ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.01.2020 м. Київ Справа № 910/16652/19
За позовом: фізичної особи-підприємця ЯКОВЛЄВОЇ СВІТЛАНИ АНДРІЇВНИ;
до: товариства з додатковою відповідальністю "УНІВЕРСАМ №12";
про: стягнення 107.164,30 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники: без виклику сторін.
Фізична особа-підприємець ЯКОВЛЄВА СВІТЛАНА АНДРІЇВНА (далі - позивач) звернулася до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з додатковою відповідальністю "УНІВЕРСАМ №12" (далі - відповідач) про стягнення 107.164,30 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором про надання юридичних послуг від 02.04.2019 № 0204-1/19, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 107.164,30 грн., з яких: 93.000,00 грн. - основна заборгованість, 13.513,30 грн. - пеня та 651,00 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/16652/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,
Між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено договір про надання юридичних послуг від 02.04.2019 № 0204-1/19 (далі - Договір), відповідно до предмету якого відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов'язання надавати відповідачу послуги у сфері права в обсязі та на умовах, передбачених Договором (п. 1.1 Договору).
Пунктом 3.1 Договору визначено, що вартість послуг позивача за Договором становить 15.000,00 грн. на місяць.
Положеннями пункту 3.2 Договору, зокрема, передбачено, що вартість послуг відповідно до п. 3.1 Договору відповідач перераховує на розрахунковий рахунок позивача до двадцятого числа кожного поточного місяця.
Відповідно до п. 4.4 Договору, у випадку порушення відповідачем умов п. 3.2 Договору, останній сплачує позивачу пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Додатковою угодою від 19.04.2019 № 1 до Договору пункт 3.1 Договору сторони виклали в наступній редакції: вартість послуг відповідача за цим договором становить 25.000,00 грн. за один календарний місяць.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.
Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Позивач вказує, що останнім надані відповідачу послуги за Договором на загальну суму 125.000,00 грн., які відповідачем сплачені частково в сумі 32.000,00 грн., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 93.000,00 грн.
Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 13.513,30 грн., а також про стягнення інфляційних втрат в сумі 651,00 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії актів наданих послуг, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток, що свідчать про надання позивачем відповідачу послуг за Договором на загальну суму 110.000,00 грн., а саме:
- від 30.04.2019 на суму 25.000,00 грн.;
- від 31.05.2019 на суму 25.000,00 грн.;
- від 28.06.2019 на суму 25.000,00 грн.;
- від 31.07.2019 на суму 25.000,00 грн.;
- від 30.08.2019 на суму 10.000,00 грн.
Приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем заборгованості в сумі 32.000,00 грн., сума основної заборгованості відповідача перед позивачем за укладеним між сторонами спору Договором становить 78.000,00 грн.
Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 78.000,00 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основної заборгованості підлягає задоволенню в сумі 78.000,00 грн.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши поданий позивачем до суду розрахунок пені, суд визнав його частково невірним, а саме: в частині нарахування пені в період травень-серпень (з 21.08.2019 по 25.11.2019), оскільки розмір основної заборгованості станом на 21.08.2019 становить 78.000,00 грн. Решта поданого до суду розрахунку пені є вірною.
Таким чином позовна вимога про стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені підлягає задоволенню в сумі 12.143,99 грн., за розрахунком суду, за який позивачем заявлена пеня, а саме: 5.023,55 грн. (вірний розрахунок суми пені з 21.04.2019 по 20.08.2019) + 7.120,44 грн. (78.000,00 грн. Х 34 % / 365 Х 98 к.д.).
Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши поданий позивачем до суду розрахунок інфляційних втрат, суд визнав його невірним, оскільки розмір основної заборгованості становить 78.000,00 грн.
Таким чином позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню в сумі 546,00 грн., за розрахунком суду, за який позивачем заявлена сума інфляційних втрат, а саме: 78.000,00 грн. Х 100,7 % - 78.000,00 грн.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "УНІВЕРСАМ №12" (03134, м.Київ, ВУЛ.ЖОЛУДЄВА, будинок 4, ідентифікаційний код 02904415) на користь фізичної особи-підприємця ЯКОВЛЄВОЇ СВІТЛАНИ АНДРІЇВНИ ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) основну заборгованість в сумі 78.000 (сімдесят вісім тисяч) грн. 00 коп., пеню в сумі 12.143 (дванадцять тисяч сто сорок три) грн. 99 коп., інфляційні втрати в сумі 546 (п'ятсот сорок шість) грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
3. В задоволенні решти вимог - відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Балац