Номер провадження 1-кп/243/290/2020
Номер справи 243/11487/19
«16» січня 2020 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
- секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
- прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
- потерпілих - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
- особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_7 ,
- законного представника особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру - Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області - ОСОБА_8 ,
- захисника особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру - адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі № 19 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019050510001398 від 07 липня 2019 року з Клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру від 02 жовтня 2019 року по обвинуваченню:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Фащєвка Перевальського району Луганської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, є інвалідом другої групи, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого на підставі ст. 89 КК України;
у вчиненні суспільно небезпечного діяння за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 187 ч. 3, 187 ч. 4 КК України,-
06 липня 2019 року у вечірній час доби, більш точний час в ході судового розгляду справи встановити не виявилося можливим, ОСОБА_7 , знаходячись по вул. Кавказській сел. Райгородок Слов'янського району, побачив потерпілого ОСОБА_5 , який рухався пішки у напрямку домоволодіння №31 по вул. Кавказській сел. Райгородок та прослідував за ним. Після чого, приблизно о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_7 , діючи у стані неосудності, маючи при собі предмет, схожий на ніж, накинувши на голову капюшон куртки одягнутої на ньому, щоб його не впізнали, рухаючись слідом за потерпілим ОСОБА_5 до зазначеного вище домоволодіння, наніс йому один удар порожньою скляною пляшкою по голові та став вимагати у потерпілого грошові кошти або інше майно. Після того, як потерпілий здійснив опір, ОСОБА_7 , застосовуючи насилля, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, наніс йому невстановленим предметом, візуально схожим на ніж, два удари в область тулубу з правої сторони, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 колото - різані рани у лівому підребер'ї та в правій клубовій ділянці, проникаючи у черевну порожнину з пошкодженням великого сальника, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя.
Таким чином, подолавши волю потерпілого ОСОБА_5 до опору шляхом заподіяння насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 шляхом ривку своїми руками, заволодів пакетом, що належить ОСОБА_5 , в якому знаходилися два пластикові харчові контейнери з їжею, вартістю 50 грн кожний, загальною вартістю 100 грн.
Крім того, 08 липня 2019 року у денний час доби, точний час в ході судового розгляду справи встановити не виявилося можливим, ОСОБА_7 , який перебував на вул. Дружби в м. Слов'янськ Донецької області побачив потерпілу ОСОБА_6 , яка знаходилася біля свого будинку АДРЕСА_2 . 08 липня 2019 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, знаходячись у вказаному місці, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані неосудності, попередньо взявши із собою резинову палицю та ніж, достовірно знаючи, що за вказаною адресою перебуває потерпіла ОСОБА_6 , шляхом розбиття вікна проник до приміщення вказаного будинку.
Після чого, перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , 08 липня 2019 року приблизно о 22 годині 15 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи у стані неосудності, підійшов до ОСОБА_6 , яка знаходилася у вказаному будинку, та приставив до її горла ніж, який приніс із собою та став погрожувати ним потерпілій ОСОБА_6 , висуваючи вимогу надати йому грошові кошти, інші цінності та майно потерпілої.
Вказану погрозу фізичного насильства потерпіла ОСОБА_6 сприйняла як реальну загрозу для свого життя та здоров'я.
У вчиненні вказаного суспільно небезпечного діяння за ознаками кримінального правопорушення особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_7 викривається наступними доказами.
В судовому засіданні особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_7 визнав повністю свою провину у скоєнні суспільно небезпечного діяння за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України та не визнав себе винним у вчиненні суспільно - небезпечного діяння за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.4 КК України і суду пояснив, що до липня місяця 2019 року він не був знайомий з потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ніяких відносин з ними не мав. Він не хотів проникати до будинку ОСОБА_6 та забирати у неї майно, але «голоса наказали» та він почув, що в тому будинку мешкає жінка, яка може його вилікувати. Він не пам'ятає всього, але пам'ятає, що не заважав ОСОБА_6 викликати поліцію, вона телефонувала в його присутності. Він просив ОСОБА_6 , щоб та вдарила його ножем, так як йому було погано і він хотів померти. Коли до будинку ОСОБА_6 приїхали працівники поліції, він сказав, щоб вона відкрила двері, тікати він не збирався. Він не пам'ятає, щоб вимагав у ОСОБА_6 гроші. Коли він проник до будинку ОСОБА_6 вже було темно, будинок знаходиться у м. Слов'янську на Черевківці. Не пам'ятає чи був у нього ніж та палка. При його затриманні з боку працівників поліції незаконних дій не було.
Він ніколи не був у с. Райгородок Слов'янського району і не вчиняв там протиправних дій відносно ОСОБА_5 . Не був на святі, яке святкували того дня. Він пам'ятає, що того вечора був у м. Слов'янську, у дівчини, але називати її прізвище він не бажає. Він не знає, де знаходиться с. Райгородок Слов'янського району.
Потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що до 06 липня 2019 року не був знайомий з ОСОБА_7 , відносин ніяких не мали.05 липня 2019 року близько 17 години він знаходився в районі озера Маяцьке, у лісі, оскільки було свято. ОСОБА_11 було багато, їх компанія була - 6-7 чоловік, вони вечеряли. Приблизно 2-3 рази повз них проходила компанія чоловіків 5-6 осіб, раніше йому незнайомих. Потім о 22 годині почалася дискотека. Він з друзями та знайомими був на дискотеці. Він довго там знаходився, оскільки треба було забрати дружину, яка в той день займалася торгівлею. Приблизно о 01 годині 40 хвилин його дружина прийшла і повідомила, що вона закінчила працювати і вони можуть йти додому. До них також підійшла його двоюрідна сестра - ОСОБА_12 .. Закінчилася дискотека і вони разом пішли додому. По дорозі йшло багато людей, потім вийшли на дамбу. Коли вже зайшли у с. Райгородок на вул. Кавказьку, пройшли 80 метрів він почув позаду глухий удар по голові, а також посипалися осколки скла. У нього з переносиці побігла кров. Він обернувся, побачив силует чоловіка, на голові якого був капюшон. Чоловік сказав, що він побив його сестру та зґвалтував її. Після чого цей чоловік почав вимагати у нього віддати йому ланцюжок та мобільний телефон. Він у відповідь вдарив того чоловіка кулаком в обличчя. Чоловік впав, потім підвівся і його дружина в цей час включила мобільний телефон, він побачив обличчя того чоловіка і запам'ятав. Сестра кричала, що у того чоловіка ніж. Чоловік став вимагати, щоб жінка виключила мобільний телефон і кинувся у бік жінок з ножем. Він загородив жінок своєю лівою рукою, став уперед них і в цей час отримав перший удар ножем в лівий бік, у низ живота, але удару в той час не відчув. Дружина почала викликати поліцію, а він почав дратися з ОСОБА_7 . Він утримував ОСОБА_7 , вони разом впали на землю, він впав зверху ОСОБА_7 . Саме в цей час він отримав другий удар ножем в праву частину низу живота. Продовжував утримувати ОСОБА_7 і відчув, що втрачає сили та свідомість, а ОСОБА_7 намагався вилізти з-під нього, але утримувати ОСОБА_7 під собою в нього вже сил не було. Його дружина почала викликати «Швидку допомогу», а сестра кинула ОСОБА_7 пакет, повідомивши, що в пакеті гроші. ОСОБА_7 схопив пакет і утік у невідомому напрямку. ОСОБА_7 поводив себе зухвало і він думає, що той перебував під впливом будь-яких препаратів.
Аналізуючи пояснення потерпілого ОСОБА_5 у сукупності з іншими, добутими по справі доказами, суд вважає ці пояснення потерпілого, такими, що відповідають об'єктивній дійсності, оскільки вони цілком підтверджуються зібраними по справі доказами - процесуальними документами, є послідовними, узгоджуються між собою та підтверджені об'єктивними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Крім того, як пояснив потерпілий ніяких відносин, в тому числі неприязних, між ним та ОСОБА_7 не було і тому суд вважає, що у потерпілого немає причин для оговорення ОСОБА_7 .. Сам ОСОБА_7 в судовому засіданні не вказує на можливу наявність неприязних відносин між ним та потерпілим, також не вказує причин з яких потерпілий міг би його оговорити, взагалі про наявність таких причин суду не повідомляє.
Потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що до 08 липня 2019 року вона з ОСОБА_7 знайома не була і ніяких відносин не мала. В цей день ввечері вона знаходилася дома - в будинку АДРЕСА_2 і після 20 години вже лягла спати. Собака, яка мешкає в будинку раптом побігла до вікна у другій кімнаті та почала гавкати. Вона встала, одяглася, взяла костиль і палку і пішла в іншу кімнату, де була собака. Почула біля вікна якісь звуки, палкою відкрила штору і побачила двох чоловіків, один з них намагався зняти сітку з вікна, а другий стояв і світив йому прожектором. Вона зрозуміла, що вони намагаються відкрити вікно. Вона зайшла в туалет та зателефонувала своєму сину, якому все розповіла. Син викликав на її адресу працівників поліції і повідомив їй про це. Вона повернулася в кімнату, увімкнула світло, відкрила штору і побачила тих двох чоловіків. Почала питати, що їм потрібно. Один з чоловіків сховався, а другий продовжував витягувати з вікна сітку. Вона почала їм говорити, що у неї нічого немає. Потім один з чоловіків узяв у руки дві великі цеглини і став бити ними по склу у вікні, від чого вікно розбилося. Чоловік відкрив вікно і заскочив до неї у кімнату. Це був ОСОБА_7 . Він схопив її рукою, під якою в нього була «біта», а в руці він тримав ніж, за волосся і почав вимагати, щоб вона водила його по усим кімнатам, які є в будинку, і показала, де зберігає гроші, золото та ікони. Після чого ОСОБА_7 взяв ніж - довгий з зубчиками та з двома остряками на кінці і приставив його їй позаду до її шиї і сказав, що вона все рівно віддасть йому все, що має. Потім попросив увімкнути світло і став ходити по кімнаті. Потім ОСОБА_7 став висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою і казати, що у неї нічого немає, а він прийшов до неї за грошима і золотом. Вона пояснила ОСОБА_7 , що у неї немає грошей та золота. Після чого вона та ОСОБА_7 перейшли до другої кімнати, в якій вона спала, і він також заставив її увімкнути світло. ОСОБА_7 став оглядати шафу і сказав, що у шафі немає чого брати. Потім ОСОБА_7 повів її у кухню, поставив її біля умивальника і сказав, що він буде бити її «бітою» по голові і колоти ножем, але вона все ж таки скаже йому, де зберігає гроші та золото.
Потім приїхали працівники поліції. ОСОБА_7 примусив її відчинити їм двері і сказав, що ножем вб'є першого, хто зайде до будинку. Вона пішла відчиняти, а ОСОБА_7 утік. Вона стала кричати працівникам поліції, що у ОСОБА_7 при собі великий ніж. Потім вона відчула, що у неї мокра рука та плече. Працівники поліції почали кричати ОСОБА_7 , щоб він виходив і він вийшов. Вона думала, що ОСОБА_7 утік через вікно. Працівники поліції пропонували їй викликати «Швидку допомогу», але вона відмовилася. У неї було поранено плече.
Працівникам поліції вона повідомила про ніж та описала його. Ніж, який був у ОСОБА_7 вона виявила у себе в будинку на тумбочці під рушником і працівники поліції його забрали. На тумбочці також лежала «біта», поряд були недопалки, все це також забрали працівники поліції. В другій кімнаті вона також виявила перчатки сірого кольору, які їй не належали і їх також забрали працівники поліції.
До лікарні за медичною допомогою вона не зверталася. ОСОБА_7 просив не садити його до в'язниці.
