Рішення
16.12.2019 р. м. Ужгород Справа № 907/636/17
За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3", м. Мукачево
до відповідача Дочірнього підприємства "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал", м. Черкаси
з участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток нерухомості", м. Львів
про визнання права власності на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку № 3 по провулку Мічуріна, м. Мукачево, а саме: підвальні приміщення площею 690,10 кв.м.; приміщення сходових кліток, площею 291,00 кв.м.; вестибюлів 6,16 кв.м.; позаквартирних коридорів 174,46 кв.м.; ліфтових шахт і машинних відділень 22,5 кв.м.; інших технічних приміщень, площею 55,10 кв.м. за Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" (з врахуванням заяви про зміну предмету позову),
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.
представники:
Позивача - Глагола Г.П., адвокат, довіреність б/н від 02.01.2019 року
Відповідача - Рудик В.М., адвокат, довіреність № 04/03 від 04.03.2019 року
Третьої особи - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3", м. Мукачево заявлено позов до відповідача Дочірнього підприємства "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал", м. Черкаси про визнання права спільної сумісної власності на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку № 3 по провулку Мічуріна, м. Мукачево, а саме: підвальні приміщення площею 690,10 кв.м.; приміщення сходових кліток, площею 291,00 кв.м.; вестибюлів 6,16 кв.м.; позаквартирних коридорів 174,46 кв.м.; ліфтових шахт і машинних відділень 22,5 кв.м.; інших технічних приміщень, площею 55,10 кв.м. за Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3". Поданою суду заявою б/н від 18.10.2017 року, позивач змінив предмет позовних вимог та просить суд визнати право власності на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку № 3 по провулку Мічуріна, м. Мукачево, а саме: підвальні приміщення площею 690,10 кв.м.; приміщення сходових кліток, площею 291,00 кв.м.; вестибюлів 6,16 кв.м.; позаквартирних коридорів 174,46 кв.м.; ліфтових шахт і машинних відділень 22,5 кв.м.; інших технічних приміщень, площею 55,10 кв.м. за Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3". Ухвалою суду від 14.11.2017 року до участі у справі залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Розвиток нерухомості", м. Львів.
Позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" просить суд визнати за ним право власності на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку № 3 по провулку Мічуріна у м. Мукачево, а саме: підвальні приміщення площею 690,10 кв.м.; приміщення сходових кліток, площею 291,00 кв.м.; вестибюлів 6,16 кв.м.; позаквартирних коридорів 174,46 кв.м.; ліфтових шахт і машинних відділень 22,5 кв.м.; інших технічних приміщень, площею 55,10 кв.м. Вказує, що власниками квартир у багатоквартирному будинку № 3 по вул. Мічуріна, 3 у місті Мукачево було прийнято рішення про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, на підставі якого 26.02.2009 року зареєстровано ОСББ "Мічуріна 3". Вказане об'єднання співвласників багатоквартирного будинку було створено для належного утримання будинку та прибудинкової території, забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном співвласниками квартир багатоквартирного будинку. Майно об'єднання складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Згідно акту приймання - передачі житлового комплексу від 05.06.2009 року на баланс ОСББ "Мічуріна 3" від замовника будівництва - Дочірнього підприємства "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" прийнято житловий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Мукачево, пров. Мічуріна, 3, загальною площею 3 474,40 кв. м., в тому числі підвальні приміщення площею 690,10 кв.м. Проте, в подальшому, із інформаційної довідки щодо власності на технічні приміщення будинку членам об'єднання багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" стало відомо, що підвальні приміщення загальною площею 690,10 кв.м., сходові марші, загальні коридори, ліфтові шахти будинку належать на праві власності відповідачу - Дочірньому підприємству "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" на підставі свідоцтва про право власності від 27.03.2009 року. З метою проведення реконструкції підземної частини будинку під допоміжні технічні приміщення для обслуговування потреб будинку, позивач звернувся до відповідача із вимогою про передачу місць загального користування та технічних приміщень будинку позивачу у відповідності до вимог закону у спільну сумісну власність мешканців будинку. Відповідач, в свою чергу, від передачі у власність позивача допоміжних приміщень відмовився, запропонував їх продати на загальних підставах. Зважаючи на відмову відповідача передати приміщення загального користування та технічні приміщення будинку позивачу, останній звернувся до суду із вимогою про визнання на них права власності, оскільки на підставі ст. 382 Цивільного кодексу України та Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" підвальні приміщення площею 690,10 кв. м. та технічні приміщення сходових кліток, загальних коридорів, ліфтових шахт, є спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку по вул. Мічуріна, 3 та належать їм на праві спільної сумісної власності. При цьому, як стверджує позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3", йому, як власнику майна, статті 391, 392 Цивільного кодексу України надають право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування чи розпорядження своїм майном; право на звернення з позовом щодо визнання права власності, якщо таке право не визнається або оспорюється іншою особою.
Відповідач - Дочірнє підприємство "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" проти позову заперечив, про що подав суду письмовий відзив на позов № 02/10-17 від 02.10.2017 року. Зазначає, що заявлені у даній справі позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема, вказує, що Дочірнє підприємство "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" виступало замовником та здійснювало будівництво багатоквартирного житлового будинку на провулку Мічуріна, 3 у м. Мукачево, будівництво будинку здійснювалося на належних йому земельних ділянках, що підтверджується Державними актами на право власності на земельну ділянку. До складу збудованого будинку входять окремі об'єкти нерухомого майна, право власності на які станом на 27.03.2009 року (момент видачі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно) належало Дочірньому підприємству "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал": підвальні приміщення загальною площею 690,10 кв.м., перший поверх загальною площею 559,10 кв.м., другий поверх загальною площею 554,20 кв.м., третій поверх загальною площею 557 кв.м., четвертий поверх загальною площею 557 кв.м., пятий поверх загальною площею 557 кв.м. В подальшому, Дочірнє підприємство "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" здійснювало відчуження окремих квартир у вказаному будинку фізичним особам шляхом укладення відповідних договорів купівлі - продажу. Непродані об'єкти нерухомого майна у зазначеному будинку залишились у власності останнього на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.03.2009 року. Зокрема, у власності Дочірнього підприємства "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" залишилося нежитлове (підвальне) приміщення площею 690,10 кв.м., розташоване у цокольному поверсі житлового будинку.
07.05.2009 року активи житлового будинку по провулку Мічуріна, 3 у м. Мукачево, необхідні для обслуговування та належної експлуатації будинку, передані на баланс ОСББ "Мічуріна 3" за актом приймання житлового комплексу від 07.05.2009 року. При цьому, як наполягає відповідач, вказаний акт не містить посилання на передачу ОСББ "Мічуріна 3" нежитлового (підвального) приміщення площею 690,10 кв.м., належного на праві власності Дочірньому підприємству "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал", проте, вказаний акт містить посилання на загальну площу допоміжних приміщень - 1086,53 кв.м. та їх склад: сходові клітки - 291 кв.м., вестибюлі - 6,16 кв.м., позаквартирні коридори - 174,46 кв.м., горища - 567,86 кв.м., шахти і машинні відділення ліфтів - 22,5 кв.м., інші технічні приміщення 55,10 кв.м.
На думку відповідача, позивач, підписавши акт приймання від 05.06.2009 року, сам визнав факт того, що спірне нежитлове (підвальне) приміщення загальною площею 690,10 кв.м. не входить до складу допоміжних приміщень і не передавалось позивачу за актом від 05.06.2009 року. Більш того, позивач, отримавши від забудовника технічну документацію на будинок, ще з 05.06.2009 року був обізнаний про те, що власником підвального приміщення у будинку по провулку Мічуріна, 3 у м. Мукачево є саме Дочірнє підприємство "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал", проте, з цього часу не виставляв жодних претензій чи зауважень щодо перешкод в користуванні місцями загального користування та обслуговування вказаного житлового будинку.
Як наполягає відповідач, ні чинним законодавством України, ні тим законодавством, що діяло на момент прийняття житлового будинку в експлуатацію та передання його на баланс позивача, не передбачено ні можливості, ні підстави передачі, ні порядку безоплатного передання у власність ОСББ приміщень, належних на праві власності відповідачеві.
Наголошує відповідач і на тому, що не можуть бути застосовані до спірних правовідносин положення Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", оскільки такий набрав чинності з 01.07.2015 року, а спірні правовідносини щодо набуття відповідачем права власності на нежитлове (підвальне) приміщення виникли у березні 2009 року.
