Провадження № 11-сс/803/67/20 Справа № 190/1931/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
15 січня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
законного представника підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро матеріали за апеляційною скаргою прокурора П'ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу слідчого судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Вишневе П'ятихатського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, зареєстрованого та мешкаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України,-
Ухвалою слідчого судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2019 року частково задоволено клопотання слідчого слідчого відділу П'ятихатського ВП ЖВП ГУНП в Дніпропетровській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та застосовано відносноостаннього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, в обґрунтування свого рішення зазначив, що підозрюваний ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, не навчається та не працює, отже є обґрунтовані підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказує, що є всі підстави, вважати наявність ризиків, оскільки сам факт наявності обґрунтованої підозри в скоєнні особливо тяжкого злочину, обставини вчинення цього злочину, дані про особу підозрюваного, який ніде не працює, його поведінку, невизнання ним вчинення злочину, вже ставить високу вірогідність можливості переховування його від органів досудового розслідування.
Також зазначає, що беручи до уваги, те, що останній є неповнолітньою особою, раніше не судимий, постійно проживає за місцем своєї реєстрації, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню із застосуванням до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, ухвалити нове рішення, яким обрати до неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з дати внесення апеляційної скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що слідчий суддя не врахував те, що малолітній підозрюваний зареєстрований за місцем проживання, однак не має власного житла та постійного місця проживання, навчання в школі покинув не закінчивши 9 класів, дітей чи інших осіб на утриманні не має, що свідчить про можливість підозрюваного, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, залишити місце свого мешкання та ухилитися від органів досудового розслідування та/або суду у будь-який час, оскільки, не зважаючи на застосований на сьогоднішній день запобіжних захід у вигляді домашнього арешту, до ОСОБА_7 не було застосовано електронний засіб контролю.
Вказує, що неповнолітнім підозрюваним грубо порушено ст. 30 Конституції України.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення адвоката, законного представника малолітнього підозрюваного та малолітнього підозрюваного, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи, як заходи забезпечення, кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Зі змісту ст. 178 КПК України слідує, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, в тому числі, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, тощо.
Статтею 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.
Застосовуючи в межах зазначеного кримінального провадження щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчим суддею враховано всі обставини, передбачені ст.ст. 177, 178, 181 КПК України, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу.
Зокрема слідчим суддею перевірено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого злочину. З'ясовано, що клопотання слідчого містить виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні злочину, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, які є достатніми на стадії досудового розслідування для застосування запобіжного заходу.
Також слідчим суддею перевірено, що за матеріалами кримінального провадження існує певний ступінь ризиків, яким необхідно запобігти, шляхом застосування запобіжного заходу, а саме спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Не заслуговують на увагу колегії суддів доводи апелянта про те, що слідчий суддя не врахував те, що малолітній підозрюваний зареєстрований за місцем проживання, однак не має власного житла та постійного місця проживання, навчання в школі покинув не закінчивши 9 класів, дітей чи інших осіб на утриманні не має, що свідчить про можливість підозрюваного, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, залишити місце свого мешкання та ухилитися від органів досудового розслідування та/або суду у будь-який час, оскільки, не зважаючи на застосований на сьогоднішній день запобіжних захід у вигляді домашнього арешту, до ОСОБА_7 не було застосовано електронний засіб контролю, так як слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
На думку колегії суддів, слідчий суддя, взявши до уваги вищезазначені обставини, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, дані, що характеризують особу підозрюваного, обґрунтовано дійшов висновку, що у даному кримінальному провадженні адекватним запобіжним заходом буде домашній арешт.
Зазначений запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками та відповідає викладеним обставинам у цьому кримінальному провадженні.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, у справі не вбачається.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора П'ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: