Справа № 348/1165/17
Провадження № 11-кп/4808/18/20
Категорія ч. 1 ст. 125 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
15 січня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді: ОСОБА_3 ,
суддів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_6 на ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2019 року про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, освіта професійно-технічна, працюючого консультантом в магазині побутової техніки «Плай», раніше не судимого,-
обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
за участю:
секретаря с/з ОСОБА_8 ,
прокурора ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_10 ,
потерпілої ОСОБА_6
1. Зміст ухвали суду першої інстанції та встановлені обставини.
1.1. Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2019 року клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження - задоволено.
Звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017090200000246 за обвинувальним актом від 30.05.2019 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
1.2. Згідно ухвали суду, ОСОБА_7 обвинувачується у вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене найсуворіше покарання у виді виправних робіт на строк до одного року. Оскільки з моменту вчинення злочину минуло більше двох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України не зупинявся і не переривався, обвинувачений ОСОБА_7 не ухилявся від слідства та суду, не вчинив нового злочину, то суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
2. Зміст апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_6 та заперечення на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 .
2.1. В апеляційній скарзі, потерпіла ОСОБА_6 стверджує, що розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , після скасування ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 27.08.2018 року вироку Надвірнянського районного суду від 19.03.2018 року та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, навмисно затягувався новим складом суду. За таких обставин, тривалий розгляд кримінального провадження призвів до закінчення строків давності, і як наслідок обвинувачений не поніс покарання за вчинений ним злочин. Також потерпіла вказує, що на її вимогу суд так і не спромігся допитати свідків-працівників поліції Надвірнянського відділу поліції ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Вказані особи систематично не з'являлися на виклик суду, а постанова про примусовий привід так і не була виконана. Справа неодноразово відкладалася з різних причин: відпустка та завантаженість судді у інших справах, не з'явлення свідків, прокурора, обвинуваченого. На думку, потерпілої ОСОБА_6 враховуючи вимоги з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кримінальне провадження можна було розглянути в коротші терміни.
З цих підстав ухвалу суду першої інстанції, ОСОБА_6 просила скасувати та ухвалити додатковий термін для винесення вироку у даному кримінальному провадженні.
2.2. В запереченні на апеляційну скаргу потерпілої, обвинувачений ОСОБА_7 вказує, що перший вирок щодо нього був правомірно скасований, та призначений новий судовий розгляд справи. Жодних затягувань щодо розгляду кримінального провадження не було, доводи потерпілої в цій частині є надуманими, а вимоги прохальної частини апеляційної скарги на думку обвинуваченого, не відповідають вимогам кримінально-процесуального законодавства.
3. Правові позиції сторін.
3.1. В засіданні суду апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги підтримала з указаних в ній мотивів, та просила про її задоволення.
3.2. Обвинувачений та його захисник, доводи апеляційної скарги заперечили, ухвалу суду першої інстанції вважають законною та обґрунтованою, просили залишити її без зміни.
3.3. Прокурор не вбачав законних підстав для задоволення апеляційної скарги.
4. Мотиви суду апеляційної інстанції.
4.1. Відповідно до ч.1 ст. 404 КК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, якщо у разі вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, минуло два роки.
За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
Частиною 4 ст. 286 КПК України визначено, що, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Правилами ч. 3ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Системний аналіз указаних норм дозволяє дійти висновку, що звільнення від кримінальної відповідальності у разі спливу строків давності є безумовним правом обвинуваченого, якщо відсутні обставини, визначені ч. 2 - 5 ст. 49 КК України.
Таке розуміння солідаризується з інтерпретацією принципу юридичної визначеності (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»), згідно з якою сплив строку давності є правом правопорушника уникнути відповідальності.
4.2. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК, у вчиненні якого обвинувачувався ОСОБА_7 відноситься до злочинів невеликої тяжкості, за який найбільш суворим покаранням є виправні роботи на строк до одного року. Пов'язані із злочином події відбулися 19 квітня 2017 року.
15.10.2019 року обвинуваченим ОСОБА_7 було подано клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав ч.1 ст.49 КК України.
4.3. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вказане клопотання підтримав, та надав на це свою згоду. Крім того, судом було роз'яснено обвинуваченому наслідки такого закриття, а також те, що підстава з якої обвинувачений звільняється від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою. При цьому обвинувачений ствердно відповів, що розуміє наслідки такого звільнення.
4.4. При розгляді вказаного клопотання, судом з'ясовувались питання чи ухилявся обвинувачений від слідства та суду, а також можливість вчинення ним нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливого тяжкого.
При цьому, будь яких даних які б свідчили про те, що обвинувачений ОСОБА_7 ухилявся від слідства, суду чи вчинив новий злочин немає. Дані обставини також підтверджуються звукозаписом судового засідання.
Тобто, перешкоди для застосування давності до цього випадку відсутні.
4.5. Що стосується вимог апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_6 про встановлення додаткового терміну для ухвалення вироку, то апеляційний суд зазначає, що такі вимоги є неспроможними, з огляду на ч.1 ст. 407 КПК України якою передбачено повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції. Крім того, чинним кримінально-процесуальним законодавством України не передбачено встановлення додаткового терміну для ухвалення вироку.
4.6. Доводи потерпілої ОСОБА_6 щодо навмисного затягування судом строків розгляду кримінального провадження, не знайшли підтвердження, дані про порушення судом першої інстанції норм кримінально-процесуального законодавства відсутні.
5. Висновки апеляційного суду.
Враховуючи встановлені обставини справи, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та вмотивованою, і підстави для її скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст. 370, 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, Івано-Франківський апеляційний суд
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2019 року про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 - залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_5