Аналізуючи положення ст. 382, 385 Цивільного кодексу України, відповідач наголошує, що спірне нежитлове (підвальне) приміщення площею 690,10 кв.м. не відноситься до категорії допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку, оскільки не призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців; у вказаному приміщені відсутнє важливе механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання, яке обслуговує більше одного житлового чи нежитлового приміщення.
Відповідач оспорює належність обраного позивачем способу захисту, оскільки згідно приписів чинного законодавства суб'єктами права спільної сумісної власності допоміжних приміщень багатоквартирного будинку є саме власники квартир та нежитлових приміщень.
Окрім того, наголошує відповідач і на незаконності рішення членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3", яке стало підставою звернення до суду із даним позовом, оскільки відповідний позов поданий до суду без погодження восьми власників квартир та самого відповідача, як власника нежитлового приміщення.
Покликаючись на обізнаність позивача щодо належності права власності на нежитлові (підвальні) приміщення саме Дочірньому підприємству "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" ще з 05.06.2009 року, відповідач наголошує на пропуску позивачем строку позовної давності.
Позивач, у поданому суду запереченні на відзив відповідача від 02.10.2017 року, стверджує, що виходячи із інформації, наявної у акті приймання - передачі на баланс ОСББ "Мічуріна 3" житлового комплексу загальною площею 3447,40 кв.м., нежитлове (підвальне) приміщення входить в загальну площу житлового комплексу, який знаходиться на балансі ОСББ "Мічуріна 3". В технічному описі Акту приймання житлового комплексу в експлуатацію спірні підвальні приміщення не відображені в якості окремих нежилих об'єктів; підвальне приміщення взагалі не відображено в цьому акті.
З покликанням на ст. 385 Цивільного кодексу України та Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", а також мету створення ОСББ "Мічуріна 3", позивач стверджує, що має право захищати права та представляти інтереси співвласників у судах щодо визнання права власності на спільне майно, а отже, бути позивачем за заявленими у даній справі позовними вимогами.
Щодо поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності позивач вказує, що початок перебігу строку позовної давності у даному випадку слід обраховувати з лютого 2017 року, оскільки саме з цієї дати позивач довідався про порушення своїх прав, дізнавшись про виставлення вказаних підвальних приміщень на продаж, та отримавши відмову відповідача здійснити передачу місць загального користування та технічних приміщень у спільну власність співвласників багатоквартирного будинку.
Виходячи із того факту, що відповідач не є засновником (учасником) юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3", а також не є власником ні квартири, ні нежитлового приміщення у вказаному будинку, позивач вказує про відсутність обов'язку здійснювати повідомлення відповідача про проведення загальних зборів ОСББ "Мічуріна 3".
Поданими суду додатковими поясненнями № 13/21-м від 26.11.2017 року відповідач просить застосувати до заявлених у даній справі позовних вимог наслідки спливу строку позовної давності, а подану позивачем заяву про зміну предмету позовних вимог залишити без розгляду, оскільки така містить суперечливі аргументи, якими позивач обґрунтовує підставність заявлених позовних вимог.
З метою з'ясування факту того, чи являється підвальне приміщення площею 690,10 кв.м. приміщенням загального користування, яке входить до активів житлового будинку, за клопотанням позивача ухвалою Господарського суду Закарпатської області у даній справі було призначено проведення судової будівельно - технічної експертизи та на час її проведення зупинено провадження у справі. З врахуванням пропозицій сторін спору, судом визначено коло питань, які були поставлені на вирішення експерту:
1. Яке функціональне призначення підвального приміщення площею 690,10 кв.м., що знаходиться в будинку № 3 по провулку Мічуріна, м. Мукачево?
2. Чи є підвальне приміщення площею 690,10 кв.м., яке знаходиться в будинку № 3 по провулку Мічуріна, м. Мукачево допоміжним приміщенням чи нежитловим приміщенням?
За наслідками проведення призначеної у справі судової будівельно - технічної експертизи експертом Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надано висновок експерта № 5297 від 21.12.2018 року, згідно якого встановлено, що:
1. Функціональне призначення підвальних приміщень загальною площею 690,10 кв.м. згідно Свідоцтва про право власності від 27.03.2009 року на нерухоме майно за адресою: провулок Мічуріна, 3 в м. Мукачеве не визначене. Згідно проведеного огляду, приміщення підвалу використовувались для зберігання речей мешканців будинку, а також в даних приміщеннях розташовувалось інженерне обладнання.
2. Підвальні приміщення загальною площею 690,10 кв. м., що знаходяться у житловому будинку по провулку Мічуріна, 3 в м. Мукачеве, можна класифікувати як допоміжні приміщення даного будинку враховуючи Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" [1], ЦПК [2], Наказ "Про затвердження Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій" [4] та вимог ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" (зі змінами) [5].
Після поновлення провадження у справі відповідач подав суду заяву № 29/03-19 від 29.03.2019 року, якою на підставі аргументів, вже викладених у раніше поданих суду додаткових поясненнях по суті спору, просить суд застосувати до позовних вимог у даній справі наслідки спливу строку позовної давності.
Позивач, в свою чергу, подав суду заперечення на заяву відповідача про застосування строку позовної давності та вказує про помилковість тверджень відповідача, що позивачу про належність права власності на нежитлові (підвальні) приміщення саме Дочірньому підприємству "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" було відомо ще з 05.06.2009 року, оскільки до Акту від 05.06.2009 року не було додано жодного документу, з якого би позивач міг довідатися про реєстрацію права власності на підвальні приміщення за відповідачем та, відповідно, довідатися про порушення своїх прав на такі приміщення.
Залучена до участі у справі третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Розвиток нерухомості" подала суду заяву про застосування до позовних вимог наслідків спливу строку позовної давності від 06.03.2019 року, в обґрунтування якої покликається на аргументи, аналогічні до викладених відповідачем у поданій суді заяві про застосування спливу позовної давності.
В ході судового розгляду справи, позивач подав суду клопотання про застосування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах № 904/819/17, № 915/866/17, № 904/1040/18, № 916/2069/17, оскільки, як зазначає позивач, у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 року у справі № 904/819/17 зроблено висновок, що: "наявність відповідного рішення міської ради, яке посвідчує право власності на спірне приміщення не змінює його правового статусу за умови встановлення у справі визначеного законом юридичного факту належності спірного приміщення до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку (висновок Верховного Суду у справі № 916/2069/17 від 18.07.2018року).".
В ході судового розгляду справи, заслухавши пояснення учасників спору, які по різному трактують висновки, викладені у висновку експерта № 5297 від 21.12.2018 року, наданому судовим експертом Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз за наслідками проведення судової будівельно - технічної експертизи, суд дійшов до висновку про необхідність викликати в судове засідання експерта Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для надання пояснень щодо висновку, складеного за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи у справі № 907/636/17.
З врахуванням наданих судовим експертом пояснень щодо висновку, складеного за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи у справі № 907/636/17, відповідач подав до суду клопотання про призначення у справі додаткової експертизи, оскільки, експертний висновок № 5297 від 21.12.2018 року у даній справі є неповним та не відповідає матеріалам справи.
Зокрема, відповідач вказує, що у висновку експерта № 5297 не надано відповіді на перше питання щодо визначення функціонального призначення спірних підвальних приміщень, а лише констатовано фактичний стан приміщень на момент огляду; експертом не надано категоричного висновку щодо класифікації спірних підвальних приміщень та віднесення їх до категорії допоміжних приміщень житлового будинку по провулку Мічуріна, 3 в м. Мукачеве. Висновок експертизи суперечить вимогам Інструкції про призначення та проведення судовик експертиз та експертних досліджень, зокрема п. 4.16, відповідно до якого, у заключній частині викладаються висновки за результатами дослідження у вигляді відповідей на поставлені питання в послідовності, що визначена у вступній частині. На кожне з поставлених питань має бути відповідь по суті або вказано, з яких причин неможливо його вирішити. Судовий експерт у своєму дослідженні використав норми Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", який було прийнято 14.05.2015 року, тоді як спірні правовідносини виникли в 2009 році із введенням багатоквартирного будинку в експлуатацію та реєстрацією права власності на спірні підвальні приміщення.
