ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.09.2017Справа №910/10907/17
За позовом військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України
до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" Житомирської області
про стягнення неустойки, ціна позову 312643,65 грн.
Cуддя Паламар П.І.
Представники:
від прокуратури: Тракало Р.І.,
від позивача: Глазунов М.Ю.,
від відповідача: Кайданович Е.Й.
у січні 2017 року військовий прокурор Житомирського гарнізону звернувся в суд з указаним позовом в інтересах Міністерства оборони України з підстав ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Прокурор зазначав, що всупереч умов укладеного між позивачем і відповідачем договору про закупівлю послуг за державні кошти № 342/3/5/16/66 від 29 липня 2016 р., додаткових угод до цього договору, останній прострочив виконання ремонту однієї машини на 43 дні.
З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на користь позивача 116402,37 грн. пені, 189492,24 грн. штрафу та 6749,04 грн. санкцій за порушення строку надання звітних документів, передбачених п. 7.2 договору.
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлені вимоги.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений прокурором в його інтересах позов.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на неможливість виконання зобов'язання внаслідок прострочення позивача, зазначав про порушення позивачем обов'язків щодо рівня комплектності переданого для ремонту виробу. Заявив про зменшення на підставі ст. 233 ГК України розміру заявлених прокурором штрафних санкцій на 99,9 %. Також вказував про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів позивача.
Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що між сторонами по справі укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 342/3/5/16/66 від 29 липня 2016 р., додаткові угоди до цього договору, згідно з умовами яких позивач зобов'язався надати відповідачу послуги: "Ремонтування та технічне обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності (33.12.2). Послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (05630) регламентований ремонт бойових машин десанту БМД-2" вартістю 13535159,94 грн. у кількості, обсягах, в строки, зазначеними у календарному плані надання послуг (додаток № 1 до договору), що є невід'ємною частиною договору, а відповідач - передати вироби для проведення ремонту, після його проведення прийняти їх та оплатити вартість робіт на умовах договору.
Згодом додатковою угодою № 4 від 20 січня 2017 р. сторони змінили вищевказаний договір, передбачивши ремонт ще одного виробу вартістю 2707032 грн., визначивши термін виконання його ремонту до 28 лютого 2017 р., термін надання звітних документів до 30 березня 2017 р.
Строк дії договору відповідно до умов п. 10.1 договору встановлений з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2016 р., а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями прокурора, представників сторін, наявними у матеріалах справи копіями указаного договору, додаткових угод.
Поясненнями прокурора, позивача, частково відповідача, наявним у матеріалах справи актом приймання-передавання виробів № 1 від 20 червня 2017 р. стверджується факт виконання відповідачем робіт передбачених додатковою угодою № 4 від 20 січня 2017 р. та передачі виробу позивачу 20 червня 2017 р., тобто з простроченням на 43 дні.
Доводи відповідача щодо прострочення позивача, який не передав йому вироби для проведення ремонту, є безпідставними, оскільки доказами не підтверджені, суперечать умовам спірного договору та встановленим по справі обставинам про перебування машини, що потребувала ремонту, у володінні відповідача вже станом на час укладення спірного договору.
Посилання відповідача на порушення відповідачем обов'язків щодо рівня комплектності переданого для ремонту виробу суперечать наявним у справі доказам та умовам п. 5.8. договору, якими встановлені наслідки встановлення не ремонтопридатності виробів.
При цьому, доказів відмови відповідача від проведення ремонту виробу у зв'язку з його не ремонтопридатністю внаслідок недотримання позивачем вимог про комплектність суду не надано. Поясненнями сторін, актом приймання-передавання виробів № 1 від 20 червня 2017 р. стверджується факт проведення відповідачем регламентованого ремонту переданого йому виробу, що також свідчить про його придатність до ремонту на умовах спірного договору.
Відповідно до умов абз. 2, 3 п. 7.2 договору за порушення терміну виконання зобов'язання з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості. У випадку неповернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання послуг, відповідач сплачує штрафні санкції в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми невикористаних коштів.
За таких обставин внаслідок прострочення виконання робіт позивач набув права вимагати від відповідача сплати належних відповідно до умов п. 7.2 договору пені у розмірі 116402,37 грн., 189492,24 грн. штрафу, та за ненадання в передбачений договором термін звітних документів 6749,04 грн. штрафних санкцій, а загалом 312643,65 грн.
При цьому, з урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру простроченого зобов'язання та стану його виконання на час розгляду справи судом, відсутності даних про заподіяння позивачу у зв'язку з цим збитків, також той факт, що сума штрафних санкцій не повинна перевищувати розмір рентабельності для подальшого розвитку підприємства суд відповідно до вимог ст. 233 ГК України вважає можливим зменшити розмір належних з відповідача на користь позивача неустойки до 150000 грн.
Як слідує з наявних матеріалів звернення в суд прокурора з даним позовом зумовлене порушенням інтересів держави, які потребують судового захисту, тому посилання відповідача на відсутність у прокурора підстав для подачі позову в інтересах держави є необґрунтованими.
Оскільки позов задоволено частково, розмір заявленої неустойки зменшено судом, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру правомірно заявлених вимог про стягнення неустойки.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
позов військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (12441, Житомирська обл., Житомирський р-н, селище Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, 1, код 07620094) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код 00034022) 150000 грн. неустойки.
Стягнути з Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (12441, Житомирська обл., Житомирський р-н, селище Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, 1, код 07620094) у доход Державного бюджету України (одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу 22030001) 4689,65 грн. судового збору.
У позові в іншій частині відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар