Справа № 752/16703/19
Провадження №: 1-кп/752/979/20
20.01.2020 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
в ході судового розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, -
В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження і в ході його судового розгляду представник державного обвинувачення - прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , посилаючись на те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а тому у даному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від суду, також перешкоджати розгляду даного кримінального провадження іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи його негативні характеристики.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора, посилаючись на те, що його підзахисний має постійне місце проживання та не має наміру переховуватись від суду, а також перешкоджати розгляду кримінального провадження, оскільки на даний час вже здійснено допит потерпілого та свідків, а також письмові матеріали даного кримінального провадження вже долучено до матеріалів справи судового провадження, а відтак у даному кримінальному провадженні відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Крім того, зазначив, що його підзахисний має цивільну дружину та за місцем реєстрації характеризується позитивно, у зв'язку з чим просив змінити його підзахисному ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у нічний період доби.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора та підтримав клопотання свого захисника.
Заслухавши клопотання прокурора та клопотання захисника, з'ясувавши думку обвинуваченого , суд надходить до наступних висновків.
Так, вирішуючи клопотання захисника про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у нічний період доби, суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про наявність у обвинуваченого постійного місця проживання та наявність у нього міцних соціальних зв'язків, оскільки у розпорядження суду ані стороною захисту ані самим обвинуваченим не було надано допустимих доказів того, що обвинувачений ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки.
Одночасно суд приймає до уваги доводи сторони обвинувачення щодо негативних харектеристик обвинуваченого ОСОБА_5 , який за місцем попереднього працевлаштування характеризується негативно та раніше притягався до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку.
Таким чином, у клопотанні захисника про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити, оскільки на даний час тільки такий запобіжний захід може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, високий ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, на даний час переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Так, при вирішенні клопотання прокурора, суд враховує ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 злочину та покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, а також характер та обставини обвинувачення, оскільки суд керується практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись судом в кожному кримінальному провадженні окремо з урахуванням конкретних обставин і при розгляді клопотання про доцільність тримання особи під вартою суд має враховувати характер і тяжкість інкримінованого злочину, покарання, яке передбачено за вчинення даного кримінального правопорушення.
Крім того, суд враховує наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час продовжують існувати, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_5 може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, тобто обставини, які слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_5 саме такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, на даний час не відпали, а тому суд надходить до висновку про необхідність у відповідності з вимогами ст. ст. 183, 350 КПК України задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 днів, однак, враховуючи тривалість судового розгляду, із зменшенням обвинуваченому ОСОБА_5 розміру застави - з 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави в достатній мірі буде гарантувати виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, а саме: не відлучатись із населеного пункту, у якому проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідного органу державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон, носити електронний засіб контролю, у разі його застосування.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 199, 350 КПК України, -
У клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 - відмовити.
Клопотання представника державного обвинувачення - прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_5 продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою на 60 днів, тобто до 19.03.2020 року включно.
Визначити ОСОБА_5 заставу в межах, що становить 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 63 060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059; банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720000037318005112089; призначення платежу - застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 20.01.2020 року, по справі 752/16703/19, провадження 1-кп/752/979/20, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
На підставі ст. 194 ч. 5 КПК України покласти на ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки: не відлучатись із населеного пункту, у якому проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідного органу державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон, носити електронний засіб контролю, у разі його застосування.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово Голосіївський районний суд міста Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави протягом 60 днів.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом семи діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1