За переконанням відповідача, для визначення призначення приміщень (їх цільового використання) слід дослідити проектну документацію на будівництво багатоквартирного житлового будинку № 3 в провулку Мічуріна у м. Мукачеве, а на вирішення експерта поставити наступні питання:
1) Які об'єкти входять до складу підвального приміщення площею 690,10 кв.м., що знаходиться в будинку № 3 в провулку Мічуріна у м. Мукачево з урахуванням проектної документації?
2) Яке функціональне призначення кожного із приміщень та об'єктів, що входять до підвального приміщення площею 690,10 кв.м., що знаходиться в будинку № 3 в провулку Мічуріна в м. Мукачево з урахуванням проектної документації?
3) Чи є підвальне приміщення площею 690,10 кв.м. та/або його окремі складові (згідно поверхового плану та технічного паспорту), яке знаходиться в будинку № 3 по провулку Мічуріна у м. Мукачево, допоміжним приміщенням чи нежитловим приміщенням?
Вказане клопотання надійшло до канцелярії Господарського суду Закарпатської області без підпису особи, яка його подала - представника Дочірнього підприємства "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" - адвоката Рудика В.М.
В подальшому, у судовому засіданні адвокат Рудик В.М. підтвердив надіслання суду клопотання про призначення у справі додаткової експертизи та наполягав на його задоволенні.
Представник позивача у судовому засідання проти призначення додаткової експертизи заперечила, наголосила, що за її переконанням, проведена у справі судова будівельно - технічна експертиза, надала чіткі відповіді на питання щодо функціонального призначення підвальних приміщень, а саме, віднесення їх до допоміжних приміщень (приміщень загального користування), які не можуть бути окремим об'єктом нежитлової нерухомості та перебувати у власності відповідача.
Крім того, наголосила представник позивача і на пропуску відповідачем строків подання клопотання про призначення у справі додаткової експертизи, оскільки таке могло бути подано тільки на стадії проведення підготовчого провадження у справі.
Представник щодо строків подання вказаного клопотання зазначив, що про необхідність проведення додаткової експертизи йому стало відомо тільки після надання пояснень експерта щодо висновку, складеного за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи у справі № 907/636/17, тобто, вже на стадії розгляду справи по суті.
У відповідності до ст. 169 ГПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються у порядку, встановленому цим кодексом.
На підставі ст. 177 ГПК України одним із завдань підготовчого провадження є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
Завданням же стадії розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.
Положення ст. 73 ГПК України встановлює, що доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Із системного аналізу наведених приписів ГПК України слідує висновок, що зібрання доказів та відповідно призначення судової експертизи, в тому числі і додаткової, повинно здійснюватися на стадії проведення підготовчого провадження у справі.
В даному випадку, ознайомившись з експертним висновком, складеним експертом Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, відповідач на стадії проведення підготовчого провадження у справі не висловив жодних сумнівів щодо неясності чи неповноти такого висновку, з огляду на що могло би бути подано клопотання про призначення додаткової експертизи; не клопотав про необхідність виклику у судове засідання експерта, яким надавався такий висновок для дачі пояснень щодо складеного висновку.
На підставі ст. 207 ГПК України на стадії розгляду справи по суті із відкриттям судового засідання головуючий суддя з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Після відкриття судового засідання на стадії розгляду справи по суті відповідач жодного разу не клопотав перед судом про неможливість подати на стадії підготовчого провадження клопотання про призначення у справі додаткової експертизи із зазначенням поважності причин такої неможливості; не звертався до суду із клопотанням про виклик в судове засідання судового експерта для дачі пояснень щодо наданого ним висновку.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку про залишення без розгляду поданого відповідачем клопотання про призначення у справі додаткової судової експертизи.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,
суд Встановив:
Дочірнє підприємство "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" (відповідач у справі) виступало замовником та здійснювало фінансування будівництва багатоквартирного житлового у провулку Мічуріна, 3 в м. Мукачево Закарпатської області.
Зведення будинку здійснювалось на земельних ділянках, належних на момент будівництва Дочірньому підприємству "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" на праві приватної власності, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями Державних актів на право власності на земельну ділянку від 27.02.2006 року.
Генеральним підрядником будівництва виступило Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврорембуд", проектувальником - Приватне мале підприємство "АВВА".
Будівництво вказаного житлового будинку відбулося у період з вересня 2007 року по жовтень 2008 року.
15.10.2008 року був підписаний Акт робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту для пред'явлення державній приймальній комісії.
27.11.2008 року державною приймальною комісією завершений будівництвом 40-квартирний житловий будинок у провулку Мічуріна, 3 у місті Мукачеві був прийнятий в експлуатацію, що підтверджується Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 27.11.2008 року, зареєстрованим Інспекцією ДАБК у Закарпатській області за № 2111 від 31.12.2008 року.
Рішенням Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області № 341 від 30.12.2008 року дозволено затвердити Акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом багатоповерхового 40-ка квартирного житлового будинку у провулку Мічуріна,3 в місті Мукачеві та оформити право власності Дочірнього підприємства "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" на нього.
Право власності Дочірнього підприємства "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" на збудований житловий будинок було оформлено Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САВ № 1887 від 27.03.2009 року, із змісту якого вбачається, що Дочірнє підприємство "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" є власником 40-квартирного житлового будинку № 3, розташованого у провулку Мічуріна в м. Мукачеве Закарпатської області, загальною площею 3474,40 кв.м., житловою площею 1191,60 кв.м.
До складу будинку входять окремі об'єкти нерухомого майна, право власності на які станом на 27.03.2009 року (момент видачі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно) належало Дочірньому підприємству "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал": підвальні приміщення загальною площею 690,10 кв.м., перший поверх загальною площею 559,10 кв.м., другий поверх загальною площею 554,20 кв.м., третій поверх загальною площею 557 кв.м., четвертий поверх загальною площею 557 кв.м., п'ятий поверх загальною площею 557 кв.м.
В подальшому, у період з 2009 року по 2017 рік, Дочірнє підприємство "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" здійснювало відчуження окремих квартир у вказаному будинку фізичним особам шляхом укладення відповідних договорів купівлі - продажу.
В свою чергу, особами, які придбали квартири у вказаному багатоквартирному будинку, та стали їх власниками, було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" (ОСББ, Об'єднання, позивач у справі), яке зареєстровано 26.02.2019 року.
Як вбачається зі статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" (позивача у справі) метою його створення та діяльності є забезпечення прав його членів та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Спільне майно об'єднання складається з неподільного та загального майна. При цьому, статут визначає перелік майна, що перебуває у спільній сумісній власності (неподільне майно), права та обов'язки членів об'єднання щодо цього майна: частина допоміжних приміщень, конструктивних елементів, технічного обладнання будинку, які не можуть бути поділені між власниками приміщень будинку, та без яких не може бути належного утримання будинку і прибудинкової території; конструктивні елементи будинку - частини споруди, які забезпечують її цілісність та необхідні технічні умови функціонування; технічне обладнання будинку. Рішення про управління неподільним майном приймається учасниками (членами) Об'єднання.
До загального майна, що перебуває у спільній частковій власності віднесено частину допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися на умовах, визначених статутом (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо).
Після реєстрації Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3", згідно акту приймання - передачі житлового комплексу від 05.06.2009 року, на баланс Об'єднання було прийнято від Дочірнього підприємства "Інтергал-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" житловий комплекс, який знаходиться за адресою: м. Мукачево, провулок Мічуріна, 3, загальною площею 3474,40 кв.м.
Зі змісту вказаного акту вбачається, що загальна площа прийнятого на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" будинку складає 3474,40 кв.м., житлова площа квартир - 1191,60 кв.м., загальна площа квартир - 2493,30 кв.м., загальна площа допоміжних приміщень - 1086,53 кв.м., у тому числі: сходові клітки - 291 кв.м.; вестибюлі - 6,16 кв.м.; позаквартирні коридори - 174,46 кв.м.; горища - 567,86 кв.м., шахти і машинні відділення ліфтів - 22,5 кв.м.; інші технічні приміщення - 55,10 кв.м.
Як стверджує позивач, з моменту створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3", співвласники багатоквартирного будинку відкрито володіли, користувалися та розпоряджалися допоміжними приміщеннями.
