Справа № 727/11136/19
Провадження № 3-зв/727/1/20
20 січня 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого - судді - Слободян Г.М.
за участю секретаря судового засідання Ільчука М.В.
за участю захисника Осокіна А.Л. в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці справу за заявою захисника в інтересах ОСОБА_1 - ОСОБА_2 А. ОСОБА_3 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Смотрицького В.Г. в розгляді справи №727/11136/19 про адміністративне правопорушення по притягненню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
В суд поступила заява захисника Осокіна А.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 , т.б. особи відносно якого складено протокол про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, про відвід судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Смотрицького В.Г. у справі №727/11136/19.
Підставою для відводу заявник зазначає, що суддя Смотрицького В.Г. відхилив клопотання про виклик свідка в судове засідання та під час призначення судової токсикологічної експертизи поклав витрати за її проведення на ОСОБА_1 , чим порушив право на об'єктивний розгляд справи, що викликає сумніви у неупередженості, дій судді, яким він не довіряє, а тому, просить, відвести суддю Смотрицького В.Г. по справі про адміністративне правопорушення відносно його довірителя - ОСОБА_1
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Осокін ОСОБА_4 в судовому засіданні обставини викладені в заяві про відвід судді Смотрицького В.Г. підтримав, доповнив доводи заяви і тим в письмових поясненнях, що суддя Смотрицький В.Г. також вчинив дії, направлені на затягування розгляду справи, оскільки з даного часу перебуває у відпустці. Просив відвести суддю Смотрицького В.Г. від розгляду справи 727/11136/19 по розгляду протоколу, складеного відносно притягнення його довірителя ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання, будучи належним чином повідомлений через свого захисника про день, час і місце розгляду справи по заяві про відвід судді, не з'явився, суду відомостей про поважність причини не надав. Суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутності ОСОБА_1 , оскільки він був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви і його неявка не перешкоджає розгляду справи, з врахуванням і позиції його захисника.
Заслухавши пояснення захисника Осокіна А.Л. по заяві, поданій про відвід судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Смотрицького В.Г., перевіривши матеріали щодо обставин викладених в заяві, суд зважає на наступне.
Відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Кодекс України про адміністративні правопорушення, положеннями якого регламентується порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді та відповідно не визначає порядку розгляду заяви про відвід. Проте діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України мають відповідні статті про відвід судді, а тому, при розгляді вказаної заяви про відвід, слід застосувати аналогію права.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22 грудня 1993 року міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення №34 від 08 червня 2017 року роз'яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про безсторонність суду.
Отже, розгляд заяви про відвід судді в рамках справи про адміністративне правопорушення, є можливим та таким, що направлений на захист прав особи щодо розгляду його справи безстороннім судом.
Норми чинного КУпАП не регулюють порядок вирішення питання про відвід судді, але з метою додержання принципу законності виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі кримінального процесуального права при вирішенні цього питання, а саме ст. ст.75 КПК України, яка містить вичерпний перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який…….встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини - «Енгель та інші проти Нідерландів» («Engel and Others v. the. Netherlands», 08 червня 1976, no. 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), «Озтюрк проти Німеччини» («Ozturk v. Germany», 21 лютого 1984, no. 8544/79), «Лутц проти Німеччини» («Lutz v. Germany», 25 серпня 1987, no. 9912/82, поняття «кримінальний» тлумачиться автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо. У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43), тобто у відповідності з сталою практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Так ЄСПЛ, у справі «Гаусшильдт проти Данії» наголосив, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Такі обставини, при розгляді заяви про відвід судді Смотрицького В.Г. не встановлені, захисником в інтересах ОСОБА_1 , не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, чи свідчили про його певну особисту заінтересованість в справі, доводи викладені в заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді.
Що стосується обставин заяви в частині не задоволення клопотання про допит свідка, а також і інші обставини викладені в заяві - підписання помічником судді листа заявнику щодо здійснення оплати по проведеній експертизі, тощо, суд вважає, що з вказані процесуальні рішення судді Смотрицького В.Г., не може бути правовою підставою для відводу судді, а лише можуть бути оскаржені у встановленому законом апеляційному порядку при ухваленні остаточного рішення.
Інших доказів допущення суддею Смотрицьким В.Г., будь - яких дій, що могли б викликати сумнів у його неупередженості чи необ'єктивності при розгляді адміністративної справи суду не надано, а тому заява про відвід судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Смотрицького, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 245, 246, 252, 283 КУпАП, ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - суддя,
В задоволенні заяви захисника Осокіна Андрія Леонідовича про відвід судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Смотрицького Володимира Григоровича, у справі №727/11136/19 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовити.
Оскарження постанови діючим законодавством не передбачено.
Суддя Слободян Г.М