Аналізуючи пояснення потерпілої ОСОБА_6 у сукупності з іншими, добутими по справі доказами, суд вважає ці пояснення потерпілої, такими, що відповідають об'єктивній дійсності, оскільки вони цілком підтверджуються зібраними по справі доказами - процесуальними документами, є послідовними, узгоджуються між собою та підтверджені об'єктивними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Крім того, як пояснила потерпіла ніяких відносин, в тому числі неприязних, між нею та ОСОБА_7 не було і тому суд вважає, що у потерпілої немає причин для оговорення ОСОБА_7 .. Сам ОСОБА_7 в судовому засіданні не вказує на можливу наявність неприязних відносин між ним та потерпілою, також не вказує причин з яких потерпіла могла б його оговорити, взагалі про наявність таких причин суду не повідомляє.
Свідок ОСОБА_13 пояснив, що очевидцем вчиненого суспільно - небезпечного діяння він не був. 06 липня 2019 року він знаходився на дискотеці, яка закінчилася 07 липня 2019 року о 01 годині 30 хвилин. Він проводив дискотеку та після її закінчення разом з дружиною вони йшли додому у сел. Райгородок. В темному місці вони побачили чоловіка, який лежав на землі, був поранений, в крові. Поряд з чоловіком знаходилися дві жінки. Він запропонував викликати «Швидку допомогу». Зі слів жінок він зрозумів, що незнайомий чоловік вискочив, вдарив чоловіка ножем та забрав пакет.
Свідок ОСОБА_14 пояснила, що потерпілий ОСОБА_5 - її двоюрідний брат. До 06 липня 2019 року ОСОБА_7 вона ніколи не бачила і не знала. 06 липня 2019 року в селище було свято, на якому вона була разом з мамою та своїми дітьми. Потім мати забрала дітей додому, а вона пішла на дискотеку разом з братом ОСОБА_5 . Дискотека закінчилася о 01 годині 30 хвилин. Після чого вона, ОСОБА_5 та його дружина взяли свої речі та пішли додому у сел. Райгородок. Коли йшли по пішохідній доріжці, на неї посипалося скло, вона обернулася і зрозуміла, що ОСОБА_5 вдарили пляшкою по голові. Також вона побачила чоловіка, в руках у якого був залишок розбитої пляшки. Було темно і що саме це був за чоловік вона не бачила. ОСОБА_5 почав наступати на того чоловіка, а дружина ОСОБА_5 дістала телефон та почала викликати працівників поліції. ОСОБА_5 та той чоловік почали штовхати один одного і вона побачила у чоловіка ніж. Вона крикнула про це потерпілому і одночасно чоловік почав кричати, щоб вони давали йому ланцюжок, телефон та гроші. У неї в руках був пакет, який вона віддала тому чоловіку, який схопив пакет та почав тікати. Вона повернулася до ОСОБА_5 , обняла його та відчула кров. ОСОБА_5 казав, що йому погано і вона запропонувала йому прилягти. Вони поклали ОСОБА_5 на землю, вона зняла з нього футболку і закрила рани на тілі. У ОСОБА_5 тілесні ушкодження були на животі - дві рани, схожі на ножові поранення.
Моменту удару ножем вона не бачила, тільки бачила ніж та як до ОСОБА_5 підскакував нападник. Конфлікт між ними тривав 3-5 хвилин, вона знаходилася від них на відстані 1 метра і 2-3 метри. Дружина ОСОБА_5 світила телефоном, але вона не може точно сказати був це ОСОБА_7 чи ні. Дружина ОСОБА_5 увімкнула телефон та світила на нападника.
Свідок ОСОБА_15 пояснила, що до 06 липня 2019 року знайома з ОСОБА_7 не була, потерпілий ОСОБА_5 - її чоловік. 06 липня 2019 року вона працювала на виїзній торгівлі і була зайнята до 24 години.
Потім зустріла свого чоловіка та його сестру - ОСОБА_14 і разом пішли на дискотеку, яка закінчилася о 01 годині 30 хвилин. Після чого вони зібрали речі та пішли у сел. Райгородок додому. Дійшли до вул. Кавказської і побачили чоловіка, який стояв біля паркану, під деревом та чекав їх. Це був саме той чоловік, який потім напав на них. Вона звернула увагу чоловіка та його сестри на того чоловіка і пішли далі. Вона та ОСОБА_14 йшли попереду, а ОСОБА_5 за ними. Вона почула, як розбилася пляшка, повернулася, ОСОБА_5 намагався закрити їх собою. Нападник почав кричати, вона дістала телефон і намагалася викликати поліцію. Вона присвітила телефоном в обличчя нападнику, який намагався забрати у неї телефон, але ОСОБА_5 не дав йому цього зробити, вдаривши того по руці. Нападник - це був ОСОБА_7 , вона це точно стверджує. Потім бризнула кров, яка потрапила на її телефон та обличчя. Вона присвітила телефоном і побачила ніж в руках у нападника. Вона розмовляла по телефону з працівником поліції, але чула, як нападник кричав, щоб йому віддали гроші, ланцюжок, телефон. Після чого нападник утік, а ОСОБА_5 вони поклали на землю, вона присвітила телефоном та подивилася його рани і пішла зустрічати «Швидку допомогу». У чоловіка було два ножових поранення.
Вона впевнена, що нападником був саме ОСОБА_7 . Все це тривало 10-12 хвилин. На досудовому слідстві вона впізнала ОСОБА_7 за голосом та за зовнішністю.
Аналізуючи пояснення свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , у сукупності з іншими, добутими по справі доказами, суд вважає ці пояснення свідків, такими, що відповідають об'єктивній дійсності, оскільки вони цілком підтверджуються зібраними по справі доказами - процесуальними документами, є послідовними, узгоджуються між собою та підтверджені об'єктивними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Крім того, як пояснили свідки та не заперечував сам ОСОБА_7 , він з цими свідками раніше знайомий ніколи не був, ніяких відносин між ними не було і тому суд вважає, що у вказаних свідків немає причин для оговорення обвинуваченого. ОСОБА_7 в судовому засіданні не вказує на наявність будь - яких, в тому числі і неприязних відносин між ним та вказаними свідками, не вказує причин з яких вони могли б його оговорити, взагалі про наявність таких причин суду не повідомляє.