Однак, маючи намір провести реконструкцію допоміжних приміщень у підвальному поверсі будинку з метою їх використання для потреб власників квартир цього будинку, здійснюючи збір документів, необхідних для одержання містобудівних умов та обмежень на реконструкцію (перепланування) підвальних приміщень, членам Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна стало відомо, що підвальні приміщення (підземна частина будинку) площею 690,10 кв.м., сходові марші, загальні коридори, ліфтові шахти будинку згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.03.2009 року належать на праві власності відповідачу.
З огляду на отримання такої інформації, на загальних зборах членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" було прийнято рішення звернутися до відповідача з наміром оформити право власності на допоміжні приміщення за Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" у спільну сумісну власність власників квартир, оскільки проводити реконструкцію мають право тільки власники приміщень.
Так, 05.04.2017 року Головою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" на адресу відповідача була направлена претензія № 1, якою, з покликанням на належність власникам квартир права спільної суміжної власності на приміщення загального користування, у тому числі і допоміжні, та акт приймання - передачі житлового комплексу від 05.06.2009 року, позивач просив відповідача у відповідності до вимог закону оформити (нотаріально посвідчити) за Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" право власності на передані на його баланс згідно акту від 05.06.2009 року підвальні приміщення, сходові клітки, ліфтові шахти.
На вказану претензію позивача відповідач надав письмову відповідь № 01/19-17 від 19.04.2017 року, якою відмовив у задоволенні вимог позивача, оскільки, нежитлове (підвальне) приміщення площею 690,10 кв.м., розташоване у цокольному поверсі житлового будинку, як непроданий об'єкт нерухомого майна у зазначеному будинку, залишилось у його власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.03.2009 року. Відповідач наголосив позивачу, що ні діючим законодавством, ні тим законодавством, що діяло на момент прийняття будинку в експлуатацію та передання його на баланс ОСББ, не передбачено можливості, порядку та підстави безоплатного передання у власність ОСББ нежитлових приміщень, що належать на праві власності іншій юридичній особі. Поряд з цим, відповідач висловив свою готовність розглянути будь - які пропозиції позивача щодо придбання належних відповідачу нежитлових приміщень, розташованих у житловому будинку по провулку Мічуріна, 3 у м. Мукачево.
Наведене і стало підставою звернення позивача до суду із вимогами щодо визнання права власності на приміщення загального користування, в тому числі і допоміжні, за Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3", оскільки, як стверджує позивач, відповідач вказані приміщення передав на баланс ОСББ за актом приймання - передачі житлового комплексу від 05.06.2009 року, але реєстрацію права власності на них залишив за собою.
Відповідач позов заперечив та вказав, що нежитлові (підвальні приміщення) за актом приймання - передачі житлового комплексу від 05.06.2009 року не були передані на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3", так як вони не є допоміжними приміщеннями та належать відповідачу на праві власності.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч. 1 ст. 369 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
На підставі положень ст. 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
У відповідності до ст. 19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку і не підлягає відчуженню, загальне майно - у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку. Відповідно до цього Закону співвласники допоміжних приміщень мають право розпоряджатися ними в межах, встановлених зазначеним Законом та цивільним законодавством.
Пункт 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" встановлює, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку.
За рішенням Конституційного Суду України у справі № 4-рп/2004 від 02.03.2004 року про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього, а питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.
Положення Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", з урахуванням їх тлумачення рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 року № 4-рп/2004 по справі № 1-2/2004, в даному випадку повинні бути застосовані по аналогії закону. Відповідно до ст. 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Положення Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" наводяться для визначення термінів, тобто застосовуються як такі, що роз'яснюють положення Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" в частині визначення терміну "допоміжні приміщення".
Отже, підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.
З вищенаведеного вбачається, що набуте громадянами право на квартири житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушними (ст. 41 Конституції України), забезпечується державою та захищається судом (ст. 55 Конституції).
Всі суб'єкти права власності рівні перед законом, тому всі власники квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями, ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями, в тому числі і з питань улаштування мансард, надбудови поверхів, реконструкції підвалів та ін.
Рішенням Конституційного Суду України у справі №14-рп/2011 від 09.11.2011 встановлено, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям "мешканці" треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб'єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об'єкт - допоміжні приміщення. Крім того, таке функціональне призначення, як обслуговування дво- або багатоквартирного будинку, має і прибудинкова територія навколо нього, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою. З цього випливає, що допоміжне приміщення може бути розташоване і поза межами дво- або багатоквартирного будинку.
