Справа № 304/1945/19 Провадження № 2/304/144/2020
17 січня 2020 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Чепурнова В. О.,
з участю секретаря судового засідання - Гавій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/1945/19 за позовом ОСОБА_1 до Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
позивач звернулася до суду з позовом до Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будовами та спорудами. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її брат - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 . Брат заповіту не залишив, а вона прийняла спадщину за ним, оскільки протягом строку, встановленого ст. 1270ЦК України, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, про відмову від спадщини не заявляла. Крім неї ніхто більше спадщину не прийняв оскільки на момент смерті ніхто разом з ним постійно не проживав, брат ніколи одружений не був, їх батьки померли задовго до брата. Відповідно спадщину за братом прийняла лише вона та для її оформлення і отримання свідоцтва про право на спадщину на вказаний будинок вона звернулася до Перечинської державної нотаріальної контори, однак їй було відмовлено у оформленні такої за відсутністю правовстановлюючих документів на будинок. На підставі наведеного просить позов задовольнити.
У судове засідання позивач не з'явилася, однак подала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила такі задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності та визнав позовні вимоги.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Порошківської сільської ради Перечинського району 24 травня 2019 року (а. с. 5, 8-11).
На день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований та проживав лише ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 12).
Довідкою виконкому Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області № 2030 від 07 серпня 2019 року підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 13).
Разом з цим, згідно повідомлення Перечинської районної ради Закарпатської області від 11 вересня 2019 року вих. № 07-06/Г-113 в архіві РКП «Бюро технічної інвентаризації» відсутні відомості щодо реєстрації права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 21).
Як вбачається з наданої на вимогу суду копії спадкової справи № 59/2019, заведеної 09 вересня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася у встановлений статтею 1270 ЦК України строк до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини, про відмову від спадщини не заявляла (а. с. 31-38).
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 цього Кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 цього Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Разом з цим, як вбачається з повідомлення державного нотаріуса Перечинського районного нотаріального округу від 09 грудня 2019 року № 321/02-14, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , після смерті її брата ОСОБА_2 , оскільки відсутній документ, що посвідчує право власності спадкодавця на вказане нерухоме майно (а. с. 20).
Як роз'яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно висновків Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 3.1. Листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.
Так, у судовому засіданні встановлено, що оскільки ОСОБА_1 будучи спадкоємцем за законом прийняла спадщину за братом ОСОБА_2 , оскільки у встановлений законом строк звернулася із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не відмовилася від спадщини, а тому вважається такою, що прийняла спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ч. 1 ст. 1222 цього Кодексу спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Отже враховуючи те, що позивач протягом встановленого законом строку прийняла спадщину, однак у неї існують перешкоди у оформленні права на спадщину в нотаріальному порядку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Що стосується питання розподілу судових витрат, то з врахуванням поданої позивачем заяви, в якій остання просить питання щодо судових витрат не вирішувати, а також положень ст. 13 ЦПК України, за якими суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, суд приходить до висновку, що таке волевиявлення позивача не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 328, 331, 377, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ст. ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будовами та спорудами.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Порошківська сільська рада Перечинського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351207; місцезнаходження: 89230 Закарпатська область Перечинський район с. Порошково, вул. Центральна, № 74.
Головуючий: Чепурнов В. О.