Свідок ОСОБА_16 пояснила, що потерпілий ОСОБА_5 - батько її чоловіка, відносини нормальні. З ОСОБА_7 вона не знайома і ніколи його не бачила. Очевидцем вчиненого кримінального правопорушення вона не була. 06 липня 2019 року вона була присутня на святкуванні, пішла о 22 - 23 годині додому. На дискотеці людей було багато, але ОСОБА_7 вона не бачила. Коли поверталася до с. Райгородок по дорозі підозрілих осіб не бачила, але чула чоловічий голос.
Крім показань потерпілих, свідків, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні суспільно небезпечного діяння підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:
Із Протоколу огляду від 07 липня 2019 року вбачається, що об'єктом огляду є приміщення коридору Центральної районної лікарні, де ОСОБА_17 надала для огляду особисті речі її чоловіка, ОСОБА_5 , а саме: футболку сірого кольору, яка забруднена речовиною бурого кольору. В ході огляду футболки було виявлено з передньої сторони знизу з лівої та правої сторони два отвори, розміром 1 см. Штани чорного кольору по боках маються вставки у виді трьох білих смужок. Вказані речі було вилучено та поміщено до поліетиленового пакету синього кольору ( том 1 а.п. 52-54).
Із Протоколу огляду місця події від 07 липня 2019 року вбачається, що об'єктом огляду є відкрита ділянка місцевості, що знаходиться навпроти домоволодіння АДРЕСА_3 . Вказана ділянка являє собою тропу, що веде до провулку Нагорному с. Райгородок Слов'янського району Донецької області. На вказаній ділянці знаходяться плями речовини бурого кольору, що схожа на кров, перебуваючи в хаотичному порядку. Вказана ділянка місцевості знаходиться на відстані 8 метрів від домоволодіння АДРЕСА_3 . Розмір найбільшого скупчення крапель розміром 1мх0,6м. Під час огляду було зроблено відбір ґрунту, на якому мається речовина бурого кольору. Який було вилучено та поміщено до паперового конверту. На відстані 35 метрі від території домоволодіння АДРЕСА_3 , було виявлено фрагмент скляної пляшки на якому мається напис «Балтика 3», а саме її горловина, яку було вилучено та загорнуто у паперовий згорток ( том 1 а.п. 55 -59);.
Із Протоколу огляду місця події від 07 липня 2019 року вбачається, що об'єктом огляду є ділянка місцевості що розташована на перехресті вулиці Кавказькій та провулку Нагорному с. Райгородок Слов'янського району Донецької області. На вказаній ділянці навпроти території домоволодіння АДРЕСА_4 , на відстані 6 метрів на узбіччі виявлено пластикову пляшку з написом «Бон Буасон», об'ємом 0,5 л. На відстані 20 метрів від вказаної пляшки розташовується гумовий черевик ( том 1 а.п. 60-62).
Із Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 липня 2019 року вбачається, що ОСОБА_5 , заявив, що на фотознімку № 1 він впізнає особу, яка 07 липня 2019 року у нічний час по вулиці Кавказькій с. Райгородок Слов'янського району Донецької області, здійснила напад на нього. Згідно Довідки до Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 липня 2019 року вбачається, що на фотознімку № 1 зображений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( том 1 а.п. 73-75).
Із Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24 серпня 2019 року вбачається, що ОСОБА_17 , заявила, що на фотознімку № 2 вона впізнає чоловіка, який 07 липня 2019 року напав на її чоловіка по АДРЕСА_3 , оскільки вона просвітлювала на нього телефон. Згідно Довідки до Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24 серпня 2019 року вбачається, що на фотознімку № 2 зображений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( том 1 а.п. 76-78).
Суд вважає, що слідча дія - «Пред'явлення особи для впізнання » була проведена у відповідності до вимог статті 228 КПК України, а складені Протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 липня 2019 року, 24 серпня 2019 року цілком відповідають вимогам статті 231 КПК України.
В судовому засіданні стороною захисту не надано будь- яких переконливих доказів, які б свідчили про порушення норм статті 228 КПК України при проведенні вказаної слідчої дії, також сторона захисту не посилається на будь - які порушення статті 231 КПК України з боку органу досудового розслідування при складанні Протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 липня 2019 року, 24 серпня 2019 року.
Із Протоколу пред'явлення особи для впізнання за голосом від 24 серпня 2019 року вбачається, що ОСОБА_17 , заявила, що голос № 4 дуже схожий на голос чоловіка, що вимагав у них гроші, телефон та напав на чоловіка 07 липня 2019 року. Згідно Довідки до Протоколу пред'явлення особи для впізнання за голосом від 24 серпня 2019 року вбачається, що записі голосу № 4 записаний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( том 1 а.п. 79 - 81). В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 підтвердила проведення вказаної слідчої дії.
В судовому засіданні досліджено та прослухано аудіозапис вказаної слідчої дії.
Із Протоколу проведення слідчого експерименту від 15 липня 2019 року вбачається, що при проведенні вказаної слідчої дії свідок ОСОБА_17 докладно розповіла та показала обставини вчинення кримінального правопорушення 07 липня 2019 року, коли на її чоловіка напав невідомий чоловік. ( том 1 а.п. 82-85) ОСОБА_17 під час слідчого експерименту надала пояснення, аналогічні свідченням, наданим під час її допиту в судовому засіданні.
В судовому засіданні оглянутий відеозапис вказаної слідчої дії.
У відповідності до вимог ст. 94 КПК України, суд вважає, що слідча дія - Слідчий експеримент, проведений 15 липня 2019 року з участю свідка ОСОБА_17 був проведений з додержанням вимог ст. 223, 240 КПК України, а саме - у присутності двох понятих.
Окрім того, у відповідності до ч. 3 ст. 240 КПК України «До участі у слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник», але це не є обов'язковим.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого переконання, що Протокол слідчого експерименту від 15 липня 2019 року у розумінні вимог ст. 86 КПК України є допустимим доказом, оскільки він отриманий у порядку, встановленому КПК України.
Як зафіксовано в Протоколі вищевказаної слідчої дії, ніяких зауважень і доповнень з боку учасників слідчої дії не надійшло.
Із Протоколу проведення слідчого експерименту від 23 липня 2019 року вбачається, що при проведенні вказаної слідчої дії свідок ОСОБА_14 докладно розповіла та показала обставини вчинення кримінального правопорушення 07 липня 2019 року біля домоволодіння АДРЕСА_3 ( том 1 а.п. 86- 89). ОСОБА_14 під час слідчого експерименту надала пояснення, аналогічні свідченням, наданим під час її допиту в судовому засіданні.
В судовому засіданні оглянутий відеозапис вказаної слідчої дії.
У відповідності до вимог ст. 94 КПК України, суд вважає, що слідча дія - Слідчий експеримент, проведений 23 липня 2019 року з участю свідка ОСОБА_14 був проведений з додержанням вимог ст. 223, 240 КПК України, а саме - у присутності двох понятих.
Окрім того, у відповідності до ч. 3 ст. 240 КПК України «До участі у слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник», але це не є обов'язковим.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого переконання, що Протокол слідчого експерименту від 23 липня 2019 року у розумінні вимог ст. 86 КПК України є допустимим доказом, оскільки він отриманий у порядку, встановленому КПК України.
Як зафіксовано в Протоколі вищевказаної слідчої дії, ніяких зауважень і доповнень з боку учасників слідчої дії не надійшло.
Із Протоколу пред'явлення особи для впізнання за голосом від 12 вересня 2019 року вбачається, що ОСОБА_5 , заявив, що він впізнає голос № 4 - голос чоловіка, який напав на нього 07 липня 2019 року, який вимагав гроші, мобільний телефон, спричинив ножові поранення. Згідно Довідки до Протоколу пред'явлення особи для впізнання за голосом від 12 вересня 2019 року вбачається, що записі голосу № 4 записаний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( том 1 а.п. 90-91).
Із Протоколу проведення слідчого експерименту від 12 вересня 2019 року вбачається, що при проведенні вказаної слідчої дії потерпілий ОСОБА_5 докладно розповів та показав обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: потерпілий ОСОБА_5 вказав, як він стояв, коли нападник наніс правою рукою ножем йому удар в область живота ( том 1 а.п. 92-95).
У відповідності до вимог ст. 94 КПК України, суд вважає, що слідча дія - Слідчий експеримент, проведений 12 вересня 2019 року з участю потерпілого ОСОБА_5 був проведений з додержанням вимог ст. 223, 240 КПК України, а саме - у присутності двох понятих та статиста.
Окрім того, у відповідності до ч. 3 ст. 240 КПК України «До участі у слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник», але це не є обов'язковим.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого переконання, що Протокол слідчого експерименту від 12 вересня 2019 року у розумінні вимог ст. 86 КПК України є допустимим доказом, оскільки він отриманий у порядку, встановленому КПК України.
Як зафіксовано в Протоколі вищевказаної слідчої дії, ніяких зауважень і доповнень з боку учасників слідчої дії не надійшло.
Із Висновку судово-медичної експертизи № 304 від 12 серпня 2019 року вбачається, що виявлені у ОСОБА_5 при судово-медичній експертизі колото-різані рани у лівому підребер'ї та в правій клубовій ділянці, проникаючі у черевну порожнину з пошкодженням великого сальника утворились від дії предметів що мають властивості колючо-ріжучих, можливо в зазначений термін і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Характер та кількість виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень свідчить про те, що вони утворились від не менш ніж двох травматичних впливів, колючо-ріжучими предметами, з відносно невеликою силою людини, у короткий проміжок часу, у зв'язку чим говорить про послідовність їх утворення немає можливості. Характер та локалізація виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень свідчить про те, що потерпілий міг бути розташований як у вертикальному, або близькому до нього так в горизонтальному, або близькому до нього положенні, повернутий передньою поверхнею тіла до травмуючих предметів. Характер виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень виключає можливість їх утворення внаслідок падіння з положення стоячи та удари о тверду поверхню чи виступаючи предмети, або ж від фіксованих ударів чи наданні тілу додаткового прискорення ( внаслідок товчка) та ударі о тверду поверхню, виступаючі предмети. Характер виявлених у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень свідчить про те, що після їх утворення потерпілий міг вчиняти будь які дії довгий проміжок часу ( том 1 а.п. 96-97).
Із Висновку судової медичної експертизи № 379 від 19 вересня 2019 року вбачається, що відповісти на питання, що до можливості утворення тілесних ушкоджень, виявлених на тілі потерпілого ОСОБА_5 , за обставин, на які він вказує при допиті неможливо, так як під час допиту потерпілий не вказує на кількість, локалізацію та механізм нанесення йому тілесних ушкоджень. Не виключається можливість утворення, виявленої колото різаної рани у лівому підребер'ї при обставинах на які вказує ОСОБА_5 під час проведення слідчого експерименту, але на локалізацію та механізм утворення другої рани виявленої у нього ОСОБА_5 не вказує ( том 1 а.п. 139).
Із Висновку судової дактилоскопічної експертизи № 2/5-212 від 19 серпня 2019 року вбачається, що на поверхні горличка скляної пляшки, вилученого 07 липня 2019 року в ході огляду місця події - навпроти будинку АДРЕСА_3 , слідів папілярних ліній не виявлено ( том 1 а.п. 99-103).
Із Висновку судової трасологічної експертизи № 2/4-74 від 26 липня 2019 року вбачається, що наскрізне лінійне пошкодження тканини футболки, яке розташоване на передній поверхні футболки на відстані близько 21,5 см від правого бічного шву та близько 5,5 см від низу футболки довжиною близько 13 мм, являється колото-різаним пошкодженням. Наскрізне лінійне пошкодження тканини футболки, яке розташоване на передній поверхні футболки на відстані близько 16 см від лівого бічного шву та близько 16,5 см від низу футболки довжиною близько 13 мм, являється колото-різаним пошкодженням. Інших наскрізних пошкоджень на поверхні футболки не виявлено. Дані наскрізні пошкодження утворилися від дії плоского предмета в конструкції якого наявні один гострий край - лезо та гострий кінець - вістря. Таким предметом міг бути однолезвійний ніж ( том 1 а.п. 105-109).
