Справа № 752/261/20
Провадження № 2/752/3856/20
про залишення позовної заяви без руху
20.01.2020 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ягідка 60», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання права власності на квартиру, -
до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку передано судді, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Отже позивачем в межах поданої позовної заяви, заявлено вимогу майнового характеру.
До матеріалів позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 768,40 грн.
Так, згідно з нормами частини 3 п. 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій одиниці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Відповідно до вимог п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.
Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч. 2 ст. 176 ЦПК України).
Позивач в позовній заяві не визначає вартість спірної квартири у м. Києві (в тому числі і з відкритих джерел щодо вартості аналогічного або схожого майна в даному населеному пункті).
Таким чином, позивач має визначити ціну позову, виходячи з вартості майна, надавши відповідні докази про це.
Крім того, визначивши ціну майнових позовних вимог, сплатити судовий збір виходячи з даної ціни позову.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно Закону України «Про судовий збір» (розміри ставок судового збору з 01.01.2020 року) ставка судового збору за подання фізичною особою позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 840,80 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 10510,00 грн.
Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплати судовий збір за вимогу майнового характеру, за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Голос.р-ні/Голосіїв.р-н/22030101 , код отримувача (код ЄДРПОУ) 38039757 , банк отримувача - казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA488999980313131206000026002 , код класифікації доходів бюджету - 22030101 .
Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ягідка 60», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 - залишити без руху.
Надати строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали, з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: