Справа № 692/312/19
1-кп/709/37/20
17 січня 2020 року смт. Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12018250120000284, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 1 серпня 2018 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Городець Володимирецького району Рівненської області, українця, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, працює арматурником у
ТОВ "Будівельна компанія Альта Груп", одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, інвалідом будь-якої групи, депутатом, ліквідатором та постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС не являється, раніше несудимий,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у с. Криштопівка Драбівського району Черкаської області, українця, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з повною занальною середньою освітою, офіційно непрацюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідом будь-якої групи, депутатом, ліквідатором та постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС не являється, раніше несудимий,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
Обвинувачений ОСОБА_4 31 липня 2018 року близько 21:30 в с. Криштопівка Драбівського району Черкаської області, знаходячись в подвір'ї домоволодіння по
АДРЕСА_3 та перебуваючи в стані алкольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень наніс один удар долоневою частиною лівої руки по правій стороні голови ОСОБА_6 , та один удар ліктем правої руки наніс один удар по обличчю ОСОБА_6 , який прийшовся на ліву частину голови ОСОБА_6 .
В подальшому обвинувачений ОСОБА_3 , знаходячись в подвір'ї домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ,та перебуваючи в стані алкольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , наніс численні удари руками по голові та тулубу ОСОБА_6 , від яких останній впав на землю. Далі
ОСОБА_3 реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, продовжив наносити численні удари руками та ногами по голові та тулубу ОСОБА_6 .
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми голови з крововиливом під тверду мозкову оболонку, що спричинила забій-стиснення головного мозку, перелом нижньої щелепи в ділянці кута ліворуч, перелом кісток носа, які згідно з висновком експерта від
21 листопада 2018 року № 05-8-01/311 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, в зв'язку з небезпекою для життя.
Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, не заперечував жодної з обставин, що викладені в обвинувальному акті, та просив суд суворо його не карати і призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Додатково пояснив, що був в стані алкогольного сп'яніння. Мала місце бійка, яку спровокувала ОСОБА_7 . Він наніс тілесні ушкодження потерпілому руками та ногою. Потім заплакала дитина і бійка припинилася. Як ОСОБА_3 наносив тілесні ушкодження потерпілому він не бачив.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, не заперечував жодної з обставин, що викладені в обвинувальному акті, та просив суд суворо його не карати і призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Додатково пояснив, що прийшли із ОСОБА_4 в гості до ОСОБА_8 . Вживали алкоголь. В якийсь час ОСОБА_7 почала ображати його дружину та між ними виник конфлікт, і потерпілий заступився за останню. Потім почалася бійка, під час якої він наносив удари, сидячи на потерпілому, бив лише руками, ногами не бив.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що був у ОСОБА_8 , там були ОСОБА_7 та ОСОБА_9 . Потім прийшов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Через 15 хвилин почався конфлікт. Точно подій не пам'ятає, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння, пам'ятає уривками. Хто як його бив не знає. Приїхав додому і викликав швидку допомогу. Про події йому розповідав ОСОБА_9 .
Водночас потерпілий ОСОБА_6 подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи згідно з вимогами передбаченими ч. 3 ст. 349 КПК України. Претензій до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не має, оскільки шкоду йому відшкодовано в повному обсязі, від цивільного позову відмовився повністю. Крім того, просив суд обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суворо не карати, тобто не позбавляти їх волі, а призначити більш м'яку міру покарання із застосуванням ст. 69 КК України, оскільки вони зможуть в подальшому допомагати йому під час лікування. В судовому засіданні вказану заяву підтримав повністю.
Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм органом досудового слідства кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини правопорушення у апеляційному порядку, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.
З огляду на викладене суд, допитавши обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , дослідивши матеріали, що характеризують їх особи, дійшов висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю. За вчинений злочин обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підлягають покаранню.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинувачених ОСОБА_4 та
ОСОБА_3 згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, судом визнано щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України, судом визнано вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно до положень Загальної частини КК України суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також обставини його вчинення, зокрема те, що даний злочин не потягнув за собою тяжких суспільних наслідків; відношення обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до скоєного та бажання виправитися.
Суд також бере до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває; його позитивну характеристику за місцем проживання; відсутність судимостей; наявність обставини, що пом'якшує покарання, а саме щире каяття.
Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває; його офіційне працевлаштування після вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; його позитивну характеристику за місцем проживання; наявність на його триманні двох малолітніх дітей; відсутність судимостей; наявність обставини, що пом'якшує покарання, а саме щире каяття.
Перераховані обставини суд вважає винятковими і такими, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також свідчать про те, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стали на шлях виправлення, саме тому, з урахуванням їх характеризуючих даних, є достатні підстави для призначення обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі.
Таким чином суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ними нових правопорушень є кримінальне покарання у виді позбавлення волі.
При цьому суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України, звільнивши обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, та покласти на них обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1,
п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання останніх можливе без ізоляції від суспільства.
Поданий потерпілим ОСОБА_6 цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (а.с. 51-53), суд відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України залишає без розгляду на підставі поданої ним заяви (а.с. 107).
Речові докази та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
До обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 застосовувався запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк дії якого закінчився.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Звільнити ОСОБА_4 відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю
3 (три) роки.
Покласти на ОСОБА_4 згідно з п.п. 1, 2 ч. 1, п.п. 2, 4 ч. 3
ст. 76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Звільнити ОСОБА_3 відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю
3 (три) роки.
Покласти на ОСОБА_3 згідно з п.п. 1, 2 ч. 1, п.п. 2, 4 ч. 3
ст. 76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином - залишити без розгляду.
Запобіжний захід до ОСОБА_4 і ОСОБА_3 не застосовувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, потерпілому і прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1