Із Висновку за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 63 від 12 вересня 2019 року вбачається, що залишкова вартість викраденого майна, що належить потерпілому ОСОБА_5 на момент вчинення злочину, тобто на 07 липня 2019 року, а саме: судочку із пластику круглої форми об'ємом 0,5 л становила 5,14 грн. (п'ять гривень 14 коп.); судочку із-під гірчиці встановити ринкову вартість не увилось можливим; ніжу з чорною пластиковою ручкою чорного кольору з червоними вставками довжиною 15 см становила 10,27 грн. (десять гривень 27 коп.). ( том 1 а.п. 110 -114).
Із Протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 02 серпня 2019 року вбачається, що 25 липня 2019 року, 26 липня 2019 року, ОСОБА_7 при перебуванні в камері ІТТ № 14 Головного управління Національної поліції в Донецькій області, розповів своєму співкамернику про обставини вчинення ним кримінальних правопорушень ( том 1 а.п.120 - 122).
Аналізуючи Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019050510001409 від 09 липня 2019 року за ст. 187 ч. 3 КК України суд приходить до обґрунтованого переконання, що вказана негласна слідча дія була проведена з застосуванням спеціальних технічних засобів на підставі Ухвали слідчого судді Апеляційного суду Донецької області № 5661т від 10 липня 2019 року у відповідності до вимог ст. ст. 246-252 КПК України, порядок проведення даної негласної слідчої дії 02 серпня 2019 року та складений Протокол цілком відповідає вимогам ст. ст. 104, 252 КПК України ( том 1 а.п. 117 - 130).
Із Висновку судової експертизи зброї № 2/2-314 від 13 вересня 2019 року вбачається, що ножі, надані на дослідження, до холодної зброї не відносяться. Гумова палка з відсутнім фрагментом, надана на дослідження, до холодної зброї не відноситься. Ножі, надані на дослідження, є ножами господарсько-побутового призначення. Гумова палка з відсутнім фрагментом, надана на дослідження, є спеціальним засобом активної оборони ( том 1 а.п. 132 -137).
Із Протоколу огляду від 09 липня 2019 року вбачається, що об'єктом огляду є територія домоволодіння АДРЕСА_2 . Вхід на територію домоволодіння здійснюється через металеву хвіртку, яка на момент огляду відкрита. При вході встановлено, що з правого боку розташований одноповерховий будинок. На відстані двох метрів від входу в будинок на підлозі виявлений ніж з пластиковою рукояткою сірого кольору, загальна довжина 21,5 см, довжина леза 11 см, довжина рукоятки 10,5 см. Присутня в ході огляду ОСОБА_6 пояснила, що 08 липня 2019 року о 21 годині 30 хвилин до неї в будинок проник, шляхом розбиття вікна чоловік, який в подальшому погрожував та вимагав гроші, цінності. А коли приїхали працівники поліції та затримали його то даний ніж знаходився при ньому, він ним погрожував. Далі виявлені предмети та сліди було вилучено ( том 1 а.п. 146-152).
Із Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09 липня 2019 року вбачається, що ОСОБА_18 заявив, що впізнає особу на фотознімку № 4 (чотири), та вказав, що зазначений громадянин є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого було виявлено за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно Довідки до Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09 липня 2019 року вбачається, що на фотознімку № 4 зображений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( том 1 а.п. 162 -164).
Із Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09 липня 2019 року вбачається, що ОСОБА_6 , заявила, що впізнає особу на фотознімку № 3 (три), чоловіка, який заліз через вікно до неї додому та почав погрожувати ножем та вимагав майно. Згідно Довідки до Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09 липня 2019 року вбачається, що на фотознімку № 3 зображений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( том 1 а.п. 165 -168).
Із Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09 липня 2019 року вбачається, що ОСОБА_19 заявив, що впізнає особу на фотознімку № 3 (три), та вказав, що зазначений громадянин є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого було виявлено за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно Довідки до Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09 липня 2019 року вбачається, що на фотознімку № 3 зображений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( том 1 а.п. 169 -171).
Із Протоколу проведення слідчого експерименту від 09 липня 2019 року вбачається, що при проведенні вказаної слідчої дії потерпіла ОСОБА_6 докладно розповіла та показала обставини вчинення відносно неї кримінального правопорушення ( том 1 а.п. 172 -181).
У відповідності до вимог ст. 94 КПК України, суд вважає, що слідча дія - Слідчий експеримент, проведений 09 липня 2019 року з участю потерпілої ОСОБА_6 був проведений з додержанням вимог ст. 223, 240 КПК України, а саме - у присутності двох понятих та статиста.
Окрім того, у відповідності до ч. 3 ст. 240 КПК України «До участі у слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник», але це не є обов'язковим.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого переконання, що Протокол слідчого експерименту від 09 липня 2019 року у розумінні вимог ст. 86 КПК України є допустимим доказом, оскільки він отриманий у порядку, встановленому КПК України.
Як зафіксовано в Протоколі вищевказаної слідчої дії, ніяких зауважень і доповнень з боку учасників слідчої дії не надійшло.
Із Протоколу огляду від 09 липня 2019 року вбачається, що об'єктом огляду є мобільний телефон «Huawei CRO-400» імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході огляду встановлено вихідний дзвінок до абоненту «102» ( том 1 а.п. 182).
Із Протоколу пред'явлення речей для впізнання від 25 липня 2019 року вбачається, що ОСОБА_6 завила, що серед пред'явлених речей вона впізнає ніж під № 3 - ніж з рукояткою сірого кольору ( том 1 а.п. 200).
Із Протоколу огляду предмету від 25 липня 2019 року вбачається, що предметом огляду є предмет ззовні схожий на ніж, який добровільно надала для огляду та вилучення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у дворі будинку АДРЕСА_2 . Вході огляду предмет ззовні схожий на ніж, було встановлено, що він має рукоятку та леза. Рукоятка ножа має сірий колір,довжина пластику 10,5 см, довжина леза 11 см.( том 1 а.п. 203).
Із Висновку судово-медичної цитологічної експертизи № 707/4 від 05 серпня 2019 року вбачається, що згідно «Висновку експерта» № 1057 від 08 серпня 2019 року судово-медичної експертизи, виконаної у відділенні судово-медичної імунології КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», кров підозрюваного ОСОБА_7 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. На другому (вказівному) пальці синьої рукавички (об'єкт №10) встановлено наявність крові та виявлений білок птаха. На всій поверхні чорної рукавички (об'єкти №№1-8) та на всій іншій поверхні синьої рукавички (об'єкти №№9; 11-16) наявність крові не встановлено. Клітини епітелію з ядрами та мікрочастки тканин людини на обох рукавичках не виявлені. На всій поверхні чорної рукавички (об'єкти №№ 1- 8) та на всій поверхні синьої рукавички (об'єкти №№ 9-16) встановлено наявність поту, при встановленні групової належності якого виявлені антигени А, В і Н ізосерологічної системи АВ0, що не виключає як походження поту від особи (осіб) з групою крові АВ з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, так і змішування поту осіб з різними груповими характеристиками крові у будь-яких комбінаціях. В останньому випадку не виключається домішок поту в даних об'єктах від підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки при серологічному дослідженні об'єктів виявлений і антиген В, який є основним групоспецифічним антигеном крові останнього ( том 1 а.п. 211 -214).
Заслухавши в судовому засіданні показання потерпілих, свідків, дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази, а також оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечне діяння за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України - напад, спрямований на заволодіння чужим майном ( розбій), поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло; та ст. 187 ч.4 КК України - напад, спрямований на заволодіння чужим майном ( розбій), поєднаний із насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
В ході проведення досудового слідства по кримінальному провадженню було встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою - АДРЕСА_5 перебуває на обліку у лікаря - психіатра ІНФОРМАЦІЯ_4 з 07 травня 2019 року по теперішній час. Перебував на примусовому лікуванні в ОКПЛ м. Слов'янськ з 11 лютого 2019 року по 10 квітня 2019 року та з 17 квітня 2019 року по 07 травня 2019 року з діагнозом: «Параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, параноїдний синдром, помірно виражений параноїдний тип дефекту» ( том 1 а.п. 194).
У відповідності до Висновку судово-психіатричного експерта № 697 від 24 липня 2019 року вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час нинішнього обстеження страждає хронічним психічним захворюванням - шизофренією параноїчною, безперервним типом течії, параноїчним синдромом. За своїм психічним станом ОСОБА_7 на момент нинішнього обстеження не може віддавати звіт своїм діям та керувати ними. В період часу,який відповідає періоду скоєння інкримінованого злочину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в тимчасово - хворобливому стані не знаходився. Не міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними в зв'язку з наявністю хронічного психічного захворювання - шизофренії параноїчної, безперервного типу течії параноїчного синдрому. За своїм психічним станом ОСОБА_7 потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру через госпіталізацію його до спеціалізованого психіатричного закладу з посиленим наглядом. На момент даного дослідження стан психічного здоров'я ОСОБА_7 становить загрозу для здоров'я інших осіб. За своїм психічним станом ОСОБА_7 не може приймати участь у судовому засіданні ( том 1 а.п. 226-235).
У відповідності до абзацу 3 пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» №7 від 03 червня 2005 року «Суди повинні критично оцінювати зазначені висновки з точки зору їх наукової обґрунтованості, переконливості й вмотивованості, оскільки… ці висновки є доказами у справі, які не мають наперед установленої сили, не є обов'язковими для суду, але незгода з ними має бути вмотивована у відповідних ухвалі, вироку, постанові суду».
Так, відповідно до абз. 1 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», коло осіб, щодо яких можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, визначено у ст. 93 КК України, а вичерпний перелік видів цих заходів у ст. 94 цього Кодексу.
Відповідно до п. 15 зазначеної постанови - для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч. 1 ст. 94 КК України) суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ст. 94 ч. 5 КК України госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічного хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб.
Отже висновок експерта носить рекомендаційний характер та враховується судом в сукупності із характером та тяжкістю вчиненого суспільного небезпечного діяння при визначені виду примусового заходу медичного характеру.
Суд звертає увагу на те, що метою примусових заходів медичного характеру є не тільки обов'язкове лікування особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, але й запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст. 92 КПК України) Для досягнення цієї мети суд має визначити конкретний вид примусового заходу, враховуючи всі передбачені ст. 94 КК України критерії в їх сукупності.
Частиною 2 ст. 292 КПК передбачено, що Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, зокрема, має містити інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати.
Проте, ця інформація не є обов'язковою для суду. Вона має рекомендаційний характер і лише суд, ураховуючи характер і тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого діяння, ступінь небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, застосовує певний вид примусового заходу.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру саме суд, у разі застосування таких заходів має визначити їх вид.
У відповідності до ч.2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії ( бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно статті 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки, передбаченого особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються примусові заходи медичного характеру.
За змістом статті 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння, які вчинили у стані осудності злочини; які вчинили у стані обмеженої осудності злочини; які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
У відповідності до абзаців 1,2 пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» №7 від 03 червня 2005 року «Визначаючи відповідно до частин 3-5 статті 94 КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння.
Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб ( частина 1 статті 94 КК України суд має спочатку з'ясувати думку експертів - психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру ( тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).»
У відповідності до вимог ст. 94 КК України суд враховує при призначенні певного виду примусових заходів медичного характеру: 1) характер і тяжкість захворювання; 2) тяжкість вчиненого діяння; 3) ступінь небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб.
Суд враховує, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, страждає хронічним психічним захворюванням - шизофренією параноїчною, безперервним типом течії, параноїчним синдромом. За своїм психічним станом ОСОБА_7 на момент нинішнього обстеження не може віддавати звіт своїм діям та керувати ними. В період часу,який відповідає періоду скоєння інкримінованого злочину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в тимчасово - хворобливому стані не знаходився. Не міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними в зв'язку з наявністю хронічного психічного захворювання - шизофренії параноїчної, безперервного типу течії параноїчного синдрому. За своїм психічним станом ОСОБА_7 потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру через госпіталізацію його до спеціалізованого психіатричного закладу з посиленим наглядом. На момент даного дослідження стан психічного здоров'я ОСОБА_7 становить загрозу для здоров'я інших осіб. За своїм психічним станом ОСОБА_7 не може приймати участь у судовому засіданні. Вказане психічне захворювання позбавляло ОСОБА_7 можливості в період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, усвідомлювати свої дії ( бездіяльність) та керувати ними.
