номер провадження справи 12/140/19
08.01.2020 Справа № 908/3092/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
розглянувши матеріали справи № 908/3092/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЗЕЛЬ ДЕТАЛЬ"
про стягнення 36 300,00 грн.
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 30.10.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЗЕЛЬ ДЕТАЛЬ" про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 36300,00 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2019 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3092/19, присвоєно справі номер провадження 12/140/19, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання.
Разом з позовною заявою 04.11.2019 на адресу суду від позивача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" надійшла заява від 30.10.2019 за підписом представника позивача адвоката Казанцева С.В. в порядку приписів ст. 197 ГПК України, в якій останній просить провести судове засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області (49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченко, буд. 1а). Вказане клопотання мотивоване неможливістю представника позивача бути присутнім під час слухання справи у приміщенні суду за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, буд. 4, що обумовлено територіальним розташуванням позивача та його представника у місті Дніпро.
Ухвалою суду від 11.11.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 908/3092/19 залишено без задоволення.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Ухвалою суду від 08.11.2019 у справі № 908/3092/19 відповідачу запропоновано у строк до 27.11.2019, проте не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
На адресу суду від відповідача надійшли повідомлення пошти з позначками “вибули”.
Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” № 755-IV від 15.05.2003).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005942772 вбачається, що станом на 08.11.2019 місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали від 08.11.2019 та від 11.11.2019 господарським судом у даній справі, а саме: 69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 1 А.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 242 ГПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
Частиною 6 (пунктами 4, 5) ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема:
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи № 908/3092/19.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 08.01.2020.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що як зазначає позивач, у 2017 році між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІЗЕЛЬ ДЕТАЛЬ" велись переговори щодо можливого укладення договору поставки з елементами купівлі-продажу різного роду матеріалів. Однак керівництво відповідача, вбачаючи отримання фінансової вигоди від якнайскорішого проведення операцій за цим правочином, не дочекавшись закінчення переговорів і досягнення сторонами остаточної домовленості щодо усіх істотних умов договору, а саме асортименту, строків та ціни поставки, посилаючись на паперову роботу, усно домовилось з керівництвом позивача про здійснення поставки необхідних контрагенту матеріалів, запевнивши, що їх підприємством буде неодмінно виконано свої зобов'язання на найвищому рівні якості, а договір буде укладено та скріплено підписами сторін в майбутньому, але «заднім числом».
На виконання грошового зобов'язання відповідно до платіжного доручення № 6086 від 08.09.2017 позивач перерахував відповідачу 36300,00 грн. як оплату за обіцяний контрагентом товар.
Позивач вказує, що за вказівкою відповідача у призначенні платежу до вказаних платіжних доручень було зазначено «Плата згід. Рах. 17090601 від 06.09.2017 р. в т.ч. НДС 20% - 6050,00 грн.», що на думку позивача, мало б ідентифікувати цей платіж, а також свідчило про визначення відповідачем приблизної дати укладання договору поставки. Проте досі відповідачем жодних матеріалів позивачу не було поставлено, як і не було належним чином укладено з останнім договір поставки, яким би передбачались усі істотні умови цього правочину і на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки, а тому між сторонами не виникло договірних правовідносин з поставки товарів. Вважає, що даний договір є неукладеним, тобто між сторонами не виникло договірних зобов'язань та відсутні будь-які договірні відносини, а отже позивач перерахував оплату відповідачу на виконання неіснуючого зобов'язання і останній утримує грошові кошти в сумі 36300,00 грн. безпідставно і має їх повернути на підставі ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський електро-механічний завод" № 1212/2018 від 12.12.2018 було змінено назву товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський електро-механічний завод" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод".
Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши та дослідивши надані до матеріалів справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом позову в даній справі є вимога про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів в сумі 36300,00 грн.
Підставою поданого позову є приписи ст. 1212 ЦК України.