Із матеріалів справи вбачається, що за висновком експерта, складеним за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи, № 5297 від 21.12.2018 року, підвальні приміщення загальною площею 690,10 кв.м., що знаходяться у житловому будинку по провулку Мічуріна, 3 у м. Мукачеве, можна класифікувати як допоміжні приміщення даного будинку враховуючи Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", ЦПК, Наказ "Про затвердження Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій" та вимог ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" (зі змінами).
За положеннями ст. ст. 1, 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (надалі - Закон) об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Майно об'єднання утворюється з майна, переданого йому членами об'єднання у власність; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Згідно ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку може бути створене у будинку будь - якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих та власників нежилих приміщень.
Частина 4 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає, що основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово - комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно ст. 9 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" членом об'єднання може бути юридична або фізична особа, яка є власником квартири (квартир) чи приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку.
Із матеріалів справи, зокрема статуту ОСББ, вбачається, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" було створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку № 3 по провулку Мічуріна у місті Мукачеві.
Майно об'єднання утворюється з майна, переданого йому членами об'єднання у власність, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом (п. 1.8. Статуту ОСББ).
За положеннями статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3" (позивача у справі), метою його створення та діяльності є забезпечення прав його членів та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Спільне майно об'єднання складається з неподільного та загального майна. При цьому, статут визначає перелік майна, що перебуває у спільній сумісній власності (неподільне майно), права та обов'язки членів об'єднання щодо цього майна: частина допоміжних приміщень, конструктивних елементів, технічного обладнання будинку, які не можуть бути поділені між власниками приміщень будинку, та без яких не може бути належного утримання будинку і прибудинкової території; конструктивні елементи будинку - частини споруди, які забезпечують її цілісність та необхідні технічні умови функціонування; технічне обладнання будинку. Рішення про управління неподільним майном приймається учасниками (членами) Об'єднання.
До загального майна, що перебуває у спільній частковій власності, віднесено частину допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися на умовах, визначених статутом (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо).
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, серед інших способів захисту цивільних прав є визнання права.
Допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь - яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним, забезпечується державою і захищається судом.
Відповідно до Конституції України всі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Статтею 11 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об'єднання після набуття статусу юридичної особи може прийняти на власний баланс весь житловий комплекс. Балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом. Рішення про прийняття на баланс основних фондів приймається відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів та статуту об'єднання. Передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого Постановою КМУ від 11.10.2002 року № 1521), рішення про прийняття житлового комплексу на баланс об'єднання приймають загальні збори об'єднання.
З аналізу зазначених правових норм вбачається право позивача прийняти на баланс житловий комплекс, а не виникнення у позивача, як Об'єднання співвласників квартир, права власності на спірні допоміжні приміщення, які відповідно до статті 382 Цивільного кодексу України є спільною сумісною власністю власників квартир.
Викладене означає, що позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності є необґрунтованими, не відповідають нормам чинного законодавства і тому не підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
В даному випадку, позивач обставин, викладених у тексті позовної заяви та заяви про зміну предмету позову щодо виникнення у нього права власності на допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку по провулку Мічуріна, 3 у місті Мукачево, які відповідно до статті 382 Цивільного кодексу України є спільною сумісною власністю власників квартир, суду не надав.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання права власності на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку № 3 по провулку Мічуріна, м. Мукачево, а саме: підвальні приміщення площею 690,10 кв.м.; приміщення сходових кліток, площею 291,00 кв.м.; вестибюлів 6,16 кв.м.; позаквартирних коридорів 174,46 кв.м.; ліфтових шахт і машинних відділень 22,5 кв.м.; інших технічних приміщень, площею 55,10 кв.м. за Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Мічуріна 3".
Аналізуючи подану відповідачем заяву про застосування до заявлених позовних вимог наслідків спливу строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Приписами статей 256, 257 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Враховуючи те, що судом відмовлено у позові з підстав його необґрунтованості, позовна давність до вимог позивача застосуванню не підлягає.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
У зв'язку з відпусткою судді Пригари Л.І. з 26.12.2019 року по 11.01.2020 року повне судове рішення складено 20.01.2020 року.
Суддя Пригара Л.І.