За своїм психічним станом іспитований потребує застосування примусового заходу медичного характеру, у відповідності до вимог ст. 12 КК України ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечне діяння за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України - напад, спрямований на заволодіння чужим майном ( розбій), поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло ( що відноситься до особливо тяжких суспільно - небезпечних діянь); та ст. 187 ч.4 КК України - напад, спрямований на заволодіння чужим майном ( розбій), поєднаний із насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень ( що відноситься до особливо тяжких суспільно - небезпечних діянь), також приймає до уваги обставини вчинення суспільно - небезпечного діяння - 06 липня 2019 року наніс потерпілому ОСОБА_5 один удар порожньою скляною пляшкою по голові, наніс невстановленим предметом візуально схожим на ніж, два удари в область тулубу з правої сторони, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 колото -різані рани у лівому під ребер'ї та в правій клубовій ділянці, проникаючи у черевну порожнину з пошкодженням великого сальника, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя та 08 липня 2019 року о 22 годині 15 хвилин пристав до горла ОСОБА_6 ніж, який приніс із собою та став погрожувати потерпілій, вказану погрозу фізичного насильства потерпіла ОСОБА_6 сприйняла як реальну загрозу для свого життя та здоров'я, тобто вчинив суспільно- небезпечні діяння, пов'язані з посяганням на життя іншої особи, що характеризує ОСОБА_7 , як особу, що становить особливу небезпеку для суспільства, то суд приходить до обгрунтованого висновку, що ОСОБА_7 потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.
У відповідності до вимог частини 5 статті 94 КК України « Госпіталізція до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.»
Оскільки ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечні діяння, які підпадають під ознаки особливо тяжкого злочину, пов'язаного з посяганням на життя іншої особи і становить особливу небезпеку для суспільства, до нього слід застосувати примусові заходи медичного характеру в виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_7 з урахуванням характеру та тяжкості наявного психічного захворювання, ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, а також тяжкості вчинення суспільно - небезпечних діянь, необхідно задовольнити і застосувати до ОСОБА_7 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
У відповідності до абзацу 3 пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» №7 від 03 червня 2005 року «Копії ухвал ( постанов) суду про застосування примусових заходів медичного характеру після набрання законної сили надсилаються судом на виконання:
-у разі примусової госпіталізації неосудної особи до психіатричного закладу з посиленим чи суворим наглядом або тримання її під вартою - до органу внутрішніх справ, на який покладається виконання рішення суду про госпіталізацію.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 93, 94 КК України, ч.2 ст. 292, ст.ст. 369-372, 503 - 513 КПК України, суд,-
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення суспільно - небезпечного діяння, передбаченого ст. 187 ч.3, 187 ч.4 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Фащєвка Перевальського району Луганської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, є інвалідом другої групи, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_21 до набрання ухвалою чинності, залишити без змін - «поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме до Комунального підприємства «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради».
Виконання даної Ухвали доручити працівникам Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
Речові докази по справі: зразок ґрунту, на якому мається нашарування речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту білого кольору, та горловину скляної пляшки, на якій мається напис «Балтика 3», яку поміщено до паперового конверту білого кольору, які залучені у якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження № 12019050510001398 від 07 серпня 2019 року на підставі Постанови слідчого від 07 липня 2019 року, що зберігаються в камері схову Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за Квитанцією № 85 від 08 липня 2019 року - у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК України - знищити.
Речові докази по справі: особисті речі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: футболку сірого кольору та штани спортивні чорного кольору з білими уставками по боках, які залучені у якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження № 12019050510001398 від 07 серпня 2019 року на підставі Постанови слідчого від 07 липня 2019 року, що зберігаються в камері схову Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за Квитанцією № 95 від 08 липня 2019 року - у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК України - знищити.
Речові докази по справі:пластикову прозору пляшку, на якій мається наліпка з написом «Бон Буасон» об'ємом 0,5 л. з рідиною прозорого кольору, невідомого походження, гумовий тапок з надписом розміру «40», які залучені у якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження № 12019050510001398 від 07 серпня 2019 року на підставі Постанови слідчого від 07 липня 2019 року, що зберігаються в камері схову Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за Квитанцією № 84 від 08 липня 2019 року - у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК України - знищити.
Речові докази по справі: ніж з рукояткою чорно - коричневого кольору, який поміщено до паперового конверту; ніж з пластиковою рукояткою сірого кольору, який поміщено до спец - пакету № ЕХР 0209596, частина гумового кийка, яка поміщена до спец - пакету № ЕХР0209599, ніж з руків'ям чорно - коричневого кольору загальною довжиною 33 см, довжина леза 21,5 см, довжина руків'я 11,5 см, ніж з руків'ям чорно - коричневого кольору загальною довжиною 33 см, довжина леза 20,5 см, довжина руків'я 12,5 см, які залучені у якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження № 12019050510001409 від 09 липня 2019 року на підставі Постанови слідчого від 09 липня 2019 року, що зберігаються в камері схову Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за Квитанцією № 150 від 04 вересня 2019 року - у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК України - знищити.
Речові докази по справі: два недопалки, частина розбитого скла з вікна, одну рукавицю тряпчану чорного кольору, одну рукавицю тряпчану синього кольору, змиви з зовнішньої сторони рами вікна та ручки вікна, мобільний телефон марки «Nokia» модель С7- 01 кнопочний, виконаний з металу, в корпусі чорно - сріблястого кольору, обмотаний ліпкою стрічкою по окрузі середини корпусу, сім -карта мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна», які залучені у якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження № 12019050510001409 від 09 липня 2019 року на підставі Постанови слідчого від 09 липня 2019 року, що зберігаються в камері схову Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за Квитанцією № 150 від 04 вересня 2019 року - у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК України - знищити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня її проголошення.
Ухвалу постановлено, складено та підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Головуючий: суддя
Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_1 .