Так, відповідно до норми вказаної статті особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
З системного аналізу ч. 1 ст. 1212 ЦК України вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:
1) є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння. Наприклад, продавець надав покупцеві здачу в більшому розмірі, ніж потрібно, або передав неоплачений товар.
2) мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.
3) обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК). До відсутності правової підстави коментована стаття відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з визначеної позивачем підстави позовних вимог останній зобов'язаний довести в силу приписів ст. 74 ГПК України наявність усіх вищезазначених умов для можливості застосування норми ст. 1212 ЦК України, а саме довести: 1) факт набуття або збереження майна (грошових коштів) відповідачем, 2) факт набуття або збереження майна (грошових коштів) відповідачем за рахунок позивача, 3) довести, що факт набуття або збереження майна відповідачем за рахунок позивача відбувся за відсутності правової підстави.
Згідно із ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
В свою чергу, вiдповiдно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч.ч. 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивiльнi права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 177 ЦК України встановлено, що об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Разом з цим, під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Як свідчать матеріали справи, грошові кошти в загальній сумі 36300,00 грн., які є предметом спору в даній справі, були перераховані позивачем на користь відповідача згідно платіжного доручення № 6086 від 08.09.2017 з призначенням платежу «Плата за згід. рах. 17090601 від 06.09.2017р. в т.ч. НДС 20% - 6050,00 грн.».
До матеріалів справи позивачем надана копія досудової вимоги за вих. № 93 від 22.08.2019, в якій позивач просив відповідача повернути безпідставно перераховані ТОВ "Дніпровський електро-механічний завод" грошові кошти в розмірі 36300,00 грн. протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної вимоги. Вказана вимога була надіслана на адресу відповідача разом з копією платіжного доручення № 6086 від 08.09.2017, що підтверджується засвідченими копіями опису вкладення від 23.08.2019 та накладної № 4904410977550 (а.с. 25).
Будь-які інші докази або письмові пояснення, листування сторін з приводу перерахованих позивачем коштів в розмірі 36300,00 грн. в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані.
Враховуючи викладене, при прийнятті рішення суд виходить із наявних в матеріалах справи № 908/3092/19 доказів.
Призначення платежу, зазначене в платіжному дорученні № 6086 від 08.09.2017, свідчить про те, що грошові кошти в сумі 36300,00 грн. перераховані позивачем на користь відповідача на підставі рахунку № 17090601 від 06.09.2017.
Отже, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що перерахування позивачем грошових коштів на користь відповідача в сумі 36300,00 грн. було здійснено на підставі узгоджених з відповідачем дій, а саме шляхом здійснення оплати вказаних коштів на підставі виставленого відповідачем рахунку № 17090601 від 06.09.2017. Вказані обставини свідчать про вчинення позивачем конклюдентних дій з відповідачем. Тобто дій які можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).
Відтак, кошти в сумі 36300,00 грн., які є предметом спору в даній справі, перераховувались позивачем на користь відповідача за домовленістю, а саме на підставі рахунку № 17090601 від 06.09.2017, тобто має місце правова підстава отримання вказаних коштів з боку відповідача.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені приписами ст. 11 ЦК України, яка передбачає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відтак, наявність правової підстави набуття вказаних грошових коштів з боку відповідача виключає можливість застосування до вказаних правовідносин сторін приписів ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач не довів суду факту саме безпідставного набуття або збереження майна (грошових коштів) відповідачем в сумі 36300,00 грн., які є предметом позову, а тому відсутні підстави для застосування в рамках заявленого позову приписів ст. 1212 ЦК України. Натомість матеріали справи свідчать, що грошові кошти в сумі 36300,00 грн. були отримані відповідачем на підставі домовленостей з позивачем на підставі рахунку № 17090601 від 06.09.2017.
За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЗЕЛЬ ДЕТАЛЬ" про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 36300,00 грн. слід відмовити.
Витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. покладаються на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" згідно із п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд
1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЗЕЛЬ ДЕТАЛЬ" про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 36300,00 грн. відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський електро-механічний завод".
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 15.01.2020 року.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.