Номер провадження 2-о/243/28/2019
Номер справи 243/13359/19
« 09 » січня 2020 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Гончарової А.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Олійник А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі № 13 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про встановлення факту перебування на утриманні, -
До Слов'янського міськрайонного суду надійшла заява ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про встановлення факту перебування на утриманні, яка мотивована тим, що з 07.01.1968 року заявник перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після смерті чоловіка заявник звернулась до Слов'янського об'єднаного УПФУ Донецької області з заявою про переведення її зі своєї пенсії на пенсію по втраті годувальника, однак їй було роз'яснено, що для отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, їй необхідно встановити факт перебування на утриманні у судовому порядку, оскільки довідки про спільне проживання видані на непідконтрольній українській владі території і є недійсними.
В зв'язку з викладеним просить встановити факт свого перебування на утриманні свого чоловіка, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання заявник, ОСОБА_1 , та її представник, ОСОБА_3 , надали заяву про розгляд справи без їх участі, просили заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи, Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Суду було надано відзив на заяву ОСОБА_1 , де зазначено, що особам, які мають право на різні види пенсії, призначається один із видів пенсії за їх вибором. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Непрацездатними членами сім'ї вважається чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені вище, якщо вони були на повному утриманні померлого годувальника. Якщо, крім допомоги, що надавалось померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Заявник є пенсіонером, їй було призначено пенсію за віком, яка є вищою ніж прожитковий мінімум , встановлений державою для непрацездатних громадян. Сам по собі факт отримання заявником доходу у меншому розмірі, ніж у померлого чоловіка, на що заявник посилається в обґрунтування заяви, не є підставою для задоволення заяви, оскільки вказані обставини не дають підстав для висновку про її перебування на утриманні чоловіка. В задоволенні заяви просили відмовити в повному обсязі.
Суд, розглянувши подані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, встановив наступне.
07.01.1968 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 та змінила прізвище на ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 07.01.1968 року.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними записами в їхніх паспортах.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 11.02.2019 року.
Рішенням Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №9 про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший від 26.03.2019 року ОСОБА_1 було відмовлено в переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника через відсутність довідки про перебування на утриманні померлого годувальника на момент його смерті.
Заявником було надано довідку, видану ремонтно-експлуатаційним комітетом-1 Краснолучської міської ради, відповідно до якого ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 адресою: АДРЕСА_1 .
Питання щодо можливості використання як доказів у справі документів, які видані органами та установами, що знаходяться на непідконтрольній території, має вирішуватися з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів (статті 76, 77 ЦПК України). Зокрема, належними відповідно до частини першої є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; допустимими за змістом частини першої ст. 78 ЦПК України є докази, одержані в порядку, встановленому законом.
Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, слід керуватися положеннями частини другої статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.
Необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту перебування особи на утриманні для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, рішення суду повинно ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 213 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України.
Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток, можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.
Згідно з довідкою Слов'янського об'єднаного УПФУ Донецької області від 07.11.2019 року за №27866/02, станом на листопад 2019 року щомісячна пенсія ОСОБА_1 становила 2070,83 грн.
Відповідно до довідки Слов'янського об'єднаного УПФУ Донецької області від 07.11.2019 року за №27866/02 розмір пенсії ОСОБА_2 за вересень 2018 року становив 10308,31 грн.
Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 від 04.11.2019 року загальний розмір пенсії ОСОБА_1 за період з січня 2019 року по жовтень 2019 року становить 13965,15 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Згідно з ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у ч. 2 ст. 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться чоловік (дружина), якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено відповідними письмовими доказами, під час спільного проживання ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_2 , заявник перебувала на його утриманні, оскільки він отримував пенсію значно вищу ніж розмір її пенсії, і дохід чоловіка був основним в їх сім'ї.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно проживали за однією адресою, а пенсія останнього була для ОСОБА_1 постійним і основним джерелом засобу існування.
Згідно з п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання призначення пенсії, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником пенсії, не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Встановлення факту перебування на утриманні має юридичне значення для заявника, так як дозволить їй використати своє право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка, вказують на наявність підстав для задоволення заяви та визнання факту перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка, ОСОБА_2 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265, 293, 315-319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про встановлення факту перебування на утриманні - задовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Красний Луч Луганської області, на утриманні її чоловіка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.
Повний текст рішення виготовлений 17 січня 2020 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області А.О. Гончарова