номер справи 752/26131/19
провадження номер 2/752/3656/20
10.01.2020 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Чередніченко Н.П.розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на кошти в порядку спадкування та зобов'язання вчинити дії, -
16.12.2019 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на кошти в порядку спадкування та зобов'язання вчинити дії.
Вивчивши матеріали позову, вважаю, що, останній, слід визнати неподаним та повернути позивачам за наступних підстав.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2019 року, позов був залишений без руху та позивачам було надано строк для усунення виявлених недоліків.
30.12.2019 року позивачем ОСОБА_2 на виконання зазначеної ухвали судді було подано заяву про усунення недоліків, викладених в ухвалі судді від 20.12.2019 року, до якої, серед іншого, було долучено один екземпляр позовної заяви в новій редакції.
Однак, вважаю, що недоліки наведені в ухвалі судді позивачами в повному обсязі усунуті не були.
Так, дійсно до суду разом із заявою про усунення недоліків було подано позовну заяву, підписану позивачами, в новій редакції, відповідно до якої позивачі просять визнати за ними право власності на кошти в сумі 63456,58 грн., які розміщені на депозитних рахунках в ПАТ АКБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_6 .
В додатках позивачами зазначено, що ними надається в трьох екземплярах позов для відправлення відповідачам, однак, копій позову в новій редакції позивачами суду надано не було, про що свідчить відповідний акт суду від 30.12.2020 року, а тому вимоги ухвали судді від 20.12.2019 року в частині подачі позову з урахуванням правил ст.ст. 175-177 ЦПК України, а саме: ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивачами не виконані.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач у встановлений термін в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунув недоліки, позовна заява вважається не поданою та повертається позивачеві.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивачі мають право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суд вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачам, в зв'язку з не усуненням всіх недоліків.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК Україні, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на кошти в порядку спадкування та зобов'язання вчинити дії, - визнати неподаною та повернути позивачам.
Роз'яснити позивачам, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.
Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Н.П. Чередніченко