора, позивача, частково відповідача, наявними у матеріалах справи актами приймання-передавання виробів стверджується факт виконання відповідачем передбачених договором робіт та передачі п'яти одиниць військової техніки позивачу 1 серпня 2017 р., тобто з простроченням на 62 дні.
Доводи відповідача щодо прострочення позивача, який змінив технічні вимоги до військової техніки, є безпідставними, оскільки доказами не підтверджені, суперечать умовам спірного договору та встановленим по справі обставинам.
Відповідно до умов абз. 1 п. 7.2 договору за порушення терміну виконання зобов'язання з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
За таких обставин внаслідок прострочення виконання робіт позивач набув права вимагати від відповідача сплати належних відповідно до умов п. 7.2 договору пені у розмірі 1326076,58 грн., 1497183,24 грн. штрафу, а загалом 2823259,82 грн.
Проведений прокурором розрахунок неустойки у більшому розмірі суперечить чинному законодавству та умовам спірного договору, тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
При цьому, з урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру простроченого зобов'язання та стану його виконання на час розгляду справи судом, відсутності даних про заподіяння позивачу у зв'язку з цим збитків, того факту, щоб сума штрафних санкцій не перевищувала розміру рентабельності підприємства, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, суд відповідно до вимог ст. 233 ГК України вважає можливим зменшити розмір належних з відповідача на користь позивача пені до 450000 грн. та штрафу до 450000 грн., а разом неустойки до 900000 грн.
Згідно з умовами абз. 3 п. 7.2 договору у випадку неповернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання послуг, відповідач сплачує проценти за користування грошовими коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Вказані умови спірного договору узгоджуються з приписами ч. 6 ст. 231 ГК України щодо визначення розміру штрафних санкцій.
При цьому, абз. 5 п. 7.2 договору сторони відповідно до ч. 2. ст. 625 ЦК України та ч. 6. ст. 231 ГК України встановили інший розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами, а саме, 0 (нуль) відсотків.
Враховуючи вищевикладене, у позові про стягнення 414817,05 грн. штрафних санкцій за прострочення повернення попередньої оплати на підставі ч. 6 ст. 231 ГК України слід відмовити.
Як слідує з наявних матеріалів, звернення в суд прокурора з даним позовом зумовлене порушенням інтересів держави, які потребують судового захисту, тому посилання відповідача на відсутність у прокурора підстав для подачі позову в інтересах держави є необґрунтованими.
Оскільки позов задоволено частково, розмір заявленої неустойки зменшено судом, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру правомірно заявлених вимог про стягнення неустойки.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
позов першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах Міністерства оборони України задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73, код 07985602) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код 00034022) 450000 грн. пені, 450000 грн. штрафу, 42348,90 грн. судового збору.
У позові в іншій частині відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар