Справа № 298/1677/19 Провадження № 1-кп/304/126/2020
15 січня 2020 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
обвинувача - прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
його представника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
її захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Великоберезнянського відділу Ужгородської місцевої прокуратури відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, раніше не судимої,
про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, -
На підставі ч. 2 ст. 376 КПК України повний текст ухвали оголошено 16 січня 2020 року о 11.00 год.
26 грудня 2019 року до Перечинського районного суду Закарпатської області після визначення підсудності із Закарпатського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт від 20 листопада 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018070070000279 від 28 серпня 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою від 27 грудня 2019 року вказане кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про застосування до обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник - адвокат ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечили та просили у його задоволенні відмовити, оскільки, на їх думку, таке є необґрунтованим, зокрема, прокурор не надав будь-яких доказів щодо ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 разом зі своїм представником - адвокатом ОСОБА_5 підтримали клопотання прокурора.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, необхідні для розгляду клопотання прокурора, суд приходить до такого висновку.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Згідно зі статтею 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Разом з цим, згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обов'язок обґрунтування підстав застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту лежить саме на прокуророві й не може бути лише формальним посиланням на це, без надання суду достатніх доказів про необхідність обрання саме такого запобіжного заходу щодо обвинуваченої.
Однак, як убачається із поданого прокурором клопотання, то таке не містять достатніх даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо обвинуваченої ОСОБА_6 такого виду запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт. Наведені ж у клопотанні та у судовому засіданні прокурором доводи про те, що остання може переховуватись від суду; незаконно впливати на представника потерпілого, свідків, експертів, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином грунтуються виключно на припущеннях, а тому не можуть слугувати достатньою підставою для обрання щодо обвинуваченої такого запобіжного заходу, як домашній арешт.
Не дають підстав для обрання щодо обвинуваченої ОСОБА_6 домашнього арешту і те, що вона протягом одного року і п'ять місяців з моменту внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань даних про кримінальне правопорушення, та протягом більше двох місяців з моменту вручення підозри, постійно з'являлася на виклики сторони обвинувачення та до суду.
Крім цього, під час досудового розслідування даного кримінального провадження ані слідчим ані прокурором перед слідчим суддею не ставилося питання про застосування будь-якого запобіжного заходу, що може свідчити про нормальну поведінку ОСОБА_6 .
При цьому прокурором у підготовчому судовому засіданні не було наведено жодних належних та допустимих доказів порушення обов'язків обвинуваченою ОСОБА_6 , які покладені на неї кримінальним процесуальним кодексом.
Тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що одна тільки тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , не є достатньою підставою для застосування до неї запобіжного заходу саме у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Разом з цим, на переконання суду, у даному кримінальному провадженні з урахуванням вищезазначеного існує незначний ступінь ризику з боку обвинуваченої перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, однак такому ризику може дієво запобігти інший запобіжний захід, який не є таким суворим.
Адекватним та ефективним механізмом з огляду на положення ст. ст.177, 179 КПК України у даній справі, на думку суду, буде запобіжний захід саме у вигляді особистого зобов'язання.
Крім цього, обираючи щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 КПК України покласти на неї ще і обов'язки, а саме прибувати до прокурора та/або Перечинського районного суду Закарпатської області за кожною вимогою та повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання, навчання та роботи.
Керуючись ст. 5 п. 1 пп. «с» Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ст. 29 Конституції України, статтями 177, 178, 181, 183, 194, 197, 331, 369 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання прокурора Великоберезнянського відділу Ужгородської місцевої прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Обрати відносно обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до 15 березня 2020 року включно.
Зобов'язати обвинувачену ОСОБА_6 прибувати до прокурора та/або Перечинського районного суду Закарпатської області за кожною вимогою; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання, навчання та роботи.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дата закінчення дії ухвали - 15 березня 2020 року.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду згідно з ч. 2 ст. 392 КПК України окремому оскарженню від судового рішення, передбаченого частиною першою вказаної статті, не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1